Курс лекцій для студентів денної форми навчання




НазваКурс лекцій для студентів денної форми навчання
Сторінка7/12
Дата конвертації19.06.2013
Розмір1.91 Mb.
ТипКурс лекцій
skaz.com.ua > Економіка > Курс лекцій
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
^

ТЕМА 7 ДІАГНОСТИКА ВИРОБНИЧОГО

ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА



7.1 Сутність виробничого потенціалу підприємства
Потенціал – це наявні засоби, запаси і джерела, що можуть бути використані для досягнення визначеної мети, рішення поставлених задач, а також можливості окремого обличчя, суспільства і держави у визначеній сфері.

Потенціал (від латинського potentia – можливість, потужність) – корисна властивість, що виявляється тоді, коли об'єкт, потенціал якого є предметом досліджень (держава, галузь, підприємство, обличчя і т.п.), здійснює визначену діяльність, спрямовану на досягнення поставлених цілей.

Виробничий потенціал підприємства являє собою систему взаємозалежних елементів, що виконують різні функції в процесі забезпечення випуску продукції і досягнення інших цілей розвитку підприємства. Можна затверджувати, що йому властиві всі риси, властивій будь-якій системі: цілісність, цілеспрямованість; складність; взаємозамінність, альтернативність його елементів; взаємозв'язок, взаємодія елементів виробничого потенціалу; само відтворюваність; інноваційна сприйнятливість; гнучкість; соціально-економічні наслідки використання; історичні умови й особливості формування і використання; фізичне і моральне старіння.

Для визначення розміру виробничого потенціалу в різних концепціях використовують різні підходи.

Сформовано три основних підходи до визначення виробничого потенціалу: ресурсний (обліково-звітний), структурний (функціональний) і цільовий (проблемно-орієнтований).

1. Ресурсний підхід, зорієнтований на визначення виробничого потенціалу як сукупності виробничих ресурсів, визначає його величину як суму фізичних і вартісних оцінок окремих його складових.

Оцінюючи виробничий потенціал, треба враховувати: матеріально-технічні ресурси, трудові ресурси, енергетичні й інформаційні ресурси, фінансові ресурси. Останні є найбільш взаємозамінними з всіма іншими. Ресурси мають вартісну оцінку і цільову спрямованість на створення доданої і споживчої вартості. Кожний з окремих видів ресурсів здійснює свій внесок у формування кінцевих результатів, тому підхід «чим більше, тим краще» щодо всіх складових потенціалу одночасно, не є ефективним. Як наслідок, потрібно враховувати, вивчати і формувати структуру складових виробничого потенціалу з метою досягнення максимальних у поточних умовах результатів.

2. Структурний підхід, орієнтований на визначення раціональної структури виробничого потенціалу підприємства, визначає його розмір виходячи з прогресивних норм і нормативних співвідношень, заданих найбільш використовуємими технологіями, організацією виробництва взагалі й окремих підсистем підприємства, що використовуються в галузі.

Аналіз і оцінка структурних характеристик виробничого потенціалу зв'язані з визначеними труднощами, оскільки всі його елементи функціонують одночасно, у сукупності і взаємодії. Це приводить до того, що важко встановити значення кожного типу ресурсів окремо для оцінки діяльності всього потенціалу. До структуроутворюючих елементів потенціалу можна віднести технологію й організацію.

Проблеми структурного характеру виробничого потенціалу полягають у тому, що відповідність одних елементів іншим стримує розвиток і удосконалювання потенціалу взагалі. Так, застаріли верстати й оснащення українських підприємств заморожують відсталі технології, що є енерго-, матеріало- і трудомісткими, а це, у свою чергу, не дає можливості виробляти конкурентноздатну продукцію. Оптимізація структури потенціалу може здійснюватися з урахуванням різних рівнів деталізації підсистем і їхніх елементів, проте треба мати на увазі, що досягнута структура завжди є компромісом між ідеальним уявленням про потреби і можливості залучення ресурсів. Зі структурним підходом зв'язана ще одна характеристика потенціалу – його потужність, що є кількісною оцінкою його виробничих можливостей. Потужність може визначатися щодо окремих підсистем і потенціалу загалом, і вказує місце конкретного підрозділу, елемента у всьому потенціалі.

Виробничі потенціали зі структурної точки зору розрізняються розмірами і ступенем відокремлення ресурсів, структурою ресурсів, що використовуються. Для визначення структурних характеристик потенціалу досліджують:

  • масштаб потенціалу і його просторове розміщення;

  • характер діяльності, що здатний виконувати виробничий потенціал - об'єкт дослідження;

  • ступінь замкнутості.

Структурні характеристики виробничого потенціалу дають можливість оцінити стійкість і динамічність системи.

Цілісні характеристики виробничого потенціалу як системи визначають стратегію його поводження і задають відповідні стратегії для кожного з його елементів. Потенціал може досягти цілей лише тоді, якщо на досягнення визначених цілей впливає кожної з його елементів, оскільки виробництво продукції визначеної кількості і рівня конкурентноздатності вимагає участі всіх підсистем і елементів виробничого потенціалу. Відсутність чи невідповідність потрібного елемента означає зупинку виробничого процесу, а також додаткових витрат часу і засобів на його створення чи заміну. Усе це доводить необхідність цільового підходу до визначення виробничого потенціалу.

3. Цільовий (проблемно-орієнтований) підхід, спрямований на визначення відповідності наявного потенціалу досягненню поставлених цілей, визначає його величину як рівень відповідності окремих складових потенціалу необхідному чи ідеальному уявленню про склад, структуру і механізми функціонування потенціалу щодо виготовлення конкурентноздатної продукції, що знаходить відображення в нормативних «деревах цілей» («деревах проблем») із широким спектром локальних і системних оцінок окремих елементів і взаємозв'язків.

Рівень виробничого потенціалу визначається в процесі його використання й оцінюється з погляду його результативності, тобто ступеня задоволення (у порівнянні з конкурентами) потреб клієнтів, що споживають вироблену продукцію (надані послуги).

Тому важливим етапом діагностики підприємства є цільові оцінки виробничого потенціалу підприємства. У цьому випадку мова йде про аналіз і оцінку рівня відповідності потенціалу підприємства тим цілям, що поставлені керівниками на перспективу. Така постановка проблеми докорінно відрізняється від розповсюдженої оцінки нагромадження підприємством ресурсів лише з кількісної точки зору.

Цільова оцінка потенціалу – якісна оцінка, що дає можливість оцінити можливості досягнення визначених результатів, створює умови для обґрунтованого підходу до планування процесу трансформації окремих його частин і потенціалу взагалі на основі правильного розподілу дій і ресурсів по виконавцях і термінам для якісного і своєчасного одержання необхідних результатів.

Виробничий потенціал – це система взаємозалежних і деякою мірою взаємозамінних, спрямованих на досягнення поставлених цілей ресурсів, що складають, у свою чергу, окремі виробничі й управлінські підсистеми підприємства.

Важливе значення має не тільки обсяг цих складових, а і те, як використовуються окремі елементи потенціалу. Це у свою чергу залежить від рівня взаємодії, співвідношення частин виробничого потенціалу, а також прийнятих стратегій розвитку як окремих складових, що знаходять вираження в ресурсних, функціональних і продуктових стратегіях, так і підприємства взагалі. Результати цільового аналізу всього потенціалу, а також окремих його елементів є основою для:

  • вибору стратегій і визначення термінів їхнього виконання;

  • визначення напрямків і швидкості нагромадження, зміни структури потенціалу й окремих складових;

  • формування конкурентноздатності підприємства;

  • прийняття рішень щодо організаційної реструктуризації і розвитку.


7.2 Показники аналізу виробничого потенціалу
Аналіз виробничого потенціалу можна виконувати за допомогою такої форми (табл.7.1).
Таблиця 7.1

Експертні оцінки окремих складових виробничого потенціалу






Експертні оцінки окремих складових


Кадри
Б1

Сировина та

матеріали
Б2


Обладнання
Б3


Інформація

Б4

Фінанси Б5

Загальна оцінка Б




Управління

Виробництво

Матеріал 1

...

Матеріал n

Група 1

...

Група m

Методики

Розробки

Досвід

виробництва

Вироб1








































Вироб 2

















































































Вироб n









































Експертні оцінки здійснюються по наступній шкалі:

5 – повна відповідність;

4 – відповідність в основний;

3 – відповідність у великій кількості елементів;

2 – незначна відповідність;

1 – відповідність у другорядних елементах;

0 – невідповідність.
Отримані оцінки дають можливість визначити рівень відповідності виробничого потенціалу підприємства обраним стратегіям по окремих складеним. З огляду на значимість цих складових для виробничого потенціалу, що визначається експертами у відповідних коефіцієнтах, можна розрахувати загальну цільову оцінку виробничого потенціалу. Отримані значення дозволяють зорієнтуватися в характері заходів, які треба здійснити на підприємстві для забезпечення виконання стратегій (табл. 7.2).

Розглянемо показники, які можна використовувати для аналізу потенціалу підприємства.

1. ^ Загальні характеристики підприємства:

імідж підприємства;

наявність чітка визначених цілей і стратегій;

рівень самостійності підприємства (форма власності);

конкурентноздатність підприємства, можливість конкуренції з вітчизняними і закордонними організаціями;
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Курс лекцій для студентів денної форми навчання iconКурс лекцій для студентів денної І заочної форми навчання спеціальності...
Організація роботи страхової компанії, пов’язаної із здійсненням страхування життя та пенсій. Поря­док укладення І обслуговування...
Курс лекцій для студентів денної форми навчання iconКурс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 «Туризм»
Донецький національний університет економіки І торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
Курс лекцій для студентів денної форми навчання iconКонспект лекцій для студентів усіх напрямів денної та заочної форм...
Правознавство. Конспект лекцій для студентів усіх напрямів денної та заочної форм навчання, Земко Алла Михайлівна. Луцьк: лнту, 2008....
Курс лекцій для студентів денної форми навчання iconРедакційно-видавничий відділ
Економічна теорія. Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей денної та заочної форми навчання – Луцьк: лнту, 2011. –...
Курс лекцій для студентів денної форми навчання iconКонспект лекцій з курсу «політологія» для студентів усіх спеціальностей...
Конспект лекцій з курсу «Політологія» (Модуль 2) для студентів всіх спеціальностей денної І заочної форм навчання / Уклад.: А. О....
Курс лекцій для студентів денної форми навчання iconВідповідно до начального плану переддипломна практика студентів за...
Відповідно до начального плану переддипломна практика студентів за напрямом 051301 «Хімічна технологія» проводиться на iv(для студентів...
Курс лекцій для студентів денної форми навчання iconКонспект лекцій для студентів спеціальності 140101 «Готельно-ресторанна справа»
Доценко В. Ф. Харчова хімія: Конспект лекцій для студентів спеціальності 140101 «Готельно-ресторанна справа» денної форми навчання....
Курс лекцій для студентів денної форми навчання iconКонспект лекцій з курсу «політологія» для студентів усіх спеціальностей...
Конспект лекцій з курсу «Політологія» (Модуль 1) для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання / Укл.: Л. Г....
Курс лекцій для студентів денної форми навчання iconПрограма лабораторного практикуму з дисципліни «Загальні технології...
«Загальні технології харчової промисловості» для студентів денної форми навчання
Курс лекцій для студентів денної форми навчання iconИ” для студентів денної форми навчання Рекомендовано Методичною радою...
Д методичні вказівки для самостійної та індивідуальної роботи з дисципліни “Історія України” для студентів денної форми навчання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка