Додаток 1




Скачати 210.74 Kb.
НазваДодаток 1
Дата конвертації30.06.2013
Розмір210.74 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Фінанси > Документы

Додаток 1


до наказу Дніпропетровської

державної фінансової академії

________________ № _______
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Дніпропетровська державна фінансова академія
ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Дніпропетровської

державної фінансової академії

________________ № _______

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо підготовки студентами наукових робіт, доповідей та написання тез доповідей

Дніпропетровськ-2012

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………………………..3

  1. Рекомендації щодо підготовки та написання наукової роботи…………………………5

  2. Рекомендації щодо написання наукової статті…………………………………………..11

  3. Рекомендації щодо участі у наукових конференціях……………………………………14

3.1. Рекомендації щодо підготовки доповіді на конференцію………………………………15

3.2. Рекомендації щодо написання тез доповіді……………………………………………....18


ВСТУП

Залучення студентів академії до наукової роботи здійснюється з метою виявлення і реалізації їх творчого та інтелектуального потенціалу. Наукова робота - це цілеспрямований процес дослідження певного питання з актуальної тематики, що передбачає комплексне вивчення обраного питання, окреслення існуючих проблем та можливих шляхів їх вирішення.

Студентська науково-дослідна робота в академії поділяється на наукову роботу, що включається в навчальний процес (написання студентами курсових, дипломних, магістерських дипломних та інших робіт, передбачених навчальними програмами) та наукову роботу, що виконується студентами у позанавчальний час (участь в олімпіадах, конкурсах наукових робіт, конференціях тощо).

Студентська наукова робота на кафедрах академії у позанавчальний час здійснюється студентськими науково-дослідними групами, до яких входять студенти, що прагнуть брати участь у науковому житті академії. Будь-який студент має можливість застосувати свої творчі здібності у підготовці та написанні науково-дослідної роботи для участі у конкурсі, конференції та інших наукових заходах, що проводяться в академії, місті, країні та за її межами.

У процесі підготовки наукової роботи студент(ти) виявляє(ють) науковий хист, здатність працювати з науковою літературою, грамотно формулювати та висловлювати власні думки на основі дослідження існуючих поглядів, робити висновки та обґрунтовувати пропозиції.

Підготовка наукової роботи чи публікації – процес індивідуальний. Висвітлюючи весь дослідницький процес від творчого задуму до заключного його етапу, підбиваючи підсумки, формулюючи висновки й рекомендації, автор розкриває складність творчих пошуків.

Суттєвою допомогою при підготовці науковий робіт та публікацій є володіння дослідником певними методичними прийомами викладення наукового матеріалу. Застосовують такі види викладення наукового матеріалу:

  • послідовний;

  • цілісний (із подальшою обробкою кожної частини, розділу);

  • вибірковий (частини, розділи пишуться окремо в будь-якій послідовності).

За результатами проведеного у навчальний чи позанавчальний час наукового дослідження студент(ти) має(ють) можливість презентувати свою роботу, взявши участь у конференціях, що регулярно проводяться в академії та за її межами, а також у конкурсах наукових робіт.



  1. ^ РЕКОМЕНДАЦІЇЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ТА НАПИСАННЯ НАУКОВОЇ РОБОТИ

У процесі написання наукової роботи можна виділити такі етапи:

  1. Вибір теми та формулювання назви наукової роботи.

  2. Складання плану наукової роботи; визначення мети і завдань дослідження.

  3. Збір та опрацювання літератури з обраної тематики.

  4. Поглиблений аналіз предмета дослідження та розробка пропозицій щодо усунення виявлених проблем.

  5. Складання висновків, оформлення роботи.

  6. Підготовка презентації роботи перед аудиторією: написання доповіді та тез

доповіді.
^

Вибір теми та формулювання назви наукової роботи


Тема – це не просто назва реферату, це бажаний результат дослідження, що спрямоване на вирішення конкретного наукового завдання. Тому в першу чергу потрібно сформулювати мету, на вирішення якої студент збирається спрямувати свій інтелектуальний та творчий потенціал.

При виборі теми слід порадитися з викладачем – науковим керівником, вивчити ступінь її розробки у літературних джерелах й узагальнити її. Студенту рекомендується обирати більш вузьку тему дослідження або тему, пов’язану з темою досліджень у навчальний час: курсової, дипломної чи магістерської дипломної роботи.

Назва наукової роботи повинна бути:

- актуальною, недостатньо вивченою, викликати інтерес студента;
- лаконічною, місткою та відповідати стильовим вимогам;

- точно вказувати на предмет дослідження та відображати основну проблематику наукової роботи.

Не дозволяється формулювати назву наукової роботи:

    • у формі запитання;

    • як перелік якихось проблем;

    • розпочинати зі слів: „До питання…”, „До проблеми…”;

    • називати іншомовними словами, якщо без них можна обійтися, знайшовши потрібний лексичний замінник в українській мові.

Складання плану наукової роботи

Після обрання теми та визначення робочої назви, потрібно скласти робочий (попередній) план наукового дослідження, такий, що буде коригуватися. На даному етапі необхідна зустріч з науковим керівником, який проконсультує студента стосовно плану роботи, дасть рекомендації щодо основної змістовної лінії, порадить необхідну літературу.

Складаючи план, слід пам’ятати, що це перелік найважливіших питань, які потрібно буде висвітлити у процесі наукового дослідження. Тому чим докладніше буде план, тим легше визначити основні напрями роботи. До плану доречно в логічній послідовності внести все, що можна заздалегідь передбачити у розв’язанні досліджуваної проблеми.
^

Збір та опрацювання літератури з обраної тематики


Ознайомлення з науковими працями, опублікованими з тематики дослідження, починається одразу після розробки ідеї, тобто задуму студента. Такий підхід дозволить цілеспрямовано шукати літературні джерела і краще опрацювати матеріал, опублікований у працях інших учених, адже витоки, підґрунтя основних питань проблеми практично завжди закладені в попередніх дослідженнях.

Виконуючи наукову роботу, необхідно опрацювати багато друкованих матеріалів, які увійдуть до бібліографічного списку наукової роботи. Тому варто мати навички двох видів читання: „швидкого” і „повільного”.

„Швидке” читання (читання „по діагоналі”) повинне відповісти на запитання, чи варто дану статтю або книгу уважно вивчати.
Після того, як переглянуто всю наявну на даний момент літературу, можна приступити до „повільного” читання, до глибшого її вивчення. Насамперед треба починати з опрацювання сучасного підручника, монографій та інших книг, згодом — статей; спочатку вивчити вітчизняні джерела, а потім — іноземну літературу.

При читанні відібраної літератури треба робити помітки - це дає змогу надалі компонувати матеріал у будь-якому порядку. Читаючи джерела, краще нотувати більше, бо заздалегідь не завжди відомо, що з цього матеріалу може знадобитися, а повторний пошук буде зайвою втратою часу.

Як же знайти потрібну літературу? 

Слід переглянути всі види джерел, зміст яких пов’язаний із темою дослідження. Інформаційною основою дослідження мають бути фундаментальні розробки вітчизняних і зарубіжних авторів, закони України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та місцевих органів влади, зведені дані Державної служби статистики України й Головного управління статистики у Дніпропетровській та інших областях, статистична звітність і первинна інформація підприємств та установ Дніпропетровської й інших областей, статистичні й аналітичні матеріали державних установ, матеріали періодичних і спеціальних наукових видань, інформаційні ресурси світової комп’ютерної мережі Internet. Якщо такий перелік виявиться досить великим, слід обмежити параметри бібліографічного пошуку: мова, країна, рік видання і т.ін. Коли з даного питання є бібліографічний довідник, потрібно ним скористатися. Починати пошук варто з нової літератури, а потім поступово „розмотувати клубок”, користуючись посиланнями на інші джерела.

Найважливіші книги та статті потрібно обов’язково опрацьовувати в оригіналах. Не треба покладатися на власну пам’ять, слід занотувати потрібну інформацію та зауваження до кожного джерела.

Вивчаючи літературу, не треба намагатися тільки запозичити матеріал. Паралельно обдумуйте знайдену інформацію. Цей процес має тривати протягом усієї роботи над темою, тоді власні думки, які виникли в процесі знайомства з чужими працями, стануть основою для отримання нового знання. Звичайно, використовується не вся інформація, що міститься в певному джерелі, а лише та, яка безпосередньо стосується теми дослідження, і тому найбільш цінна й корисна. 

Особливою формою фактичного матеріалу є цитати, що являють собою дослівні уривки з якого-небудь тексту для підтвердження або ілюстрації певної думки. Цитати використовуються для того, аби безпосередньо передати думку автора першоджерела, для ідентифікації поглядів при зіставленні різних точок зору, а також для підкріплення окремих тверджень самого автора роботи. Однак важливо не перенасичувати роботу цитатами інших авторів, адже її сенс полягає не лише в опрацюванні існуючих думок з обраної тематики, а й у формуванні власної ідеї стосовно проблеми та шляхів її вирішення.

Цитата обов’язково береться в лапки. У цитаті не можна нічого змінювати, навіть розділові знаки. Якщо цитата є частиною речення, то вона пишеться з малої букви, якщо наводиться не повністю, то на місці пропуску ставиться три крапки.

Поглиблений аналіз предмета дослідження та розробка пропозицій щодо усунення виявлених проблем

У цій частині роботи проводиться короткий огляд досліджень з даної тематики, окреслюються основні етапи розвитку наукової думки за визначеною проблемою, вказуються питання, які залишилися невирішеними; розкривається техніка дослідження, подаються відомості про його обсяг; викладаються, аналізуються та узагальнюються отримані результати, дається їх оцінка.

Складання висновків

Заключним етапом написання наукової роботи є узагальнення проведеного дослідження та написання висновків, у яких мають бути подані найважливіші теоретичні та практичні результати дослідження. У цій частині наукової роботи вказують на актуальність розглянутого питання та коротко висвітлюють оцінку стану проблеми, розкривають методи вирішення наукових завдань, обґрунтовують достовірність отриманих результатів. Висновки мають бути добре продуманими, аргументованими, логічними, точними та конкретними. Необхідно підкреслити їх самостійність, новизну, теоретичне і (або) прикладне значення, наголосити на кількісних та якісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів й навести рекомендації щодо їх використання.

Оформлення роботи

Вимоги до оформлення наукової роботи, зазвичай, визначаються положенням про конкурс чи інший науковий захід, для участі в якому вона підготовлена.

Можна рекомендувати приблизно таку схему оформлення наукової роботи:

  • титульна сторінка, в якій обов’язково вказуються тема роботи, прізвище та ініціали виконавця, навчальний заклад, в якому він навчається, прізвище, ініціали та вчене звання наукового керівника;

- зміст, що містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів (якщо вони є), загальних висновків, додатків, списку використаних джерел тощо; зміст, фактично, має бути планом науково-дослідної роботи і відображати суть поставленої проблеми, структуру та логіку дослідження;

- перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів (за необхідності) - якщо в роботі використано специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік подається у вигляді окремого списку, який розміщується перед вступом;

  • вступ, в якому коротко обґрунтовується актуальність та доцільність обраної теми, підкреслюється сутність проблеми; формулюється мета роботи і зміст поставлених завдань, об’єкт і предмет дослідження, подається перелік використаних методів дослідження; вказуються нові наукові положення, запропоновані учасником конкурсу особисто, відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку); повідомляється про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання;

  • основна частина, що складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починається з нової сторінки. У кінці кожного розділу можуть формулюватися висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає можливість звільнити основні висновки від другорядних подробиць; зміст основної частини роботи має точно відповідати темі роботи та повністю її розкривати;

  • висновки, що мають містити  стислий виклад результатів розв’язання наукової проблеми та поставлених завдань, зроблених у процесі аналізу обраного матеріалу оцінок та узагальнень;

  • список використаних джерел, який має бути поданий в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або назв праць. Відомості про літературні джерела оформлюються відповідно до вимог державного стандарту.

Після написання та оформлення наукової роботи студент має можливість також взяти участь у науковій конференції. З цією метою слід написати тези, які репрезентують результати проведеної наукової роботи, та надіслати їх до оргкомітету конференції разом із заявкою та відомостями про автора.

^ 2. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ НАУКОВОЇ СТАТТІ

Наукова стаття містить виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, висвітлює конкретне окреме питання за темою роботи, робить її матеріали надбанням фахівців.

Наукова стаття подається до редакції відповідно до вимог, які публікуються в окремих номерах журналів або збірниках у вигляді пам’ятки авторам. Оптимальний обсяг наукової статті − 6-12 сторінок (0,5-0,7 друк.арк.).

Студент має можливість представити результати своїх досліджень у вигляді наукової статті у співавторстві з викладачем-науковим керівником. Стаття має просту структуру, її текст, як правило, не поділяється на розділи й підрозділи. Умовно в тексті статті можна виділити наступні структурні елементи:

- вступ – постановка наукової проблеми, її актуальність, зв'язок з найважливішими завданнями, що постають перед Україною, значення для розвитку певної галузі науки або практичної діяльності (один абзац, або 5-10 рядків);

- основні (на даний час) дослідження й публікації, на які спирається автор; сучасні погляди на проблему; труднощі при розробці даного питання, виділення невирішених питань у межах загальної проблеми, яким присвячена стаття (0,5-2 сторінки машинописного тексту через два інтервали);

- формулювання мети статті (постановка завдання), в якому висловлюється головна ідея даної публікації, яка суттєво відрізняється від сучасних уявлень про проблему, доповнює або поглиблює вже відомі підходи; звертається увага на введення до наукового обігу нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або уточнення відомих раніше, але недостатньо вивчених. Мета статті випливає з постановки наукової проблеми та огляду основних публікацій з теми (один абзац, або 5-10 рядків);

- виклад змісту власного дослідження – основна частина статті. У ній висвітлюються основні положення й результати наукового дослідження, особистої ідеї, думки, отримані наукові факти, виявлені закономірності, зв’язки, тенденції, програма експерименту, методика отримання та аналіз фактичного матеріалу, особистий внесок автора в досягнення й реалізацію основних висновків тощо (5-6 сторінок);

- висновок, у якому формулюється вирішення проблеми (завдання), її значення для теорії й практики, рекомендації для науки чи виробництва, суспільна значущість; коротко накреслюються перспективи подальших досліджень із теми (1-3 сторінки).

Наукова стаття вимагає дотримання певних вимог:

- у лівому верхньому куті розміщується номер УДК;

- назва статті повинна стисло відображати її головну ідею, думку;

- недоцільно ставити риторичні запитання, мають переважати розповідні речення;

- не слід перевантажувати текст цифрами (1,2,… та ін.) для позначення думок, положень; перелік елементів, позицій слід починати з нового рядка, відокремлюючи їх один від одного крапкою з комою;

- у тексті прийнятним є використання різних видів переліку: спочатку, на початку, вперше, потім, далі, нарешті; по-перше, по-друге, по-третє; на першому етапі, на другому етапі та ін.;

- цитати використовують дуже рідко; необхідно зазначити основну ідею, а після неї в дужках вказати прізвище автора, який вперше її висловив;

- усі посилання на авторитетні джерела подаються на початку статті, основний її обсяг присвячується викладу власних думок; для підтвердження достовірності своїх висновків і рекомендацій не слід наводити висловлювання інших учених, оскільки це свідчить про те, що ідея дослідника не нова, була відома раніше і не підлягає сумніву;

- стаття має завершуватися конкретними висновками й рекомендаціями.

- стаття має бути прорецензована і рекомендована кафедрою до друку.

Статті, що подаються до редакції, не повинні бути опубліковані або призначені для публікації в іншому видавництві.

Статті повинні відповідати профілю журналу і супроводжуватися довідками про авторів (ВНЗ, курс, спеціальність, адреса, електронна адреса та контактний телефон (бажано, мобільний) та їх керівників (вказуються прізвище, ім’я та по батькові, вчене звання, науковий ступінь, місце роботи, посада і контактні телефони).

До статті додаються анотації українською, російською та англійською мовами і ключові слова, назва статті, ініціали та прізвище автора(ів) і наукового керівника.

^ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УЧАСТІ У НАУКОВИХ КОНФЕРЕНЦІЯХ

Основною метою проведення студентських наукових конференцій є репрезентація наукових доробок студентів та їх колективне публічне обговорення, пошук шляхів вирішення актуальних проблемних питань сучасної науки та надання рекомендацій щодо впровадження нових ідей в процес розбудови українського суспільства. Важлива не просто констатація проблем, а й визначення шляхів їх вирішення, наявність авторських прогнозів, виявлених тенденцій, аналізу альтернативних варіантів, практична значимість пропозицій.

Виступ на конференції має бути результатом наукового дослідження студента, проведеного в межах навчального процесу чи у студентській науково-дослідній групі відповідної кафедри під керівництвом викладача – наукового керівника. Тому виступу на конференції має передувати тривала наукова робота студента, що включає такі етапи:

  • постановка проблеми;

  • вибір напряму та методу дослідження;

  • визначення цілей та завдань наукової роботи;

  • підбір літератури з обраної теми;

  • аналіз останніх досліджень науковців з даного напряму;

  • систематизація, обробка та аналіз зібраного теоретичного та практичного матеріалу;

  • проведення розрахунків (якщо є потреба);

  • аналіз результатів дослідження та визначення й обґрунтування шляхів подолання проблеми;

  • основні висновки, що відображають зміст виконаної наукової роботи.

Для участі в конференції студент готує доповідь. За результатами конференції, як правило, випускається збірник доповідей (або тез доповідей). Публікація результатів досліджень є надзвичайно відповідальним та важливим кроком для сучасного студента – майбутнього фахівця, вченого.
^ 3.1. Рекомендації щодо підготовки доповіді на конференцію

Доповідьпублічне повідомлення, розгорнутий виклад певного дослідження.

Доповідь відіграє важливу роль у науковому житті дослідника. Доповідь – це не стаття, під час перегляду якої є можливість вдуматися в зміст, перечитати текст декілька разів і, у разі необхідності, скористатися додатковою літературою. Як загальні, так і нові відомості доповіді отримуються аудиторією виключно від самого доповідача, тому доповідь повинна бути чіткою і недвозначною в усіх її частинах. Вона має суттєве значення для оцінки людини як спеціаліста. Поведінка доповідача, логічність викладення матеріалу, докази і відповіді на запитання - все це дає змогу зробити висновок про обізнаність людини та рівень її професійної підготовки. Отже, зрозуміло, що написанню та викладу доповіді треба приділити якнайбільше уваги.

Підготовка доповіді

Підготовка доповіді починається зі складання плану та написання тексту. Потім необхідно вивірити текст доповіді у часі. Як правило, читання сторінки друкованого тексту (близько 1800 знаків, включаючи інтервали між словами) займає приблизно 2 хвилини. Презентуючи доповідь, зовсім не обов’язково промовляти текст слово в слово. Деяка імпровізація тільки прикрасить її, але важливо не відхилятись від основної лінії змісту, уникати занадто детальних пояснень, щоб доповідь не справила враження затягнутої.

Робота над доповіддю включає в себе також підготовку ілюстративного матеріалу, необхідного для кращої презентації: формул, таблиць, схем, графіків, діаграм і т.ін. Ілюстративний матеріал подається на слайдах у вигляді презентації з використанням програмних продуктів. Текст доповіді та ілюстративний матеріал повинен бути максимально доступним. Так, один із слайдів бажано використати для візуального відображення назви роботи і плану викладу доповіді, щоб краще зорієнтувати слухачів у матеріалі роботи. Можна дати такі загальні рекомендації щодо оформлення слайдів: вони мають бути простими, лаконічними, чітко відображати матеріал, що подано в усному викладі, і відповідати тексту доповіді; вони не повинні містити занадто багато інформації та багато підпунктів, щоб слухачі мали змогу охопити їх одним поглядом. Кожен слайд має відображати одну-дві (максимум – три) думки, що висвітлюються доповідачем усно для максимально легкого та повного сприйняття матеріалу слухачем. Графіки, схеми, рисунки, діаграми слід максимально спрощувати, залишаючи додаткові дані на усне супроводження.

Специфіка усного виступу має суттєві відмінності від друкованого змісту й форми – частина матеріалу подається на слайдах, тому доповідь повинна містити коментарі, а не повторення ілюстративного матеріалу.

При оформленні слайд-презентації слід звернути увагу на такі аспекти:

  • шрифт тексту на слайді повинен легко сприйматися візуально, кожна літера повинна читатися без напруги для очей; розмір шрифту потрібно обирати не менше 24-ого кеглю, а заголовки та підзаголовки можна виділяти жирним та напівжирним для посилення сприйняття змісту;

  • кольорова схема слайду не повинна бути важкою для зору (занадто яскравою, темною, світлою); при виборі кольору фону, тексту чи графічних зображень слід перевірити сумісність кольорів, враховуючи те, що яскравість слайдів на комп’ютері є помітно вищою від яскравості екрану проектора;

  • краще за все обирати чорний, темні відтінки синього, коричневого для оформлення тексту та помірні світлі відтінки блакитного, рожевого, жовтого і білого кольорів для оформлення фону; на слайді можна також використовувати різні кольорові прикраси (узори, рисунки), але важливо пам’ятати, що основне завдання його демонстрації – максимально точно та повно донести думку доповіді до аудиторії, а тому – важливо не перенапружити слайд допоміжними елементами;

  • кольорові ілюстрації справляють на слухачів більш приємне враження, ніж чорно-білі, привертають більше уваги та є доступними для сприйняття.

Кількість слайдів не повинна перевищувати 5-8 кадрів.

Ілюстрації. Рисунки, діаграми, схеми та інші ілюстрації розміщуються на тій сторінці, де вперше було на них посилання, або на наступній сторінці. Назва ілюстрації друкується безпосередньо під нею після слова «Рисунок» та порядкового номера. Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами.

Презентація доповіді

Текст доповіді бажано попередньо прочитати вголос. Це допоможе покращити «зовнішній вигляд» доповіді, відпрацювати манеру та темп викладу матеріалу.  Форма викладу доповіді повинна містити певні обов'язкові елементи: тему роботи, прізвище та ініціали виконавця (виконавців), місце навчання, прізвище, посаду та науковий ступінь (якщо є) наукового керівника. Доповідь не повинна бути монотонною та містити занадто багато наукових термінів, складних для сприйняття при усному викладі матеріалу. У той же час не слід спрощувати мову до рівня розмовно-побутової. Цікава доповідь повинна органічно поєднувати наукові елементи з розмовними. При викладі доповіді потрібно намагатись звертатись до аудиторії, за можливістю не відвертаючись від слухачів. Читати доповідь не рекомендується, не треба також її заучувати «на пам'ять», її виклад повинен бути невимушеним з метою зацікавлення аудиторії. Але важливо дотримуватись змістовної лінії тексту та не відходити від плану.

Приблизна схема побудови доповіді:

  • вступ;

  • основний текст (серцевина доповіді);

  • висновки.

Вступ

У вступі необхідно коротко висвітлити наукову проблему, визначити мету дослідження, місце даної роботи серед праць з подібною тематикою, чітко сформулювати положення, що виносяться на обговорення.

Основна частина

Після вступу переходять до викладу основної частини, акцентують увагу на методі дослідження, найбільш цікавих результатах. Мета основної частини доповіді - показати, які результати отримано під час дослідження, чим вони важливі. Основну частину доповіді не слід перевантажувати великою кількістю експериментальних даних. Кількість результатів не вплине на значення роботи та не здивує слухачів, але сприйняти таку доповідь та зорієнтуватись в ній буде важко.

Висновки

Викладають найважливіші результати і доводять обґрунтованість положень, які було винесено на обговорення. Підсумки необхідно викладати таким чином, щоб ті із слухачів, які пропустили частину доповіді, зрозуміли, що нового міститься в ній, якою була мета дослідження та які висновки можна зробити з отриманих результатів. Завершувати доповідь потрібно чітко сформульованими висновками. Необхідно підкреслити, що бажано не виходити за межі встановленого для доповіді регламенту, оскільки це може призвести до небажаних негативних наслідків. Останні фрази висновків доповіді слід будувати таким чином, щоб слухачі зрозуміли, що доповідь вже закінчено.

Таким чином, дотримуючись простих правил складання, оформлення та презентації оповіді, описаних вище, кожен студент має можливість наситити своє наукове життя участю у конференціях, розширити свій кругозір дослідженням актуальних проблем та оприлюднити його результати шляхом презентації перед аудиторією.

^ 3.2. Рекомендації щодо написання тез доповіді

Тези – це стисло, точно та послідовно сформульовані основні ідеї, думки, положення наукової доповіді, роботи, статті або іншої наукової праці.

Слід пам’ятати, що тези доповіді – не стаття, а стислий виклад принципових положень авторської позиції у чіткій логічній послідовності. Доказовими фактами є посилання на виявлені тенденції, закономірності тощо. Необхідно якомога менше приводити таблиць, рисунків, схем.

Схематично структура тез наукової доповіді повинна мати такий вигляд: теза – обґрунтування – доказ – аргумент – результат – перспективи. Викладення суті доповіді потрібно здійснювати у такій послідовності: актуальність проблеми; стан розробки проблеми (перелік учених, які зверталися до розробки цієї проблеми); наявність проблемної ситуації; необхідність у її вивченні, вдосконаленні з огляду на сучасний стан її розробки, втілення; основна ідея, положення, висновки дослідження, за допомогою яких методів це досягається; основні результати дослідження, їх значення для розвитку теорії та/або практики.

Посилання на джерела, цитати в тезах доповіді використовуються рідко. Допускається опускати цифровий, фактичний матеріал. Формулювання кожної тези слід починати з нового рядка. Кожна теза має містити самостійну думку, що висловлюється в одному або декількох реченнях. Виклад суті ідеї чи положення потрібно здійснювати без наведення конкретних прикладів.

Оформлення тез доповідей студентських конференцій,

що проводяться на базі Дніпропетровської державної

фінансової академії

При підготовці тез доповідей для участі у конференціях Дніпропетровської державної фінансової академії слід дотримуватись наступних вимог до їх оформлення:

Обсяг тез визначається інформаційним повідомленням конференції і, як правило, не повинен перевищувати 1-2 повні сторінки.

Заголовок тез. Зверху праворуч напівжирним шрифтом зазначають прізвище, ініціали автора (авторів), на наступному рядку – відомості про наукового керівника, нижче - повну назву вищого навчального закладу; через рядок, посередині, великими літерами, жирним шрифтом друкується назва доповіді, нижче, через рядок розміщується текст тез; інтервал одинарний.

Приклад 1:

Винник Є.А., магістрант

(Науковий керівник – Лисяк Л.В., д.е.н., професор)

Дніпропетровська державна фінансова академія

^ ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ
Приклад 2:
Maria Pimenova,  graduate student

(Scientific leader Lysiak L.V., doctor of sciences (Economics), professor

The English language consultant:

Kuchina N.M., candidate of sciences (Pedagogy), assistant professor)

Dnipropetrovsk State Financial Academy
resource conservation measures in Dnipropetrovsk Region
Текстова частина. Текст тез друкується з одинарним інтервалом. Поля тез: верхнє та нижнє – 2 см, ліве та праве – 3 см; шрифт тексту Times New Roman, 14 кегель; відступ на початку абзацу – 1,25.

Приклад оформлення літературних джерел.

Література: 1. Концепція реформування системи соціальних послуг [Електронний ресурс] / Мін-во соц. політики України: офіц. сайт. – Режим доступу: http://www.mlsp.gov.ua. 2. Лисяк Л. В. Бюджетна політика у системі державного регулювання соціально-економічного розвитку України: [монографія] / Л.В.Лисяк. – К. : ДННУ АФУ, 2009. – 600 с. 3. Онишко С.В. Фінансове забезпечення інноваційного розвитку в Україні / С.В. Онишко, І.В.Власова // Вісник КЕФ КНЕУ ім. В. Гетьмана. – 2011. – №1. – С.130-138.

Оформлення тез доповідей студентських конференцій,

що проводяться на базі інших навчальних закладів

Вимоги до оформлення та подачі тез доповідей для участі у міжвузівських, всеукраїнських та міжнародних студентських конференціях визначаються інформаційним повідомленням (запрошенням) конференції.

Для отримання інформації щодо проведення кафедральної студентської конференції в академії слід звернутися на кафедру, що її проводить. Інформацію щодо проведення Всеукраїнської студентської конференції, яка щорічно проводиться на базі академії, можна отримати на кафедрах, а також у студентському науково-дослідному бюро.
Детальну інформацію щодо умов та строків проведення студентських конкурсів, конференцій та інших наукових заходів, а також щодо вимог до оформлення наукових робіт і статей можна отримати у студентському науково-дослідному бюро (I гуртожиток, 6-й поверх, Хмельницька Віра Борисівна), у студентських науково-дослідних групах кафедр, а також на сайті Дніпропетровської державної фінансової академії http://dsfa.dp.ua в розділі «Студентська науково-дослідна робота».

Провідний фахівець науково-методичного відділу

з питань студентської науково-дослідної роботи В.Б.Хмельницька


Схожі:

Додаток 1 iconПравила чесної гри автомобільної федерації україни додаток до нск фау додаток до
Міжнародної хартії фізичного виховання І спорту”, “Кодексу спортивної етики” Ради Європи, “Олімпійської Хартії” Міжнародного Олімпійського...
Додаток 1 iconДодаток №1 до агентського договору

Додаток 1 iconПлата за додаток європейського зразка до диплому

Додаток 1 iconДодаток 3 звіт про фінансові результати за 200 Х р

Додаток 1 iconДодаток 9 Критерії оцінювання знань та умінь студентів

Додаток 1 iconДодаток б зразок оформлення завдання студентові на кваліфікаційну...

Додаток 1 iconМіністерство аграрної політики І продовольства України
Додаток Е. Оформлення обкладинки дипломного проекту та штампу графічної частини
Додаток 1 iconДодаток
Охарактеризуйте образ повсталого народу в поемі Тараса Шевченка «Гайдамаки». Прочитайте напам’ять уривок із поеми
Додаток 1 iconДодаток 10. 12. №4
Перепишіть слова, замість крапок поставте, де треба, м’який знак. Поясніть правила вживання м’якого знака
Додаток 1 iconКодекс законів про працю України
Затверджується Законом №322-viii від 10. 12. 71 Ввр, 1971, додаток до №50, ст. 375}
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка