Навчально-методичний комплекс з курсу «логіка» для самостійної роботи студентів (для студентів егі денної форми навчання)




НазваНавчально-методичний комплекс з курсу «логіка» для самостійної роботи студентів (для студентів егі денної форми навчання)
Сторінка1/4
Дата конвертації25.06.2013
Розмір0.62 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Філософія > Документы
  1   2   3   4


Міністерство освіти та науки України
Запорізький національний технічний університет


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС


з курсу « ЛОГІКА »

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

(для студентів ЕГІ денної форми навчання)

2007

Навчально-методичний комплекс з курсу “Логіка” для самостійної роботи студентів (для студентів ЕГІ денної форми навчання) / Укл.: Повзло О.М. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2007. – 48 с.


Укладачі: канд. філос. наук, доцент кафедри філософії ЗНТУ Повзло Олександр Миколайович
Рецензент: канд. філос. наук, доцент, завідувач кафедри філософії ЗДІА Калюжний Віктор Степанович
Відповідальний за випуск:

канд. соціол. наук, доцент, завідувач каф. філософії ЗНТУ Бондаренко Ольга Валеріївна

Затверджено на засіданні кафедри філософії ЗНТУ,

протокол №_1_, від “_30_” _серпня_2007 р.

ЗМІСТ
Тема 1. Предмет, структура, завдання і значення формальної логіки. Екскурс в історію розвитку формальної логіки. Мова логіки.

С.4

Тема 2. Основні риси правильного мислення та формально-

логічні закони. С.9

Тема 3. Визначення поняття як початкової форми мислення.

Логічні відношення та операції над поняттями. С.15

Тема 4. Логічна символіка і логічна сутність простого

судження. Відношення між судженнями. С.23

Тема 5. Умовиводи як складна форма мислення. Поняття

категоричного силогізму. Аналітичні таблиці. С.29

Тема 6. Логічні основи теорії аргументації. Доведення і

спростування: способи аргументації. Аналогія.

Гіпотеза.Версія. Правила доказового міркування.

Правила ведення дискусії. С.35


^ Тема 1.

Предмет і значення традиційної логіки. Мова логіки.
1 Робота над науковими поняттями і категоріями:

Для кращого засвоєння змісту цієї теми необхідно з’ясувати певну кількість термінів:

^ Логіка – наука про мислення. Назва її походить від грецького слова logos – “думка”, “слово”, “закон” і т.д. Термін “логіка” вживається також для позначення закономірностей об’єктивного світу (наприклад “логіка фактів”, “логіка речей” і т.д.); для позначення строгості, послідовності, закономірності процесу мислення (“логіка мислення”, “логіка міркування”). Закономірний характер мислення є своєрідним відображенням об’єктивних закономірностей.

Відчуття – відображення окремих чуттєво сприймаємих властивостей предметів (наприклад: колір, форма, запах, смак і т.д.).

Сприйняття – цілісний образ предмету, виникаючий в результаті його безпосереднього впливу на органи відчуттів.

Уявлення – це чуттєвий образ предмету, який зберігся в свідомості. Якщо сприйняття це безпосередній вплив, то уява є тоді, коли такого впливу вже немає.

Виділяючи певну сукупність загальних, суттєвих властивостей, чи прикмет, ми створюємо поняття предмету (Поняття А складає сукупність признаків а, в, с і т.д., які з’язані певним чином).

Судження являє собою спосіб зв’язку понять, виражений в формі ствердження чи заперечення. Будь-який тип судження складає схему S – P, де S (суб’єкт; поняття про предмет судження) і Р (предикат; поняття про прикмету), а знак “—“ зв’язка між ними.

Умовивід – це поєднання декількох суджень (які називаються засновки), з яких необхідно витікає нове судження (висновок). (“Федір – свідок”, “Свідки дають показання” “Федір дає показання”). Логічна форма, чи форма мислення, - це спосіб зв’язку елементів думки, її побудова, завдяки якій зміст існує і відображає дійсність.

Дослідження логічних форм безвідносно до конкретного змісту і складає найважливіше завдання науки логіки.

Мова – це знакова система, яка виконує функцію формування, зберігання: передачі інформації в процесі пізнання дійсності і спілкування між людьми. Основний компонент мови це знак. Під знаком мають на увазі любий чуттєво сприймаємий предмет, який виступає представником іншого предмету і носієм інформації про останній.

Є знаки-образи – мають схожість з тим, що вони позначають і знаки-символи. Вивчення мови здійснюється теорією знакових систем – семіотикою.

Синтаксис – вивчає структуру мови: способи утворення, перетворення і зв’язку між знаками. Семантика займається проблемою інтерпретації, тобто аналізом відношення між знаками і позначуваними об’єктами. Прагматика – аналізує комунікативну функцію мови – емоційно-психологічне, естетичне, економічне, інші відношення носія мови до самої мови.

2. Робота над вузловими проблемами та ключовими питаннями теми:

1) Найперше, логіка мислення є відображення логіки речей (змістовно). Але на відміну від інших наук, вивчаючих мислення людини, наприклад, фізіології вищої нервової діяльності чи психології, логіка вивчає мислення як засіб пізнання. Логіка, яка вивчає пізнаюче мислення і застосовується як засіб пізнання, виникла і розвивалась як філософська наука і в теперішній час являє собою складну систему знань, що включає дві відносно самостійні науки: логіку формальну і логіку діалектичну.

2) По-друге існує наступна проблема в розумінні специфіки логічного знання: на відміну від філософії, релігії, психології і інших форм гуманітарного знання, логіка це більш строга наука і методологія пізнання, яка завжди опирається на закономірні та об’єктивні засади, філософія та інш. частіше звертаються до сфери емоцій, індивідуальних змістових смислів і суб’єктивності. Тому, мислити логічно – це значить мислити точно і послідовно, не допускаючи протиріч в своїх міркуваннях, вміти викривати логічні помилки. Ці якості мислення мають велике значення в будь-якій області наукової і практичної діяльності, в тому числі і в роботі будь якого фахівця, яка потребує точності мислення, обґрунтованості висновків. Міркування, в яких відсутні строга логіка, непослідовність і протиріччя, ускладнюють справу, і можуть стати причиною фундаментальної помилки.

^ 3. Запропонувати студентам прочитати уривок з підручника:

1. Прочитати уривок, де мова йде про «логіку як спосіб абстракції». Звернути увагу на те, що давньогрецькою логіка означала близько двадцяті значінь: «слово, поняття, думка, розум, закон та ін.».

2. Провести диспут на тему «Основні властивості абстрактного мислення:?» Підкреслити, що на відміну від чуттєвого пізнання, мислення відображає зовнішній світ (і не тільки!) в абстракціях (відволікання). Відходячи від конкретного в речах і явищах, абстрактне мислення здатне узагальнювати багато однорідних предметів, виокремлювати найбільш важливі властивості, розкривати суттєві зв’язки.

Необхідно аналіз і диспут здійснювати з наступних напрямків:

  1. Мислення відображає дійсність в узагальнених образах.

  2. Мислення – процес опосередкованого відображення дійсності.

  3. Мислення нерозривно зв’язане з мовою.

  4. Мислення – процес активного відображення дійсності (нове знання).

5. Мислення підпорядковується логічним законам мислення.
^ 4. Тести для перевірки знань:

1. Логіка вивчає:

  1. умови, причини розвитку й функціонування мислення;

  2. процеси мислення як складну динамічну систему;

  3. логічні закони і форми правильного мислення щодо їх струк­тури;

  4. природно-матеріальні закономірності процесу мислення;

  5. логічні форми і закони мислення щодо їх змісту;

  6. важко відповісти.

2. Часом виникнення логіки вважають епоху:

  1. Стародавнього світу;

  2. Нового світу;

  3. середньовіччя;

  4. Відродження;

  5. важко відповісти.


5. Запитання для перевірки знань:

^ ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЛОГІКИ (ВІД ДАВНЬОГРЕЦЬКИХ ДЖЕРЕЛ)

Часові РАМКИ

Назва етапу

Розділ

(напрям логіки)

Засновник

IV ст.. до н.е. поні

І Іерший

Традиційна

Арістотель

- друга половина ХІХ ст..

(традиційний)

(арістотелівська) логіка




друга половина ХІХ ст.-

до нашого

часу

Другий

(сучасний)

Перший під- етап

другого етапу
Другий під- етап другого етапу

^ Сучасна логіка, яка складається з:

класичної логіки

(логіка висловлювань,

логіка предикатів);
некласичної логіки

(алетична логіка, епімістічна логіка, деонтична логіка, темпоральна логіка, логіка дії, логіка імператив

Г. Лейбніц;
Б. Рассел,

А. Уайтхед


К.Твардовський, А.Марков, Г.Х.фон Врігг







логіка імператив та ін.)




Таблиця 2

^ ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЛОГІКИ (ВІД ДАВНЬОІНДІЙСЬКИХ ДЖЕРЕЛ)

Часові рамки

Назва етапу

Напрям логіки

Засновник:

VI—V ст. до н.е. — II ст. н.е.

Перший

Рання буддистська логіка

Готама

III—Уст.

Другий

Логіка вайшешика і ньяя

Васубандху

VI—VIII ст.

Третій

Розквіт буддистської логіки, логіка джайністів, санкх'я, мі-манса, веданта

Дхармакірті, Дигнага


  1. Вивчення формальної логіки як науки, її предмет, історія розвитку і загальне значення.

  2. Що таке логічна форма?

  3. Що таке суб'єкт і яким символом він позначається?

  4. Що таке предикат, яким символом його позначають?

  5. На які основні етапи поділяється логіка?

  6. Кого вважають основоположником першого етапу логіки?

  7. Кого вважають основоположником другого етапу логіки?

  8. Що являє собою поняття логічного закону?

  9. Для освоєння сучасної логіки потрібне ознайомлення з аспектами мови. З якими саме?

  10. Що таке синтаксис?

  11. Що таке прагматика?

  12. Що таке семантика?

  13. Які є знаки мови логічних висловлювань?


6. Бліц – контрольна робота на час:

1. Логічна правильність думки це:

  1. відповідність думки законам i формам мислення;

  2. правильне відображення реальної дійності;

  3. правильна форма побудови думки;

  4. адекватне відображення певної ситуаії в об'ективній дійності (істинність);

  5. важко відповісти.

2. Процес формалізації думки це:

  1. виявлення змісту логічних форм мислення;

  2. визначення правильности мислення;

  3. встановлення структури думки;

  4. визначення закономірностей процесу мислення;

  5. важко відповісти.


Тема 2.

Основні риси правильного мислення

та формально-логічні закони.

1 Робота над науковими поняттями і категоріями:

Для кращого засвоєння змісту визначної теми необхідно з’ясувати певну кількість термінів: загально прийнята в сучасній логіці штучна мова – це мова логіки предикатів. Основними семантичними категоріями мови є: назви предметів, назви прикмет (признаков), речення.

Назви предметів – окремі слова чи словосполучення, позначаючі предмети. Є предметне і смислове значення. ^ Предметне значення імені – це множинність предметів, до яких відноситься ім’я (денотат). Смислове значення (смисл) – це властивості притаманні предметам, за допомогою яких виділяють множину предметів (концепт.) Є прості і складні імена (назви) – “держава”, “супутник Землі”. По денотату назви бувають одиничні і загальні – (“Арістотель” і дається описом “сама велика річка в Коломиї”). Загальна назва позначає множину більше одного предмету (“закон”).

^ Назви прикмет (ознак) – якостей, властивостей чи відношень – називають предикаторами (виконують роль присудку).

Число назв, які відносяться до предикату, називається місцевістю. Предикатори, які виражають властивості притаманні окремим предметам, називаються одномісними (“небо синє”). Предикат ори, що виражають відношення між двома і більше предметами, називаються багатомісними (“Марія любить Петра”, “Тато дарує книгу сину”).

Речення – це вирази мови, в яких дещо стверджується чи заперечується.

^ Алфавіт мови логіки предикатів включають наступні види знаків (символів):

1) а, в, с, ... – символи для одиничних назв предметів і їх називають предметними постійними, чи константами;

2) x, y, z, … - символи загальних назв предметів, приймаючих значення в тій чи іншій сфері; їх називають предметними змінними;

3) P*, Q*, R*, … - символи для предикатів; їх називають предикатними змінними;

4) p, q, r, … - символи для висловлювань; їх називають пропозиційними змінними (propositio – висловлювання);

5) - символи для кількісної характеристики висловлювань; їх називають кванторами. - квантор загальності (все, кожний, всякий, завжди і т.д.); - квантор існування (деякий, інколи, буває, зустрічається, існує і т.д.).

6) логічні зв’язки:

Λ – кон’юнкція (“і”)

v – диз’юнкція (“або”)

→ - імплікація (“якщо... , то... )

≡ - еквіваленція, чи подвійна імплікація (“якщо і тільки якщо... , то...”);

┐ - заперечення (“невірно, що... “).

Технічні знаки (;)

  1. Якщо А і В формули, то вирази

┐А, ┐В

А Λ В

А v В

А → В

А ≡ В

також є формулами. Всі інші вирази не є ППФ – правильно побудованими формулами.

Щоб виявити форму думки чи міркування, їх необхідно формалізувати.

Формалізація – побудова моделі, в якій змістовним думкам і міркуванням відповідають формальні аналоги.

Формалізація дає змогу виявити загальні структури думок, сформулювати на цій основі загальні закони і правила міркування, завдяки чому можна змінити будь-яке змістовне міркування, фрагмент тексту чи й цілий текст відповідною системою формул.
2 Робота над вузловими проблемами та ключовими питаннями теми:

Логіка – це наука, яка вивчає закони і форми мислення. В логіці існують наступні закони: 1. закон тотожності; 2. закон заборони суперечності; 3. закон виключеного третього; 4. закон достатньої підстави. Закони логіки виражають такі суттєві, загальні, неодмінні властивості мислення, як визначеність, несуперечність, послідовність і обґрунтованість.

Закон тотожності формулюється так: будь-яка думка про предмет у процесі даного міркування тотожна сама собі, скільки б разів вона не повторялась.

А є А, або А = А, Якщо А, тоді А

Закон суперечності твердить: два протилежні вислов­лювання про один і той же предмет, в один і той же час і в тому ж самому відношенні. не є одночасно істинними; в крайньому разі одне із них неодмінно хибне. Наприклад, не можуть бути одночасно істинними судження: «Петренко є спів­учасником даного злочину», «Петренко не є співучасником даного злочину». Одне з цих суджень обов'язково хибне. Невірно, що А і не-А

^ Закон виключеного третього: із двох суперечливих суджень одне завжди буде істинним, друге хибним, а третього бути не може (perpetum non datur).

Або А, або не-А

Закон достатньої підстави формулюється так: будь-яка істинна думка має достатню підставу. А є тому, що є В

Із закону достатньої підстави випливає, така його вимога: будь-яка думка може бути істинною тільки тоді, коли вона обгрунтована.

Важко перелічити всі існуючі визначення поняття правильного мислення. Загалом, є дві тенденції в перекручуванні змісту і обсягу цього поняття – надто вузьке визначення і надто широке. Першим різновидом надто широкого розуміння поняття мислення є ототожнювання його зі “свідомістю”.

Другим різновидом надто широкого розуміння поняття мислення є те, згідно з яким до мислення відносять діяльність митця в процесі створення художніх образів, інтуїція, а іноді навіть деякі форми відображення високоорганізованих тварин – так зване предметне мислення тощо. Не абсолютизуючи це визначення, будемо виходити з того, що мислення – це вища форма активного відображення дійсності, яка полягає в цілеспрямованому, опосередкованому і узагальненому пізнанні істотних властивостей, зв’язків і відношень, предметів і явищ.

Іноді поняттю “мислення” надається надто вузьке значення. Загальновідомо, що до мислення відносять діяльність як розуму, так і розсудку. А “законами мислення”, тими законами, які вивчаються формальною логікою, фактично вважаються закони міркування. Тому поняття мислення у визначенні предмета логіки використовується у вузькому значенні. Виходячи з цих обставин, очевидно, раціональніше вважати, що формальна логіка вивчає закони розсудкової діяльності людини

^ Є проблеми і щодо форм мислення. Оголосивши форми мислення (поряд із законами) предметом вивчення логіки, нечітко визначають, чому в центрі її уваги є саме поняття, судження і умовиводи, а не інші форми мислення. До того ж залишається не з’ясованим, які з цих форм є формами мислі (думки), а які – формами мислення, тобто руху думок. Деякі автори стверджують, ніби поняття і судження належать до форм думки (мислі), а умовивід – до форм мислення. Поняття, справді, більше тяжіє до форми думки, а судження – до форми мислення.
^ 3 Запропонувати студентам:

  1. Провести диспут з проблематики взаємовідношення законів діалектики (закон єдністі і боротьби протилежностей, закон заперечення заперечення, закон взаємоперехіду від кількісних змін до якісних.) з законами логіки (заборони суперечності; виключеного третього; тотожності; достатньої підстави).


4 Тести для перевірки знань:

1. Формальна логіка, на відміну від діалектичної, вивчає:

  1. основні логічні форми мислення та їх генезис;

  2. основні форми мислення в їх статиці;

  3. логічні форми мислення щодо їх змісту;

  4. логічні форми мислення щодо їх структури;

  5. важко відповісти.

2. Визначте, вимоги якого формально-логічного закону порушено в наведеному нижче прикладі:

"На допиті В. запитали, де він ночував у ніч на 14 вересня. Вияви­лося, що він ночував у полі, в скирті соломи — недалеко від місця, де було знайдено тіло М. На запитання, чи чув він вночі якийсь шум або крик про допомогу, В. дав заперечну відповідь. На повторному допиті В. показав, що коли він спав у полі, то чув крик про допомогу, який долинав із того боку, де лежало тіло М. Після цього він бачив, як звідти тікав невідомий чоловік високого зросту".

  1. заборони суперечності;

  2. виключеного третього;

  3. тотожності;

  4. достатньої підстави;

  5. закони не порушено;

  6. важко відповісти.


5 Запитання для перевірки знань:

1. Зазначте, який закон логіки застосовано під час доведення наведе­ного нижче твердження:

"Я склав іспит з логіки на відмінно завдяки акуратному відві­дуванню занять, систематичній роботі над конспектом лекцій, опрацюванню нав­чальної літератури, активній участі у семінарських за­няттях".

  1. заборони суперечності;

  2. тотожності;

  3. виключеного третього;

  4. достатньої підстави;

  5. важко відповісти.


2. Що таке мислення?

  1. Яке визначення має формалізація?

  2. Яке значення має знання логіки?

  3. Які міркування називають правильними?


6 Бліц – контрольна робота на час:

1. Формальна логіка, на відміну від діалектичної, вивчає:

  1. основні логічні форми мислення та їх генезис;

  2. основні форми мислення в їх статиці;

  3. логічні форми мислення щодо їх змісту;

  4. логічні форми мислення щодо їх структури;

  5. важко відповісти.

2. У п'єсі А. Чехова "Три сестри" сперечаються міме собою персо­нажі Солоний і лікар. Солоний камеє, що чехартма це баранина. Лікар доводить, що черемша це цибуля. Обидва гарячкують і не мо­жуть дійти згоди. Який закон логіки вони порушують?

  1. тотожності;

  2. заборони суперечності;

  3. виключеного третього;

  4. достатньої підстави;

5) закони не порушено;

6) важко відповісти.

3. Що являє собою поняття логічного закону?

4. Для освоєння сучасної логіки потрібне ознайомлення з аспектами мови. З якими саме?
Тема 3.

Визначення поняття як початкової форми мислення

логічні відношення та операції над поняттями.

1 Робота над науковими поняттями і категоріями:

Для кращого засвоєння змісту визначної теми необхідно з’ясувати певну кількість термінів:

Поняттям називається форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках.

Із цього визначення випливає, по-перше, що поняття – це уявний образ предмета, його відображення, а не сам предмет. Тому поняття про предмети не можна змішувати із самими предметами, відбитими в цих поняттях. Поняття – це логічна форма думки, думка про предмет.

По-друге, поняття відтворює не все, що має предмет, не всі його ознаки, а тільки істотні.

Ознакою називається все те, в чому предмети схожі один з одним або чим відрізняються.

Будь-яке поняття має зміст і обсяг.

^ Змістом поняття називається сукупність існуючих ознак предметів, відображених у понятті. Зміст поняття становлять ознаки, які відтворюють якість предмета і відрізняють його від інших схожих предметів. Так зміст поняття “крадіжка” складають такі ознаки: 1) таємне 2) викрадення 3)особистого майна громадян. Змістом поняття “угода” є такі ознаки: 1)дія, спрямована на 2) установлення, 3) зміну або 4) припинення 5) громадянських правовідносин.

^ Обсяг поняття – це сукупність предметів або явищ мислимих у понятті.

Обсяг поняття становить коло предметів, на котрі поширюється дане поняття. Наприклад, обсяг поняття “дерево” становить усі предмети, до яких належить це поняття, тобто всі дерева; обсяг поняття “держава” – всі держави; обсяг поняття “крадіжка – всі злочини, що мають ознаки цього поняття.

Сукупність предметів, що складають обсяг поняття, називається логічним класом.

^ Зміст і обсяг понять взаємопов’язані. Цей взаємозв'язок виражений у логічному законі зворотного відношення між обсягом і змістом поняття, котрий формулюється так: зі збільшенням змісту поняття зменшується його обсяг і зі збільшенням обсягу поняття зменшується його зміст. Таким чином, більший обсяг – менший зміст, більший зміст – менший обсяг поняття.

Поняття діляться на види за змістом і обсягом.

За обсягом розрізняють поняття одиничні, загальні й нульові.

Одиничним називається поняття, обсяг якого складається з одного предмета.

Прикладами одиничних понять є такі: “Харків”, “Велика Вітчизняна війна”, “Європа”.

^ Загальне поняття – це таке поняття, обсяг якого складається більше ніж з одного предмету. Загальним поняттям є: “людина”, “держава”, “норма права”, “злочин”, “крадіжка” тощо. До обсягу кожного з них входить не один, а група однорідних предметів.

Загальні поняття можуть бути реєструючими і нереєструючими.

Реєструючим називається таке поняття, до обсягу якого входить чітко визначена, яка підлягає обліку, кількість предметів. Наприклад: “планета сонячної системи”, “частина світу”, “законний представник потерпілого”.

Нереєструючим називається поняття, яке відноситься до необмеженої кількості предметів. Наприклад: “зірка”, “факт”, “подія”, “явище”. Кількість предметів, що входять до кожного з них, не піддається обліку.

Нульовим поняттям називається поняття з нульовим обсягом, тобто поняття, логічний клас якого не має жодного елемента. Наприклад, “круглий квадрат”, “трикутна трапеція”, “вічний двигун”, “русалка” тощо.

За змістом розрізняють поняття конкретні та абстрактні, позитивні та негативні, співвідносні та безспіввідносні.

Конкретним називається поняття, яке відтворює предмет у його цілісності.

Абстрактним називається поняття, яке відображає не предмет, а його властивість чи відношення, взяте як самостійний об’єкт думки.

Так, поняття “стіл”, “людина”, “держава”, “злочин”, “крадіжка” і т. д. – це поняття конкретні, а “тягар”, “ хоробрість”, “вартість”, “провина” – абстрактні поняття.

Позитивним називаються такі поняття, котрі відображають наявність у предмета або явища певних ознак.

Негативним називається поняття, в якому йдеться про відсутність у предмета ознак, котрі складають позитивні поняття.

Безвідносними називаються поняття, які відображають предмети, з існуванням котрих ми не пов’язуємо необхідне існування другого (“людина”, “норма права”, “договір”, “крадіжка”)

Відносними називаються пари понять, котрі відображають такі предмети, існування одного із яких немислиме без існування другого (“боржник” і “кредитор”, “кількість” і “якість”).

Порівняння – одних предметів з іншими, їх подібності і відмінності.

Аналіз – мисленнєве розчленування предмета на частини, сторони, елементи. Аналіз дозволяє відрізнити суттєві від несуттєвих ознаки і абстрагуватись від останніх. Абстрагування – мисленнєве виділення одних ознак предмету і відхилення від інших.



Синтез – мисленнєве поєднання частин предмета розчленованого синтезом.

Узагальнення – спосіб. за допомогою якого окремі предмети на основі притаманним їм однакових властивостей поєднуються в групи однорідних предметів. У клас предметів зі спільними ознаками.

Поняття нерозривно зв’язане з основною мовною одиницею – словом. Поняття виражається через слова і словосполучення.
  1   2   3   4

Схожі:

Навчально-методичний комплекс з курсу «логіка» для самостійної роботи студентів (для студентів егі денної форми навчання) iconГідромеліорація” Херсон 2010
Навчально-методичний посібник для самостійної підготовки за кредитно-модульною системою навчання та виконання розрахунково графічної...
Навчально-методичний комплекс з курсу «логіка» для самостійної роботи студентів (для студентів егі денної форми навчання) iconНавчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних...
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з логіки для студентів I курсу денних факультетів / Уклад.:...
Навчально-методичний комплекс з курсу «логіка» для самостійної роботи студентів (для студентів егі денної форми навчання) iconНавчально-методичний посібник для студентів другого курсу денної...
Запропонований навчально-методичний посібник містить чотири лабораторні роботи по темі «Бази даних. Робота в Access», які містять...
Навчально-методичний комплекс з курсу «логіка» для самостійної роботи студентів (для студентів егі денної форми навчання) iconНавчально-методичний комплекс до вивчення дисципліни для студентів...
Українська мова (за професійним спрямуванням): Навчально-методичний комплекс до вивчення дисципліни для студентів усіх спеціальностей...
Навчально-методичний комплекс з курсу «логіка» для самостійної роботи студентів (для студентів егі денної форми навчання) iconСоціологія варіанти контрольних робіт для студентів заочної (дистанційної) форми навчання
Логіка засвоєння курсу ”Соціологія” та практичні рекомендації щодо самостійної роботи студентів
Навчально-методичний комплекс з курсу «логіка» для самостійної роботи студентів (для студентів егі денної форми навчання) iconНавчально-методичний посібник для підготовки до семінарських занять...
Затверджено науково-методичною радою юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (протокол №1...
Навчально-методичний комплекс з курсу «логіка» для самостійної роботи студентів (для студентів егі денної форми навчання) iconНавчально-методичний посібник для самостійної роботи
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних (семінарських) занять з логіки для студентів I курсу денних факультетів...
Навчально-методичний комплекс з курсу «логіка» для самостійної роботи студентів (для студентів егі денної форми навчання) iconНавчально-методичний посібник для самостійної роботи
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять з навчальної дисципліни “Соціологія” (відповідно до вимог...
Навчально-методичний комплекс з курсу «логіка» для самостійної роботи студентів (для студентів егі денної форми навчання) iconПрограма, плани семінарських занять та методичні рекомендації щодо...
Психологія управління: Програма, плани семінарських занять, методичні рекомендації щодо самостійної роботи (для студентів 4 курсу...
Навчально-методичний комплекс з курсу «логіка» для самостійної роботи студентів (для студентів егі денної форми навчання) iconНавчально-методичний посібник для самостійної роботи
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Основи інформатики та обчислювальної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка