Міністерство освіти І науки україни херсонський державний університет




НазваМіністерство освіти І науки україни херсонський державний університет
Сторінка1/7
Дата конвертації14.03.2014
Розмір0.97 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Філософія > Документы
  1   2   3   4   5   6   7
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Херсонський державний університет
Поліщук І.Є.

Галіченко М.В.

Навчально-методичні рекомендації

з дисципліни «Філософія та методологія науки»

для магістрантів усіх спеціальностей університету

Херсон - 2009
Розглянуто на засіданні кафедри Схвалено науково-методичною

філософії та соціально-гуманітарних наук радою ХДУ

(протокол № 4 від 08.12.2008 р.) (протокол № 4 від 25.12.2009 р.)
Рекомендовано до видання Вченою Радою

Херсонського державного університету

(протокол № від 01.2009 р.)

Укладачі: Поліщук І.Є. – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук

Галіченко М.В. – викладач кафедри філософії та

соціально-гуманітарних наук


Рецензенти: Задорожня Н.О. – кандидат філософських наук, доцент

Недзельський К.К. – кандидат філософських наук, доцент

Вступ
Курс «Філософія та методологія науки» спрямований на засвоєння студентами, що навчаються за програмами освітньо-кваліфікаційного рівня «магістрант», найважливіших питань філософії науки, взаємозв’язків філософії та науки. В процесі вивчення даної дисципліни особлива увага повинна приділятися методологічним питанням, які мають велике значення для майбутніх фахівців різних галузей наукового знання. Дисципліна включає основні положення найпоширеніших сьогодні філософських методологій науки. Курс «Філософія та методологія науки» повинен забезпечити глибоке засвоєння специфіки філософського осягнення світу, сприяти формуванню високої світоглядно-методологічної культури магістрантів. Він має і практичне спрямування, передбачає використання методологічних принципів у наукових дослідженнях (природничих, технічних або соціально-гуманітарних). Вивчення сучасних методологічних програм повинно сприяти розвитку теоретичних настанов щодо інтеграції наукового знання, формування універсалізму дослідника, що працює в сучасних міждисциплінарних наукових галузях.

^ Структура дисципліни «Філософія та методологія науки» (108 год.)




Назва теми

години

Лекції

Семінарські заняття

Самостійна робота


1.

І Змістовий модуль

Наука як предмет філософського дослідження

Філософія науки як напрям сучасної філософії.

2

2

8

2.

Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання.

2

2

8

3.

Філософські засади наукової картини світу.

2

2

8

4.

Синегретика як нове світобачення.

2

-

6

5.

Наукова раціональність як філософська проблема.

2

-

8

1.

ІІ Змістовий модуль

Методологія наукового дослідження як підрозділ філософії науки

Метод і методологія. Класифікація методів.


2

-

8

2.

Методологія індуктивізму.

2

-

4

3.

Методологія фальсифікаціонізму.

2

-

4

4.

Методологія конвенціоналізму.

2

-

4

5.

Методологія історизму.

2

-

4

6.

Методологічні принципи

К. Поппера

-

2

4

7.

Історико-еволюціоністський напрям Т. Кун.

-

2

4

8.

Методологічні проблеми конкретних наук.

-

2

6




Всього:

20

12

108


^ Навчальна програма курсу


  1. Наука як предмет філософського дослідження

Історія науки. Виникнення передумов наукових знань в стародавньому світі. Зародження і розвиток класичної науки. Некласична наука. Постнекласична наука. Наука і практика.

^ Наука і суспільство. Багатоманітність форм знання. Наукове і позанаукове знання. Наукове знання як система, його особливості і структура. Класифікація наук і проблема періодизації історії науки. Спадковість, єдність кількісних і якісних змін у розвитку науки.

Диференціація та інтеграція наук, взаємодія наук та їх методів. Посилення математизації, теоретизації та діалектизації науки. Динаміка наукового знання.

Наука як соціокультурний феномен. Наука, людина, повсякденність. Наука як відповідь на людські потреби. Етика науки. Філософський портрет вченого. Професійна і соціальна відповідальність вченого.

^ Філософія науки. Співвідношення філософії і науки. Предметна сфера філософії науки. Виникнення філософії науки як напряму сучасної філософії. Етапи розвитку філософії науки. Позитивізм. Емпіріокритицизм. Неопозитивізм. Постпозитивізм. Особливості філософії науки кінця ХХ – початку ХХІ століття.

  1. Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання.

Особливості емпіричного дослідження. Емпіризм і схоластичне теоретизування. Прийоми і засоби емпіричного дослідження: опис, порівняння, вимірювання, спостереження, експеримент, аналіз, індукція. Факт як найважливіший елемент емпіричного дослідження. Фактуалізм і теоретизм у розумінні природи факту. Емпіричні узагальнення.

^ Специфіка теоретичного пізнання та його форми. Співвідношення раціональної та ірраціональної, інтуїтивної та дискурсивної (логічної) сторін пізнання. Структурні компоненти теоретичного пізнання: проблема, гіпотеза, теорія, закон.

Структура і функції наукової теорії. Основні елементи структури теорії: вихідні основи (фундаментальні поняття, принципи, закони, рівняння, аксіоми), ідеалізований об’єкт, логіка теорії, філософські настанови, соціокультурні та ціннісні фактори, сукупність законів і тверджень, виведених як наслідки з основоположень. Основні типи теорій. Специфічна структура теорій соціально-гуманітарних наук.

Закон як ключовий елемент наукової теорії. Класифікація законів.

Єдність емпіричного і теоретичного, теорії та практики.

Проблема матеріалізації (об’єктивації) теорії. Умови матеріалізації теорії.


  1. Філософські засади наукової картини світу


Історичний ракурс проблеми наукової картини світу. Світоглядне значення наукової картини світу.

Механістична картина світу та її теоретичні і соціокультурні наслідки. Електродинамічна картина світу. Квантово-релятивістська картина світу – фізична картина світу за часів некласичної науки та її філософські засади. Суперечність між гносеологічними і онтологічними засадами квантово- релятивістської картини світу.

^ Проблема скінченності і нескінченності простору і часу в контексті космологічних уявлень: класичних (Ньютон), релятивістських (Ейнштейн, Фрідман), сучасних (Вайнберг, Лінде). Проблема незворотності часу в класичній і некласичній фізиці.

^ Причинність і необхідність в класичній фізиці: лапласівський детермінізм і динамічні закони. Ймовірнісна причинність в некласичній науці: статистичні закони як зв’язок необхідного і випадкового.

^ Редукціонізм: його можливості і межі.

І.Пригожин: Синергетика як нове світобачення. Руйнування звичних уявлень про світ. Хаос в якості створюючого начала. Закономірність і випадковість. Шляхи розвитку складноорганізованих систем. Механізм локалізації (виникнення структур та їх еволюція). Принципи оперування зі складними системами та керування ними. Синергетика як спосіб розкриття закономірностей і умов протікання швидких лавиноподібних процесів та процесів нелінійного самостимулюючого зростання.

Ідеї російського космізму (К.Циолковський, О.Чижевський) та їх значення для формування сучасної наукової картини світу. Ноосферні ідеї В.Вернадського.

^ Пассіонарність і коеволюція як актуальні проблеми філософії науки ХХІ століття.

Віртуалістика і феномен клонування в контексті нової парадигми.


  1. Наукова раціональність як філософська проблема

Класична і некласична раціональність: розум і культура.

Багатоманітність форм раціональності. Раціональність як спосіб відношення людини до світу. Структура і типологія раціональності.

Детермінанти розвитку наукової раціональності. Історичні типи наукової раціональності. Глобальні наукові революції і зміна історичних типів наукової раціональності. Класичний ідеал раціональності і його втілення в історичному типі раціональності класичної науки. Виявлення обмеженості класичному ідеалу раціональності під час наукової революції початку ХХ століття. Некласична і постнекласична наукова раціональність.

^ Епістемологічні характеристики наукової раціональності.

Ідея об’єктивізму в традиційній епістемології. Критика об’єктивізму філософами феноменологічного та аналітичного напрямів. Суб’єктивна і комунікативна раціональність. Істина і цінності.

^ Раціональність в когнітивних і соціальних системах.

Соціокультурні та екзистенційні передумови кризи наукової раціональності. Наука як форма панування і фактор відчуження. Проблема налагодження зв’язку науки з життєвим світом людини. Наукова раціональність і техніка. Технізація і життєвий світ. Раціоналістичний проект модерну та його критика. Сучасна філософія науки на шляху до нового розуміння наукової раціональності.
5.Методологія наукового дослідження як підрозділ філософії науки

Метод і методологія. Класифікація методів.

Основні моделі співвідношення філософії і спеціальних наук.

Функції філософії в науковому пізнанні.

Загальнонаукові методи і прийоми дослідження. Нормативний характер методологічних принципів науки. Загальнонаукові методологічні принципи як вимоги до наукової теорії. Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної узагальненості теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії. Розуміння і пояснення.

^ Основні методологічні програми сучасності: індуктивізм, фальсифікаціонізм, конвенціоналізм, історизм. Критицизм і раціональність в концепції К. Поппера. Релятивність норм пізнавальної діяльності (М.Полані). Еволюційна епістемологія і еволюційна програма Ст.Тулміна. Історико-еволюціоністський напрям (Т.Кун). Логіко-нормативна модель зростання знання в науково-дослідницькій програмі І.Лакатоса. Плюралізм в епістемології П. Фейєрабенда. Тематичний аналіз науки (Дж.Холтон).

^ Стилі наукового мислення та методологічні проблеми конкретних наук.

Стиль наукового мислення як конкретно-історичний спосіб існування ідеалів і норм наукового дослідження, що відповідає науковій картині світу свого часу. Методологічні принципи як складова стилю наукового мислення, історичний характер методологічних принципів конкретних наук, їх евристична роль.

Ідеали і норми пояснення в фізиці як методологічні настанови: принцип причинності, принцип дальнодії і близькодії , принципи збереження.

Філософські основи природничих наук. Філософська методологія та її застосування у сфері соціально-гуманітарного знання.
Вимоги до знань та вмінь магістрантів

Курс «Філософія та методологія науки» дає можливість магістрантам отримати знання сучасного рівня розвитку філософії та методології науки та оволодіти вмінням застосовувати набуті знання в науковій та практичній діяльності.

Засвоївши курс «Філософія та методологія науки», магістрант повинен

знати: основний зміст розділів даної спеціалізованої дисципліни, які насьогодні склалися, оволодіти основними філософсько-методологічними програмами та принципами, усвідомити необхідність «людиновимірного» аспекту науки як соціального та когнітивного феномену;

вміти: на основі теоретичного знання в галузі філософії та методології науки виробити самостійний критичний стиль мислення, формувати власну світоглядну позицію, застосовувати набуті філософсько-методологічні знання в подальшій науковій та викладацькій діяльності.

^ Змістові модулі учбового курсу
І змістовий модуль
Тема: Наука як предмет філософського дослідження
Лекційні модулі:

  1. Філософія науки як напрям сучасної філософії.

  2. Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання.

  3. Філософські засади наукової картини світу.

  4. Синергетика як нове світобачення.

  5. Наукова раціональність як філософська проблема.

Семінарські модулі:

  1. Наука як предмет філософського дослідження.

  2. Специфіка емпіричного і теоретичного рівнів наукового пізнання.

  3. Філософські засади наукової картини світу.


Модулі самостійної роботи:


  1. Наукове і позанаукове знання.

  2. Наука, людина, повсякденність. Наука як відповідь на людські потреби.

  3. Наука і практика.

  4. Математизація, теоретизація та діалектизація сучасної науки.

  5. Ідеї російського космізму (К. Циолковський, О. Чижевський) та їх значення для формування сучасної наукової картини світу.

  6. Мислення: рівні та основні форми.

  7. Наукова раціональність і техніка.

  8. Просторово-часове буття та його відображення на основі філософських узагальнень некласичної науки.


Підсумкова тека:


  1. Передумови наукових знань в стародавньому світі.

  2. Класична наука.

  3. Некласична наука.

  4. Постнекласична наука.

  5. Багатоманітність форм знання. Наукове і позанаукове знання.

  6. Наукове знання як система, його особливості і структура.

  7. Диференціація та інтеграція наук, взаємодія наук та їх методів.

  8. Наука як соціальний інститут.

  9. Етика науки. Професійна і соціальна відповідальність вченого.

  10. Співвідношення філософії і науки. Предметна сфера філософії науки.

  11. Етапи розвитку філософії науки (позитивізм, емпіриокритицизм, неопозитивізм, постпозитивізм).

  12. Особливості філософії науки кінця ХХ- початку ХХІ століття. Математизація, теоретизація та діалектизація сучасної науки.

  13. Прийоми і засоби емпіричного дослідження: опис, порівняння, вимірювання, спостереження, експеримент, аналіз, індукція.

  14. Факт як найважливіший елемент емпіричного дослідження.

  15. Структурні компоненти теоретичного пізнання: проблема, гіпотеза, теорія, закон.

  16. Структура і функції наукової теорії.

  17. Рівні мислення (розсудок, розум).

  18. Основні форми мислення (поняття, судження, умовивід).

  19. Закон як ключовий елемент наукової теорії. Класифікація законів.

  20. Механістична картина світу та її теоретичні і соціокультурні наслідки.

  21. Електродинамічна картина світу.

  22. Квантово - релятивістська картина світу.

  23. Редукціонізм: його можливості і межі.

  24. Синергетика: хаос в якості створюючого начала.

  25. Синергетика: шляхи розвитку складноорганізованих систем.

  26. Ідеї російського космізму та їх значення для формування сучасної наукової картини світу.

  27. Просторово-часове буття та його відображення на основі філософських узагальнень некласичної науки.

  28. Раціональність як спосіб відношення людини до світу.

  29. Історичні типи наукової раціональності: класичний, некласичний, постнекласичний.

  30. Наукова раціональність і техніка.

  31. Раціональність в когнітивних і соціальних системах.


ІІ змістовий модуль
  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Міністерство освіти І науки україни херсонський державний університет iconМіністерство освіти І науки україни херсонський державний університет...
«Історичні, соціологічні, політологічні науки: історія, сучасний стан та перспективи досліджень»
Міністерство освіти І науки україни херсонський державний університет iconВ. О. Проценко курсове проектування з технології машинобудування
Міністерство освіти І науки україни одеський національний політехнічний університет херсонський політехнічний коледж
Міністерство освіти І науки україни херсонський державний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Ізмаїльський...
Філософія. Програма навчальної дисципліни. – Ізмаїльський державний гуманітарний університет, 2012
Міністерство освіти І науки україни херсонський державний університет icon1 Реалізм
Міністерство освіти І науки України двнз переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
Міністерство освіти І науки україни херсонський державний університет icon«Международная экономика»
Міністерство освіти І науки,молоді та спорту україни донецький державний університет управління
Міністерство освіти І науки україни херсонський державний університет iconМіністерство освіти І науки України Державний вищий навчальний заклад...
«актуальні проблеми розвитку науки в контексті глобальних трансформацій інформаційного суспільства»
Міністерство освіти І науки україни херсонський державний університет iconМіністерство освіти І науки молоді та спорту україни харківський...

Міністерство освіти І науки україни херсонський державний університет iconМіністерство освіти І науки україни черкаський державний технологічний...

Міністерство освіти І науки україни херсонський державний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни черкаський...
Біографічний довідник для студентів усіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»
Міністерство освіти І науки україни херсонський державний університет iconМетодичні рекомендації Умань 2012 міністерство освіти І науки, молоді...
Технологіна практика : методичні рекомендації. – Умань : Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2012. –...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка