Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Ізмаїльський державний гуманітарний університет Кафедра суспільних наук




НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Ізмаїльський державний гуманітарний університет Кафедра суспільних наук
Сторінка1/9
Дата конвертації20.06.2013
Розмір1.26 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Філософія > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Ізмаїльський державний гуманітарний університет

Кафедра суспільних наук

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з навчальної роботи

доц. Г.В.Буткова

«___» _______________ 2012 р.


Програма навчальної дисципліни

Філософія

(за вимогами кредитно-модульної системи)


Ізмаїл 2012

Філософія. Програма навчальної дисципліни. – Ізмаїльський державний гуманітарний університет, 2012

Розробник: І.А. Долголенко, кандидат філософських наук
Рецензент: О.В. Запорожченко, кандидат філософських наук, доцент
Затверджено на засіданні кафедри суспільних наук
Протокол № 10 від 10 червня 2011 р.

зав. каф. ______________Запорожченко О.В.
Затверджено вченою радою історичного факультету ІДГУ
Прот. № від 2011 р.
Декан факультету

української філології та історії проф. Циганенко Л.Ф.

^ СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«філософія»

1. Опис предмета навчальної дисципліни

Курс ІІ

Підготовка бакалаврів

Напрям, спеціальність,

освітньо-кваліфікаційний

рівень

Характеристика

навчальної дисципліни

Кількість кредитів,

відповідних ЕСTS: 3
Залікових кредитів: 1
Змістових модулів: 2
Загальна кількість годин: 108
Тижневих годин: 3

^ Напрям підготовки

6.030504 Економіка підприємства (13 гр.)

6.020107 Туризм (14 гр.)
Галузь знань

03 05 Економіка та підприємництво (13 гр.)

02 01 Культура (14 гр.)
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Обов’язкова
Рік підготовки: 1
Семестр: 1
Лекції (теоретична підготовка): 28
Семінарсько-практичних занять: 28
Самостійна робота: 56
Вид контролю: іспит



^ Мета

Мета і завдання курсу.

Дати уявлення про специфіку філософії як важливої форми суспільної свідомості, історичного типу світогляду; показати методологічну роль філософського знання і соціальних проблем буття; ознайомити з історією філософської думки, зокрема в Україні, з досягненнями сучасної філософії; сприяти формуванню у студентів здібностей до логічного мислення, самостійного аналізу складних явищ суспільного життя, уміння пов’язувати загально філософські проблеми з розв’язанням завдань економічної теорії і практики.

^ Студент повинен

  • знати предмет дисципліни, її структуру, категоріальний апарат, основні етапи розвитку історії світової та вітчизняної філософії, сучасні тенденції розвитку філософської думки, найбільш відомих авторів філософських систем, їх головні праці;

  • вміти ідентифікувати філософські тексти з певними поглядами, розв’язувати тести, трансформувати філософські знання на проблеми економічної теорії й практики, аналізувати соціально-економічні проблеми буття, ставити філософського рівня питання, аналізувати їх і акумулювати в рефератах, виступах на семінарах, доповідях та наукових студентських конференціях;

  • мати навички читання та конспектування філософської літератури, толерантного ставлення до різних світоглядних систем, дискутування з тих чи інших проблем, письмової відповіді на іспитах та ін.


^ Програма змістових модулів

філософія

Назва теми

Кількість годин

Самостійна робота

Лекції

Семінари

Змістовий модуль №1 Історичний розвиток світової філософії

Тема 1. Предмет філософії.

2

2

4

Тема 2. Антична філософія.

2

2

4

Тема 3.Стародавня філософія та філософія Середньовіччя.

2

2

4

Тема 4. Філософія епохи Відродження та Нового часу.

2

2

4

Тема 5. Німецька класична філософія.

2

2

4

Тема 6. Світова філософія ХІХ – ХХ ст.

2

2

4

Тема 7. Вітчизняна філософія.

2

2

4

Змістовий модуль №2 ^ Філософське розуміння світу, людини та суспільства

Тема 8. Філософське вчення про буття (онтологія).

2

2

4

Тема 9. Філософія пізнання.

2

2

4

Тема 10. Буття людини та свідомість.

2

2

4

Тема 11. Наука і методологія наукового пізнання.

2

2

4

Тема 12. Суспільство у вимірах філософського аналізу (філософія суспільства).

2

2

4

Тема 13. Релігія та релігійне освоєння дійсності.

2

2

4

Тема 14. .Формальна логіка: категорії та закони.

2

2

4

Разом:

28

28

56


Програма

Змістовий модуль І

Історичний розвиток світової філософії.

^ Тема 1. Предмет філософії.

Філософія та світогляд. Світогляд і світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння. Історичні типи світогляду: міф, релігія, науковий світогляд, філософський світогляд. Предмет філософії. Філософія як дослідження світоглядних проблем засобами раціонального мислення. Основне коло філософських питань. Основні теми філософських роздумів: світ і людина, сутність і зміст людського існування. Основне питання філософії. Головні напрями у філософії. Філософія та культура. Функції філософії: світоглядна, гносеологічна, методологічна, аксіологічна, прагматична та ін. Соціальна спрямованість філософського знання. Сутність загальнолюдських цінностей у філософії. Людина як найвища цінність. Місце й роль філософії у сучасному суспільному житті.

^ Тема 2. Антична філософія.

Своєрідність філософії Стародавньої Греції: досократичного, класичного, елліністичного та римського періодів античності. Вчення про буття (Мілетська школа). Вчення про рух (Елейська школа). Людина як міра усіх речей (Протагор). Самопізнання та належне існування (Сократ). Людина як мікрокосм, атомізм Демокрита. Платонізм та неоплатонізм. Космоцентризм античної міфології та антропоцентризм грецької просвіти. Софісти. Становлення античної діалектики. Аристотель як систематизатор античної філософії.

^ Тема 3. Стародавня філософія та філософія Середньовіччя.

Культурно-історичні передумови виникнення філософії. Передумови філософії у Стародавній Індії. Велична та епічна література про людина, її походження та існування. Релігійно-філософські вчення: джайнізм, чарвака, буддизм. Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Конфуціанство та даосизм. Розвиток християнства у Західній Європі. Апологетика, патристика, схоластика. Суперечка про природу понять: реалізм і номіналізм. Особливості західноєвропейської та східноєвропейської релігійної філософії. Вчення Фоми Аквінського про єдність душі і тіла, про двоїстість істоти, про співвідношення релігії, філософії і науки.

^ Тема 4. Філософія епохи Відродження та Нового часу.

Філософія Відродження. Гуманізм та антропоцентризм. Натурфілософія Відродження; пантеїзм; повернення до первісного розуміння сутності діалектики. Геліоцентризм і вчення про нескінченність Всесвіту (Дж. Бруно, М. Кузанський). Наукова революція XVII ст. (І. Ньютон) і проблема методу пізнання у філософії (Ф. Бекона, Р. Декарта). Емпіризм і раціоналізм (Дж. Локк, Дж. Берклі, Д. Юм, А. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц). Створення механічно-матеріалістичної картини світу. Поняття субстанції у філософії Б. Спінози. Проблема людини у філософії Просвітництва (Монтеск’є, Ф. Вольтер, Ж.-Ж. Руссо). Французький матеріалізм, його розуміння людини і суспільства (К.-А. Гельвецій, П. Гольбах, Д. Дідро).

^ Тема 5. Німецька класична філософія.

Місце німецької класичної філософії в історії філософської думки. Філософські позиції І. Канта. Філософська система І. Фіхте. Суб’єктивна діалектика. Філософія тотожності Ф. Шеллінга. Г. Гегель, його філософська система та метод. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Німецька класична філософія і сучасне бачення світу.

^ Тема 6. Світова філософія ХІХ – ХХ ст.

Плюралізм течій сучасної філософії. Критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії кінця XIX—початку XX ст. Захист і оновлення класичних філософських традицій: неотомізм (Ю. Бохенський, Ж. Мартін, Т. де Шарден), неокантіанство (О. Лібман, Г. Коген), неогегельянство (Б. Кроче, Ж. Іпполіт, Дж. Ройс). Проблема раціонального та ірраціонального. Ірраціоналістичний і містичний підхід у філософському аналізі (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше, В. Дільтей). Філософські проблеми психоаналізу (З. Фрейд, К. Г. Юнг, Е. Фромм). «Екзистенціальна філософія» та її різновиди (С. К’єркегор, М. Хайдеггер, А. Камю, Ж.-П. Сартр, К. Ясперс). Життя і смерть, сенс існування, проблема свободи. Проблема знання і мови у філософії. Неопозитивізм (Л. Вігтенштейн, Р. Карнап, Б. Рассел), структуралізм (К. Леві-Строс, М. Фуко), герменевтика (Г. Гадамер, П. Ріккерт, Т. Кун). Г. Маркузе й «нові ліві». Постпозитивізм (К. Поппер, І. Лакатош, П. Фейєрабенд).

^ Тема 7. Вітчизняна філософія.

Становлення й розвиток світогляду давніх слов’ян: давньо-слов’янська міфологія, запровадження християнства. Філософська думка періоду етнокультурної катастрофи. Становлення філософії українського духу в Києво-Могилянській академії. Г. С. Сковорода — фундатор філософії українського кордоцентризму. Український романтизм (М. Гоголь, М. Костомаров, П. Куліш та ін.). Філософські ідеї Т. Шевченка. Академічна філософія (С. Гогоцький, П. Юркевич, В. Лесевич, О. Гіляров та ін.). Соціально-філософські погляди Л. Українки, П. Грабовського, М. Коцюбинського, М. Драгоманова, І. Франка, В. Антоновича. Філософія періоду відродження українського духовного життя (В. Винниченко, М. Грушевський, В. Зеньковський та ін.). Філософія національної самобутності (Д. Донцов, В. Липинський, І. Лисяк-Рудницький та ін.). Філософська спадщина Д. Чижевського. Філософія України в радянський період. Розробка філософських проблем у сучасній Україні.


Змістовий модуль ІІ

Філософія розуміння світу, людини та суспільства.

^ Тема 8. Філософське вчення про буття (онтологія).

Філософський зміст проблеми буття. Основні форми буття. Буття людини як фундаментальна проблема філософії. Суспільне та індивідуальне буття. Буття речей, процесів і станів природи. Матерія і свідомість. Основні форми існування матерії. Проблема єдності світу. Сутність та структура свідомості. Діалектика та її альтернативи. Закони і категорії діалектики. Принципи діалектики. «Негативна діалектика». Метафізика як наука і метод. Інтуїтивізм. Еволюціонізм. Софістика і еклектика.

^ Тема 9. Філософія пізнання.

Пізнання як відображення. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Основні принципи теорії пізнання та багатовимірність його форм. Особливості пізнання природного, соціокультурного і духовного світу людини. Пізнання і творчість. Проблеми істини. Об’єктивність істини. Абсолютна та відносна істина. Конкретність істини. Істина й цінність. Сучасні концепції істини. Критерії істини.

^ Тема 10. Буття людини та свідомість

Особливості філософського пізнання суспільства і людини. Роль соціального пізнання в історії. Специфіка предмета соціальної філософії. Співвідношення предметів соціальної філософії та інших гуманітарних наук. Головні категорії соціальної філософії. Суспільство як система, що само розвивається. Спадковість ідей суспільного розвитку в контексті класових і загальнолюдських пріоритетів. Історичний генезис теоретичних обґрунтувань сутності суспільного поступу: діалектично-матеріалістична концепція, соціологічна, технократична, моральна, культурологічна та ін.

Суб’єкти суспільного розвитку: індивіди та соціальні спільноти. Особистість у вимірах філософського аналізу. Матеріальні аспекти розвитку суспільства. Соціально-політична сфера. Духовне життя суспільства. Відчуження як фактор, що зумовлює однобічний розвиток людини. Аксіологія і сучасність. Концепції майбутнього людства.

^ Тема 11. Наука і методологія наукового пізнання.

Ґенеза науки. Наукове пізнання, його специфіка й побудова. Методологія наукового пізнання. Основні сторони буття науки. Основні завдання наукового пізнання. Суттєві ознаки науки. Наукова картина світу. Філософські методи: діалектичний і метафізичний. Категорії діалектики. Закони діалектики. Загальнонаукові підходи та методи дослідження. Формалізація. Проблема виникнення науки. Ідеали і форми наукового пізнання. Еволюція наукової картини світу: від класичної до постнекласичної. Основні методи наукового дослідження.

^ Тема 12. Суспільство у вимірах філософського аналізу (філософія суспільства).

Основні підходи до розуміння суспільства. Історичні та природничі умови існування суспільства. Соціум як життєвий світ людини. Індивід у соціальних структурах. Людина і суспільство: основні аспекти взаємодії. Природне середовище та його роль у розвитку суспільства. Сучасні філософські теорії суспільства: неомарксизм, концепція «відкритого суспільства», концепція конвергенції. Суспільні відносини, їх види і структура. «Людина маси» в концепціях Х. Ортега-і-Гассета.

^ Тема 13. Релігія та релігійне освоєння дійсності.

Визначити роль релігійної свідомості у людському самоусвідомленні та самоутвердженні у світі; окреслити найперші особливості релігії, її загальне поняття та складові, позначити її зв'язок із історією світової філософії; виділити основні особливості релігійної свідомості; розглянути особливості догматики та культу найпоширеніших та так званих світових релігій; виявити провідні тенденції сучасного розвитку релігії в Україні.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Ізмаїльський державний гуманітарний університет Кафедра суспільних наук iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний...
«медико-біологічні основи фізичної культури І спорту» для випускників заочної форми навчання
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Ізмаїльський державний гуманітарний університет Кафедра суспільних наук iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни міжнародний...
Демографія “. У кредитно-модульній системі організації навчального процесу сума балів за виконання цього завдання є складовою загальної...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Ізмаїльський державний гуманітарний університет Кафедра суспільних наук iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний технічний університет України
Правове регулювання суспільних відносин в умовах демократизації Української держави
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Ізмаїльський державний гуманітарний університет Кафедра суспільних наук iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни міжнародний...
Кримінально-виконавче право І суміжні галузі права. Зв'язок І відмінність між ними
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Ізмаїльський державний гуманітарний університет Кафедра суспільних наук icon«Международная экономика»
Міністерство освіти І науки,молоді та спорту україни донецький державний університет управління
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Ізмаїльський державний гуманітарний університет Кафедра суспільних наук iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний...
Кралюк П. М., перший проректор з навчально-наукової роботи Національного університету «Острозька академія», доктор філософських наук,...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Ізмаїльський державний гуманітарний університет Кафедра суспільних наук iconМіністерство освіти І науки молоді та спорту україни харківський...

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Ізмаїльський державний гуманітарний університет Кафедра суспільних наук iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни міністерство...
Перший проректор з навчально-методичної та наукової роботи Луганського державного університету внутрішніх справ
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Ізмаїльський державний гуманітарний університет Кафедра суспільних наук iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни міністерство...
Перший проректор з навчально-методичної та наукової роботи Луганського державного університету внутрішніх справ
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Ізмаїльський державний гуманітарний університет Кафедра суспільних наук iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни міністерство...
Перший проректор з навчально-методичної та наукової роботи Луганського державного університету внутрішніх справ
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка