«Фізіологія дихання». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 Спеціальність




Назва«Фізіологія дихання». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 Спеціальність
Сторінка1/3
Дата конвертації29.06.2013
Розмір0.55 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Географія > Документы
  1   2   3


МОЗ УКРАЇНИ

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

Цикл природничо – наукових дисциплін

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ
НА ТЕМУ :

«Фізіологія дихання».
ПРЕДМЕТ : фізіологія людини

Курс – 2

Семестр – 1

Спеціальність -512010102 .

Кількість годин – 2 .

ПІДГОТУВАЛА : викладач

фізіології Павлик О. А.

Розглянуто і схвалено

на засіданні методичної комісії

природничо – наукових дисциплін

Протокол № _______від_____2011

Голова циклової комісії _________

/Чеботар І.П. /

І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ .

Система дихання є чи не найголовнішою системою людського організму. Саме завдяки їй всі органи і системи організму отримують необхідний кисень і виділяють назовні вуглекислий газ.

Дихання – життєво необхідний процес постійного обміну газами між організмом та зовнішнім середовищем, що оточує його.

Зовнішнє дихання є першим етапом процесу дихання і становить собою обмін газів між навколишнім середовищем і легенями з метою утримання сталого парціального тиску кисню й вуглекислого газу в альвеолах і забезпечення постійного газообміну між ними та кров'ю. Унаслідок цього досягається насичення крові киснем і підтримується кислотно-основний стан крові за рахунок звільнення організму від надлишку вуглекислого газу.

Знання механізмів основних етапів дихання, його регуляції, методів дослідження потрібне будь-якому медпрацівнику, оскільки порушення функцій дихальної системи нерідко спостерігаються у клініці і супроводжують багато захворювань.

Знання фізіологічних констант зовнішнього дихання, механізмів вдиху та видиху, ознайомлення з методами дослідження та оцінки показників зовнішнього дихання потрібні для професійної підготовки медпрацівника.
^ II. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ .

А) охарактеризувати поняття системи дихання, біомеханізми вдиху і видиху функ­цію дихальних шляхів, природу та роль еластичної тяги легень та сурфактантів ( ) ,
Б) проаналізувати зв`язок між будовою і функціями кожного органу системи дихання ( ),
В) охарактеризувати про стан зовнішнього дихання на підстав: аналізу статичних і динамічних показників зовнішнього дихання (життєвої ємності легень та її складових об'ємів, хвилинного об'єму дихання, хвилинної альвеолярної вентиляції, максимальної вентиляції, резерву дихання тощо ( )
Д) розширити уявлення про методи дослідження функцій дихальної системи людини ( ) .

^ Ш. ВИХОВНІ ЦІЛІ .

На матеріалі теми розвинути :

А) розуміння необхідності повного об’єму теоретичних знань в практичній діяльності медика,
Б) почуття відповідальності за своєчасність і правильність професійних дій , які базуються на глибоких знаннях анатомії та фізіології людини,
В) розвинути у студентів клінічне мислення, вміння пов`язати матеріал теми з клінічними дисциплінами.


  1. ^ МІЖПРЕДМЕТНИЙ ЗВ`ЯЗОК .





Дисципліна

Знати

Вміти

1.

Попередні ( забезпе-

чуючі) дисципліни.
А) біологія

Б) хімія .


В) фізика .


Г) анатомія людини



Еволюційний розвиток дихальної системи .


1.Біохімічні процеси , які відбуваються між клітинами крові ( еритроцитами) і альвеолярним повітрям та їх значення для організму .

1. Поняття «проникненість мембран» .

2. Поняття „рух газів” ,

3. Поняття „ властивість газів”

Анатомія дихальної системи людини


Пояснити роль дихальної системи у тварин, що живуть на суші.
Пояснити властивості білкових сполук (особливо гемоглобіну )

Та їх хімічну активність .
Пояснити фізичні поняття , які мають значення для діяльності дихальної системи

Пояснити , особливості будови дихальної системи у людини

2.

Наступні дисципліни.

А)терапія ,


Б) акушерство ,

педіатрія ,
В) фармакологія .


Патологічні зміни в організмі при різних захворюваннях дихальної системи , запальних хворобах , клінічна термінологія .
Розвиток дихальної системи людини внутрішньоутробно .

Вплив лікарських засобів на функцію дихальної системи людини

Пов`язати зміни , які відбуваються при хворобах з будовою і функціями дихальної системи,

методами лікування

3.

Внутрішньопредметна інтеграція.

А) обмін речовин та енергії

Б) фізіологія серцево – судинної системи




Роль кисню в окислювально – відновлювальних процесах.
Вплив роботи ССС на перенос кисню по організму



Пояснити , як процес дихання впливає на обмін речовин і енергії та зв`язок між роботою дихальної і серцево – судинної систем


^ V. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА

СТРУКТУРА ЛЕКЦІЇ .



П/П

Основні етапи

лекції та

її зміст .

Цілі в

рівнях

абстрак-

ції

Тип лекції.

Засоби активізації

студентів.

Матеріали

методичного забезпечення .

Розподіл

часу.

1.


2.

3.


Підготовчий етап.

Визначення актуальності теми, навчальних цілей, мотивації.

Основний етап.

Викладення лекційного матеріалу за планом:

  1. Будова та функції системи дихання, значення для організму.

  2. Основні етапи процесу дихання:

а) Зовнішнє дихання. Вентиляція легень. Дихальний цикл. Біомеханіка вдиху і видиху.

б) Дифузійна здатність легень.

в)Перфузія газів

д)Тиск у плевральній порожнині, його зміни при диханні. Еластичні властивості легень і стінок грудної клітки. Сурфактант, його значення.

  1. Склад повітря. Парціальний тиск газів та їх напруга в крові. Механізм обміну газів .

  2. Крива дисоціації оксигемоглобіну, фактори, що її змінюють. Киснева ємність крові. Тканинне дихання.

  3. Статичні та динамічні показники функції зовнішнього дихання.

  4. Методи дослідження функцій дихальної системи.


Заключний етап .

1) резюме лекції, загальні висновки,

2) відповіді на можливі запитання,

вирішення тестів, ситуаційних завдань,

3) завдання для самопідготовки

ІІ

ІІ

ІІ

ІІ

ІІ



Міждисциплінарна лекція з застосуванням наочності і мультимедійних технологій.

Засоби наочності :

мультимедійне забезпечення,

таблиці , муляжі , роздатковий

матеріал .

Питання , тести,

проблемні і

ситуаційні задачі .
Навчальна література,

завдання , питання .

^ Домашнє завдання

- Я. І. Федонюк

« Анатомія та фізіологія з патологією».

В. І. Філімонов « Фізіологія людини»



5 %

( 5 хв ) .

90 %

(70 хв ).

5 %

( 5 хв) .



^ VI. ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ

А) розгорнутий конспект .
Дихання є комплексом фізіологічних процесів, які постійно відбуваються у організмі і забезпечують споживання кисню та видалення вуглекислого газу. Дихання людини забезпечується шляхом взаємодії систем органів:

  • дихання,

  • кровообігу,

  • крові та

  • регуляторних механізмів.


Дихання - це сукупність процесів, які забезпечують засвоєння ор­ганізмом кисню і виділення вуглекислого газу.

Весь шлях надходження кисню, використання його в окисних процесах і зворотний транспорт вуглекисло­го газу, що утворився, складає єдину систему дихання.
Знання фізіологічних констант зовнішнього дихання, механізмів вдиху та видиху, ознайомлення з методами дослідження та оцінки показників зовнішнього дихання потрібні для професійної підготовки лікаря.
Саме фізіологію дихальної системи ми і розглянемо на сьогоднішній лекції.

План лекції такий:

  1. Будова та функції системи дихання, значення для організму.

  2. Основні етапи процесу дихання:

а) Зовнішнє дихання. Вентиляція легень. Дихальний цикл. Біомеханіка вдиху і видиху.

б) Дифузійна здатність легень.

в)Перфузія газів

д)Тиск у плевральній порожнині, його зміни при диханні. Еластичні властивості легень і стінок грудної клітки. Сурфактант, його значення.

  1. Склад повітря. Парціальний тиск газів та їх напруга в крові. Механізм обміну газів .

  2. Крива дисоціації оксигемоглобіну, фактори, що її змінюють. Киснева ємність крові. Тканинне дихання.

  3. Статичні та динамічні показники функції зовнішнього дихання.

  4. Методи дослідження функцій дихальної системи.



  1. Будова та функції системи дихання, значення для організму.


Анатомічно дихальна система складається з:

  • провідні дихальні шляхи ( в газообміні участі не приймають, а лише проводять повітря до легень),

  • органів дихання ( легень)


Функціональна система транспорту газів складається з:

  • дихальних шляхів,

  • легень,

  • серцево-судинної системи і

  • крові.

Основним завданням усієї системи транспорту газів є забезпечення ор­ганізму такою кількістю кисню, яка адекватна його енер­гетичним потребам.
До виконавчих органів системи дихання відносять:

  • каркас грудної клітки,

  • провідні дихальні шляхи,

  • плевра з плевральною порожниною,

  • альвео­ли,

  • кров як переносник газів,

  • судини і серце як шляхи і мотор для транспорту газів.


Дихальні шляхи

(порожнина но­са, глотка, гортань, трахея, бронхи)

виконують ще кілька функцій:

  • проводять повітря до легень,

  • очищають,

  • зволожують,

  • зігрівають або охолоджують вдихуване повітря;

  • в носовій порожнині мі­ститься нюховий апарат для аналізу повітря, що надходить у організм.


1. Зігрівання. Повітря, що проходить дихальними шляхами, зігрівається завдяки тісному контакту із широкою мережею кровоносних капілярів
підслизового шару.

2. Зволоження. Незалежно від вологості атмосфери в легенях повітря

насичується парами води до 100%. Повітря, проходячи дихальними шля­хами, під час видиху частково встигає повернути слизовим оболонкам як тепло, так і воду. Таким чином, у повітроносних шляхах відбувається ре­генерація повітря. Але частина тепла і води може виділятися у зовнішнє середовище. Вираженість цих процесів багато в чому залежить від стану зовнішнього середовища і глибини дихання.

3. Очищення (захисна функція). Частки розміром понад 10 мкм затри­муються на волосках і вологій слизовій оболонці носових ходів. Частки, що оминули ці бар'єри, осідають на стінках трахеї, бронхів, бронхіол, які покриті миготливим епітелієм. Війки здійснюють коливальні рухи: вони повільно нахиляються у напрямку до виходу і швидко повертаються у по­переднє положення. Унаслідок цього слиз разом зі сторонніми частками поступово просувається у бік гортані, де відхаркується або заковтується. Середня швидкість руху слизу складає близько 1 см/хв. Дрібні частки, що потрапили до альвеол, можуть захоплюватися макрофагами сполучної тканини. Після цього вони залишаються на місці (вугільний пил у тканині легень зберігається роками) або через лімфу і кров видаляються із легень. Приблизно те ж саме відбувається і з мікроорганізмами. Дихальні шляхи можуть виконувати захисну функцію також і рефлекторним шляхом: під час чхання та кашлю зі струменем повітря видаляється і подразник. Чхальний рефлекс починається із рецепторів слизової оболонки носа, а кашлевий - глотки, трахеї і бронхів.
Дихальні шляхи поділяють на:

  • верхній

  • нижні.


Верхні складаються з:

  • носових хо­дів,

  • носових пазух,

  • носової і ротової частий глотки.


До нижніх дихальних шляхів відно­сять:

  • гортань,

  • трахею і

  • бронхи аж до кінце­вих бронхіол.



Порожнина носа

утворена кістками черепа та хрящами і поділена носо­вою перегородкою на дві симетричні половини.

Вона вистелена зсередини слизовою оболонкою, у якій виділяють дві частини - дихальну і нюхову.
Дихальна частина покрита війчастим епітелієм. Завдяки руху війок слиз, що покриває епітелій, пересувається назовні і видаляється, водночас видаляючи і сто­ронні частки. Носовий слиз також містить імуноглобулін А, який перешкоджає проникненню повітряно – крапельної інфекції в дихальну систему.

Три носові раковини (верхня, середня і нижня) збільшують за­гальну поверхню порожнини носа й утворюють три носових ходи:

верхній,

середній,

нижній.

Між поверхня­ми раковин і перегородкою носа розташований щілиноподібний загальний носовий хід.
У ділянці верхньої носової раковини розташована нюхова зона. Слизова оболонка тут вкри­та одношаровим багаторядним миготливим війчастим епітелієм, до складу якого входять нюхові біполярні клітини.
З носовими ходами з'єднані приносові пазухи: лобова, верхньощелепна, клиноподібна та решітчасті (передні, середні, задні). Запалення слизової цих пазух призводить до виникнення синуситів.
З порожнини носа повітря, що видихається, через хоани надходить у носоглотку, ротоглотку, а потім у гортань.
Гортань

розташована на рівні С ІV-VІ нижче від під'язикової кістки.
Скелет гортані утворений кількома гіаліновими та еластичними хрящами, які рухомо з'єднані між собою за допомогою зв'язок і суглобів.
Порожнина гортані вкрита слизовою оболонкою, вистеленою багаторядним миготливим епітелієм, за винятком голосових зв'язок і надгортанника.
Найскладніше збудована середня частина гортані, де на бічних стінках є дві пари складок, що утворюють верхні присінкові і нижні голосові зв'язки. Простір між правою і лівою голосовими зв'язками називається голосовою щілиною. Між пристінковими і голосовими зв`язками є шлуночки гортані, де можуть затримуватися сторонні часточки.
Під час скорочення відповідних м'язів гортані хрящі, між якими натягнуті голосові зв'язки, зміщуються. Це спричиняє зміну ширини голосової щілини та сили натягу зв'язок, що зумовлює появу звуків різної сили і ви­соти під час руху повітря крізь щілину на видохі.
Функції гортані:

  • очищує, зігріває і зволожує повітря,

  • приймає участь в голосоутворенні.


Донизу гортань переходить у трохею.
Трахея.

починається на рівні С VII шийного і закінчується на рівні Т V, де і поділяється на два головних бронхи (лівий і правий), утворюючи біфуркацію.
Стінка трахеї складається зі слизової оболонки, підслизової ос­нови, волокнисто-м'язово-хрящової та адвентиціальної оболонок.

Слизова оболонка вистелена миготливим епітелієм, що містить велику кількість келихоподібних клітин,які синтезують слиз.



Каркас трахеї утво­рений 16-20 гіаліновими хрящовими напівкільцями, кожний з яких являє собою відкриту дозаду дугу. Задня стінка трахеї перетинчаста, хрящів не має, що сприяє безперешкодному проходженню грудки їжі стравоходом. Ці хрящові півкільця з`єднані між собою сполучнотканинними зв`язками.

Адвентиціальна оболонка складається з пухкої волокнистої сполучної тканини.

Функції трахеї:

- очищує, зігріває, і зволожує повітря,

- проводить повітря до бронхів.
Бронхи.

Бронхіальне дерево складається із розгалужених бронхів, просвіт яких поступово зменшується.

Правий головний бронх ширший і коротший. Лівий – тонший і довший. Від головних бронхів відходять часткові бронхи (відповідно до часток легень), що дають початок більш дрібним сегмен­тарним бронхам. Далі ідуть часточкові бронхіоли,які розгалужуються на кінцеві бронхіоли. На них і закінчується бронхіальне дерево.
Кожен бронх поділяється на два бронхи, тобто ділиться дихотомічно.

Усього нараховується 23 генерації бронхів. Довжина і діаметр кожного наступ­ного бронха зменшуються.

Перші 16 генерацій (бронхи, бронхіоли та термінальні бронхіоли) утворюють повітроносні шляхи, якими транс­портуються гази від і до навколишнього середовища.

Решта 7 генерацій (дихальні бронхіоли, альвеолярні протоки, альвеоли) - перехідний та власне дихальні відділи, де відбувається газообмін. Такий структурний множинний поділ надзвичайно збільшує сумарний переріз дихальних шляхів.
Дихальні шляхи поділяють на три зони:

  • кондуктивну (провідну),

  • транзиторну (перехідну) і

  • дихальну.

До першої належать 1-ша-16-та,

до другої -17-19-та генерації бронхів.

Дихальні бронхіоли включають 17-ту-23-тю генерації, так як на їхній стінці з'являються альвеоли. Кількість альвеол на стінці бронхіол поступово зростає аж до 23-ї генерації. 23-тя генерація бронхіол переходить в альвеолярні мішечки, розділені перегородками приблизно на 20 порожнин - альвеол. Форма альвеол близька до усіченої сфери діаметром 0,15-0,3 мм.
Із загального об'єму легень (близько 4500 мл)

  • провідна зона охоплює 3% (близько 150 мл),

  • наступні генерації -близько 30% (приблизно 1500 мл),

  • а інший об'єм - альвеолярні мішечки. Власне дихальна зона складається приблизно з 300 млн альвеол.


Бронхи вистелені миготливим епітелієм з великою кількістю келихоподібних клітин. Каркас бронхів складають хрящові кільця.
У міру зменшення діаметру бронхів відбувається поступове зменшення розміру хрящових пластин у їх стінках і збільшення непосмугованої м'язової тканини. У дрібних бронхах хрящо­ва тканина відсутня.
Функції бронхів:

- очищує, зігріває, і зволожує повітря,

- проводить повітря до легень та приймають участь в вентиляції легень.
Дихальні шляхи (трахея, бронхи, бронхіоли), хоча й містять у собі повітря, не беруть істотної участі в газообміні. Через це цей простір у дихальних шляхах називають "мертвим". Це так званий анатомічний "мертвий простір", у середньому його об'єм становить 140-160 мл.
Уздовж всіх дихальних шляхів розташовані іритантні рецептори, які дають початок захисним рефлексам чхання та кашлю, призначеним для захисту дихальних шляхів від засмічення.
Легені

розташовані в грудній порожнині по боках від органів середостіння. За формою нагадують конус. Мають 3 поверхні:

  • нижню – діафрагмальну,

  • присередню – середостінну,

  • бічну – реберну.

На присередній поверхні кожної ле­гені наявні серцеві втиснення. Кожна легеня має ворота, через які проходять головний бронх, артерії і нерви, виходять вени та лімфатичні судини, які утворюють корінь легені.

Кожна легеня має три краї:

  • передній,

  • нижній і

  • задній.

Легеня поділена щілинами (косою в лівій легені та косою і поперечною – в правій легені) на частки. Ліва легеня складається з двох, а права - з трьох часток. Частки легені складаються із сегментів, що, у свою чергу, утворені з часточок (приблизно 80 часточок в одному сегменті).
Функціональною одиницею легені є легеневий ацинус,



Ацинус це анатомо – фізіологічна одиниця легень, яка представляє собою систему розгалу­жень однієї кінцевої бронхіоли, що поділяється на 14-16 дихальних бронхіол, які утворюють до 1500 альвеолярних (коміркових) ходів; останні мають альвеолярні мішечки та альвеоли (легеневі комірки).



Альвеоли - це міхурці неправильної форми, які розділяються міжальвеолярними перегородками, де розташовані кровоносні капіляри, сполучнотканинні волокна та клітин сполучної тка­нини.

Внутрішня поверхня альвеол вистелена одношаровим плоским епітелієм (дихальні альвеолоцити). Крім того, тут є великі альвеолоцити, що продукують сурфактант - речовину, яка вкриває аль­веоли зсередини. Завдяки сурфактанту поверхневий натяг в альвео­лах близький до нуля, що запобігає їх зли­панню під час видиху. Крім того, сурфактант, у ліпідах якого добре розчиняються вуглекислий газ і кисень, полегшує перехід цих газів крізь стійку альвеол у кров. Сурфактант запобігає перерозтяганню одних альвеол і спаданню інших. Таким чином він зменшує поверхне­вий натяг альвеол з 2 до 10 разів, що запобігає спаданню альвеол. Сур­фактант міститься на плеврі, очеревині, перикарді, синовіальних обо­лонках, очному яблуку.

У недоношених дітей секреція сурфактанту недостатня, що спричиняє значне зростання поверхневого натягу рідини, яка покриває альвеоли. Це створює загрозу для нормального розпрямлення легень при народженні, оскільки вони наповнюються рідиною. Таким новонародженим інтратрахеально вводять штучні сурфактанти, витяжки з легень тварин або амніоцитної рідини людини. ( альвеофакт, екзосурф).
В альвеолах наявні й інші типи епітеліальних клітин: альвеолярні макрофаги легень (АМЛ), лімфоцити, плазматичні клітини, АРЦД-клітини та мастоцити, що містять гепарин, ліпіди, гістамін і проте­ази. Зовні до базальної мембрани прилягають кровоносні капіляри.
В обох легенях людини міститься приблизно 600-700 млн альвеол, а загальна площа їх поверхні коливається у межах 40-120 м2.
Легені виконують:

  • дихальну функцію( тут відбувається газообмін) ,

  • інкреторну функцію та захисну (дест­рукція деяких БАРів - пептидів, циклічних нуклеотидів, простагландинів, медикаментів, деяких гормонів; секреція аль­веолярними макрофагами лізоциму, колагенази, еластази, каталази, фосфоліпази, хемотаксичного фактора, лейкотрієнів, імуноглобулінів тощо),

  • беруть участь в регуляції зсідання та протизсідання крові,

  • здійснюють терморегуляцію та регуляцію водного та кислотно-ос­новного балансів організму;

  • інактивують гістамін та серотонін, на по­верхні ендотелію в кровоносних судинах легень синтезується ангіотензин II з ангіотензину І;

  • виділяють воду та пари летких речовин.


  1   2   3

Схожі:

«Фізіологія дихання». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 Спеціальність icon«Вступ. Фізіологія як наука». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1
Спрямованість сучасної медицини на збереження здоров'я передбачає професійну готовність медичного працівника до фізіологічно осмисленої...
«Фізіологія дихання». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 Спеціальність icon«Фізіологія контактних аналізаторів» предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1
Опрацювання сигналів, що надходять, відбувається за допомогою різних структур нервової системи. Вона перет­ворює вплив подразника,...
«Фізіологія дихання». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 Спеціальність icon«Фізіологія системи виділення. Регуляція сечоутворення І сечовиділення»....
Підтримання сталості внутрішнього середовища є умовою нормальної життєдіяльності організму. Гомеостаз значною мірою залежить від...
«Фізіологія дихання». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 Спеціальність icon«Фізіологія скелетних І гладких м’язів опорно-рухового апарата»....
Одним із найважливіших чинників роз­витку тваринного світу є активний рух. Рухи можуть здійснюватися в межах само­го організму, а...
«Фізіологія дихання». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 Спеціальність icon«Травлення в ротовій порожнині та шлунку». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр
Однак поживні речовини їжі переважно є складними високомолекулярними сполуками І для засвоєння потребують розщеплення на прості складові...
«Фізіологія дихання». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 Спеціальність icon«обмін речовин та терморегуляція». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1
Більшість процесів життєдіяльності клітини відбуваються з викорис­танням енергії. Вона витрачається на підтримання цілісності клітинних...
«Фізіологія дихання». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 Спеціальність icon«обмін речовин та складання харчового раціону». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1
Більшість процесів життєдіяльності клітини відбуваються з викорис­танням енергії. Вона витрачається на підтримання цілісності клітинних...
«Фізіологія дихання». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 Спеціальність iconПлан Література Старушенко Л. И. Анатомія І фізіологія людини. Київ...
Свиридов О.І. Анатомія людини: Підручник-За ред. Бобрика. К.: Вища шк с.: іл
«Фізіологія дихання». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 Спеціальність icon«Основні принципи регуляції фізіологічних функцій». Предмет : фізіологія людини Курс 2
Будь який організм це відкрита система, що саморегулюється І відтворюється, складається з білків І нуклеїнових кислот, які у свою...
«Фізіологія дихання». Предмет : фізіологія людини Курс 2 Семестр 1 Спеціальність icon«Травлення в кишці. Роль печінки та підшлункової залози в травленні»....
Система травлення забезпечує організм людини всіма необхідними для життєдіяльності поживними речовинами. Саме завдяки її діяльності...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка