1. Поняття світогляду. Сутність та структура світогляду, єдність його сторін та рівнів. Історичні типи світогляду, їх особливості. Світогляд




Назва1. Поняття світогляду. Сутність та структура світогляду, єдність його сторін та рівнів. Історичні типи світогляду, їх особливості. Світогляд
Сторінка1/8
Дата конвертації19.06.2013
Розмір0.76 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Філософія > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8
1. Поняття світогляду. Сутність та структура світогляду, єдність його сторін та рівнів. Історичні типи світогляду, їх особливості.

Світогляд – це сукупність поглядів, оцінок, принципів, які визначають найбільш загальне значення і розуміння світу, місця в ньому людини і разом з тим життєві позиції програми поведінки і дії.

Світогляд – це система принципів, поглядів, цінностей, ідеалів, переконань, які визначають спрямованість дійсності і відношення до дійсності окремої людини, соц.-ї групи, класу або суспільства в цілому.

^ Структура світогляду: знання, почуття та емоції, віра, переконання, ідеали, цінності, воля, сумнів.

Знання – це продукт суспільної матеріальної і дух. діяльності людини. Це ідеальне вираження у знаковій формі об’єктивних властивостей і зв’язків, як природного так і людського світогляду.(донаукові (життєві) і наукові – (емпіричні (досвідні) і теоретичні)

Почуття – це форма суб’єктивного безпосереднього переживання людиною взаємовідносин з позитивними чи негативними для неї явищами суспільної дійсності та природи.

^ Емоції – реакції людини на ті чи інші значення і смисли предметів і ситуацій, які мають кардинальне значення для задоволення її потреб.

Віра – це стан суб’єкта, тісно пов'язаний з духовним світом особистості, який виникає на основі певної інформації про об’єкт, що виражена в ідеях чи образах і супроводжується емоцією впевненості і рядом інших почуттів і який служить мотивом, стимулом, настановою і орієнтиром людської діяльності.(типи: релігійна і гносеологічна (теоретично – пізнавальна))

Переконання – це інтелектуально –е емоційне відношення суб’єкта до будь – якого знання як до істинного так і неістинного через єдність доведення і віри. Це погляди, які активно приймаються людиною і які відповідають усьому складу їх свідомості, їх життєвих спрямувань. На підставі переконання в людини формується ідеал.

Ідеал – це уявлення про найвищу досконалість, котра як взірець норма і найвища мета визначає певний спосіб і характер дії людини або соціального класу. Залежно від сфер діяльності людини формуються суспільні, політичні, естетичні, гносеологічні та інші ідеали, які входять у склад світогляду людини.

^ Моральний ідеал – це уявлення про моральну досконалість, що найчастіше виражається в образі особистості, яка втілила такі моральні якості, котрі можуть служити найвищим моральним зразком.

^ Суспільний ідеал – це відповідні економічним і політичним інтересам будь – якої групи уявлення про найбільш досконалий суспільний лад, який є кінцевою метою її прагнень та діяльності.

Цінність – це соціально – філософська категорія, що позначає позитивні чи негативні значення явищ природи, продуктів суспільного виробництва, форми суспільної організації, історичних подій, моральних учинків, духовних витворів для людства, окремого суспільства, народу, класу, соціальної групи чи особи на конкретному етапі історичного розвитку.

Воля – це здатність людини мобілізувати і ціле спрямувати свої психічні та фізичні сили на розв’язання завдань, що постають перед її ді – сті і вимагають свідомого подолання суб’єктивних і об’єктивних труднощів та переживань.

^ Сумнів – це момент негативності в інтелектуально – емоційному відношенні суб’єкта до будь – якого знання.

Істинна – це адекватне (найбільш повне, точне) відображення дійсності перевірене практикою. Людина починає мислити лише тоді, коли в неї виникають сумніви. Сумніви ведуть до критицизму.

Критицизм – це критичне відношення об’єкта мислення, до того про що мислиться. (може бути позитивним і негативним. Негативний критицизм веде до заперечення, це ненауковий, безвихідний тип мислення і дій. Позитивний – передбачає наукове відношення до дійсності. З точки зору + критицизму дійсність повинна розглядатися такою якою вона є, тобто об’єктивною з урахуванням усіх + і – її сторін для людини.

^ Сторони світогляду – це світовідчуття (емоц-псих сторона свідомості) та світорозуміння (інтелектуально – пізнавальна)

Рівні світогляду – буденний (тобто повсякденно-практичний, життєво повсякденний, включає суперечливі знання про дійсність), теоретичний – основну частину теоретичного рівня свідомості складають наукові знання. На цьому рівні відбуваються установлення сутності явищ, закони їх руху, розвитку, їх причино – наслідкових зв’язків та відносин.

Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука, філософія.

Міфологія – (гр.міфос – сказання, переказ, логос – наука, вчення) – це цілісне світорозуміння в якому різні уявлення пов’язані в єдину образну картину світу, яка поєднує в собі реальність і фантазію, природне і надприродне, знання і віру, думку та емоції.

Ф-ї міфології: 1. Моделювання – сутність полягає в тому, що у міфах створюються моделі, зразки поведінки людей для наслідування і відтворення. 2. Ціннісно – нормативна – міфи закріплювали прийняту в даному суспільстві систему цінностей, підтримували і санкціонували певні норми поведінки) 2. Комунікативна – минуле пов’язувалося з майбутнім і теперішнім. Формувалися колективні уявлення народу, формувався духовний зв’язок. 3. Пізнавальна – міфологічна свідомість містила в собі пошук єдності природи і суспільства, світу і людини, пошук розв’язання протиріч, що виникали, пошук гармонії, внутрішньої згоди людського життя.

Релігія – (лат. Набожність, святиня, предмет культу) – це специфічний світогляд і світовідчуття, а також відповідні їм поведінка і дії, тобто культ, який ґрунтується на вірі в існування одного або декілька богів, тобто такого духовного начала, яке знаходиться за межею природного і недоступне розумінню людини.

^ Релігійна віра – це спосіб існування релігійної свідомості, особливий настрій, переживання яке характеризує внутрішній стан людини.

Релігійний культ (зовнішнє вираження віри) – це система існуючих ритуалів, обрядів, догматів, які являють собою соціально – значущу форму прояву віри.

Елементи релігії:

1. ідеї, погляди, уявлення про надприродне 2. спричинені ними переживання, почуття, емоції, настрої 3. відповідні їм культові дії (молитви, обряди, свята, богослужіння)

4. побутові традиції, стереотипи мислення і поведінки 5. організації, які об’єднують і контролюють віруючих.

Ф-ї релігії: 1. Ідеологічна ф-я – виражається в тому, що у класовому суспільстві релігія як елемент соціальної структури є одним з інструментів за допомогою яких ідеї пануючих класів стають пануючими ідеями в даному суспільстві. Релігія, яка включена в боротьбу класів при певних обставинах може виражати інтереси і прагнення народних мас, яких експлуатують. 2. Нормативно – регулятивна – у рамках різних релігійних вірувань формувалися єдині зразки (канони), які нормували образ почуттів, ідей, думок і поведінку людей. 3. Ціннісна ф-я – релігія по – своєму відображає величезний реальний досвід людства. Вона зберігає систему емоційно – образних уявлень і переживань, зберігає систему цінностей, норм життя і моральних ідеалів, які так необхідні сучасному людству.

Наука – це форма людських знань, складова частина дух. культури суспільства. Це система понять про явища і закони дійсності, це особлива сфера цілеспрямованої людської діяльності, яка має на меті дослідження об’єктивних законів розвитку природи, суспільства і мислення.

Філософія – (любов до мудрості) – це система самих загальних теоретичних поглядів на світ, на місце в ньому людини, а також зясування різних форм відношення людини до світу.

^ Предмет філософії – це гранично – загальні основи співвідношення людини і світу, а також всезагальні закони руху і розвитку природи, суспільства, людської відомості.

Ф-ї філософії: 1. Світоглядна – передбачає розробку системи поглядів на світ, яка дає єдину картину розуміння явищ, що відбуваються і яка визначає місце людини в світі та закономірності зв’язку з цим світом. Філософія дає принципові відповіді на питання про сутність світу, основи його існування і х-ер розвитку. 2. Методологічна – філософія виробляє загальний метод підходу до подій оточуючої нас дійсність. Вона також виробляє сукупність вимог до мислячого суб’єкту, які орієнтують його у пізнавальній і практичній д-сті. 3. Носеологічна – ця ф-я стосується наукового пізнання (тобто виявлення закономірностей його виникнення і розвитку самого пізнання). Досліджуючи законо функціонування і розвитку пізнавальної д-сті людей філософія аналізує форми руху мислення до істини, шляхи і засоби їх досягнення, а також розробляє критерії перевірки отриманих знань. 4. Критична – філософія здійснює критичний аналіз теоретичних систем усіх наукових напрямів, в тому числі і свої власних. Розкриваючи їх негативні і позитивні сторони, визначаючи їх практичну значущість для людини і суспільства. 5. Прогностична –філософія на основі пізнаних тенденцій і закономірностей розвитку об’єкта може визначити і визначає загальні контури майбутнього стану даного об’єкту.
^ 2. Філософія як теоретичне світоглядне знання. Предмет, структура та основні функції філософії.

Філософія – особливий вид духовної культури призначення якого полягає в осмисленні основ природного і соціального світу, формоутворенні культури і пізнання людини та її сутності. Предмет філософії – це граничні загальні основи співвідношення людини та світу, а також всезагальні закони руху і розвитку. Запровадження поняття "філософія" приписується грецькому мислителю Піфагору (з Самосу). Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання виникла на основі світоглядних пошуків та орієнтацій людини, що постають як необхідність з погляду людського життєвого вибору та самоствердження. Постаючи теоретичною формою світогляду, філософія набуває певних особливостей, таких, як узагальнуючий характер знання, принциповий людиноцентризм, прагнення досягти абсолютів та ін. Ці особливості зумовлюють структуру та функції філософського знання. Функції філософії

світоглядна - філософія допомагає людині знайти й обґрунтувати свої життєві орієнтири, з’ясувати зміст і значення життєвих пріоритетів та цінностей

пізнавальна - завдяки дослідженню загальних проблем пізнання філософія оздоблює людину орієнтирами в пізнавальній діяльності, критеріями та ознаками правильного руху на шляху до надійних, достовірних знань

логічна - філософія сприяє формуванню культури людського мислення, виробленню критичної неупередженої позиції у міжіндивідуальних та соціально-культурних діалогах

соціально-адаптивна - філософія допомагає зорієнтуватися у складних, строкатих, розмаїтих проявах суспільного життя і виробити власну соціальну позицію

критична - проявляється в опозиції філософії до емпіричної дійсності, до світу повсякденної реальності, руйнуванні звичних стереотипів та забобонів, пошуку шляхів до більш вдосконаленого, людяного світу

виховна - філософія прищіплює інтерес і смак до самовиховання, сприяє посиленню потягу людини до самовдосконалення, творчого підходу до життя, пошуку життєвих сенсів. Структура філософії 1. Відповідно до сфер реальності виділяють:(філософія природи, світу і космосу: онтологія натурфілософія космологія) 2. філософія суспільства та суспільної історії: (соціологія соціальна філософія філософія історії культурологія) 3. філософія самої людини з її особливостями, здібностями і властивостями: (філософська антропологія антропософія соціобіологія) 4. філософія духовної сфери або інтелектуальних процесів: (логіка гносеологія етика естетика філософія релігії)

^ 3. Основні способи філософствування (метафізика, діалектика). Історичні форми діалектики.

Метафізика – це вчення яке в результаті однобічного підходу до дійсності розглядає речі та явища незмінними і незалежними одне від одного і при цьому заперечує внутрішні суперечності як джерело розвитку в природі і суспільстві.

Діалектика – («вміння вести бесіду») – це наука про найбільш загальні закони руху і розвитку природи, суспільства і мислення, це теорія і метод пізнання явищ дійсності, їх розвитку, саморусі, які спричинені внутрішніми суперечностями, це також вчення про всебічний і повний протиріч історичного розвитку.

Закони діалектики: 1. Закон єдності і боротьби протилежностей. Розкриває сутність розвитку дійсності. 2. Закон взаємопереходу кількісних і якісних змін. Розкриває механізм розвитку. 3. Заперечення заперечень. Розкриває напрям, форму, шлях розвитку і показує що розвиток відбувається по спіралі.

^ Принципами діалектики є: 1) принцип об’єктивності – вимагає розглядати об’єкти такими якими вони прагнуть бути. 2) принцип універсального взаєморозвитку необхідність розглядати об’єкт в усіх взаємозв’язках з іншими об’єктами але при цьому в центрі уваги є сам об’єкт. Закони діалектики: 1 притаманні усім сферам дійсності, тобто діють у природі, суспільстві, пізнанні. 2. вони розкривають глибинні основи руху та розвитку, а саме його джерело, механізм переходу від старого до нового.

В історичному розвитку діалектика пройшла три основних етапи (форми).

До першого потрібно зарахувати діалектику стародавніх (Геракліт, Демокрит, Платон, Арістотель та ін). Це була наївна, стихійна діалектика, яка поєднувалася з такими ж наївними матеріалізмом та ідеалізмом.

Потім шляхи матеріалізму й діалектики в цьому розійшлися. В XVII-XVIII ст. виникає метафізичний матеріалізм, панівними стають ідеї механіцизму (хоча іноді в деяких філософських вченнях все ж проявлялась діалектика). Виникнення й розвиток метафізичного матеріалізму відіграли тоді позитивну роль.

Однак це мало тимчасовий характер, оскільки розвиток природи та суспільного життя має діалектичний характер. Діалектику почали інтенсивно розробляти в німецькій класичній філософії, хоч і на ідеалістичній основі. Відомо, що другою формою діалектики була ідеалістична діалектика класичної німецької філософії (насамперед філософії Гегеля).

Суттєві зрушення в суспільному житті, три великі відкриття знову викликали необхідність поєднання матеріалізму з діалектикою, повернення до цілісного, діалектичного розуміння світу, але вже в іншій формі, на ґрунті науки й суспільного досвіду. Так виникає третя форма діалектики (матеріалістична, марксистська). Будучи найдосконалішою, вона поєднана зі зрілим матеріалізмом.

Ця діалектика наукова й послідовна. Вона не замикає розвиток рамками "духу", а показує, як нескінченний розвиток нескінченної матеріальної дійсності відображається в людському пізнанні. Матеріалістичний діалектичний метод докорінно протилежний ідеалістичному діалектичному методу, оскільки об'єктивна діалектика первинна щодо суб'єктивної. В ній принципи матеріальної єдності світу та принципи відображення перебувають у нерозривному зв'язку.

4. ^ Світ філософських роздумів людина і світ, мислення і буття. Основне питання філософії, його дві сторони та їх рішення.

Основне питання філософії – це питання про співвідношення буття і мислення, матерії і свідомості, природи і духу, матеріального та ідеального тошо. Це питання є основним тому, що вирішення всіх філософських проблем так чи інакше в кінцевому рахунку виходить саме з цього співвідношення.

^ Основне питання філософії – це питання про співвідношення буття і мислення, матерії і свідомості, природи і духу, матеріального та ідеального тошо.

Дві сторони питання філософії: 1) про природу і сутність світу, що лежить в основі світу матерія чи ідея духу свідомості. 2) про пізнавальність світу.

Матеріалізм – це вчення, яке за основу світу бере матерію, яка в своєму розвитку доходить до свідомості людини і тому є первинною по відношенню до них. ( давнього. Фаліс, Демокріт, Епікур, давньорим Лукрецій Карл, анл. Філософ Бекон, томас Гоббс, Джон Локк, франц – Гільвецій, Гольбах, Дідро, нім – Маркс, Енгельс., рос – Ленін.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

1. Поняття світогляду. Сутність та структура світогляду, єдність його сторін та рівнів. Історичні типи світогляду, їх особливості. Світогляд iconПлан Світогляд як духовно-практичний феномен. Структура та види світогляду....
Філософія: Навч посіб. / За ред. І. Ф. Надольного. — К.: Либідь, 1999. —Розділ 1
1. Поняття світогляду. Сутність та структура світогляду, єдність його сторін та рівнів. Історичні типи світогляду, їх особливості. Світогляд iconПитання для підготовки студентів
Поняття світогляду, його походження, структура, сутність та роль у житті людини. Специфіка філософського світогляду
1. Поняття світогляду. Сутність та структура світогляду, єдність його сторін та рівнів. Історичні типи світогляду, їх особливості. Світогляд iconСвітогляд як спосіб духовно-практичного осягнення світу. Історичні форми світогляду
Особливості філософського знання, його предмет І структура (Основне питання філософії. Течії та напрямки в філософії.)
1. Поняття світогляду. Сутність та структура світогляду, єдність його сторін та рівнів. Історичні типи світогляду, їх особливості. Світогляд icon1. Основні структурні елементи світогляду. Історичні типи світогляду
В формуванні світоглядних знань вирішальна роль належить розуму, для формування ж цінностей вимагається вже І робота душі, активність...
1. Поняття світогляду. Сутність та структура світогляду, єдність його сторін та рівнів. Історичні типи світогляду, їх особливості. Світогляд iconЕкзаменаційні питання з філософії для складання кандидатського іспиту
Світогляд: структура, основні функції та типи. Філософія як теоретичний рівень світогляду
1. Поняття світогляду. Сутність та структура світогляду, єдність його сторін та рівнів. Історичні типи світогляду, їх особливості. Світогляд iconА реферати
Визначити предмет філософії та специфіку філософування порівняно з предметним полем природничих наук. Охарактеризувати поняття світогляду,...
1. Поняття світогляду. Сутність та структура світогляду, єдність його сторін та рівнів. Історичні типи світогляду, їх особливості. Світогляд icon2. Історичні типи світогляду
Свiтогляд це система уявлень людини про світ, мiсце людини у cвіті, вiдношення людини до свiтy та до самої себе. Світогляд мiстить...
1. Поняття світогляду. Сутність та структура світогляду, єдність його сторін та рівнів. Історичні типи світогляду, їх особливості. Світогляд iconПлан Поняття філософії, її значення в системі вищої освіти. Предмет...
...
1. Поняття світогляду. Сутність та структура світогляду, єдність його сторін та рівнів. Історичні типи світогляду, їх особливості. Світогляд iconЭкзамен: розділ1 Філософія, її зміст І призначення Поняття про світогляд...
...
1. Поняття світогляду. Сутність та структура світогляду, єдність його сторін та рівнів. Історичні типи світогляду, їх особливості. Світогляд iconПлан: релігія як форма світогляду, її предмет І функції 1 Сутність...
Релігія як форма світогляду, її предмет І функції 1 Сутність І складові частини релігії
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка