Відповіді на запитання вступної програми до Волинської Духовної Семінарії. Старий завіт




НазваВідповіді на запитання вступної програми до Волинської Духовної Семінарії. Старий завіт
Сторінка1/15
Дата конвертації02.02.2014
Розмір1.96 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Географія > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15
Відповіді на запитання вступної програми до Волинської Духовної Семінарії.
СТАРИЙ ЗАВІТ
1. Розкажіть про творіння Богом світу і людини.
Світ, в усій його зовнішній красі і внутрішнії гармонії, являє собою дивне створення, дивує стрункістю своїх частин і чудесним різноманітністю своїх форм. Ще давньогрецький геній, споглядаючи розумне влаштування у всесвіті, дав йому ім'я космос (kosmos), що значить краса, порядок. Пізнаючи, з допомогою телескопів та радіотелескопів, неосяжні глибини космосу і в той же час проникаючи в дивовижний світ елементарних часток, сучасна наука вбачає у всьому видимому слід невидимого надсвітового Розуму.

Ось цей-то надсвітовий або Божественний Розум, який відкривається в світі та через світ людині, за свідченням Священної Біблії, є не тільки організатором цього світу, але і його Творцем. Священна Біблія на перших своїх сторінках повідомляє нам таємницю походження цього видимого світу.

"На початку створив Бог небо і землю",- говорить пророк Мойсей. У цих небагатьох словах виражена неосяжна за своєю глибиною істина, що все-все існуюче на небі й на землі, а отже, і первісна матерія, має свій початок. Словом "на початку" вказується, що світ не вічний, він покликаний з небуття до буття Богом у часі, або вірніше сказати-з самим часом. До появи світу не було часу, бо час є форма буття матеріального світу.

Бог є єдиною причиною походження Всесвіту, і без Нього нічого не могло статися. Світ не міг відбутися ні від випадку, ні від самозародження. Він стався від вільного рішення волі всемогутнього Бога, благоволив з небуття покликати світ до тимчасового буття. Це рішення випливало тільки з любові і доброти Творця з метою дати і тварі можливість насолодитися цими найбільшими властивостями Його Природи. І ось "... Він, - за словами богонатхненного псалмоспівця, - сказав - і зробилося, Він повелів - і стало" все (Пс. 32, 9).

Творіння світу з нічого або з небуття є однією з основних істин християнської віри. Хоча в Біблії і не зустрічається слово "з нічого"​​, але воно мається на увазі вже на перших її сторінках. Це слово вперше ввели у вживання святі отці і вчителі Церкви на противагу пануючому тоді дуалістичному світогляду багатьох язичницьких мислителів, які визнавали поряд з вічним Богом вічно існуючу матерію, з якої Бог потім створив різноманітні форми видимого світу. У свою чергу, язичницькі мудреці заперечували проти моністичного погляду святих отців і говорили, що з нічого не можна створити що-небудь. Свт. Василій Великий у відповідь на їх заперечення пояснив, що Бог створив світ не з нічого в буквальному сенсі слова, але з "Своєї Усемогутності". Так що слово "з нічого" ​​нам треба розуміти в тому сенсі, в якому його вживали святі отці.

Оскільки в Бозі немає жодної зміни, то можна думати, що образ світу вічно існував в Його Розумі. Інакше висловлюючись, ідея світу завжди існувала у Бога, але потім вона, по всеблагій Його волі, отримала свою реалізацію у часі.

В Одкровенні вчення про походження матеріального світу міститься у священній історії світостворення, котрою починається Писання, тобто в буттєписанні Мойсея (Бут. 1 гл.). Буттєписання - це основа всього богоодкровенного вчення про походження видимого світу. Повніше та детальніше, ніж у цьому буттєписанні, не говориться про походження світу в жодного зі священних письменників не тільки Старого, але й Нового Завіту; виконання цього сказання у пізніших священних письменників складається тільки з більш чіткої, ніж у Мойсея, вказівки на участь у справі творення всіх осіб Св. Трійці. І в той же час, хто б із священних письменників не казав про цей предмет, кожен говорить згідно з буттєписанням. Буттєписання лежить в основі всіх церковних викладів догмата про Бога як Творця світу матеріального.

Чи є розповідь (переказ) Мойсея про поступовість світостворення дійсною історією світостворення, чи це є іносказання (алегорія), у якому вільно зображується священним письменником можливий або більш-менш вірогідний порядок світостворення для більш наочного вираження тієї думки, що Бог є Творець Світу? Це сказання містить зображення історії світостворення, що дійсно здійснилася й розвивалася саме з тією поступовістю й послідовністю, яка вказується священним Буттєписьменником. Правильність такого розуміння підтверджує погляд самого Мойсея на свою розповідь, прийняття її як критичної основи наступними священними письменниками, так само і давніми її тлумаченнями.

Мойсей дивився на свою розповідь, як на історію. Він розмістив її на самому початку своєї історичної книги. Якщо вся його книга історична, то, звичайно, так потрібно дивитися і на оповідь про світостворення. Мойсей не дає ніяких підстав дивитися на це інакше. Головне, на цій розповіді засновані закони про суботній спокій (Вих. 20, 8-11; 31, 12-17) і про ювілейні урочистості, які не могли б мати обов'язкової сили, якби не були основані на історичній істині.

Як на дійсну історію світотворення дивилися на розповідь Мойсея і пізніші священні письменники як Старого, так і Нового Завіту. Це можна бачити з численних їхніх свідчень, котрі підтверджують достовірність Мойсеевого сказання про світотворення (див., напр.: Пс. 32, 6-9, пор. Бут. 1, 2; Пс. 148, 4; пор.: Бут. 1, 7; Пс. 103, 19; пор.: Бут. 1, 15; 2 Кор. 4, 6; пор.: Бут. 1, 2; Євр. 4, 3-4; пор.: Бут. 2, 2 та ін.).

Викладаючи історію світотворення, Мойсей розрізняє два головні види творення: творення загальне, першопочаткове, яким є творення самої матерії світу (так зване creatio prima), і творення окреме або утворювальне (creatio secunda), яке настало після загального і складалося з творення із першоствореної речовини силою і премудрістю Творця різноманітних видів створінь протягом шести надзвичайних періодів, названих у книзі Буття "днями". "Живий у віках створив усе взагалі" (Сір. 18, 1), - говорить премудрий син Сірахів, маючи на увазі цей перший вид творення; а про шестиденне творення всього чуттєвого світу творчо-будівничою діяльністю Бога із цієї першоречовини інший мудрець Старого Завіту говорить: "Всесильна рука Божа створила світ із матерії" (Прем. 11, 18).

Буттєписьменник розповідає: "На початку Бог створив небо (євр. schmam - множ, "небеса") і землю. А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води" (Бут. 1, 1-2). Першою творчою дією Божою у творенні всесвіту було створення неба й землі. Під "землею" Мойсей розумів не землю у власному розумінні, створену пізніше, а речовину, що перебувала першопочатково у стані змішаності та необлаштованості, із якої формувалось подальше світостворення. Але що потрібно розуміти під "небом"? Слово "небо" ("небеса"), крім значення космічного (тобто для позначення атмосферного та астрономічного явищ), має у Старому Завіті ще значення символічне, переносне. Під "небом" нерідко розуміється в Писанні світ вищий, більший за чуттєвий (2 Кор. 12, 2), місце перебування Бога (Пс. 67, 34; 3 Цар. 8, 27, ЗО; Мф. 6, 9; Ін. 6, 38; 8, 1 та ін.), ангелів (Пс. 148, 1-2; Мф. 18, 10; Еф. 1, 20 та ін.), яких називають ще небесним військом (3 Цар. 22, 19-21; Пс. 148, 2; Лук. 2, 3 та ін.), і святих (4 Цар. 2, 11; Мф. 6, 20; 19, 21; Євр. 10, 31 та ін.).

Існує думка, що у переносному значенні вживається слово "небо" і на початку книги Буття, а саме, що під "небом" розуміють тут небеса небес (3 Цар. 8, 27, ЗО, 39), або світ невидимий, ангельський, створений перш, ніж світ видимий. Св. Іоан Златоуст, маючи це на увазі, говорив: "Мойсей не говорить про сили невидимі, не говорить: на початку Бог створив ангелів чи архангелів ... Спочатку Бог розстилає небо, а потім підстилає землю, спочатку дає дах, а потім - основу". Точно так й інші древні тлумачі Шестиднева (напр. Василій Великий, Григорій Нісський, бл. Феодорит, Єфрем Сірин, Іоан Дамаскін) розуміли під першоствореним небом і землею все видиме і невидиме всесвіту, небо і землю в буквальному розумінні, і не ставили слово "небо" у невласному духовному значенні. У відповідності з первісним станом землі і під "одвічним" правильніше розуміти такий же стан змішаності та необлаштованості першоречовини світу, із якого створені пізніше всі небесні тіла. Небеса й землю, тобто загальний склад всього світу видимого, Бог створив із нічого. Первісний стан землі, згідно із зображенням Буттєписьменника, був таким: "земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води" (Бут. 1, 2). Таке зображення первісного стану землі стосується і неба, бо з тієї ж першоречовини, із якої виникла земля, було створено і небо. "Писання, - говорить Василій Великий, - справедливо назвало землю необлаштованою. Але те ж саме ми можемо сказати і про небо. І воно не було ще створене остаточно, не отримало властивих йому прикрас, тому що не освічувалося місяцем та сонцем, не вінчалося безліччю зірок. Усього того ще не було, а тому не погрішимо проти істини, якщо і небо назвемо необлаштованим".

Первісна земля (власне, всесвітня матерія), що виникла, була невидима і необлаштована, безводна й пуста, тобто була потворною, порожньою, безжиттєвою масою. Одвічна речовина (матерія), таким чином, ще не мала визначеного облаштування. Такий перший стан речей іменується далі безоднею (євр. tehom - "простір водяний, що дивує своєю глибиною або шириною") або безмежним морем, а також водами, чим показується, що "із відомих родів тіл, світова першоречовина найбільше наближалась до властивостей рідких тіл". Уся ця безодня або дивна "матерія-порожнина" знаходилася буквально в пітьмі, бо світла ще не існувало. І Дух Божий - Божественний творчий Дух, початок всякого життя (Пс. 103, ЗО; 32, 6), третя особа Св. Трійці, ширяв над поверхнею води, тобто над потворною неживою масою. Слово ширяв у перекладах з оригінального тексту, за поясненням св. Василія Великого, вживане замість слова "зігрівав" (за подобою птаха, який висиджує яйця і подає тому, що нагрівається, життєдайну силу). Таким чином, Дух Божий носився над необлаштованою (аморфною) матерією (ширяв над поверхнею води), щоб вдихнути в неї життєдайні сили, підготувати ті форми життя, які мали бути викликані до буття наступним творчим словом.

Творення окреме, або творче, це творення Богом з одвічної світової матерії дією Його всемогутнього Слова різноманітних окремих видів творення впродовж шести творчих днів.

^ Перший день. Початок творчої седмиці або першого дня світу поклало створення світла. "І сказав Бог: "Хай станеться світло!" І сталося світло" (євр. or) (Бут. 1, 3-5), або, як говорить апостол, "Бог звелів світлу засяяти з темряви" (2 Кор. 4, 6). Під світлом, першим твором Бо­жественного слова, розуміється світлова речовина або матерія, яка відрізняється від носіїв світла, тіл, що світяться, створених пізніше. Світло і поєднане з ним тепло (євр. or суміщає в собі два значення світла й тепла) є першою, найголовнішою умовою органічного життя у світі: без світла та поєднаного з ним тепла не може розвиватися ні рослинне, ні тваринне життя; і для неорганічних сполук вплив світла у більшості випадків необхідний. Слова Творця "Хай станеться світло" потрібно розуміти так, що Господь премудро-всемогутнім словом Своїм спочатку привів у стан руху первісну першоречовину, саму по собі, без стороннього поштовху, не здатну рухатися, а потім через це викликав у ній, разом із теплом та іншими явищами, світло. Таким чином, Бог є спочатку Творцем інертної матерії (котра сама по собі не здатна вийти зі стану спокою), а потім і її Першодвигуном.

^ Другий день. На другий день за творчим велінням Божим зявилася твердь (євр: rakia) (Бут. 1, 7) посеред води. Єврейське слово rakia (від дієслова гака - "розтягувати, розширити") означає протягнення, розтягнення повітряного простору, який, як атмосфера, оточує, подібно до шатра (Пс. 103, 2) або прозорого покривала (Вих. 40, 22), земну кулю і відділяє її від інших тіл всесвіту; те ж, що нині позначається невизначеним виразом "небо", "небозвід". Створенням тверді покладено поділ між водами, котрі під твердю, і між водами, котрі над твердю. "Можна думати, що Буттєписьменник водами тут назвав те, що й спочатку називав тим же іменем, а також безодню, тобто первісну невлаштовану речовину, із тією різницею, що ця невлаштована речовина, після створення світла, зробилася частково прозорою". У такому разі справу творення на другий день можна уявляти так: у невимірно величезній, що не має визначеного зображення, масі первісної речовини здійснився поділ на частини, тобто на тіла небесні; простір, який утворився між частинами поділеного цілого, став їх твердю. З визначення, що за творчим велінням "Хай станеться твердь посеред води" стало здійснюватися утворення світових тіл, випливає, що на другий день отримала окреме існування у визначеному виді та об'ємі, з оточуючою її атмосферою, і наша планета Земля; вона все ще є водою під небесами або під твердю, як і інші тіла води над твердю (пор.: 2 Петр. З, 5; 10; 16).

^ Третій день. Третього дня, за премудро-всемогутнім словом Творця, виник розподіл або розчленування досі невизначеного цілого земного тіла на воду і сушу (детальніше пояснено в Пс. 103, 6-10), і виникло перше життя на суші - рослинне. "І сказав Бог: "Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний. І сталося так" (Бут. 2, 9). Як відбувся збір у відомі сховища земних вод і виникнення суші, буттєписання нам не повідомляє. Земля й море - два складники земної кулі, і з їх улаштуванням повністю було завершено її утворення. Вказуючи на утворення землі третього дня, Мойсей не каже про те, чи здійснювалося сумісно й одночасно з утворенням нашої планети й утворення інших світових тіл. Але, зважаючи на те, що опис другого та четвертого дня є дією Творця в цілому світотворенні і що земля є маленькою частинкою цього цілого, можна вважати, що творча дієвість третього дня не обмежувалась однією Землею, але що й інші однорідні з нею тіла небесного простору отримали в цей день більш визначене утворення, їм властиве".

З появою суші стало можливим життя рослин, іншими умовами для існування рослинного царства уже були світло та тепло, повітря та волога. Другою творчою дією третього дня і було створення рослинного царства. Утворити рослини Бог наказує землі: "хай виростить земля бадилля трав'яне, що сіє насіння за родом і подобою, і дерево плодовите, що утворює плід та насіння його за родом на землі; і сталося так" (Бут. 1, 7). Земля, за творчим велінням Бога, виростила зелень, траву, яка сіє насіння згідно з родом її, і дерева, що приносять плоди, у яких насіння - згідно з родом їх. Ці три класи обіймають усі види рослинного царства. Помітний при цьому перелік новостворених видів рослинного царства, спочатку простіших видів, а потім і більш складних і досконалих. Можна думати, що послідовність в описі вказує і на послідовність самого творення видів рослинного царства.

^ Четвертий день. Четвертого дня були створені сонце, місяць та зорі, узагалі небесні тіла. Творче повеління про буття цих тіл зображається словами: "Хай будуть світила (євр. maor) на тверді небесній". Цей вираз вказує не на першостворення, тобто з нічого, а, як і вирази: "хай буде світло...", "хай збереться вода..." - на творче формування предметів. Основна матерія не тільки для землі, але й для неба і небесних тіл створена була на початку (небеса і води над твердю); утворення небесних тіл, можна вважати, здійснювалося одночасно з утворенням землі й у тому ж послідовному порядку. На четвертий день було лише завершено формування цих тіл, подібно до того, як третього дня завершено утворення нашої планети. Набувши остаточної форми, вони стали з четвертого дня, згідно з особливим Божим наказом, світилами для Землі, носіями першоствореного світла, його збудниками або зброєю (таке саме значення євр. таог, на відміну від or світла першоствореного), чим до цього часу вони не були, одні стали так званими самоосвітлюючими тілами (сонце і зірки), інші такими, що сяють запозиченим світлом (наприклад, місяць та інші планети, або так звані "темні тіла").

^ Пятий день. П'ятого дня було покладено початок творенню царства тварин: спочатку були створені мешканці вод, а потім, у той же день, і мешканці повітря.

Під час створення мешканців вод Бог сказав: "Нехай вироїть вода дрібні істоти, душу живу і птаство, що літає під небесною твердю ...і сталося так". Вираз "хай вироїть вода" (євр. означає "хай закишать") означає: хай наповниться вода живими істотами, здатними жити в ній, але не дією самих лише наданих речовині сил, а дією творчого наказу Божого: і створив (bara - дієслово, вживане тільки там, де вказується на творення у власному значенні) Бог (пряме заперечення думки про здатність матерії створювати життя) китів великих (євр. taninim великі морські чудовиська) і всіляку душу живих зміїв (євр. scherer плазуючих, або багатонароджуючих, від shnraz - "повзати, копошитись, кишіти", обіймає собою всіх водних тварин, від найбільших до найменших), "вода вироїла за їх родом" (Бут. 1, 21),

До п'ятого дня відноситься творення й мешканців повітря, Божий заклик про їх буття виражений словами: "Хай вода вироїть птаство, що літає над землею під небесною твердю" (Бут. 1, 20). "За найближчим перекладом слів Мойсеевих, Божий заклик, - пояснює преосв. митрополит Філарет, - звучить так: і літаюче (значить не тільки птахи, а й комахи) хай літає над землею по тверді небесній". Створив Бог мешканців повітря згідно з родом їхнім.

^ Шостий день. На шостий день одержали буття тварини земні і людина - вінець земних творінь. "І сказав Бог: "Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її" (Бут. 1, 24).

"Коли Бог сказав: хай сотворить земля, - зауважує Св. Василій Великий, - це не значить, що земля подає те, що вже знаходилося в ній, але Той, що дав наказ дарував землі й силу дати". Творець тварин є Бог, який утворив їх із землі (Бут. 2, 10), як і людей (Бут. 2, 7). Створених із землі (тобто із земних стихій) земних тварин буттєписання поділяє на три класи: це, по-перше, худоба - чотириногі тварини, найбільш здатні до приручення, які, будучи приручені, називаються домашніми, по-друге, змії, власне плазуни, усі малі тварини, які рухаються без ніг або за допомогою ніг ледь помітних (напр., черв'яки, безкрилі комахи); по-третє, звірі земні, тобто дикі тварини, які живуть на волі. Цими класами обіймаються всі види земних тварин, створені вони були за родом їхнім.

Така біблійна історія створення світу видимого. З цієї історії самі по собі відкриваються наступні загальні догматичні положення:

I. Небо, і земля, і все військо їхнє, інакше весь матеріальний світ з усім, що живе у ньому, зобов'язані Творцеві не тільки буттям своїм, а й існуванню в даній формі та досконалістю її. Бог є Творець основних стихій матеріального світу зі світової першоречовини. Він же є Творець і Будівник величного, і благоприкрашеного світу (космосу) із першоствореної матерії. Завдяки творчості Божій одержали буття й досконалості природи всі істоти, які живуть у воді, повітрі й на суші, кожне за родом своїм.

II. Світ, створений не миттєво, не єдиною творчою дією Божою. Після створення на початку неба й землі, повне утворення його здійснювалося протягом шести днів. Які це дні - звичайні, чи якісь особливі часи (однак не багатомільйонні епохи, передбачувані натуралістами, котрі стверджують саморозвиток світу), тривалість яких тільки Богові відома, а від нас утаєна, те й інше однаково мислиме в аспекті поняття про світотворення як творчої дії Божої. Але дні творення показують істинний порядок безпосередніх дій Творчої Сили, які здійснились у визначений час.

Отже, світ не вічний, а одержав буття й облаштування в часі. З початком світотворення отримав начало і сам час як щось вимірюване.

III. Порядок світотворення полягав у поступовому сходженні від загального до окремого, від простішого до складнішого, від нижчих ступенів життя до вищих, взагалі від менш досконалого до більш досконалого, причому кожна ланка у ланцюгові творінь Божих є приготуванням до вищого й у вищому має свою найближчу мету. В усій же історії світо творення не можна не бачити приготування до створення такого єства на землі, яке могло б розуміти чудеса творення Божого і свідомо користуватися створеним, тобто людини, поставленої царем природи, створенням якої і завершилася творчість Божа.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Відповіді на запитання вступної програми до Волинської Духовної Семінарії. Старий завіт iconКалендар спільноти «молодь марії»
«Як молитися?» Зустріч готують семінаристи Львівської Духовної Семінарії Святого Духа. З молодшою групою Полянська Іванка проводить...
Відповіді на запитання вступної програми до Волинської Духовної Семінарії. Старий завіт iconХристиянська етика
Филип (Осадченко Р. А.), архієпископ Полтавський І миргородський, доктор богослов’я, голова Місіонерського відділу при Священному...
Відповіді на запитання вступної програми до Волинської Духовної Семінарії. Старий завіт iconМетодичні вказівки до виконання контрольної роботи
Відповіді на теоретичні запитання повинні бути коротко, але чітко обґрунтовані, підтверджені рівняннями реакцій та формулами
Відповіді на запитання вступної програми до Волинської Духовної Семінарії. Старий завіт icon1. Предмет І методологія курсу "Судові та правоохоронні органи України"...
Дисципліна спо є універсальною, вступної в загальнотеоретичні І спеціальні навчальні дисципліни
Відповіді на запитання вступної програми до Волинської Духовної Семінарії. Старий завіт iconТест №1. Дайте відповіді «так» або «ні» на запитання: При носовій...
Непритомну людину кладуть на спину на рівну поверхню, якщо вона отримала сонячний удар. (Ні)
Відповіді на запитання вступної програми до Волинської Духовної Семінарії. Старий завіт iconКритерії оцінювання навчальних досягнень учнів з фізики та астрономії
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом на рівні розпізнавання явищ природи, з допомогою вчителя відповідає на запитання, що...
Відповіді на запитання вступної програми до Волинської Духовної Семінарії. Старий завіт iconІ основної Програми катехізації дітей та молоді для єпархій Римо-Католицької Церкви на Україні
Ми також маємо свою батьківщину, яку повинні щиро любити. А хто може мені сказати як називається наша батьківщина? Україна. Ми всі...
Відповіді на запитання вступної програми до Волинської Духовної Семінарії. Старий завіт iconВідповіді на запитання конкурсу “колосок- осіннй -2013”
У екстремальній ситуації (наприклад, якщо ти заблукав у дикій місцевості), вміння добути вогонь, повідомити про своє місцезнаходження...
Відповіді на запитання вступної програми до Волинської Духовної Семінарії. Старий завіт iconПопередній тест тести Завдання з вибором однієї правильної відповіді
...
Відповіді на запитання вступної програми до Волинської Духовної Семінарії. Старий завіт iconЗапитання до заліку з курсу «Іпотечне та заставне право»
Запитання до заліку зі спецкурсу «Складанні господарсько-процесуальних документів»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка