Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Етика та естетика» Для спеціальності “правознавство”, “психологія”




НазваНавчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Етика та естетика» Для спеціальності “правознавство”, “психологія”
Сторінка1/8
Дата конвертації19.06.2013
Розмір0.94 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Філософія > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

Кафедра гуманітарних дисциплін

Навчально-методичний комплекс

навчальної дисципліни «Етика та естетика»
Для спеціальності “правознавство”, “психологія”


Автор:

Дубчак Людмила Миколаївна

доцент кафедри гуманітарних дисциплін, кандидат філософських наук
Затверджено

На засіданні кафедри протокол № 4 від 07 березня 2012 р.

КИЇВ – 2012

ЗМІСТ

    1. Структурно-логічна схема дисципліни (міжпредметні зв‘язки).

    2. Пояснювальна записка.

    3. Програма навчальної дисципліни.

    4. Робоча програма навчальної дисципліни з тематичним планом.

    5. Плани лекційних занять.

    6. Плани семінарських занять.

    7. Завдання для самостійної роботи.

    8. Індивідуальні навчально-дослідні завдання.

    9. Методичні вказівки.

    10. Навчально-методичні матеріали для контролю (тести).

    11. Навчально-методичні матеріали для лекцій.

    12. Рекомендована література.


^ ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕКСУ

Навчальний рік

2012/2013

2013/2014

2014/2015

Дата засідання кафедри











Номер протоколу











Підпис завідувача кафедри













  1. ^ Структурно-логічна схема дисципліни (міжпредметні зв‘язки).


Навчальна дисципліна «Етика та естетка» має міжпредметні зв‘язки з навчальними дисциплінами: «Філософія», «Філософія права», “Юридична деонтологія”, “Психологія”, “Культурологія”.


  1. ^ Пояснювальна записка.


Навчальна дисципліна “Етика та естетика” включає вивчення двох філософських наук, які мають своє самостійне значення - “Етики” та “Естетики”.

Етичне знання структуроване та показане в єдності його філософських підвалин, історичної спадкоємності, конкретно-наукового змісту та нормативних висновків. Основним предметом етики як філософської науки є мораль. Мораль розглядається як особливе соціальне явище, соціальний інститут і зміст духовного життя. Етика розкриває роль моралі у соціальному та духовному житті сучасного суспільства, у становленні й розвитку особистості.

Естетика — це наука, яка органічно поєднує багатовікову історію із сучасною інтерпретацією таких складних проблем, як естетичне почуття, прекрасне, досконале, трагічне, комічне. Сучасна естетика виступає як метатеорія мистецтва і визначає шляхи формування досконалої людської чуттєвості, впливає на художню культуру суспільства. Активно взаємодіючи з суміжними науками, зокрема з етикою і психологією, естетика сприяє виявленню творчих можливостей людини, її морально-етичного потенціалу.


  1. Навчальна програма.


Змістовний модуль 1. Етика як філософська наука.

Тема 1. “Предмет, структура і функції етики як науки”.

Етимологія понять “етика” та “мораль”. Визначення етики як практичної філософії. Визначення структури етичного знання. Співвідношення етичного змісту категорій мораль та моральність. Функції моралі. Завдання та основна проблематика етики.

Мораль та соціальні інститути. Мораль і звичай. Мораль і право. Мораль і політика.

Аналіз історичного розвитку моралі і феномену моральної кризи сучасності.

Аналіз підвалин етичної думки. Аристотель як засновник етики як галузі філософського знання. Визначення багатоманітності античної етики: аристотелівська концепція блага; невід'ємність етики від ідеалів відкритого суспільства і калокагатії; концепція “золотої середини” Аристотеля.

Основні тенденції в розвитку класичної етичної думки та її суттєві риси: антропоцентризм, раціоналізм, гуманізм, помірність, імперативність. Кантівська етика належного як вершина класичної етичної думки. Вчення Канта про абсолютний моральний закон. Традиція та некласичність етики ХХ — початку ХХІ ст.
^ Тема 2/1. “Категорії моральної свідомості і моральної самосвідомості”.

Моральна свідомість та моральна самосвідомість. Структура моральної самосвідомості: принципи, норми, уявлення, поняття.

Добро та благо. Добро — провідна ідея моральної свідомості. Етичні концепції добра в історії філософської думки. Моральне зло, його види, походження, сутність, субстанційність. Взаємовідношення добра і зла. Естетизація зла. Добро та милосердя.

Етичний зміст категорії “моральний обов'язок”. Категоричний імператив І.Канта. Сучасні визначення категоричного імперативу.

Етичний зміст категорії “моральна відповідальність”. Проблема моральної відповідальності з точки “перед ким?” і “за що?” несе відповідальність людина. Г.Йонас: постмодерна етика відповідальності.

Етичний зміст категорії справедливість. Проблема справедливості як конкретизація суспільного блага. Справедливість за Аристотелем, К. Марксом, Дж. Роулзом. Ствердження справедливості в професійній діяльності юриста (правоохоронця, слідчого, психолога)
^ Тема 2/2. “Категорії моральної свідомості і моральної самосвідомості”.

Моральні цінності та святість.

Сенс життя. Філософське осмислення феномену смерті. Життя як дарунок і відповідь. Життя як святиня. Сенс життя та щастя.

Ціннісні орієнтації та життєва позиція особистості в боротьбі за ствердження загальнолюдських цінностей. Індивідуалізм та альтруїзм. Патріотизм. Мужність. Сенс життя, свобода і громадянський обов'язок. Усвідомлення ризику і ставлення до смерті.

Честь і гідність. Історична динаміка розвитку поняття гідність. Гідність, гордість, гордовитість.

Совість та сором. Розкаяння.
^ Тема 3. “Категорії моральної діяльності і моральних відносин”.

Проблема співвідношення свободи і необхідності в людському існуванні. Етичний зміст феномену свободи. Визначення свободи як цінності людського буття. Пояснення значення свободи волі, свободи вибору, свободи дії у моральному самовизначенні людини. Дослідження умов взаємообумовленості свободи та відповідальності, свободи та справедливості .

Естетичний зміст моральної діяльності. Визначення морального вчинку та подвигу як категорій моральної діяльності. Співвідношення цілей і засобів. Мотив і результат дії. Діяльність та світовідношення. Етичний зміст подвигу. Місце ризику в моральному вчинку та подвигу.

Дослідження еволюції естичного змісту категорії толерантність, доброзичливість. Аналіз можливості критики в умовах забезпечення толерантного відношення до Іншого. Обгрунтування змісту поваги як передумови морального спілкування. Порівняння етичного змісту категорій повага і пошана. Значення і роль співчуття в людських відносинах.

Аналіз християнської концепції милосердя. Роль і місце жалості у прояві милосердя. Етичний аналіз категорії любові. Етичний зміст категорії дружби.
^ Тема 4. “Новітні теоретичні пошуки. Проблеми прикладної етика. Етика юриста”.

Сучасні теоретичні пошуки в етиці. Етична експертиза болючих проблем сучасності: тероризм, евтаназія, суїцид, клонування, трансплантація донорських органів та ін. Парадигма спілкування в сучасній культурі. Спілкування як царина людської моральності. Діалогічність та монологічність особистості.

Проблема створення глобальної етики. Ідея вселенської єдності у релігійних (християнство) так філософських концепціях (В.Соловйов, К.Ціолковський, В.Вернадський та ін.). Перешкоди на шляху до глобальної єдності. Загрози, які виникають в процесі глобального єднання людства.

Екологічна етика. Вплив на людський розвиток глобальних відкриттів у фундаментальних, природознавчих науках, інформатиці, новітніх технологіях; налагодження глобального комунікативного зв'язку. Панування “технократичної парадигми мислення” в ХХ ст. Формування екоцентричної екологічної свідомості в кінці ХХ ст.

Етика “благоговіння перед життям” А.Швейцера. Мораль як “благоговіння перед життям”.

Етика юриста. Основні засади професійно етики юристі України. Політико-правова етика. Судова етика. Адвокатська етика.
^ Змістовний модуль 2. Естетика як філософська наука.

Тема 5. “Предмет естетики, історія і теорія проблеми”

Естетика як філософська науки. Естетика як наука про становлення і розвиток чуттєвої культури людини. Багатоманітність предмету естетики. Етимологія поняття “естетика” (в давньогрецьких термінах: “ейсетикос” – почуттєвий; “естаномай”, “естаноме”, “естесі” – почуття, процес вироблення власного ставлення до сприйнятого, його якісна оцінка).

Особливості формування проблематики майбутньої самостійної науки естетики в умовах міфологічної свідомості, а остаточно – в філософському знанні, Естетичні конструкти античних філософів (Піфагор, Алкмеон, Емпедокл, Сократ, Платон, Арістотель). Естетичні теорії середньовіччя (Августин Блаженний, Фома Аквінський) та епохи Відродження (Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюкер та ін).

Роль А.-Г.Баумгартена в становленні естетики як самостійної науки. Погляди мислителя щодо естетики як теорії чуттєвого пізнання та на її структуру.

Естетичні концепції Нового часу. Розмаїття поглядів на предмет естетики в умовах XVIII – XIX ст. (естетичні концепції І.Канта, Г.-В.Ф.Гегеля, К.Маркса, позитивізму).

Естетичні напрями Новітнього часу, які здійснили особливий вплив на всю художню культуру ХХ ст. Суть концепції психоаналітичної, феноменологічної та екзистенційної естетики.

Місце естетики в структурі міжпредметних зв’язків. Особливості взаємозв’язку естетики та філософії, естетики та етики, естетики та мистецтвознавства, естетики та психології.
^ Тема 6/1. “Основні естетичні категорії”

Визначення та класифікація категорій естетики. Естетичний зміст категорій “естетичний смак”, “естетичний ідеал”. Естетичний зміст категорії “естетичне”. Погляди “природників” і “суспільників” на природу естетичного.

Естетичні концепції прекрасного, які мали місце в історії естетичної думки (об'єктивно-ідеалістичні, суб'єктивно-ідеалістичні, матеріалістичні, марксистська тощо). Змітс ідеї прекрасного як довершеності. Розмаїття поглядів на прекрасне на різних етапах історичного розвитку людства.

Естетичний зміст категорії “потворне”. Аналіз історичних модифікацій змісту потворного. Моральний зміст потворного. Потворне як необхідний момент суспільного життя.

Концептуальні моделі тлумачення категорії “піднесене”. Співвідношення категорій “піднесене” і “героїчного”. Соціальний зміст героїчного. Героїзм як “розумний порив”. Зв’язок героїчної особистості та героїчної епохи. Героїзм як вияв загального інтересу. Герої як соціальні міфи. Історичні типи героїв.

Естетичний зміст категорії “низьке” в історії естетики. Проблема діалектики “піднесеного” і “низького” як діалектики свободи і несвободи.
^ Тема 6/2. “Естетичні категорії трагічне і комічне”

Естетичний зміст категорії “трагічне”. Особливості внутрішньої структури трагічного. Проблема трагічного конфлікту. Аналіз історичних форм та способів розв’язання трагічних конфліктів. Проблема історичної та особистої трагедії, та їх суспільне значення. Проблема трагічного героя. Особливості трактування трагічного в художній культурі ХХ ст.

Естетичний зміст категорії комічне. Суть проблеми комічного як усвідомленої свободи. Особливості внутрішньої структури комічного. Проблема комічного конфлікту. Проблема комічного конфлікту в контексті аналізу типів комічних конфліктів. Особливість проблеми комічного героя.

Естетичний зміст системи відтінків комічного: сатира, гротеск, сарказм, іронія, насмішка, жарт, шарж, анекдот.

^ Тема 7. “Мистецтво в системі людської життєдіяльності”

Місце мистецтва в структурі людської життєдіяльності. Визначення мистецтва. Характеристика функцій мистецтва по відношенню до людини, суспільства, природи, культури, власної природи.

Аналіз теорій походження мистецтва. Естетичні погляди Платона та Аристотеля на наслідувальну природу мистецтва. Охарактеризувати теорію надлишкової енергії Герберта Спенсера; теорію гри і розваг Й.Гейзінга, Карла Бюхера, Карла Гросса; теорію Чарльза Дарвіна.

Безпосередність естетичного споглядання істини і художнього мислення в образах в мистецтві. Характеристика засобів творення художніх образів: метафора, художній символ, алегорія, гіпербола порівняння.

Проблема видової специфіки мистецтва. Аналіз різних класифікацій видів мистецтва: видовищні та невидовищні мистецтва; зображувальні та незображувальні мистецтва; часові, просторові та просторово-часові мистецтва; прості та складні мистецтва; утилітарні та неутилітарні.

Зміст поняття “художня культура суспільства”. Закономірності художнього розвитку людства.
Змістовний модуль 3.

Тема 8. “Художня творчість як об’єкт естетичного аналізу”

Визначення творчості як естетичної категорії. Різні тлумачення, охарактеризувати різні структурні елементи творчості, з’ясувати природу і роль у творчому процесі фантазії, натхнення, інтуїції, уяви. Необхідно показати значення “нового” в творчості, з’ясувати видову специфіку творчості (художня, наукова та технічна творчості як основні види творчості).

Аналіз проблеми творчості в історії теоретичної думки в різних гуманітарних науках: психології, етиці, філософії, мистецтвознавстві.

Особливе місце в представленій темі займає проблема природи творчої особистості. В цьому питанні необхідно розглянути проблему художньої обдарованості, талановитості, геніальності, з’ясувати взаємозв'язок природжених і набутих здобутків, співвіднести поняття “ремісник”, “майстер”, “митець”. Цікавим в рамках даного питання виступає проблема дитячої обдарованості.

На завершення необхідно розглянути питання творчого процесу (від задуму до його реалізації). Звернути увагу на особливості творчого процесу в різних видах мистецтвах.
^ Тема 9. “Художньо-естетичні пошуки в історії мистецтва від витоків до Нового часу”

Художні стилі XVII – XVIII ст. Класицизм (драматургія – Корнель, Расін, Мольєр; живопис – Нікола Пуссен). Бароко (драматургія – Кальдерон; живопис – Пітер Рубенс; музика – опера). Рококо (живопис – Франсуа Буше, Жан Оноре Фрагонар).

Художні стилі ХІХ ст. Реалізм в мистецтві ХІХ ст. Романтизм. Сентименталізм. Французький імпресіонізм в живопису (Едуард Мане, Клод Моне, Огюст Бенуар). Післяімпресіоністична традиція в художній культурі (Ван Гог, Поль Гоген, Поль Сезан, Тулуз-Лотрек).
^ Тема 10. “Художні стилі та напрямки в мистецтві ХХ — ХХІ ст.”

Художня культура ХХ ст. Аналіз політичної, суспільної ситуації в Європі. Вплив науково-технічного прогресу на розвиток мистецтва. Виникнення і розвиток нових видів мистецтва (кіно).

Формалістичні пошуки європейських митців на початку ХХ ст. Тенденція до абсолютизації ролі форми в створенні художнього твору, свідоме експериментування з художньою формою в футуризмі (Ф.-Т. Марінетті), кубізмі (П.Пікассо, Ф.Леже), абстракціонізмі (К. Малевич, Василь Кандінський).

Експресіонізм як мистецтво вираження внутрішнього світу людини. Етапи розвитку експресіонізму, специфіка його прояву в різних видах мистецтва.

Сюрреалізм як “надреалістичне” мистецтво. Історія становлення сюрреалізму. Роль З.Фрейда, С.Далі в розробці теорії сюрреалізму. Сюрреалізм і художні процеси в сучасному європейському мистецтві.


  1. ^ Робоча програма навчальної дисципліни.


Курс: підготовка спеціалістів

Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчального курсу

1

2

3

Кількість кредитів ECTS: 3
Модулів: 1
Змістових модулів:3
Загальна кількість годин:

108

Тижневих годин: 6

6.0601

6.060102

Юридична освіта,

Бакалавр

Обов’язкова:

Студенти:

2 курс – 4семестр – Правознавство

2 курс – 4 семестр – Психологія

^ Лекції (теоретична підготовка): 20 годин

Семінари: 22 години

Практичні заняття +модульний контроль: 12 годин

Самостійна робота: 54 годин


Вид контролю: залік





^ Мета:

- знання про етику та естетику як філософські науки, про основні етичні та естетичні категорії.

- вміння оперувати термінологією етичними та естетичними категоріями, аналізувати на емпіричному та науковому рівні процеси, що відбуваються в соціальному житті, використовувати в професійній діяльності основні теоретичні і практичні положення етики та естетики.
^ МЕТОДИ НАВЧАННЯ:

- словесні, наочні, практичні; евристичний, частково-пошуковий, дослідницький, метод проблемного викладання; метод проекту; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи.
^ МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:

вхідний контроль, оперативний контроль, поточний контроль, підсумковий контроль.
Метою курсу “Етика та естетика” є набуття цілісних знань про предмет, структуру та зміст етики та естетики як філософських наук, оскільки мораль та естетична культура визначає рівень розвитку суспільства, критерій створення ним матеріальних і духовних цінностей. Культура людини ґрунтується на вихованих в людині моральних та естетичних цінностях, яка в свою чергу є соціальним явищем людського суспільства, що відзеркалює його якісну характеристику та збагачує духовне життя особистості. Засвоєння духовних цінностей допомагає перетворенню природної людини в культурну, регулюванню соціальних відносин людей. Відтак опанування цими знаннями є необхідною умовою процесу формування кожної людини і тим більше фахівця будь-якого профілю.

Предметом філософської науки “Етика” є вивчення філософського змісту моралі, розрізнення моралі та моральності, аналіз категорій моральної свідомості, моральної діяльності та моральних відносин, новітніх теоретичних пошуків в науці етика. Предметом філософської науки “Естетика” є дослідження прекрасного в мистецтві і в дійсності; оціночного судження (в розрізненні прекрасного і потворного, трагічного і комічного, піднесеного і низького тощо); область художньої діяльності людини (мистецтво); критерії художньої оцінки.

Вивчення курсу “Етика та естетика” пропонується у розрізі різних видів, форм і результатів буття людини та її діяльності в процесі виникнення й еволюції культури від первісного суспільства до сучасності.

Пропонується проблемно-хронологічне, порівняльно-ретроспективне, структурно-системне засвоєння курсу “Етика та естетика” на засадах історизму, об’єктивності, орієнтації на загальнолюдські морально-культурні вартості.
^ Головними завданнями курсу є:

    1. Опанування комплексу знань про зміст і структуру етики та естетики як філософських наук.

    2. Бути ознайомленим з історією етичної та естетичної думки, основними етичними та естетичними категоріями, з динамікою розвитку моралі та естетичної культури, особливостями етичних та естетичних пошуків в сучасну добу.

    1. Вироблення вміння розрізняти етичні та естетичні категорії; піднімати проблеми на рівні етики і акумулювати їх у рефератах і виступах на семінарах, на конференціях та в практичній діяльності; визначити оптимальні шляхи і засоби розвитку культури, ефективно впливати на цей розвиток.

    1. Привернення уваги до оціночної та інформаційної функцій знання історії моралі та естетичної культури.

5. Формування:

- широкого загальнокультурного гуманістичного світогляду;

- високого рівня культури особистості, високої моралі та естетичної культури особистості;

- високих моральних якостей громадянина України;

- готовності до захисту і примноження матеріальних і духовних цінностей Батьківщини.

Підґрунтям до оволодіння курсу “Етика та естетика” є такі дисципліни, як “Філософія”, “Культурологія”, “Історія України”. Водночас курс “Етика та естетка” є однією з основ для вивчення таких дисциплін, як “Юридична деонтологія”, “Релігієзнавство” та ін.
^ Модульний тематичний план (структура залікового кредиту)

№ з/п

Назва тем

Всьо-го годин

^ Всьо-го годин з викладачем




Лек-ції

Семінар-ські заняття

Практичні заняття +

МК

Інди-віду-альна ро-бота




^ Змістовний модуль І. Етика як філософська наука про мораль

36

18

10

6

2

18

1

Тема 1. Предмет, структура і функції етика як науки.

6

2

2







4

2

Тема 2. Категорії моральної свідомості і моральної самосвідомості.

10

6

4

2




4

3

Тема 3. Категорії моральної діяльності і моральних відносин.

8

4

2

2




4

4

Тема 4. Новітні теоретичні пошуки. Проблеми прикладної етики. Етика юриста.

12

6

2

2

2

6




^ Змістовний модуль ІІ. Естетика як філософська наука.

36

18

8

8

2

18

5

Тема 5. Предмет естетики, історія і теорія проблеми

10

4

2

2




6

6

Тема 6. Основні естетичні категорії

14

8

4

4




6

7

Тема 7. Мистецтво в системі людської життєдіяльності

12

4

2

2

2

6




^ Змістовний модуль ІІІ. Художні методи та стилі мистецтва.

36

18

2

8

8

18

8

Тема 8. Художня творчість як об'єкт естетичного аналізу

10

6

2

4




4

10

Тема 9. Художньо-естетичні пошуки в історії розвитку мистецтва від витоків до Нового часу.

10

6




4

2

4

11

Тема 10. Художні стилі та напрямки в мистецтві ХХ — ХХІ ст.

16

6







6

10




Разом по дисципліні

108

54

20

22

12

54




  1. Плани лекційних занять.

Змістовий модуль 1. « ЕТИКА ЯК ФІЛОСОФСЬКА НАУКА

Тема 1. “Предмет, структура і функції етики як науки» .

Лекційне заняття – 2 години.

План:

  1. Етимологія термінів “етика”, “мораль”, “моральність”.

  2. Предмет етики. Структура та функції моралі. Мораль та моральність.

  3. Мораль і звичай. Мораль і право. Етика і політика.


Тема 2. Категорії моральної свідомості і моральної самосвідомості

Лекційне заняття – 4 години

План:

  1. Елементи моральної свідомості: моральна норма, моральні принципи, моральні мотиви, духовні цінності.

  2. Добро і зло як загально-ціннісні категорії моральної свідомості.

  3. Об'єктивні категорії моральної свідомості: обов'язок, відповідальність, справедливість.

  4. Сенс життя і ставлення до смерті як суб'єктивні категорії моральної свідомості.


Тема 3. “Категорії моральної діяльності і моральних відносин”

Лекційне заняття­ – 2 години

План:

1. Поняття свободи. Проблема свободи вибору.

2. Вчинок і подвиг як основоположні категорії моральної діяльності.

3. Толерантність, співчуття, повага, пошана.

4. Милосердя, дружба, любов.
Тема 4. “Новітні теоретичні пошуки. Проблеми прикладної етики. Етика юриста”

Лекційне заняття ­ – 2 години

План:

1. Парадигма спілкування в сучасній культурі

2. Етика глобалізму.

3. Екологічна етика.

4. Етика “благоговіння перед життям” А.Швейцера.

5. Етика юриста.
Тема 5. “Предмет естетики, історія і теорія проблеми”

Лекційне заняття ­ – 2 години

План:
1. Етимологія терміну естетика.

2. Становлення предмету естетики.

3. А.Г. Баумгартен як засновник естетики.

4. Розвиток нового розуміння предмета естетики в умовах ХVІІІ-ХІХ ст.

5. Естетичні напрями Новітнього часу (ХХ ст.)
Тема 6. “Основні естетичні категорії”

Лекційне заняття ­ – 2 години

План:

      1. Місце категорії в естетичній науці.

      2. Категорія естетичне.

      3. Естетичний смисл категорій “прекрасне” і “потворне”.

      4. Категорії “піднесене” і “героїчне”, їх співвідношення.

      5. “Низьке” як сфера несвободи людства.


Тема 7. “Естетичні категорії трагічне і комічне”

Лекційне заняття ­ – 2 години

План:

1. Естетичний смисл категорії “трагічне”.

2. Естетична категорія комічне.

3. Система відтінків комічного.


Тема 8. “Мистецтво в системі людської життєдіяльності”

Лекційне заняття ­ – 2 години

План:

1. Предмет і функції мистецтва.

2. Теорії походження мистецтва.

3. Художньо-образна система мистецтва.

4. Видова специфіка мистецтва (видовищні, зображувальні, прикладні мистецтва)

5. Художня культура суспільства: теорія проблеми.
Змістовний модуль ІІІ.

^ ХУДОЖНІ МЕТОДИ ТА СТИЛІ В МИСТЕЦТВІ
Тема 9. “Художня творчість як об’єкт естетичного аналізу”

Лекційне заняття ­ – 2 години

План:

1. Суть проблеми “творчість”.

2. Творчий процес: фантазія, натхнення, інтуїція, уява.

3. Проблема творчої особистості: обдарованість, талановитість, геніальність.
6. Плани семінарських занять.
^ ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1. ЕТИКА ЯК ФІЛОСОФСЬКА НАУКА
Тема 2. “Категорії моральної свідомості та моральної самосвідомості”.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Етика та естетика» Для спеціальності “правознавство”, “психологія” iconНавчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни «Історія України»...
Навчальна дисципліна «Історія України» має міжпредметні зв‘язки з навчальними дисциплінами: «Культурологія», «Історія української...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Етика та естетика» Для спеціальності “правознавство”, “психологія” iconНавчально-методичний комплекс з дисципліни «Адміністративне судочинство»...
Анотація навчальної дисципліни зі структурно-логічною схемою (міждисциплінарними зв’язками)
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Етика та естетика» Для спеціальності “правознавство”, “психологія” iconНавчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Основи демографії»...
Навчальна дисципліна «Основи демографії» має міжпредметні зв‘язки з навчальними дисциплінами: «Історія України», «Історія держави...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Етика та естетика» Для спеціальності “правознавство”, “психологія” iconНавчально-методичний комплекс для курсантів (студентів) 1-го курсу...
Навчально-методичний комплекс з дисципліни “судові таправоохоронні органи україни”
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Етика та естетика» Для спеціальності “правознавство”, “психологія” iconНавчально-методичний комплекс навчальної дисципліни конституційне...
Формами проведення занять є такі: лекції, семінарські заняття, самостійна та індивідуальна робота. З даної дисципліни передбачено...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Етика та естетика» Для спеціальності “правознавство”, “психологія” iconНавчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних...
Вступ
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Етика та естетика» Для спеціальності “правознавство”, “психологія” iconНавчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «актуальні проблеми...
Методичні матеріали обговорені та схвалені на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін Навчально-наукового інституту права та...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Етика та естетика» Для спеціальності “правознавство”, “психологія” iconНавчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних...
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Сімейне право” (відповідно до...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Етика та естетика» Для спеціальності “правознавство”, “психологія” iconНавчально-методичний комплекс для студентів зі спеціальності «Психологія» Харків 2006
Рецензенти: доктор психологічних наук, професор, завідуючий кафедрою практичної психології Харківського національного педагогічного...
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Етика та естетика» Для спеціальності “правознавство”, “психологія” iconНавчально-методичний комплекс навчальної дисципліни кримінальне-процесуальне...
Розслідування злочинів, розгляд матеріалів кримінального провадження – це сфера кримінально-процесуальної діяльності органів досудового...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка