6. активізація діяльності учнів на уроці фізичної культури психологічні умови підвищення активності учнів на уроці фізичної культури




Скачати 177.02 Kb.
Назва6. активізація діяльності учнів на уроці фізичної культури психологічні умови підвищення активності учнів на уроці фізичної культури
Дата конвертації17.07.2013
Розмір177.02 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Культура > Документы
ТЕМА 6. АКТИВІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОЦІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

    1. Психологічні умови підвищення активності учнів на уроці фізичної культури.

    2. Способи підвищення активності учнів на уроці фізичної культури.


У процесі навчання учні не повинні бути пасивними об’єктами впливу вчителя. Необхідно, щоб вони самі виявляли активність, спрямовану на оволодіння навчальним матеріалом…

Для цього вчитель повинний формувати інтерес до занять фізичними вправами, цілеспрямованість учнів у розвитку в себе вольових, психічних і фізичних якостей, викликати в учнів задоволення від уроків фізичної культури…
6.1. Психологічні умови підвищення активності учнів на уроці фізичної культури.

6.1.1. Види активності учнів на уроці фізичної культури. Природа активності учнів. Активність, що виявляється учнями під час занять, поділяють на пізнавальну і рухову. Пізнавальна активність зв’язана з проявом учнями уваги, сприйняттям ними навчального матеріалу, з осмислюванням інформації, з її запам’ятовуванням і відтворенням. Рухова активність зв’язана з безпосереднім виконанням фізичних вправ. Але при пізнавальній і руховій активності виявляється насамперед психічна активність.

Піклуючись про підвищення активності учнів на уроці, важливо керувати цією активністю, підкоряти її педагогічним завданням, тобто стимулювати організовану активність учнів…При поганій організації уроку понад половину рухів, що роблять учні, не співпадають з завданнями уроку.

Організована рухова активність школярів визначає моторну щільність уроку фізичної культури. Досягнення високої моторної щільності уроку не повинне бути самоціллю для учителя фізичної культури. По-перше, треба виходити із завдань уроку: підвищення рухової активності школярів не повинне йти на шкоду їх пізнавальній активності. По-друге, потрібно враховувати обмежені фізичні можливості школярів, необхідність для них періодів відпочинку після виконання серії фізичних вправ.

Фактори, що обумовлюють активність учнів на уроці фізичної культури. Їх можна розділити на дві групи (біологічні і соціальні).

До соціальних факторів варто віднести: особливості організації вчителем діяльності учнів на уроці, оцінку діяльності учня на уроці з боку вчителя і товаришів, задоволеність учнів уроками, наявність у них інтересу до фізичної культури і мети занять фізичною культурою. До біологічних факторів насамперед варто віднести потребу в рухах.

Ступінь активності учня на уроці визначається сукупністю цих факторів, однак, провідними для різних учнів можуть бути різні фактори…

Важливо знати спрямованість активності школяра, які цілі вона переслідує: егоїстичні чи колективістські, суспільні чи антигромадські…

6.1.2. Інтерес до фізичної культури як фактор підвищення активності учнів на уроці. Міняється значимість привабливих сторін фізичної культури з віком. Якщо молодші школярі виявляють цікавість до рухової активності взагалі (діти люблять побігати, пострибати, пограти, не дуже задумуючись над тим, що це є засобом їх фізичного і психічного розвитку), то підлітки займаються фізичними вправами уже з якоюсь конкретною метою. У старшокласників на першому місці знаходяться мотиви, зв’язані з їх життєвими планами, тобто з підготовкою себе для певної професійної діяльності.

…Школярі виявляють і диференційований інтерес до різного програмного матеріалу. У молодших класах хлопчики віддають перевагу спортивним іграм, а дівчинки – рухливим…

З 4-го класу інтереси починають усе більше диференціюватися. Біля третини дівчинок віддають перевагу гімнастиці й акробатиці й у той же час не люблять загальнорозвиваючих вправ. Частина хлопчиків-шестикласників не люблять гімнастику і віддають перевагу легкій атлетиці. У всіх школярів цього віку спостерігається підвищений інтерес до спортивних ігор, особливо баскетболу, естафетам у виді змагань.

… Починаючи з 9-го класу помітний різкий спад інтересу до важких і змагальних вправ. Це можна пояснити декількома причинами. По-перше, старші школярі в зв’язку з ростом самосвідомості починають піклуватися про свій престиж і чуйно реагувати на невдачі, що можуть бути під час змагань. По-друге, як показано в ряді досліджень, від молодших до старших класів позитивне відношення до уроку фізичної культури слабшає. Особливо це помітно в групах школярів із середнім і низьким рівнем рухової активності.

^ Знижується число школярів, які бажають займатися фізичною культурою у вільний час (…збільшується розмаїтість інтересів старших школярів…)...

У старших школярів інтерес до фізичної культури зберігається, якщо в них мається мета занять фізичними вправами…Щоб школярі виконували усі вправи сумлінно, треба формувати в них довгострокову мету відвідування уроків фізкультури – самовдосконалення.

Завданням учителя фізичної культури є формування в школярів цілеспрямованості, тобто прагнення досягти віддалену за часом мету. Цілеспрямованість виникає тільки в тому випадку, якщо мета значима для школяра, відповідає його спонуканням і інтересам і вважається їм досяжною.

Реальність досягнення мети створює перспективу особистості. Перспектива (по А.С.Макаренко – «завтрашня радість»), додає цілям особливо сильний спонукальний характер. Але перспектива повинна бути безупинною, з постійно зростаючими по труднощам приватними цілями. Тому обов’язкова постановка вчителем близьких, проміжних і віддалених цілей.

Як найближчі цілі можуть виступати розучування якого-небудь елемента складної вправи, виконання вправи на витривалість і силу певну кількість разів і т.д. Як проміжні цілі можна назвати виконання спортивного нормативу, підготовку до прийому в ДЮСШ, оволодіння вправою. Кінцевими віддаленими цілями є розвиток якості до певного рівня, виконання розрядних нормативів, оволодіння умінням плавати та ін. Від правильної постановки цілей залежить підтримка, а порой і формування інтересу і цілеспрямованості школярів у сфері фізичної культури.

…Підтримка інтересу і цілеспрямованості в школярів багато в чому залежить від того, чи мають вони задоволення від уроків фізичної культури, і чи формується в них задоволеність заняттями фізичною культурою.

6.1.3. Задоволеність учнів уроками фізичної культури і фактори, що її визначають. Задоволеність – це узагальнене ставлення до якого-небудь процесу, у тому числі і до предмета й уроків фізкультури. Крім задоволеності уроками в школярів мається ще і ставлення до фізичної культури як навчального предмету, що характеризується, з одного боку, розумінням значимості цього предмета, а з іншого боку – чеканням того, що на цьому предметі можна задовольнити свої інтереси, потреби в руховій активності. Як показано Є.Г. Писанніковою, ставлення до фізичної культури в школярів як до предмету і як до уроку в абсолютній більшості випадків не збігається: протягом усього періоду навчання в школі ставлення учнів до фізичної культури як до предмету залишається, як правило, на високому рівні, а відношення до уроку (задоволеність уроками фізичної культури) від молодших класів до старшого в значної частини учнів знижується.

…Про Д.Р. Кадирбаєвій: позитивно відносяться до уроків фізичної культури 67% третьокласників і тільки 18% десятикласників. Дівчинки раніш хлопчиків і більш масово змінюють позитивне відношення до уроку на негативне.

Серед факторів, що впливають на задоволеність школярів уроками фізичної культури, слід зазначити умови проведення уроку, а також взаємини з учителем фізичної культури і результати, що досягаються учнями.

…Учні з негативним ставленням до фізичної культури як предмету частіше…ходять на уроки заради одержання оцінки і щоб уникнути неприємностей. Учні з позитивним ставленням до фізичної культури як предмету частіше ходять на уроки, щоб розвити рухові якості (…хлопчики) і щоб поліпшити свою статуру (…дівчинки).

У старших класах багато учнів, причому як хлопчики, так і дівчинки, ходять на уроки фізичної культури, щоб порухатися. Цей мотив частіше зустрічається в школярів з позитивним відношенням до фізичної культури як предмету.

Незадоволені уроками учні частіше ходять на фізкультуру заради оцінки й уникаючи неприємності, а вдоволені уроками – заради свого фізичного удосконалювання.

Мотиви відвідування школярами уроків фізичної культури впливають на навчальну активність учнів, хоча остання у великій мірі залежить від задоволеності школярів уроками фізичної культури: удоволені ними виявляють на уроках велику активність, чим незадоволені.

… Однак рухова активність визначається не тільки психолого-педагогічними факторами, але і біологічними, наприклад, збільшенням у дівчинок у період статевого дозрівання пасивної маси тіла, розвитком внутрішнього гальмування, що зменшує рухову «зарядженість» дівчинок…

Ставлення до уроків фізичної культури позначається і на їхній відвідуваності: незадоволені частіше пропускають уроки без поважної причини…

Задоволеність змістом уроку залежить від його емоційності. Успіх уроку пов’язаний із професійним умінням вчителя утягувати учнів в емоційне співпереживання на уроці…

У уроків фізичної культури мається специфічне завдання, що відрізняє їх від інших шкільних уроків, − прищепити звичку займатися фізичними вправами, вести здоровий спосіб життя. Простим навчанням знанням і навичкам з області фізичної культури без спонукання емоційного відгуку в душах учнів вирішити це завдання неможливо. У той же час необхідно враховувати, що емоційне забезпечення уроку – це не самоціль, а засіб досягнення цілей уроку.

До впливу оцінки задоволеності – незадоволеності досягнутими результатами на навчальну активність учнів не можна підходити однозначно. Задоволеність може приводити і до зниження активності внаслідок самозаспокоєності учнів, «спочивання на лаврах»…

Серйозне значення учителю фізкультури варто придавати задоволеності учнів взаєминами з ним: адже від цього залежить і ставлення учня до предмету «фізична культура», і спонукання інтересу до фізкультури і спорту взагалі…,і авторитет вчителя в очах учня…

6.1.4. Роль біологічного фактора в прояві учнями рухової активності. Хоча ступінь активності школярів на уроці фізичної культури визначається, насамперед соціальними факторами, однак не можна недооцінювати і роль біологічного фактора – потреби людини в руховій активності, що у різних людей виражена по-різному. Тому можна створити в учнів однакову силу соціального мотиву й одержати все ж різну активність у різних учнів. Ці розходження і будуть визначатися різною виразністю потреби в руховій активності…

Підхід учителя фізичної культури з різною потребою в руховій активності повинний бути індивідуальним, як і оцінка їм працьовитості, що виявляється учнями на уроці. Велика активність одного учня в порівнянні з другим ще не означає, що він більш свідомо підходить до своїх обов’язків на уроці, що він більш відповідальний. Просто йому потрібно більший обсяг рухів, щоб задовольнити свою потребу в руховій активності. Для учнів з низькою потребою в руховій активності потрібно така організація їх роботи, при якій вони почували б постійну увагу вчителя і товаришів, постійний контроль за їх діями й успіхами. Гарні результати дає поєднання в пари високоактивного школяра з низькоактивним. Перший здійснює контроль і надає підтримку другому.

Сказане вище стосується лише першої, хоча і найбільш істотної характеристики активності – її енергетичного потенціалу, «зарядженості» школяра на діяльність. Важлива й інша характеристика активності – схильність до певного виду діяльності (різноманітної чи одноманітної, потребуючої швидкодії чи розміреності і стереотипності дій та ін.). Ця якісна характеристика активності, що свідчить про її вибірковість, теж зв’язана з властивостями нервової системи.

Так, люди з рухливістю нервових процесів, із сильною нервовою системою схильні до різноманітної діяльності, що вимагає прийняття швидких і несподіваних рішень, готові йти на ризик. Люди…с інертністю нервових процесів і слабкою нервовою системою – погано переносять велику психологічну напругу, тому віддають перевагу діяльності спокійній, розміряній, навіть монотонній…

Контрольні питання:

  1. Які види активності учнів на уроці фізичної культури ви можете виділити? Яким повинне бути співвідношення між ними?

  2. Як диференціюються інтереси школярів молодших, середніх і старших класів до різного навчального матеріалу на уроках фізичної культури?

  3. Що таке цілеспрямованість? Як її сформувати й удержати?

  4. У чому виражається задоволеність учнів уроками фізичної культури? Які причини незадоволеності цими уроками ви можете назвати?

  5. Яка роль потреби в руховій активності і поводженні школярів на уроці фізичної культури?


^ 6.2. Способи підвищення активності учнів на уроці фізичної культури. Активність учнів на уроці фізичної культури багато в чому залежить від самого вчителя. Існує багато шляхів і способів підвищення активності учнів: правильна постановка завдань на уроці, емоційне проведення уроку, створення позитивного соціально-психологічного клімату на уроці, усунення непотрібних пауз та ін.

6.2.1. Створення позитивного емоційного фону на уроці. Емоційний фон є важливим чинником уроку. Він виникає з моменту очікування учнями уроку фізичної культури й існує на всьому його протязі. При цьому емоційний настрой може змінюватися по ходу уроку в залежності від самопочуття учнів, інтересу, що виявляється ними до вправи, у зв’язку з оцінками їх діяльності.

… Чим більш зрілі учні, тим у більшому ступені основним джерелом радості на уроці повинний бути сам процес навчання, подолання труднощів, придбання нового, розвитку своїх здібностей і якостей особистості. Однак мається і ряд інших факторів, що підвищують емоційність уроку і викликають радість у школярів.

  1. ^ Обстановка уроку і поведінка вчителя істотно впливають на його емоційність. Естетика залу, естетика поведінки, що прийнята на уроці, сам учитель, що світиться радістю і заражає нею учнів, − усе це має немаловажне значення…

  2. ^ Використання ігрового і змагального методів. Гра і змагання в силу властивих їм психологічних особливостей – цікавості, престижності й ін. – викликають сильний емоційний відгук в учнів. Однак нерідко виникають настільки сильні емоції, що виконання навчальних завдань стає неможливим... Тому використання ігрового і змагального методів вимагає певної форми, місця і міри на уроці фізичної культури...

Спонукати в школярів змагальний дух можна наступними прийомами:

  1. оголосити конкурс на краще виконання вправи;

  2. виділити кращого по виконанню, щоб на нього рівнялися інші;

  3. організувати заочне змагання учня з еталонним виконанням вправи;

  4. організувати змагання із самим собою.

  1. Розмаїтість засобів і методів, використовуваних учителем на уроці. В даний час установлено, що одноманітна фізична діяльність приводить до розвитку несприятливих психічних станів – монотомії і психічного пересичення. Перше характеризується зниженням психічної активності, втратою інтересу до діяльності і розвитком нудьги, ослабленням уваги. Друге характеризується, навпаки, посиленням психічного збудження, дратівливості, озлобленості, появою огиди до діяльності. Тому вчитель повинний різноманітити засоби і методи проведення уроку…

  2. ^ Музичний супровід на уроці. Музичний супровід ходьби, бігу і загальнорозвиваючих вправ у вступній частині уроку повинний починатися не відразу, а після двох-трьох повторень вправи. Починаючи з третього уроку, учні можуть виконувати вправи під музику самостійно, без команд учителя, керуючись тільки ритмом музики і записаних сигналів...

6.2.2. Правильна постановка завдань на уроці. Часто активність учнів на уроці знижується через те, що вчитель допускає помилки в постановці завдання. Л.В.Вишнева виділяє найбільш типові з них:

  1. Учитель перелічує вправи, що будуть виконувати учні на уроці, замість того щоб поставити завдання, які вони повинні вирішити.

  2. Завдання, що ставиться вчителем перед учнями, є значимим для нього, а не для них. Наприклад, учитель говорить школярам: «Сьогодні в нас удосконалювання ведення м’яча» чи: «Сьогодні в нас відпрацьовування залікових вправ».

  3. Учитель ставить неконкретне завдання, наприклад, навчитися метати. Таке завдання учні погано розуміють, а це приводить до формування нечіткого уявлення про вправу…

  4. Учитель ставить непривабливі для учнів завдання. І конкретна постановка завдання може не привести до бажаного результату, якщо вона не залучає учня, не зв’язана з якимись його потребами. Необхідно, щоб завдання було включено в значиму для школяра діяльність, вела до досягнення бажаної їм мети…

  5. Учитель ставить перед учнями завдання, недосяжне в межах одного-двох уроків. У цьому випадку в учня створюється враження, що затрачувані їм зусилля даремні. Тому він або знизить свою активність, або направить її на виконання тих вправ, що йому більше подобаються чи які в нього краще виходять, від виконання яких він має зараз задоволення... Навчання шляхом «проб і помилок» вимагає великого числа повторень. Крім того, даючи знання «як потрібно зробити, щоб досягти мети», воно не дає знань і розуміння «чому так треба зробити». Отже, при такому способі навчання в школярів слабко виявляється пізнавальна активність.

6.2.3. Оптимальна завантаженість учнів на уроці. …Вона досягається рядом організаційно-педагогічних засобів: усуненням непотрібних пауз, здійсненням постійного контролю за учнями, максимальним включенням у навчальну діяльність усіх без винятку учнів і ін.

Усунення непотрібних пауз. …Тривалі паузи знижують не тільки рівень функціонування вегетатики, необхідний для виконання м’язової роботи, але і настрой на роботу, мобілізаційну готовність учнів, розхолоджують їх. Усунути ці простої можна декількома шляхами:

  1. забезпеченням спортивними снарядами всієї групи учнів, використовуючи нестандартне обладнання: додаткові поперечини, похилі сходи, різні тренажери;

  2. виконанням учнями в паузах підготовчих вправ і вправ, що підводять;

  3. спостереженням учнів за якістю виконання вправи однокласником; це підвищує пізнавальну активність учнів і дає можливість використовувати ідеомоторику, що сприяє формуванню рухового уміння.

Але, однак, треба мати на увазі, що навантаження на вегетатику при такому спостереженні різко знижуються, тому зменшується функціональна підготовка учнів.

Здійснення постійного контролю за учнями на уроці. Активізувати учнів на уроці фізичної культури легше, якщо вони знають, що їх дії і поведінка будуть оцінюватися...

Однак цей метод активізації учнів може мати і негативні наслідки – у випадку оцінювання окремих учнів: інші, знаючи, що їх оцінювати не будуть, можуть узагалі знизити свою активність на уроці…

Максимальне включення в діяльність всіх учнів, у тому числі і звільнених лікарем від виконання на даному уроці фізичних вправ. Звільнені школярі повинні брати участь не тільки як спостерігачі, але і як активні учасники, допомагаючи в суддівстві, контролюючи активність окремих учнів, виступаючи в ролі помічників-організаторів.

… Школярі-спортсмени повинні бути активними учасниками уроків фізичної культури, виступаючи в них у ролі помічників, організаторів, суддів, більш досвідчених і вмілих товаришів, свого роду наставників, особливо для слабовстигаючих по фізичній культурі чи для таких, які проявлять низьку активність на уроці.

У школярів-спортсменів учитель фізичної культури повинний виховувати почуття відповідальності перед своїми товаришами за ту допомогу, яка ними надається.

6.2.4. Дотримання дидактичних принципів. В даний час число дидактичних принципів, що формулюється педагогами, неухильно росте. Їх поділяють на дві групи, одна з яких відбиває світоглядну сторону навчання (принцип науковості, принцип свідомості, принцип зв’язку навчання з життям, принцип колективного характеру навчання й обліку індивідуальних особливостей учнів), а інша – процесуально-технічну сторону навчання (принцип наочності, доступності, міцності й ін.).

…Головним аспектом розгляду принципів (у даному параграфі) буде підвищення з їхньою допомогою активності учнів.

Принцип оптимальних труднощів завдань. …Завдання повинне бути оптимальним по труднощам: посильним для учнів і в той же час дражливим самолюбство, що змушує докладати певних зусиль. При цій умові урок може бути як серйозним, так і цікавим для учнів.

…Учителю необхідно враховувати ряд моментів, що визначають труднощі навчального завдання на уроці фізичної культури. Ці моменти носять як об’єктивний, так і суб’єктивний характер.

  1. ^ Координаційна складність вправи: якщо у вправі використовуються уроджені координації, то вона здається більш легкою, хоча за біомеханічною структурою її можна часом віднести до складно координаційних актів…

  2. ^ Величина затрачуваних фізичних зусиль: підтягування на кільцях – вправа по координації не складна, але важка фізично, і це вимагає певної м’язової сили.

  3. Острах виконувати вправу: виконання тієї самої вправи на підлозі і на високій колоді оцінюється учнями по-різному, страх підвищує складність виконання вправи на високій опорі.

  4. ^ Свідомість завдання: якщо завдання не до кінця зрозуміло учням, то, природно, суб’єктивно стає або важким (тому що він не розуміє, як його треба робити), або занадто легким (якщо учень не усвідомлює всю координаційну складність вправи).

Принцип прогресування труднощі навчальних завдань (від простого до складного, від легкого до важкого). Розвиток дитини буде здійснюватися тільки в тому випадку, якщо вона поступово стане опановувати усе більш складними поняттями, уміннями, умовиводами. Тому процес навчання – це не просте нагромадження торби знань, але неухильне ускладнення цих знань, не просте нагромадження певної кількості рухових дій, але й оволодіння усе більш складними рухами. До того, що стає легкодоступним для учнів (навіть якщо воно нове), швидко губиться інтерес, і як наслідок цього – знижується активність.

^ Принцип прогресування означає зростання оптимальних труднощів навчальних завдань.

Принцип свідомості. Учні повинні усвідомлювати роль фізичної культури в житті людини. Вони повинні знати наслідки гіподинамії на здоров’я і розвиток людини, роль фізичної культури в підготовці до професійної праці і служби в армії, у естетичному і морально-вольовому вихованні особистості.

… Тому учителю фізичної культури найкраще розкривати значення свого предмета поволі, ненав’язливо, з огляду на рівень інтелектуального розвитку учнів, їхні інтереси і потреби. У ході такого впливу на свідомість школярів учителю доцільно спиратися на принцип зв’язку навчання з життям.

Принцип зв’язку навчання з життям, із практикою. Засвоєння навчального матеріалу стає повною мірою свідомим у тому випадку, коли він здобуває для учня певний життєвий зміст. Тому учитель фізичної культури постійно повинний зв’язувати вправи, що даються учням, з їхнім життєвим досвідом, з їхніми потребами, пізнавальними інтересами, з підготовкою їх до обраної професії.

У зв’язку з цим, розучуючи нову вправу, учитель повинний робити упор при постановці мети учням не стільки на чистоту виконання вправи (часто досить абстрагованої від використовуваних у житті рухових дій), скільки на значимість цієї вправи як засобу розвитку психічних, рухових, естетичних якостей. У цьому випадку навчальна мета вчителя буде частіше накладатися на особисті цілі учнів, що прагнуть за допомогою фізичної культури удосконалювати себе як особистість.

Принцип підкріплення. Процес навчання (утім, як і виховання) вимагає дотримання однієї неодмінної умови: учитель повинний виявляти зацікавленість в успіхах учня. Реалізацію цього принципу учитель фізичної культури може здійснювати наступними шляхами:

  1. показувати своїм видом, репліками, що він бачить і цінує старання учня;

  2. вчасно повідомляти учню, що їм зроблено правильно, а де допущені помилки: без такого підкріплення учень не зможе скласти правильного уявлення про успішність освоєння навчального матеріалу;

  3. заохочувати учня оцінками, похвалою; це викликає в учня позитивне емоційне переживання, формує в нього впевненість у своїх силах, що в остаточному підсумку підсилює його активність. Формує бажання учитися і готовність переборювати труднощі.

Принцип диференційованого підходу до учнів (включаючи принцип індивідуалізації). …На практиці в більшості випадків принцип індивідуалізації, що вимагає обліку індивідуальності даної особистості, підмінюється груповою диференціацією, тобто поділом класу на групи по якійсь ознаці.

… Це приводить до необхідності розбивати клас на групи сильних, середніх і слабких учнів. Для кожної з груп потрібна своя методика і навантаження. Учитель повинний устигати переключатися на роботу то з однієї, то з іншою групою, через що знижується моторна щільність уроку і підвищується психічна напруга вчителя…

…На уроці фізичної культури індивідуальний підхід до учнів виявляється в індивідуалізації темпу виконання навчальних завдань, що є чинником підтримки високої активності учнів. Тут можна виділити два самостійних аспекти цього питання.

Перший аспект складається в індивідуальному темпі оволодіння навчальним матеріалом. У залежності від здібностей, рівня підготовленості, типологічних властивостей нервової системи учні опановують навчальний матеріал у різний термін…

Другий аспект стосується індивідуалізації навантаження на уроці фізичної культури. Не завжди доцільно, щоб всі учні виконували вправу одне і теж число раз під рахунок учителя: одним навантаження здається важким, а іншим - легким…

Індивідуалізація впливів учителя на учнів (заохочень чи осуджень) також впливає на активність учнів на уроці…

Індивідуальний підхід складається в оцінці не стільки результатів, що об’єктивно досягаються, скільки старань учня з урахуванням його можливостей, психологічних особливостей…

Індивідуалізація підходу вимагає попереднього вивчення психологічних особливостей учнів, їхніх фізичних можливостей. Тільки пізнавши учня, учитель фізичної культури може успішно реалізувати на практиці цей дидактичний принцип.

Принцип міцності (систематичності). Навчання стане успішним тільки в тому випадку, якщо навантаження, що даються учням, будуть носити систематичний характер (повторення – мати навчання). Справа в тому, що виникаючі після роботи позитивні зміни через якийсь час зникають і тоді нова робота починається з того ж рівня, що і колишня. Щоб не відбувалося топтання на місці, потрібно закріплювати виникаючі в організмі позитивні зміни. А для цього повторне навантаження повинне даватися тоді, коли позитивні зміни про попереднє ще не зникли. У цьому випадку вони будуть закріплюватися і підсумовуватися.

Контрольні питання:

  1. Перелічите способи підвищення навчальної активності школярів на уроках фізичної культури.

  2. Як створити позитивний емоційний фон на уроці?

  3. Які фактори впливають на емоційність уроку?

  4. У чому переваги і недоліки ігрового і змагального методів?

  5. Які типові помилки допускають учителя фізичної культури при постановці завдань на уроці?

  6. Як забезпечити оптимальну завантаженість учнів на уроці?

  7. Що повинні робити на уроці фізичної культури школярі-спортсмени?

  8. Яких дидактичних принципів повинний дотримувати учитель фізичної культури, проводячи урок?

Схожі:

6. активізація діяльності учнів на уроці фізичної культури психологічні умови підвищення активності учнів на уроці фізичної культури iconОцінка (аналіз) на уроці. Підведення підсумків уроку. Домашнє завдання,...
Зичної культури, повноту І точність засвоєння розділів програми за навчальну чверть, семестр, рік, виявити фізичний розвиток та фізичну...
6. активізація діяльності учнів на уроці фізичної культури психологічні умови підвищення активності учнів на уроці фізичної культури iconСпостереження проводиться з метою визначення особливостей організованості...
Б виконання одного із завдань вчителя на уроці математики І мови, фізичної культури І праці, історії або літератури
6. активізація діяльності учнів на уроці фізичної культури психологічні умови підвищення активності учнів на уроці фізичної культури iconГаркав'юк Л. А. Дидактична гра є важливим засобом виховання розумової діяльності учнів
...
6. активізація діяльності учнів на уроці фізичної культури психологічні умови підвищення активності учнів на уроці фізичної культури iconЛекція 5 професійна діяльність фахівців фізичної культури та спорту метою лекції
Метою лекції є вивчення особливостей професійної майстерності І службових обов’язків фахівців з фізичної культури, вчителя фізичної...
6. активізація діяльності учнів на уроці фізичної культури психологічні умови підвищення активності учнів на уроці фізичної культури iconУ міністерстві освіти обіцяють погоджувати ініціативи навчальних...
Про це заявив заступник міністра освіти Борис Жебровський під час наради, на який обговорювались питання зміни оцінювання навчальних...
6. активізація діяльності учнів на уроці фізичної культури психологічні умови підвищення активності учнів на уроці фізичної культури iconМетодичні рекомендації для студентів денної та заочної форми навчання...
Рекомендовано до друку рішенням Вченої ради інституту фізичної культури та спорту
6. активізація діяльності учнів на уроці фізичної культури психологічні умови підвищення активності учнів на уроці фізичної культури iconЛекція 5 Тема : ‘’Розвиток фізичної культури І спорту в Україні”
Мета лекції: ознайомити студентів з витоками, розвитком фізичної культури та спорту в Україні
6. активізація діяльності учнів на уроці фізичної культури психологічні умови підвищення активності учнів на уроці фізичної культури iconФормування фізичної культури
«Формування фізичної культури личностив системі безпрерывного освіти»
6. активізація діяльності учнів на уроці фізичної культури психологічні умови підвищення активності учнів на уроці фізичної культури icon1. Характеристика основних дефініцій «Історії фізичної культури І спорту»
Сприяючи формуванню сучасного світогляду, вона має велике пізнавальне, освітнє І виховне значення. Винятковий вплив на свідомість...
6. активізація діяльності учнів на уроці фізичної культури психологічні умови підвищення активності учнів на уроці фізичної культури iconСембрат С. В. Особливості планування та організація фізичної підготовки учнів 1-4 класів
Сембрат С. В. Особливості планування та організація фізичної підготовки учнів 1-4 класів – К.: “Знання”, 2005. – 30c
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка