Кредитно модульний курс з освітнього менеджменту Навчальний посібник Переяслав Хмельницький 2008




НазваКредитно модульний курс з освітнього менеджменту Навчальний посібник Переяслав Хмельницький 2008
Сторінка1/5
Дата конвертації19.06.2013
Розмір0.86 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Філософія > Документы
  1   2   3   4   5
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Переяслав-Хмельницький ДПУ ім Г.С. Сковороди

Центр освітнього менеджменту
Білобровко Тетяна Іванівна

кандидат філософських наук, доцент
Кредитно – модульний курс

з освітнього менеджменту
Навчальний посібник


Переяслав – Хмельницький - 2008

ББК 74. 58

УДК 373. 61

Б – 61

Білобровко Т. І. Кредитно – модульний курс з освітнього менеджменту: навч. посібник / Тетяна Іванівна Білобровко. - Переяслав – Хмельницький, 2008. – 76 с.

У посібнику розкрито ефективні методи управління закладами освіти. Аналіз систем управління необхідний як у галузі освіти, так і у сфері виробництва, де зародилися і набули розвитку теорія та практика наукового управління, а також його складова частина – менеджмент. Для магістрантів та студентів усіх факультетів та слухачів післядипломної освіти Переяслав – Хмельницького ДПУ ім. Григорія Сковороди.
Рецензенти:

Нікітчина С.О. доктор педагогічних наук, професор.

Москаленко.В.В. доктор філософських наук, професор.

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів

Лист №14/18- Г-2158 від 22.10.08р.

^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Активізація ринкових відносин у суспільстві торкається всіх сторін життєдіяльності системи освіти, вимагає нового осмислення проблем її розвитку, взаємозв'язку з управлінням, освітою та шляхів піднесення ефективності менеджменту в умовах Болонського процесу. Зрозуміти усі ці проблеми та належним чином діяти допоможе курс «Менеджмент освіти», розрахований на магістрантів та студентів усіх факультетів, слухачів відділення післядипломної освіти. Знання менеджменту освіти дасть можливість працівникам різних галузей більш повно використати набуті знання в інтересах розбудови України.

Поряд із знаннями, курс освітнього менеджменту у тій чи іншій мірі містить інформацію про правовий аспект управлінської діяльності, проблем соціалізації освіти, її ділову культуру й культурно-світоглядні настанови.

Програма передбачає вивчення менеджменту освіти в тісному зв'язку з педагогікою, психологією, філософією. При цьому, крім звичайних семінарів з курсу менеджменту освіти, рекомендується організувати спецсемінари, теми яких доцільно пов'язувати з науково-дослідницькою проблематикою кафедр. Щоб викликати у студентів та слухачів прагнення до поглибленого самостійного вивчення окремих проблем, пропонується написання кожним з них рефератів, повідомлень про проблеми освітнього менеджменту.

Програма визначає лише обов'язковий мінімум знань, необхідний для опанування студентом або слухачем. У зв'язку з тим, що кількість годин, відведена діючим навчальним планом на вивчення курсу менеджменту освіти для систематичного викладання недостатня, частина тем за рішенням кафедри може виноситися на самостійне опрацювання, але під методичним керівництвом викладачів.
Тематичний план курсу







^ Назва теми

Всього годин

Лекції

Практичні заняття

Самостійні заняття




1,

Предмет та методи вивчення менеджменту освіти; Рівні управління освіти.

6

2

-

4




2.

Структура освітньої системи України та її правове забезпечення.

8

-

2

6




3.

Проблеми підготовки керівних кадрів в освіті.

6

2

-

4




4.

Функціонування закладів освіти, де навчаються діти з особливим потребами.

8

2

2

4




5.

Кадрове забезпечення закладів освіти.

6

2

-

4




6.

Фінансове та матеріально-технічне забезпечення закладів освіти.

4

-

-

4




7.

Стратегічне управління в освітньому менеджменті

8

2

2

4




8.

Освітній менеджмент і Болонська конвенція

8

-

2

6







Всього

54

10

8

36


^ Тема 1. Предмет та методи вивчення менеджменту освіти

Рівні управління освітою

Менеджмент освіти - наука про особливості прояву виробничих відносин та специфіку дії економічних законів у сфері освітньої діяльності. Сучасна теоретична і практична наука, яка вивчає особливості управління закладами освіти в умовах ринкової економіки. Як самостійна наука відокремилась від інших наук у першій половині XX ст., а остаточно сформувалась у другій половині XX ст. Функції менеджменту освіти:

  • забезпечення економічної оцінки та наукового планування освіти;

  • визначення економічної ефективності підготовки кваліфікованих кадрів;

  • економічне та моральне стимулювання працівників освіти;

  • планування (стратегічне та поточне);

  • організація роботи закладу освіти;

  • керівництво закладами освіти;

  • контроль за роботою закладів освіти

У науковій літературі поняття «управління» і «менеджмент» часто розглядають як ідентичні, хоча ряд авторів відстоюють точку зору щодо їх принципової різниці, розуміючи під мене­джментом тільки одну із головних функцій управління — організаційне керівництво. Тому ми вважаємо за потрібне висвітлити поняття менеджменту, його становлення, особливості розвитку у нерозривній єдності з науковим управлінням, що дасть можливість аргументовано перейти до теоретичного обгрунтування освітнього менеджменту і змісту діяльності менеджерів освітньої сфери.

Аналіз наукової літератури показує, що еволюція терміну «менеджмент» (від англійського mangement — управління) привела до відмінностей у тлумаченні цього поняття. Фундаментальний Оксфордський словник англійської мови наводить чотири значення слова «менеджмент»: 1) спосіб (манера) спілкування з людьми; 2) мистецтво управління; 3) специфічні здібності і адміністративні навички; 4) орган управління, адміністративна одиниця.

В інших джерелах «менеджмент» визначають як наукову дисципліну, що висвітлює проблеми управління, вивчає техніко-організаційні і соціальні аспекти управління суспільним виробництвом.

Отже, менеджмент — це управління якимось соціальним об'єктом; володіння майстерністю управління; професіоналізм організатора виробництва, що забезпечує високий рівень ефективності праці без жорсткого адміністрування. В англомовних країнах цим словом виражають функцію, навчальну дисципліну, професію, галузь наукового дослідження.

Термін «менеджмент» використовується також у державних та громадських організаціях, де намагаються досягти мети при мінімальних витратах з максимумом ефективності. А тому науковий статус даного поняття має різні професійні модифікації. Для економістів — це фактор виробництва нарівні з працею і капіталом, для адміністраторів — система влади і організації, що регулює відносини між керівником і підлеглим, для соціолога — елемент структури суспільства і системи соціальних статусів.

Таким чином, менеджмент — це наука, яка набула свого розвитку разом з економічними та соціальними змінами в багатьох країнах, де і досі проходить зміна існуючих стереотипів управлінського мислення. Ефективність існуючих систем управління, що ви­правдовували себе в минулому, все частіше виявляється малопродуктивною в сучасних умовах соціального розвитку. Менеджери, які переглянули свої підходи до розуміння суті цього явища, в кінцевому підсумку добиваються хороших результатів (про це свідчать наукові роботи українських і зарубіжних дослідників).

Аналіз літературних джерел з проблем менеджменту в освіті показав, що в даний час ця тема в існуючих публікаціях розкрита не в повному обсязі. Тому в даній роботі окремий інтерес становить розгляд теорії менеджменту і підходів, викладених у роботах дослідників цього наукового напрямку.

Оскільки поняття «менеджмент» належить до нововведених дефініцій у педагогічній науці України й безпосередньо стосується нашого дослідження, спинимося докладніше на його інтерпретації в педагогіці. На нашу думку, кожний керівник закладу освіти, здійснюючи управлінсько-педагогічні функції, забезпечуючи ефективну життєдіяльність навчального закладу, добиваючись позитивного кінцевого результату, практично виступає в ролі менеджера, хоча може бути мало ознайомлений з технологією менеджменту.

Тому цілком закономірно постає питання підготовки менеджерів освіти, а не просто керівників, управлінців чи адміністраторів.

У цих термінах, звичайно, є змістовна єдність, що ставить, на перший погляд, під сумнів необхідність і правомірність проведення спеціального дослідження для введення цього поняття. Однак проведений нами аналіз дає підстави зробити висновок, що у змісті цих понять, їх трактуванні і здійсненні на практиці є суттєві відмінності.

По-перше, поняття «менеджмент» використовувалося основоположниками науки управління для характеристики суб'єкта управління, який діє у певній організації. У загальному розумінні сучасні вчені використовують терміни «адміністрація», «адміністрування», що більшою мірою відображає знеособлену систему управління.

По-друге, використання поняття «менеджер», на нашу думку, дозволяє характеризувати професійного керівника як представника особливої професії, а не просто управлінця. Отже, менеджер повинен мати, як правило, спеціальну професійну підготовку, і в цьому його відмінність від просто керівника-практика.

Крім цього, поняття «менеджмент», «менеджер» набули великого поширення у багатьох країнах світу, де протягом останніх десятиріч, з урахуванням управлінських традицій кожної держави, відбувається інтернаціоналізація теорії менеджменту, постійно вивчаються її досягнення з метою вдосконалення функціонування підприємств, фірм і установ як виробничої, так і невиробничої сфер.

Вважаємо за необхідне розрізняти терміни «педагогічний менеджмент» і «освітній менеджмент».

Наприклад, класний керівник, вчитель навчає і виховує дітей в освітньому закладі – це педагогічний менеджмент.

Освітній менеджмент – це галузь наукового знання, яка вивчає сутність та зміст процесів управління освітніми організаціями.

Аналізуючи історичний розвиток менеджменту як науки управління, можна виділити чотири основні школи управлінської думки, які набули розвитку в США у першій половині XX століття.

За історико-хронологічними ознаками їх можна назвати в такому порядку: школа наукового управління, адміністративна школа, школа психології і людських взаємин і школа науки управління, або кількісна школа. Практичне використання теоретичних розробок кожної із чотирьох шкіл виявило доцільність і правдивість запропонованих ними відповідей на питання управління для конкретних ситуацій.

На сьогодні освіта виступає в різноманітних іпостасях, вона багатофункціональна. До її функцій належать пізнавальна, виховна, гуманізаційна, культурного наслідування, розвиваюча, перетворююча, прогностична, координуюча, адаптивна, профорієнтаційна, підготовки до трудової та суспільно-політичної діяльності, до сімейного життя та інше. Усі ці функції взаємопов'язані і взаємодіють у різних варіаціях.

Отже, освіта - це система, що забезпечує передачу наукових знань, умінь і навичок підростаючим поколінням і всьому населенню, що задовольняє їх потреби в освітніх послугах і професійно-кваліфікаційній підготовці, а також формує відповідні естетичні оцінки і моральні правила поведінки в суспільстві. Освіта належить до галузі нематеріального виробництва. Особлива роль сфери освіти пояснюється:

  • специфічним місцем освіти в системі суспільного поділу праці - це єдина галузь, що задовольняє запити населення в освітніх послугах і спеціалізується на відтворенні головних виробничих сил суспільства;

  • рівень освіти населення є однією з головних ознак добробуту народу, держави;

  • ця галузь сама для себе готує професійних робітників - викладацькі кадри;

  • праця в галузі освіти стала однією з наймасовіших видів людської діяльності.

Законодавчу базу для галузі освітньої, як і для всіх інших галузей, формує Верховна Рада України. Потім закони підписує Президент і вони надходять у Кабінет Міністрів України, який розробляє механізм впровадження законів у життя, тобто розглядається послідовність, розробляються інструкції, накази, Декрети Кабміну, які передаються у відповідні міністерства.

Практично, кожне Міністерство має відповідні заклади освіти, що займаються підготовкою фахівців для відповідної галузі. Але найбільше опікується системою науки освіти Міністерство освіти і науки України, яке складається з відповідних департаментів.

Обласні управління освіти, що підпорядковані безпосередньо Міністерству освіти і науки України та відповідним обласним адміністраціям, нараховують близько 30 фахівців і складаються з відповідних відділів. Вони керують роботою міських та районних відділів освіти.

Система управління освітою в кожній з держав світу має свої національні, історичні та інші особливості . Але всі системи освіти мають і спільні риси. Умовно за спільними ознаками їх можна поділити на чотири великі групи:

  1. Централізовано – державна система управління освітою. До цієї групи відносяться такі системи, де всі заклади освіти належать державі. Центральний державний орган управління ( як правило це Міністерство освіти або комітет освіти ) керує всіма закладами освіти, тобто питання закриття чи відкриття закладу освіти, призначення керівника, зміна структури закладу освіти – всі ці питання вирішуються централізовано. Така система управління була в Радянському Союзі, а тепер вона існує в Китаї.

  2. Державно – централізована система управління – це така система управління, в якій існують різні форми власності закладів освіти: державні, колективні, приватні .

Певні повноваження по управлінню закладами освіти передані державним органам на місцях ( обласним, районним, міським ). Але глобальні питання управління, зокрема такі, як перехід на дванадцятибальну систему оцінювання, введення нових освітньо-кваліфікаційних рівнів та інше – вирішуються Міністерством освіти, або іншим централізованим органом управління.

3. Державно - громадська – при цій системі управління повноваження громадських організацій закріплені у відповідних законах про освітню діяльність. Певна частина управлінських рішень затверджується наглядовими радами, опікунськими або іншими громадськими організаціями.

4. Громадсько – державна система управління освітою. Вона діє у високорозвинених державах, наприклад, США, Франція, Німеччина, Великобританія. Ця система передбачає повну самостійність і автономність закладів освіти, наприклад, навіть дипломи університети видають не державного зразка, а власні – це найбільш демократична система управління освітою.

Самостійні заняття

  • Розкрити значення менеджменту освіти в сучасних умовах.

  • Виписати та проаналізувати закони України, що регламентують освітню діяльність.

  • Виписати назви періодичних видань, що регламентують діяльність керівника закладу освіти, проаналізувати публікації

освітнього менеджменту за останній рік.

  • Проаналізувати, яка система управління освітою діє в Україні.


  1   2   3   4   5

Схожі:

Кредитно модульний курс з освітнього менеджменту Навчальний посібник Переяслав Хмельницький 2008 iconЛ. В. Борисова «Управлінське документування: Кредитно модульний курс»
Білобровко Т.І. «Управлінське документування: Кредитно – модульний курс»: навч метод посібник / Т.І. Білобровко, Л. В. Борисова;...
Кредитно модульний курс з освітнього менеджменту Навчальний посібник Переяслав Хмельницький 2008 iconКредитно-модульний курс
В.І. Штанько, Н. В. Чорна, Т. Г. Авксентьєва, Л. А. Тіхонова. Політологія: кредитно-модульний курс. Навч посібник. –, 2010.– 368...
Кредитно модульний курс з освітнього менеджменту Навчальний посібник Переяслав Хмельницький 2008 iconПереяслав-хмельницький
Базилевич Н. О. Лижний спорт. – Навчально-методичний посібник. – Переяслав-Хмельницький, 2010 – 161с
Кредитно модульний курс з освітнього менеджменту Навчальний посібник Переяслав Хмельницький 2008 iconМетодичний посібник
Переяслав-хмельницький державний педагогічний університет імені григорія сковороди
Кредитно модульний курс з освітнього менеджменту Навчальний посібник Переяслав Хмельницький 2008 iconНавчально-методичний посібник для студентів, магістрантів педагогічних університетів
Переяслав-хмельницький державний педагогічний університет імені григорія сковороди
Кредитно модульний курс з освітнього менеджменту Навчальний посібник Переяслав Хмельницький 2008 iconНавчальний посібник
Э90 Етика та естетика: Навчальний посібник / В. Л. Петрушенко, І. М. Сурмай, Г. Ф. Карвацька, Л.І. Мaзур, Ю. Г. Шадських. За ред....
Кредитно модульний курс з освітнього менеджменту Навчальний посібник Переяслав Хмельницький 2008 icon«Комітет дослідження історії та сучасності»
Державний вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
Кредитно модульний курс з освітнього менеджменту Навчальний посібник Переяслав Хмельницький 2008 icon«Комітет дослідження історії та сучасності»
Державний вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
Кредитно модульний курс з освітнього менеджменту Навчальний посібник Переяслав Хмельницький 2008 icon«Комітет дослідження історії та сучасності»
Державний вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
Кредитно модульний курс з освітнього менеджменту Навчальний посібник Переяслав Хмельницький 2008 icon«Комітет дослідження історії та сучасності»
Державний вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка