5. організація внутрішнього аудиту




Назва5. організація внутрішнього аудиту
Сторінка1/5
Дата конвертації19.06.2013
Розмір0.56 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Фінанси > Документы
  1   2   3   4   5
ТЕМА 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ

 

 

5.1. Основні положення внутрішнього аудиту підприємства

5.2. Організація служби внутрішнього аудиту на підприємстві

5.3. Планування роботи служби внутрішнього аудиту

5.4. Процедури та специфічні методики проведення внутрішнього аудиту

5.5. Управління персоналом та організація праці працівників служби внутрішнього аудиту. Взаємовідносини внутрішнього та зовнішнього аудиту

 

5.1. Основні положення внутрішнього аудиту підприємства

Реалізація повноважень власником (керівником) підприємства та набуття ним досвіду господарювання вимагає виконання спеціальних заходів з контролю на самому підприємстві. Здійснюються такі операції функціональними структурними підрозділами з контролю – управлінням, відділом, бюро, службою контролю або ревізійною комісією. На невеликих за розмірами підприємствах функції контролю можуть покладатися на окремого фахівця - контролера, ревізора, аудитора, або такі функції за сумісництвом виконують працівники підприємства - бухгалтери, економісти, менеджери та інші спеціалісти. У сучасних умовах господарювання такий спеціальний підрозділ найчастіше має назву служби внутрішнього аудиту.

Об’єктивна потреба у внутрішньому аудиті виникає у зв'язку з тим, що система внутрішнього контролю підприємства має тенденцію з плином часу змінюватись, якщо відсутній механізм постійної її верифікації. Відомо, що при відсутності контролю і належної оцінки персонал підприємства починає працювати недбало. Крім того, незалежновід якості системи контролю, можливі навмисні викривлення реального стану справ на підприємстві.

^ Внутрішній аудит - це діяльність з оцінювання яка організована у межах суб'єкта господарювання і яку виконує окремий його відділ. Функції  внутрішнього аудиту охоплюють, зокрема, перевірку, оцінювання та моніторинг адекватності й ефективності функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

Внутрішній аудит стає одним із основних інструментів підвищення ефективності управління підприємствами різних організаційно-правових форм і, особливо, акціонерних товариств. Серед головних елементів управління (встановлення мети, передбачення, організацій керівництво, координація, контроль) саме контроль дає реальну оцінку результатів діяльності підприємства. Однак невідповідність роботи існуючих контрольно-ревізійних служб, що виконують зазначену функцію контролю, підвищені вимоги ринкових перетворень потребують удосконалення контрольної функції внутрішнього аудиту. Потреба у створенні служби внутрішнього аудиту зумовлена тим, що керівник (власник) хоче знати реальний стан справ на підприємстві. Адміністрація підприємства розробляє політику і процедури роботи, але персонал підприємства не завжди може зрозуміти їх або не завжди виконує їх вказівки з тих чи інших причин.

Потреба у внутрішньому аудиті зумовлена також тим, що верхня ланка управління підприємством не займається безпосередньо контролем повсякденної діяльності виробничих структурних та функціональних підрозділів підприємства, в зв'язку з чим вона відчуває потребу в інформації, що формується на більш низькому рівні управління Менеджери не мають достатньо часу, щоб перевірити виконання вказівок з управління, і часто не володіють специфічними інструментами такої перевірки. Тому вони не можуть своєчасно виявити приховані недоліки та відхилення. У таких випадках на допомогу приходять внутрішні аудитори, які забезпечують захист від помилок і зловживань, визначають «зони ризику», можливості усунення майбутніх недоліків або відхилень, допомагають ідентифікувати та «посилити» слабкі сторони в системах управління. Їх дії доповнюються обговоренням проблем з вищими органами управління підприємства.

Потреба у внутрішньому аудиті в Україні об'єктивно виникає на великих підприємствах з різними видами діяльності, зі складною розгалуженою структурою і великою кількістю територіально віддалених філій, дочірніх і підпорядкованих підприємств. Робота фахівців внутрішнього аудиту у цьому напряму полягає, насамперед, в уніфікації і стандартизації облікових процесів для правильного формування зведеної, консолідованої звітності або звітності об'єднань підприємств. Такі операції стосуються перш за все внутрішньогосподарського обліку та внутрішньої звітності. Фахівці з внутрішнього аудиту можуть залучатись як експерти при виникненні розбіжностей між головною компанією і підприємствами, що входять до її структури. Вони можуть за розпорядженням керівництва спостерігати за доцільністю та ефективністю здійснення окремих операцій, правильністю відображення їх у системі обліку та звітності, надання інформації менеджерам.

Рішенням Аудиторської палати України від 18 квітня 2003 р № 122/2 стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів прийняті як національні стандарти аудиту з 1 січня 2004 р. і підлягають­ обов'язковому застосуванню суб'єктами аудиторської діяльності. Основні положення таких стандартів є важливою складовою системи регулювання також внутрішнього аудиту в Україні. Розгляньмо, які вимоги щодо внутрішнього аудиту містяться у діючих стандартах аудиту та  етики.

Міжнародні стандарти аудиту та етики призначені для аудиторської перевірки фінансової звітності. Міжнародні стандарти містять принципи, процедури та відповідні рекомендації щодо проведення аудиторської перевірки.

Кодекс етики професійних бухгалтерів, прийнятий Міжнародною федерацією бухгалтерів, встановлює норми поведінки професійних бухгалтерів і викладає фундаментальні принципи, яких мають дотримуватись професійні бухгалтери, щоб досягти загальних цілей.

 Характерною рисою професії бухгалтера є прийняття відповідальності перед громадськістю: клієнтами, кредиторами, роботодавцями, працівниками, інвесторами, діловими та фінансовими колами, а також іншими, що покладаються на об'єктивність та чесність професійних бухгалтерів з метою підтримки впорядкованого ведення комерційної діяльності. Громадські інтереси визначаються як колективний добробут співтовариства людей та організацій, яким надають послуги професійні бухгалтери.

Громадські інтереси значною мірою визначають стандарти бухгал­терської професії. Визначені обов'язки, крім бухгалтерів, виконують також незалежні аудитори, фінансові керівники, внутрішні аудитори, експерти з оподаткування та консультанти з управління.

Кодексом етики професійних бухгалтерів стосовно внутрішніх аудиторів передбачено, що вони забезпечують упевненість у наявності надійної системи внутрішнього контролю, що підвищує достовірність зовнішньої фінансової інформації їх роботодавця. Здійснюють свої професійні обов'язки внутрішні аудитори шляхом проведення діяль­ності з оцінювання на об'єкті господарювання. Функції внутрішнього аудиту, серед інших, передбачають оцінювання та моніторинг адекват­ності й ефективності функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

МСА 250 «Врахування законів та нормативних актів при ауди­торській перевірці фінансових звітів» передбачає встановлення від­повідальності управлінського персоналу за відповідність звітів зако­нам та нормативним актам.

Управлінський персонал несе відповідальність за здійснення діяльності суб'єкта господарювання згідно із законами та нормативни­ми актами. На управлінський персонал покладена також відповідаль­ність за запобігання фактам невідповідності законодавству і за вияв­лення таких фактів.

Згідно з п. 10 МСА 250 передбачені певні процедури які можуть допомогти управлінському персоналові виконувати обов'язки із запобі­гання фактам невідповідності та з виявлення таких фактів. До складу таких процедур належать моніторинг змін законодавчих вимог, запро­вадження і функціонування відповідних систем внутрішнього кон­тролю, розробка на підприємстві Кодексу поведінки та забезпечення дотримання вимог даного Кодексу тощо. На великих суб'єктах господарювання таку політики та процедури можна доповнити покладанням відповідних обов'язків на:

       відділ внутрішнього аудиту;

       ревізійну комісію.

Тобто, підрозділ внутрішнього аудиту, разом з іншими структур­ними формуваннями, забезпечує дотримання на підприємстві відпові­дальності за виконання законів та нормативних актів.

МСА 300 «Планування» передбачає встановлення положень і на­дання рекомендацій щодо планування аудиторської перевірки фінан­сових звітів.

При розробці загального плану аудиторської перевірки серед пи­тань, які слід урахувати аудиторові, за п. 9 МСА 300 при оцінці характе­ру, часу та обсягу процедур рекомендується оцінити роботу підрозділу внутрішнього аудиту та її очікуваний вплив на процедури зовнішньої аудиторської перевірки.

МСА 310 «Знання бізнесу» регламентує встановлення положень і надання рекомендацій щодо того, що розуміють під знанням бізне­су, чому це важливо для аудиту й аудиторського персоналу, який бере участь у проведенні аудиторської перевірки, чому воно стосується всіх етапів аудиторської перевірки, а також того, як аудитор одержує та за­стосовує ці знання.

Процедури, що сприяють одержанню знань з бізнесу клієнта, пе­редбачають отримання потрібних відомостей з багатьох джерел. За п. 8 МСА 310 одним з таких джерел може бути спілкування з внутрішніми аудиторами й огляд звітів внутрішніх аудиторів.

У додатку до МСА 310 «Знання бізнесу: питання, що підлягають розгляду» серед кола питань, що стосуються суб'єкта господарювання, однією з важливих характеристик управління і структури власності за­значено відділ внутрішнього аудиту (наявність, якість роботи).

Таким чином, при плануванні зовнішнього аудиту на суб'єктах господарювання, які мають підрозділи внутрішнього аудиту, оцінюють роботу таких підрозділів, звертаючи основну увагу на показники якості, розглядають їхні звіти та спілкуються з внутрішніми аудиторами.

МСА 400 «Оцінка ризиків та внутрішній контроль» передбачає встановлення положень і надання рекомендацій для досягнення розуміння систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю та аудиторського ризику і його компонентів: властивого ризику, ризику контролю та ризику невиявлення.

У п. 8 МСА 400 розглядається одне з ключових понять з аудиту - система внутрішнього контролю (СВК). Складовою частиною СВК є середовище контролю. Одним із факторів, відображених у середо­вищі контролю, є система контролю управлінського персоналу, в тому числі функціонування внутрішнього аудиту, кадрова політика і проце­дури та розподіл обов'язків.

Оцінка внутрішнього контролю суб'єкта господарювання перед­бачає оцінку та функціонування внутрішнього аудиту.

При використанні роботи інших фахівців здійснюється оцінка роботи внутрішнього аудиту. Метою МСА 610 «Розгляд роботи внут­рішнього аудиту» є встановлення положень і надання рекомендацій зовнішнім аудиторам при розгляді роботи внутрішнього аудиту. Проце­дури, передбачені в даному МСА, слід застосовувати лише до тих видів діяльності внутрішньої аудиторської перевірки, які є релевантними ау­диторській перевірці фінансових звітів.

Зовнішньо аудитор повинен розглянути діяльність внутрішнього аудиту (якщо такий є) та його вплив на процедури зовнішнього аудиту.

Обсяг і мета внутрішнього аудиту змінюються й залежать від роз­міру, структури суб'єкта господарювання, вимог його управлінського персоналу. Як правило, внутрішній аудит складається з одного чи кіль­кох наведених елементів:

       огляд системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю;

       перевірка фінансової та господарської інформації;

       перевірка економічності та продуктивності;

       перевірка дотримання законів, нормативних актів та інших зовнішніх вимог, а також політики, директив управлінського персо­налу та інших внутрішніх вимог.

Відносини між внутрішнім і зовнішнім аудитором полягають у чіткому розмежуванні ролі внутрішнього аудиту (визначається управ­лінським персоналом, є підрозділом суб'єкта господарювання) та зов­нішнього аудиту, який несе особливу відповідальність за висловлену аудиторську думку, і ця відповідальність не зменшується при будь-яко­му використанні внутрішнього аудиту. Всі судження, що стосуються аудиту фінансових звітів, формуються зовнішнім аудитом.

Розуміння і попередня оцінка внутрішнього аудиту передбачає отримання зовнішнім аудитором достатнього розуміння функціонуван­ня внутрішнього аудиту, встановлені критерії для вивчення і здійснен­ня попередньої оцінки функції внутрішнього аудиту.

Визначення часу взаємодії та координація означає необхідність узгодження термінів роботи, обсягу та рівня аудиторської перевірки, регулярні зустрічі з внутрішнім аудитом тощо.

Оцінка і перевірка роботи внутрішнього аудиту означає необхід­ність перевірки роботи для підтвердження її відповідності цілям зов­нішнього аудиту.

МСА 1006 «Аудит міжнародних комерційних банків» має на меті надати аудиторам додаткову рекомендації шляхом деталізації та роз'яснення застосування стандартів у контексті аудиту міжнарод­них комерційних банків.

При планування аудиту, за п. 4 МСА 1006, розглядається надій­ність системи внутрішнього контролю та робота внутрішнього аудиту.

При координації роботи, яку слід виконати, необхідно враховувати обсяг передбачуваного використання роботи внутрішнього аудитора.

МСА 1010 «Вивчення питань, пов'язаних з охороною довкілля, при аудиторській перевірці фінансових звітів»регламентує, що при здійс­ненні процедур по суті, якщо суб'єкт має відділ внутрішнього аудиту, зовнішній аудитор з'ясовує, чи займаються внутрішні аудитори еколо­гічними аспектами діяльності суб'єкта господарювання у рамках внут­рішнього аудиту.

У додатку до МСА 1010 «Процедури по суті для виявлення сут­тєвих викривлень, що виникають у зв'язку з питаннями, пов'язаними з охороною довкілля» при загальному огляді документів серед звітів, що розглядаються (за наявності), є звіти внутрішнього аудиту.

В країнах з розвинутим державним апаратом та розвинутою рин­ковою економікою проблемам внутрішнього аудиту приділяється багато уваги. Досить згадати про існування Міжнародної організації вищих інститутів контролю (The International Organization of Supreme Audit Institution INTOSAI). Міжнародним є також й Інститут внутріш­ніх аудиторів (Institute of Internal Auditors IIA). Професійну організа­цію внутрішніх аудиторів у США було створено в 1941 р. як Інститут внутрішніх аудиторів.

Стандарти професійної практики внутрішнього аудиту (далі - СППВА) придатні для використання всіма суб'єктами господарювання, мають характер рекомендацій, змінюються та доповнюються у зв'язку із змінами в економічному середовищі підприємств, тобто під впливом факторів макроекономічного характеру.

Метою СППВА є:

1)     Встановити основні принципи практики внутрішнього аудиту;

2)     Визначити концептуальну базу, що є основою широкого спектра
послуг у галузі внутрішнього аудиту;

3)     Створити основу для оцінки діяльності внутрішнього аудиту;

4)     Сприяти удосконаленню систем і процедур усередині організації.
СППВА складаються з:

       стандартів якісних характеристик (існує 4 стандарти);

       стандартів діяльності (існує 7 стандартів);

       стандартів практичного застосування.

Стандарти якісних характеристик та Стандарти діяльності існують у єдиному варіанті, а Стандарти практичного застосування можуть бути у кількох різних варіантах (окремий варіант для кожного виду ау­диторської діяльності).

^ Згідно зі СППВА, процес внутрішнього аудиту проходить в чотири етапи:

       планування аудиту;

       перевірка та оцінка інформації;

       узагальнення результатів аудиту;

       контроль виконання рекомендацій внутрішніх аудиторів.

У розрізі етапів внутрішнього аудиту сформовано управління діями аудитора під час перевірки. Внутрішні аудитори зобов'язані планувати кожну аудиторську перевірку; їм необхідно нагромаджувати, аналізувати, інтерпретувати і документально фіксувати отриману інформацію для підтвердження її результатів; звітувати за результатами аудиторської перевірки і контролювати реалізацію наданих рекомендацій. У СППВА містяться також вимоги щодо якості керівництва внутрішніми аудиторами: формування Положення про мету діяльності, обов'язки і відповідальність внутрішніх аудиторів; документальне оформлення політики і процедур керування відділом;формування програми підбору і розвитку трудових ресурсів відділу внутрішнього аудиту. Ефективності функціонування служби внутрішнього аудиту досягають шляхом реалізації спеціальної програми підтвердження якості: нагляд за роботою внутрішніх аудиторів, внут­рішні та зовнішні перевірки діяльності відділу та перевірки якостівнутрішнього аудиту.

В Україні розвиток внутрішнього аудиту почався зі створення від­ділів внутрішнього аудиту в комерційнихбанках (Положення Правління НБУ № 114). На підставі міжнародних стандартів внутрішнього аудиту Національним банком України розроблено і впроваджено Національ­ні стандарти внутрішнього аудиту в банках. На основі Національних стандартів кожний комерційний банк може розробляти власні внутріш­ні стандарти аудиту.

^ В Україні у жовтні 2000 р. створено Інститут внутрішніх аудиторів (ІВА). Перед ним стоять такі важливі завдання:

       визначати наукове обґрунтування внутрішнього аудиту як соціального явища;

       законодавчо закріпити положення професії внутрішнього аудитора на ринку трудових ресурсів України.

Оскільки підрозділи внутрішнього аудиту утримуються за ра­хунок коштів підприємства, такий контрольний орган підприємства (чи сам внутрішній аудитор, якщо він виконує функції внутріш­нього аудиту) повинен довести необхідність свого функціонування, для чого він покликаний сприяти підвищенню ефективності робо­ти підприємства, забезпеченню його рентабельності й зміцненню фінансового стану. Внутрішній аудит має власну мету здійснен­ня, власні об'єкти, функції, операції та методи, що відображені у табл. 1.
  1   2   3   4   5

Схожі:

5. організація внутрішнього аудиту icon1 Сутність та організація проведення внутрішнього аудиту Тема Предмет,...
Тема Методика проведення внутрішньої аудиторської перевірки ефективності системи внутрішнього контролю бізнес – процесів
5. організація внутрішнього аудиту iconДжерелами даних для аудиту операцій по рахунках в банку є: виписки...
Перед початком аудиту банківських операцій необхідно оцінити стан внутрішнього контролю І системи обліку банківських операцій, визначити...
5. організація внутрішнього аудиту iconГоловач Володимир Володимирович кандидат юридичних наук Постулати аудиту
Анотація. В статті проведено аналіз постулатів аудиту та визначено нові постулати аудиту
5. організація внутрішнього аудиту icon1. мета, предмет, обєкт аудиту необхідність, місце І роль аудиту в ринкової економіки
На початковому етапі розвитку аудиту на аудитора покладалися функції контролю за діяльністю посадових осіб з метою викриття фактів...
5. організація внутрішнього аудиту iconМетодика й організація аудиту фінансової звітності
Законом Укра­їни "Про бухгалтерський облік І фінансову звітність" та національними П(с)бо при перевірці звітності
5. організація внутрішнього аудиту icon1. Загальна будова І основні параметри двигуна 4 Тема Робочі цикли...
«Обслуговування та ремонт автомобілів І двигунів» І 07010102 «Організація перевезень І управління на автотранспорті»
5. організація внутрішнього аудиту iconТема 1 «Організація виробництва принципи, типи»
Операційна діяльність підприємства. Організація операційної діяльності. Організація як функція управління. Організація виробничого...
5. організація внутрішнього аудиту icon1. Сутність І предмет аудиту
Зростання пропиту на такого роду послуги призвело до ство-рення спеціалізованих фірм, основним напрямом діяльності яких стала перевірка...
5. організація внутрішнього аудиту icon1 Методологічні підходи до техніки проведення аудиту
Одна з найважливіших функцій аудиту полягає в тому, щоб своєчасновиявити негативні явища в господарсько-фінансової діяльностіперевіряється...
5. організація внутрішнього аудиту iconМіністерство освіти І науки україни київська державна академія водного...
Студенти заочної форми навчання спеціальності “ Облік І аудит ” виконують роботу з дисципліни “ Стандартизація обліку І аудиту ”
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка