2. Невербальна комунікація




Назва2. Невербальна комунікація
Сторінка1/2
Дата конвертації10.07.2013
Розмір320 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Культура > Документы
  1   2
2.Невербальна комунікація

"Слова" невербальної мови мають різне значення в різних народів. Наприклад, покачування головою зліва направо для нас означає "ні", для болгар - "так". У спілкуванні на невербальному рівні точність досягається лише при врахуванні конкретної ситуації, а також соціального стану та культурного рівня партнера. Вона також залежить від ряду чинників, тому люди по-різному розуміють невербальні сигнали. Наприклад, жінки більш точно відтворюють значення емоцій та почуттів, ніж чоловіки. Високі здібності до розуміння інших у професіоналів, що працюють з людьми (юристів, педагогів, психологів). В останньому випадку ця якість не природжена, а набувається у спілкуванні.

Жести сміху: рівний сміх видає уважну людину,дуже голосний при якому диформується лице свідчить про те,що людина не управляє собою.Так звана закрита посмішка при якій куточки вуст піднімаються чи опускаються видає самовпевнегну людину,а іноді насмішку чи зневагу до інших. Людина, яка сміється з закритими очима- любитель насолод. Коротким, уривчастим сміхом сміється людина, яка безкомпромісно йде до цілі. Тихий регіт видає людину,яка любить товариство і легко завойовує дружбу.

Жести ходи: люди,які ходять швидко розмахуючи руками мають чітку ціль і готові негайно діяти.Люди, які тримають руки в кишенях переважно критичні і потайні. Їм подобається пригнічувати інших людей. Люди, які знаходяться в пригніченому стані також ходять тримаючи руки в кишенях, тягнучи ноги і рідко дивляться в гору або в тому напрямку куди йдуть. Люди, які зайняті вирішенням проблем часто ходять у медитативній позі: голова опущена,руки щіплені за спиною,захват ліктів - контролює себе. Самозадоволені дещо помпезні люди символізують свій стан тихою походкою - підборіддя високо підняте, руки рухаються підкреслено інтенсивно, ноги наче дерев'яні.

Жести з окулярами: погляд поверх окулярів негативний, повільне зняття окулярів і доскіпливе витирання скелець - засіб витрачати час, кінчик дужки в роті чекає надходження нової інформації. Поглажування шиї долонею захист.Відвернення обличчя вбік незадоволення і відхилення всіх пропозицій, очі вбік - нещирість,каже не правду. Захват носа - велика застережливість над всім, яке приймається, поглажування підборіддя - приймає рішення, постукування по столу чи ногою по підлозі - тест стурбованості, голова в руках,очі напіввідкриті - нудьга, зниження інтересу до теми. Розкачування на стільці, звичайний тест задоволення, володіння ситуацією, відкривання і закривання ящика стола,роздумування над складною проблемою.Якщо людина встала з-за столу,починає хлдити не спиняйте,може загубити думку.Якщо щіплені руки - це жест підозри і недовіри,подзенькування монетами в кишені,людина стурбована недостатністю грошей,посмикування себе за вухо,позбавлення від пригнічуючих подій. Готовність вислухатиспівбесідника: руки складені біля рота,легкий уклін вперед і прояв інтересудо співрозмовника.

Володіння темою розмови: витягнута рука долонями вниз перед собою і широкий круговий жест ніби охоплюєте тему рукою.

Точність суджень - якщо націлені привернути увагу до думки чи факту в необхідний момент з'єднайте великий і вказівний палець.

Бажання щось скрити - прикриття обличчя руками,потирання висків,підбородку і відведення очей в сторону.

Прояв агресивності: занадто живі жести,нгацілені в сторону співбесідника,голова втянута в плечі,нахмурені брови і схрещені ноги.

Поступлення: стиснуті коліна, тіло відкинуто назад ніби злякався,руки складені на животі.

Руки схрещені на грудях - це насмішка,неувага.

Потирання носа- це прикриття від обману.

Відтягування комірця - неправда,яка може розкрита.

Пальці або ручка в роті пртребується підтримки.Потирання щоки - скука. Палець біля виска - зацікавленість. Палець підтримує підборіддя - має негативні думки. Потирання потилиці не хоче визнати забуття. Руки схрещені - агресивність і закритість до спілкування. Пальці схрещені вертикально - демонстрація почуття переваги.Доторкування рук ( привітання з самим собою ) це емоційна безпека,винагорода.Доторкування браслета годинника - бажання скрити хвилювання.

Схрещення ніг права нога на лівій - захисна позиція.

Голова вертикально - нейтральне відношення до проблеми і до вас.Голова всторону - зацікавленість вами чи проблемою.Голова вперед не одобрює пропозицію.Руки на поясі готовий до дій.Руки на колінах готовий завершити зустріч.

Косий погляд з піднятими бровами і посмішкою - зацікавленість вами.Косий погляд і опущені брови,вороже і кретичне відношення до вас.

Палення - послаблення напруги при стресах. Дим вверх - впевненість,самозадоволена людина. Дим вниз - підозрілість,ворожа настороженість.Попіл постійно струшується в попельничку - важкий внутрішній стан людини.Погашення сигарети спаленої на половину бажання завершити розмову.

3. Этикет невербального общения

Большая часть информации передается невербальными средствами общения.
Мимика, жесты играют большую роль в оценке окружающими уровня
воспитанности того или иного человека (собеседника). Например, некоторые
люди не знают, что делать со своими руками. Незанятые руки держат
спокойно. Если есть привычки теребить что-нибудь, стучать пальцами по
столу, щелкать большими пальцами, чесать затылок или за ухом, массировать
руками щеки или пальцем переносицу, демонстрировано рассматривать свои
ногти и т.д., то от них нужно отучиться. Неприлично указывать пальцем. Не
отставляют мизинец во время еды, курения.
Во время разговора рот рукой не прикрывают, не хлопают собеседника по
плечу, не теребят пуговицу его пиджака, не толкают его локтем, на
стряхивают с его или со своей одежды пылинки (чтобы снять нитку или волос с
одежды собеседника, спрашивают у него разрешение). При разговоре
жестикуляцию сводят до минимума. Только некоторые слова и фразы, такие как
«Садитесь, пожалуйста», «Познакомьтесь, пожалуйста», «Можно вам
представить?» и т. Д. сопровождаются соответствующим жестом.
Жесты должны быть скупы, неразмашистые, определенные: легкий кивок
головы (утверждение), нерезкий взмах кисти (а не всей руки) в дополнение к
сказанному, нерезкий поворот головы при обращении к кому-то или в ответ на
обращение к вам. При посещении других стран особенно внимательно следят за
своими жестами. Так, жест «все о' кэй» (все хорошо), хорошо известный во
всех англоязычных странах, а также в Европе и Азии, в других странах имеет
совершенно другое происхождение и значение. Во Франции он означает «ноль»
или «ничего». В Японии – «деньги», а в некоторых странах Средиземноморского
бассейна этот жест используется для обозначения гомосексуальности мужчины.
Поднятый вверх большой палец в Америке, Австралии, Англии и Новой
Зеландии имеет два значения: Попытка поймать полную машину («останови») и
«Всё в порядке».
Если поднимают место большого средний палец, то это имеет
оскорбительное значение – «сядь на это». В Греции жест с поднятием большого
пальца означает «заткнись». У итальянцев это обозначает цифру «1».
Говоря о себе, европеец покажет рукой на грудь, а японец – на нос.
Когда француз или итальянец стучит себе по голове, это значит, что он
считает какую-либо идею глупой. Если британец или испанец шлепнет себя
ладонью по лбу, то тем самым он покажет окружающим, что доволен собой. Тем
же самым жестом немец выражает свое крайнее возмущение по отношению к кому-
либо. Голландец, стуча по лбу и при этом вытягивая указательный палец,
сообщает, что идея ему понравилась, но он считает её слегка сумасшедшей.
Там же, в Голландии, поворот указательного пальца у виска означает, что кто-
то сказал остроумную фразу.
Поднятые брови в Германии означают восхищение; в Англии – выражение
скептицизма.
Итальянец выражает недоверие, когда постукивает указательным пальцем по
носу. Этот же жест в Голландии означает, что говорящий или о ком говорят
находится в состоянии алкогольного опьянения.
Когда Француз чем-то восхищён, он соединяет кончики трёх пальцев, подносит
их к губам и, высоко подняв подбородок, посылает в воздух нежный поцелуй.
Если он протирает указательным пальцем основание носа, то эта означает, что
он не доверяет тому, о ком говорят.
В некоторых африканских странах смех означает изумление или замешательство.

В Алжире или Египте арабский жест подзывания схож с российским жестом
прощания.
Многие жесты не фиксируются сознанием, но в полной мере передают настроение
и мысли человека. Если есть желание прослыть внимательным и интересным
собеседником, то нужно разбираться в жестах и мимике. Итак,
- если пальцы рук сцеплены. Возможно три варианта: скрещенные пальцы рук
на уровне лица, лежат на столе, лежат на коленях. Этот жест означает
разочарование желание собеседника скрыть своё отрицательное отношение;
- защита рта рукой (это могут быть только несколько пальцев или кулак).
Данный жест означает, что слушающий чувствует, как вы лжете;
- почесывание и потирание уха. Этот жест говорит о том, что человек
наслушался вдоволь и хочет выказаться;
- почесывание и потирание шеи. Данный жест говорит о сомнении и
неуверенности человека;
- пальцы во рту. Этот жест говорит о внутренней потребности в одобрение и
поддержке;
- собеседник потирает лоб, виски, подбородок, прикрывает лицо руками – это
свидетельствует о том, что он не настроен разговаривать в данный момент с
кем-либо;
- человек отводит глаза – это является самым ярким показателем того, что
он что-то скрывает;
- скрещивание рук на груди собеседника сигнализирует о том, что лучше
разговор закончить или перейти на другую тему.
Необходимо как можно скорее закончить разговор. Если собеседник при
скрещивание рук обхватывает плечи, то это означает, что он уже готов
перейти врукопашную;
- жест «пощипывание переносицы», поза «мыслителя», когда подпирают щёку –
это жесты размышления и оценки;
- обиженный человек чаще всего принимает следующую позу. Он приподнимает
плечи и опускает голову. Если собеседник принял именно эту позу, то тему
разговора следует поменять;
- если ваш собеседник ходит по комнате, это значит, что разговор
интересует его, но ему нужно подумать, прежде чем принять решение;
Человек самодовольный и высокомерный складывает кисти рук вместе.
Уверенного в себе человека, который хочет показать своё превосходство
над другими, можно распознать по жестам «закидывание рук за спину с
захватом запястья» и «закидыванием рук за голову».
С таким человеком общение затруднительно. Поэтому если хотят
расположить его к себе, то наклоняются немного вперёд с протянутыми
ладонями и просят объяснить что-либо. Другой способ заключается в
копировании жеста.
Человек, который во время разговора держится руками за боковые края
стула или его руки лежат на коленях, хочет прекратить разговор. В таком
случае беседу сразу прекращают.
По тому, как слушающий выпускает дым сигареты, можно определить его
отношение к собеседнику и к разговору. Если он выпускает дым постоянно
вверх, это означает, что он настроен положительно и разговор ему нравится.
Если дым направлен вниз, то человек, наоборот, настроен негативно, причём
чем быстрее он выпускает дым, тем больше разговор ему неприятен.
Походка также является важным определяющим фактором в сиюминутном
состоянии человека. Если руки находятся в карманах или он ими размахивает,
если он смотрит под ноги, находится в угнетённом состоянии. Человек, у
которого руки сцеплены за спиной, а голова опущена, чем-то озабочен.
Опущенные плечи и поднята голова – настроен на успех, контролирует
ситуацию. Склоненная набок голова – собеседник заинтересован. Потирание
века – собеседник говорит неправду. Поднятые плечи означают, что собеседник
напряжен и чувствует опасность, исходящую от вас.
Для того, чтобы достичь желаемой цели в беседе, мало быть внимательным
человеком, необходимо самому использовать во время беседы жесты открытости,
которые помогут расположить к себе собеседника, вызывать его на откровенный
разговор и оставить о себе самое благоприятное.
А ось як можна визначити статус людини за тією дистанцією, яку він сам визначає для себе:

• якщо до чиновника, що сидить за столом у кабінеті, людина стукає у двері і довго чекає на запрошення "увійдіть", а за дозволом заходить і вже в дверях починає щось доповідати, то статус її низький;

• якщо людина проходить половину дороги до столу начальника і, не сідаючи у крісло, щось доповідає, то статус її середній;

• якщо людина проходить до столу і сідає у крісло (навіть без запрошення), то статус її високий.

Вибір дистанції залежить від взаємин між людьми — як правило, людина стає ближче до тих, кому симпатизує. Друзі завжди стають поруч, конкуренти, як правило, подалі і так, щоб між ними щось знаходилося, наприклад, стіл. Нового співробітника оточення спочатку тримає на дистанції соціальної зони, і тільки коли добре пізнає його і прийме в свою групу, то дозволить знаходитися у межах особистої зони.

Слід зазначити, що люди, які проживають на густо заселеній території, під час спілкування знаходяться близько один від одного. Ті, що проживають на відносно малозаселеній території, спілкуючись, розміщуються на значній відстані один від одного. Так, латиноамериканці вважають, що житель Північної Америки тримається холодно і відчужено. Коли латиноамериканець підходить до північного сусіда, щоб поговорити з ним, той відходить від нього. Річ у тім, що північноаме-риканець не любить, щоб до нього торкалися, для нього зручною відстанню між ним та співрозмовником буде не менш як 75 см. А для латиноамериканця та японця така відстань є дуже далекою для важливої розмови. У міських жителів особиста просторова оболонка становить 46 см, і саме на стільки сантиметрів вони відводять руку від тіла для потиску. Люди, які виросли в сільській місцевості, де щільність населення невисока, мають просторову оболонку до 1,2 м і саме на таку відстань подають руку, вітаючись. Люди, які виросли в малозаселених місцевостях і потребують великої просторової зони, здебільшого за руку не вітаються, а махають один одному рукою на відстані. Для того щоб усамітнитися, арабу достатньо закрити очі й поглинути в себе (не звертаючи уваги на присутніх), а німцю обов´язково для цього потрібні двері. Під час війни німецьких полонених поселяли по 4 чоловіки в кімнату. Але вони відразу починали будувати перегородки, щоб у кожного був якийсь замкнений простір навколо нього.

Проксеміка включає не тільки дистанцію, а й орієнтацію людей у просторі. За європейськими правилами етикету в кафе чи ресторані кращим є те місце, коли за спиною відвідувача знаходиться стіна. Це створює найбільший стан захищеності і комфорту. Психологами доведено, що у людини навіть підвищується серцебиття, якщо вона сидить спиною до відкритого простору [28, с. 160].
Відомо, що „таємні думки” і настрій іншої людини можна „прочитати” ще й за її позами та жестами. Цікаво те, що у різних народів одні й ті самі невербальні знаки і жести можуть тлумачитися по-різному, що інколи призводить до прикрих непорозумінь. Тому, вивчаючи чужі культури та іноземні мови, важливу увагу потрібно приділити невербальним засобам спілкування. Так, у Болгарії звичний для нас кивок голови на знак згоди, означає діаметральну протилежність, тобто непогодження.

Приміром, жест „окей” чи кружок з пальців, що був популяризований в Америці на початку XIX століття, добре відомий у всіх англомовних країнах, а також в Європі та Азії, але в деяких країнах він має інше значення і походження.
Наприклад, у Франції - означає „нуль” або „нічого”, в Японії – „гроші”, а в деяких країнах Середземноморського басейну цей жест використовується для позначення гомосексуальності чоловіка.

В Америці, Англії, Австралії та Новій Зеландії піднятий догори великий палець має три значення. Зазвичай він використовується під час голосування на дорозі, намагаючись зловити подорожню машину. Друге значення – „все гаразд”, а коли великий палець різко підносять догори, це стає образливим знаком, що означає нецензурну лайку. У деяких країнах, наприклад в Греції, такий жест означає „замовкни”, тому можна уявити собі стан американця, який намагається зловити подібним жестом автівку у грецькому місті...

Коли американці рахують, вони загинають пальці руки до себе, тому у їхньому товаристві не варто рахувати вигинаючи пальці від себе, - це може сприйнятися так, наче ви їх хочете кудись „послати”. V – подібний знак пальцями дуже популярний у Великобританії та Австралії і має образливе тлумачення. Під час Другої Світової війни Вінстон Черчиль популяризував цей знак для позначення перемоги, але для цього рука повернута тильним боком до мовця. Якщо при цьому жесті рука повернута долонею до того, хто говорить, то жест набуває образливого значення – „замовкни”. В більшості країн Європи, однак, V-жест в будь-якому разі означає „перемога”. У багатьох країнах цей знак ще означає цифру „2”.

Невербальне спілкування представлене не лише використанням жестів, міміки, пантоміміки, а й просторово-часовою характеристикою організації спілкування.

Надзвичайно важливим при спілкуванні є міжособистісний простір (дистанція спілкування). Дистанція спінювання залежить від багатьох чинників: від спрямування спілкування, від різних характеристик суб'єктів спілкування (їх близькості, віку, соціального статусу, психологічних особливостей, національних звичаїв тощо).

За даними американських психологів дистанція між партнерами залежить від виду взаємодії і може бути такою:

інтимна дистанція (відповідає інтимним стосункам) — до 0,5 м;

міжособистісна дистанція (при бесідах, спілкуванні з друзями) — 0,5-1,2 м;

соціальна дистанція (притаманна неформальним соціальним та діловим стосункам) — 1,2—3,7 м;

публічна дистанція — 3—7 м і більше.

При будь-якому спілкуванні правильно обрана дистанція істотно впливає на його здійснення.

Ще однією важливою частиною спілкування є візуальний контакт, оскільки саме погляди можуть сказати набагато більше ніж слова. Візуальний контакт допомагає регулювати розмову.

Психологічні дослідження показують, що до 40% інформації несуть жести та міміка.

Жестикуляція включає в себе всі жести рук («мова рук»), а також деякі інші дії, що несуть в собі певне змістовне навантаження (наприклад, співрозмовник виймає сигарети, що означає необхідність завершення розмови і т. д.).

До міміки відносяться всі зміни, які можна спостерігати на обличчі людини, при чому мається на увазі не тільки риси обличчя, контакт очей та спрямування погляду, а й психосоматичні процеси (наприклад, почервоніння).

Врахування всіх факторів невербального спілкування надзвичайно важливе у діловому спілкуванні. Іноді саме жести, міміка можуть дати значну інформацію для обох учасників переговорів. Від знання суб'єктами переговорного процесу різних нюансів невербального спілкування може залежати успішність результатів. Нижче наведені деякі приклади трактування невербальної поведінки.

Як трактувати невербальну поведінку

Поведінка

Трактування

Висновок

Руки зчеплені на грудях

Позиція оборони

Переговори не завершувати

Партнер легко стукає по столу

Нетерпіння

Переговори слід закінчити

Молитовне складені долоні, пальці

Почуття переваги, співрозмовник

вважає, що він хитріший

Можливо, переговори слід перервати

Співрозмовник потирає очі

Недовіра

Подумати

Легкий нахил голови вбік

Спокій, задоволеність

Переговори можна завершити

Підйом голови і погляд вверх або нахил голови з зосередженим виглядом

Почекай хвилину, я подумаю

Контакт перервати

Рух головою та насуплені брови

Не зрозумів, повтори

Підсилення контакту

Усмішка, можливий легкий нахил голови

Розумію, мені нічого додати

Підтримання контакту

Ритмічне кивання головою

Ясно, зрозумів, що тобі потрібно

Підтримання контакту

Довгий, нерухомий погляд в очі співрозмовнику

Бажання підпорядкувати

співрозмовника собі

Діяти залежно від обставин

Погляд убік

Зневага

Уклін від контакту

Погляд на підлогу

Побоювання і бажання уникнути

Уклін від контакту



2. Зміст жестів і почуттів, ходи, виразу обличчя, рукопотискання.

Жести сміху: рівний сміх видає уважну людину, дуже голосний при якому диформується лице свідчить про те, що людина не управляє собою.Так звана закрита посмішка при якій куточки вуст піднімаються чи опускаються видає самовпевнену людину, а іноді насмішку чи зневагу до інших. Людина, яка сміється з закритими очима- любитель насолод. Коротким, уривчастим сміхом сміється людина, яка безкомпромісно йде до цілі. Тихий регіт видає людину, яка любить товариство і легко завойовує дружбу.

Жести ходи: люди,які ходять швидко розмахуючи руками мають чітку ціль і готові негайно діяти. Люди, які тримають руки в кишенях переважно критичні і потайні. Їм подобається пригнічувати інших людей. Люди, які знаходяться в пригніченому стані також ходять тримаючи руки в кишенях, тягнучи ноги і рідко дивляться в гору або в тому напрямку куди йдуть. Люди, які зайняті вирішенням проблем часто ходять у медитативній позі: голова опущена,руки щіплені за спиною,захват ліктів - контролює себе. Самозадоволені дещо помпезні люди символізують свій стан тихою походкою - підборіддя високо підняте, руки рухаються підкреслено інтенсивно, ноги наче дерев'яні.
Жести з окулярами: погляд поверх окулярів негативний, повільне зняття окулярів і доскіпливе витирання скелець - засіб витрачати час, кінчик дужки в роті чекає надходження нової інформації. Поглажування шиї долонею захист.Відвернення обличчя вбік незадоволення і відхилення всіх пропозицій, очі вбік - нещирість, каже не правду. Захват носа - велика застережливість над всім, яке приймається, поглажування підборіддя - приймає рішення, постукування по столу чи ногою по підлозі - жест стурбованості, голова в руках,очі напіввідкриті - нудьга, зниження інтересу до теми. Розкачування на стільці, звичайний тест задоволення, володіння ситуацією, відкривання і закривання ящика стола, роздумування над складною проблемою.Якщо людина встала з-за столу, очинає ходити не спиняйте, може загубити думку. Якщо щіплені руки - це жест підозри і недовіри, подзенькування монетами в кишені, людина стурбована недостатністю грошей, посмикування себе за вухо, позбавлення від пригнічуючих подій. Готовність вислухати співбесідника: руки складені біля рота,легкий уклін вперед і прояв інтересу до співрозмовника.

Володіння темою розмови: витягнута рука долонями вниз перед собою і широкий круговий жест ніби охоплюєте тему рукою.

Точність суджень - якщо націлені привернути увагу до думки чи факту в необхідний момент з'єднайте великий і вказівний палець.

Бажання щось скрити - прикриття обличчя руками,потирання висків,підбородку і відведення очей в сторону.

Прояв агресивності: занадто живі жести, націлені в сторону співбесідника, голова втянута в плечі, нахмурені брови і схрещені ноги.

Поступлення: стиснуті коліна, тіло відкинуто назад ніби злякався, руки складені на животі.

Руки схрещені на грудях - це насмішка, неувага.

Потирання носа - це прикриття від обману.

Відтягування комірця - неправда, яка може розкрита.

Пальці або ручка в роті потребується підтримка. Потирання щоки - скука. Палець біля виска - зацікавленість. Палець підтримує підборіддя - має негативні думки. Потирання потилиці не хоче визнати забуття. Руки схрещені - агресивність і закритість до спілкування. Пальці схрещені вертикально - демонстрація почуття переваги.Доторкування рук ( привітання з самим собою ) це емоційна безпека, винагорода. Доторкування браслета годинника - бажання скрити хвилювання.

Схрещення ніг права нога на лівій - захисна позиція.

Голова вертикально - нейтральне відношення до проблеми і до вас.Голова всторону - зацікавленість вами чи проблемою.Голова вперед не одобрює пропозицію.Руки на поясі готовий до дій.Руки на колінах готовий завершити зустріч.

Косий погляд з піднятими бровами і посмішкою - зацікавленість вами. Косий погляд і опущені брови,вороже і кретичне відношення до вас.

Палення - послаблення напруги при стресах. Дим вверх - впевненість,самозадоволена людина. Дим вниз - підозрілість,ворожа настороженість.Попіл постійно струшується в попельничку - важкий внутрішній стан людини. Погашення сигарети спаленої на половину бажання завершити розмову.

3. Агресивна невербальна поведінка.

Жестовий репертуар чоловіків та жінок

У процесі невербальної комунікації відбувається розгортання і трансформація тілесної схеми (єдиної психічної форми внутрішньої уяви тіла, що виступає зовнішньою щодо нас єдністю тіла як фізикалістського, біохімічного, анатомічного субстрату) у тілесний образ, трансгресивний стосовно тілесної схеми. Тілесний образ є моделлю, обмеженою часом і простором існування, каноном, якому властиве серійне відтворення. За звичайних умов існують значущі відмінності у проявах агресивної поведінки людини; вони знаходять вираження через частотність презентації невербальних компонентів агресивності (у позі, жестах, особливо у міміці) і специфічну розстановку пріоритетів репрезентованого каналу комунікації, що характерні для чоловічих та жіночих поведінкових моделей

В каналах комунікації значну перевагу має, як уже згадувалося, мімічний канал; у контексті агресивних реакцій його співвідношення з жестом та позою виглядає як відповідно 52,5%, 28,0% та 19,5%. Загалом специфіка агресивної невербальної поведінки у людей репрезентована такими маркерами агресії: ділянки рота та очей в мімічному каналі; рухи голови, корпусу, таза та ніг у каналі пози; жестовий репертуар охоплює різкі та широкі розмахування руками

Слід зауважити різницю мімічного супроводу агресивних реакцій у чоловіків та жінок. Зокрема, у чоловіків у мімічному контексті відзначено переважання елементів зони очей (уважний погляд, загроза бровами); натомість у жінок домінантними є елементи зони роту (оскал, напівоскал, погроза губами). В каналі пози чоловіки часто використовують зону таза, широко розставлені ноги, різкі випади вперед, піднімання плечей для погрожування; агресивний репертуар жінки у контексті агресії переважно сконцентрований у зоні голови. Жестикулювання руками простежуємо у чоловіків удвічі частіше, ніж у жінок, а паттерни є однаковими (різкі та широкі рухи руками). Представники обох статей демонстрували переадресовану агресію (рідко), причому чоловіки частіше надавали перевагу автоагресії, а жінки -- переадресуванню її на навколишні предмети. Отже, мімічний канал комунікації, а також поза та жестовий репертуар чоловіків та жінок істотно відрізняються; зокрема, жінки набагато ширше використовують мімічний канал, чоловіки -- жестовий, а роль пози у чоловічому та жіночому варіантах поведінки у контексті агресії майже не відрізняється . Також у дослідженнях поведінкового статевого диморфізму виявлено, що за стандартний час спостереження (п'ять хвилин) чоловіки демонструють дещо більше елементів агресії, ніж жінки (34+4,2 у чоловіків проти 25+3,6 у жінок); тобто в агресивному стані людям властиво транслювати агресивні сигнали кожні 10 секунд.

4. Методи невербальної взаємодії

Невербальна поведінка чи не найбільше здатна цілісно виражати психологічний зміст як свідомого, так і несвідомого, втіленого в ній.

Функції невербальних технік величезні, серед них виділяються головні: зближення членів групи; взаємопізнання; експлікація таких аспектів психіки людини, які важко вербалізувати.

Позитивною якістю цього методу є забарвленість взаємодії учасників навчання та велика спонтанність, правдивість особистісних проявів.

Невербальні методи -- ефективний засіб оптимізації соціально-перцептивної сфери особистості, оскільки спрямовується увага на "мову тіла", а також на характеристики психіки, які можна розглядати в просторі й часі.
^ МІМІКА, ЖЕСТИ, ПОЗА - ВАЖЛИВІ СКЛАДОВІ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ ДІЛОВОЇ ЛЮДИНИ

Відомо, що вдало підібраний одяг може буквально "створити" людину, але так само є реальністю і той факт, що неадекватні жести, міміка та поза можуть усе зіпсувати, ставши причиною негативного сприйняття вас іншими людьми.

Протягом ділового інтерв'ю кандидат на посаду прес-секретаря великої авіакомпанії, який мав відповідні документи та досвід роботи, постійно потирав руки, барабанив пальцями по столу, стукав ногами по підлозі та, без упину соваючись на стільці, ніяк не міг знайти для себе підходящої пози. На прохання розповісти про себе він натхненно проговорив 45 хвилин. Після співбесіди кандидат отримав негативну відповідь: Його поведінка засвідчила його низький професіоналізм.

Поза людини, її жести, міміка, вираз обличчя е своєрідною мовою, "мовою тіла" ("body language"), якою людина може розповісти про себе набагато більше, ніж словами (не забуваймо, що 55 % інформації, яку ми передаємо іншим, сприймається очима). Звертаючи увагу на те, якою саме є мова вашого тіла, ви у такий спосіб демонструєте свою увагу до всіх складових свого професійного іміджу. Звертаючи увагу на мову тіла інших, ви можете краще зрозуміти людей, з якими працюєте.

ЖЕСТИ

Читаючи мову тіла, зокрема жести, ваших ділових партнерів, клієнтів та колег, слід пам'ятати такі важливі правила, без яких ваша оцінка інших може бути помилковою:

· Сприймати усі жести в комплексі.

Як будь-яка мова, мова тіла складається зі слів, речень та мовних виразів. Кожний жест, як і багато слів, може мати різні значення. Лише коли ви сприймаєте слово у контексті, ви можете повністю зрозуміти його. Те саме стосується і конкретного жесту: ви можете його адекватно зрозуміти лише у комплексі з іншими.

Ніколи не варто намагатися "прочитати" окремий ізольований жест. Наприклад, чухання голови може мати залежно від інших жестів, зроблених у цей момент, багато різних значень: лупу, спітнілість, невпевненість, забудькуватість або ж неправду. Для правильного розуміння жесту завжди необхідно аналізувати його у контексті з іншими жестами, як мінімум трьома.

· Одночасно брати до уваги не лише комплекс жестів, а й позу та вираз обличчя.

Комплекс жестів слід аналізувати у ситуації, у якій вони спостерігаються, звертаючи при цьому увагу на позу та вираз обличчя. Так, наприклад, якщо ми бачимо на автобусній зупинці людину, яка міцно схрестила ноги і руки та опустила вниз обличчя (підборіддя дивиться у землю), а на вулиці холодний дощовий день, можна з великою імовірністю сказати, що ця особа просто замерзла, а не відстоює свою точку зору.

Якщо ж людина використовує такі самі жести у той час, коли хтось із присутніх на засіданні представляє ідею нового проекту, можна з великою мірою впевненості думати, що ця особа швидше за все негативно ставиться до висловлюваних думок або по-своєму уявляє запропонований проект.

· Розуміти культурну різницю та своєрідність жестів.

Жест, який має певне значення в одній країні, може означати зовсім протилежне в іншій. Наприклад, складені в коло великий та вказівний пальці руки — дуже поширений жест західної культури, який, як правило, сприймається зі значенням "усе в порядку". При цьому у деяких країнах світу цей жест має додаткове або ж інше значення. Наприклад, у Франції він також означає "нуль" або "нічого"; у Японії він має значення "гроші", а в деяких середземноморських країнах є образливим.

На щастя, більшість базових, традиційних жестів однакові, як наприклад, посмішка, кивок головою, опущена голова і т. ін. При цьому різні люди використовують їх більш або менш активно. Це залежить як від культури — італійці жестикулюють активніше, ніж німці, так і від конкретних особистих рис кожної людини — активні, відкриті особи, як правило, частіше використовують жести, аніж тихі, скромні люди. Та у будь-якому разі, навіть якщо жести не є активною частиною мови вашого тіла, можна вивчити кілька з них для того, щоб покращити ваше вміння спілкуватися і посилити ваш вплив на інших.

Головний принцип — уникати жестів, які змушують оточуючих відчувати себе некомфортно. Для цього варто пам'ятати, що:

· Руки на боках, схрещені руки, стиснуті кулаки можуть виражати роздратованість, закритість від слів інших.

· Виставлений вперед вказівний палець може сприйматися як звинувачення.

· Закривання рота під час розмови дуже часто є свідченням сказаної брехні у дітей, та може бути характерним і для деяких дорослих.

· Брехня посилює чутливість носа людини, яка говорить неправду, тому торкання до носа, чухання його можуть свідчити про нещирість співрозмовника.

· Закривання ока пальцем/рукою свідчить, що ми не бажаємо чогось бачити або не віримо у сказане.

· Потирання вуха, як і чухання потилиці чи сторони шиї, означає, що людина не певна у чомусь або ж не вірить у сказане.

· Гратися з речами, дріб'язком у кишені — не привабливо та не виховано, адже такі дії, будучи свідченням незацікавленості та неуваги, можуть відволікати увагу інших.

· Стискання та викручування пальців свідчить про знервованість людини.

Багато людей жестикулюють, не усвідомлюючи цього. У такому випадку може допомогти перегляд відеозапису вашої поведінки протягом певного часу. Проаналізуйте побачене і зробіть відповідні висновки.

Якщо жести не адекватні або ж їх використовують більше ніж того потребує ситуація, вони дуже часто послаблюють силу професійного іміджу ділової людини. Водночас вони можуть бути дуже ефективними, особливо під час публічних виступів, презентацій і т. ін. Для цього важливо використовувати їх правильно та у підходящий момент. Будьте певні, що ваші жести природні та адекватні (не виставляйте вперед три пальці руки, кажучи про чотири положення/питання). Перед більшою аудиторією використовуйте більш масштабні, ширші жести, ніж ви використали б перед невеликою групою слухачів. При цьому завжди намагайтеся урізноманітнити ваші рухи, щоб уникнути їх монотонної повторюваності.

У будь-якому разі завжди пам'ятайте, що жести — це своєрідна мова. Намагайтеся завжди використовувати їх для ефективного спілкування, навіть не вимовляючи ні слова.
^

ВИРАЗ ОБЛИЧЧЯ


Вираз обличчя має надзвичайно важливе значення серед усіх елементів мови тіла. Ніяка інша частина людського тіла не має такого різноманітного багатства невербальних виразів. Так, посмішка може означати щирість, люб'язність, привітність. Посмішка, "видавлена з себе", може бути ніяковою, невпевненою, злобною та нахабною. Часом посмішка є свідченням невеликого розуму або ж проявом підлабузництва. До того ж, у різних країнах люди посміхаються з різних причин: наприклад, ми — коли у нас хороший настрій і ми відчуваємо себе комфортно, китайці — коли відчувають невпевненість, незадоволення і навіть гнів.

Зсунуті брови, як правило, свідчать про те, що людина не згоджується з почутим чи побаченим, не схвалює чогось, а інколи вони є проявом гніву. У деяких же випадках зсунуті брови є результатом напруженого мислення та глибокої концентрації уваги.

Вираз обличчя має відповідати конкретній ситуації. Посміхатися, роблячи співробітнику зауваження по роботі, так само, як і супитися, підписуючи вигідний для себе контракт, є, безперечно, неадекватним проявом почуттів при діловому спілкуванні, а тому є помилкою.

Існує безліч різних виразів обличчя: підняті брови; примружені очі; роздуті ніздрі; прикушена губа; зморщений ніс; широко відкриті очі і т. ін. Кожний із них має своє значення (або кілька) залежно від конкретної ситуації.

Найкращий спосіб "піймати" свій звичайний вираз обличчя — подивитися у дзеркало, а потім представити, що ви подумали б про особу з подібним виразом на обличчі. Непоганою ідеєю є протягом певного дня звертати увагу на найбільш вживані вами вирази, а наприкінці його оцінити їх відповідність, адекватність та ефективність. У результаті ви, можливо, будете здивовані зробленими "відкриттями": насправді люди, як правило, не усвідомлюють, яким є їх звичайний вираз обличчя.

Ви можете навчитися практично повністю контролювати свої емоції і виробити у себе так зване "обличчя гравця у покер" (обличчя без будь-яких емоцій). Деякі люди вважають, що обличчя гравця у покер — прекрасна і необхідна річ у бізнесі. Але ще більше людей мають абсолютно протилежну точку зору, віддаючи перевагу обличчям, на яких відображаються емоції.

Більшість успішних ділових людей (незалежно від статі) мають дружню посмішку; кивають, показуючи своє розуміння, та адекватно пожвавлюються і виражають захват, демонструючи свою зацікавленість почутим чи побаченим. За необхідності у відповідній ситуації вони маскують і не проявляють відкрито свої негативні почуття — гнів, розчарування, страх або заздрість.

Важливим елементом західної ділової культури є прямий погляд в очі. Вважається, що людина, яка уникає прямого погляду, — нещира і не заслуговує на довіру.

Намагайтеся дивитися в очі людині, з якою спілкуєтесь (не постійно та настирливо, а час від часу зустрічаючи її погляд). Не вивчайте свої руки, не оцінюйте стан своїх нігтів, розмовляючи будь із ким. (Багато людей не мають ні найменшого уявлення, чим зайняті їх руки під час розмови.)

Якщо можливо, будьте на одному рівні очей з вашим співрозмовником. Вирази "Дивитися (на когось/на щось) зверху вниз" та " Дивитися (на когось/на щось) знизу вверх" підкреслюють, наскільки важливою і значущою при спілкуванні може бути різниця у зрості, а отже, і невідповідність рівня очей.

Пам'ятаючи про важливість прямого погляду в західній, європейській діловій культурі, важливо усвідомлювати, що у багатьох країнах світу, наприклад азіатських, прямий погляд розцінюється як неповага та виклик владі.

ПОЗА/СТАТУРА


Варто не забувати, що ваша поза, статура говорить сама за себе навіть раніше, ніж ви встигаєте відкрити рота. Вона вказує, чи виявляєте ви інтерес до оточуючих вас людей та чи не байдужі ви до враження, яке справляєте на них. Якщо так, то значить, ваша відповідна поза є частиною адекватної поведінки — надзвичайно важливого елемента загальної ділової культури.

Коли ви стоїте:

· Випрямтесь, розправте плечі, голову підніміть трохи вверх. Така поза свідчить про те, що вам фізично зручно, ви відчуваєте впевненість у своїх силах та готові до дій. До того ж ви просто маєте привабливіший вигляд.

· Зсутулена фігура свідчить про недостатню впевненість у собі, до того ж при такій статурі ви маєте втомлений, не-підтягнутий та незацікавлений вигляд. Вивалений живіт, схрещені або широко розставлені ноги не додають особливої легкості та елегантності нікому.

· Тримайте ноги на ширині плечей, розподіляючи вашу вагу рівномірно на кожну з них (не варто часто переступати з ноги на ногу або ж перекачуватися з пальців на п'ятки).

· Плечі мають бути розслаблені, руки вільно опущені вздовж тіла: схрещені перед собою руки часто виражають закритість або недружелюбність, а часом і ворожість.

· Не варто тримати руки у кишенях, ви можете, не усвідомлюючи цього, дзеленчати ключами або дріб'язком, що відволікає інших і нерідко їх дратує.

Коли ви сидите:

· Поза при сидінні залежно від обставин може бути різною, від напружено нахиленої вперед до абсолютно прямої. Звичайно слід сидіти з прямою спиною, поставивши ноги разом, паралельно одна одній, або ж схрестивши в колінах чи внизу.

· Уникайте надто "комфортного", розслабленого сидіння. Багато хто, сидячи, сутулиться — застаріла звичка, від якої важко відмовитися.

· Соватися на стільці, як і стукати підошвами по підлозі, трясти колінами — означає виявляти своє нетерпіння чи знервованість. Цікаво, що у деяких країнах, трясти колінами — не просто погана звичка, яка може дратувати інших. Так, у Китаї це означає відганяти від себе вдачу, щасливий випадок.

Коли ви ходите:

· Ходити слід, тримаючи спину рівно, розправивши плечі та не нахиляючи голову вперед. Така статура свідчить про ваш внутрішній спокій, комфорт та впевненість.

· Ваші рухи мають бути природними, простими та елегантними (приємними для ока).
^

НЕСВІДОМА ПОВЕДІНКА


Багато з нас має несвідомі звички у поведінці, які можуть створювати про нас небажане (негативне) враження. Нижче наведено перелік подібних звичок:

· стукати пальцями по будь-якій поверхні (портфелю, столу, стільцю і т. ін.);

· стукати підошвами по підлозі;

· рухати язик у роті від щоки до щоки або вздовж зубів;

· надувати щоки;

· "грати" з пасмом волосся або тягнути себе за волосся;

· чухатися;

· позіхати з відкритим ротом;

· колупатися у зубах;

· метушитися;

· розчісуватися у присутності інших;

· фарбувати нігті-або накладати макіяж у присутності інших;

· згинати та розгинати скріпки для паперу;

· відкривати та закривати ручку;

· жувати гумку;

· тиснутися навколо будь-кого (займати чужий персональний простір).

Кожен із нас може мати подібну звичку, або ж і не одну, незважаючи на посаду, яку ми обіймаємо, та місце роботи. Варто дуже уважно "придивитися до себе", можна скористатися зауваженнями людини, якій ви довіряєте. Якщо для вас характерна подібна поведінка, намагайтеся пом'якшити, покращити її, постійно контролюючи свої дії не лише в офісі, але і за його межами.

Несвідомі звички можуть не лише впливати на враження про вас інших людей, небажано міняючи його на менш позитивне, а й бути навіть причиною того, що люди боятимуться вас. Наприклад, якщо начальник несвідомо для себе барабанить пальцями по столу, підлеглі можуть побоюватися, що він сердитий або ж, гірше, розгніваний.

Однією з подібних звичок, що можуть вам зашкодити, є торкання інших у ділових ситуаціях. Люди мають дуже різне ставлення до будь-якого роду фізичних контактів загалом, і у ділових стосунках зокрема. Тому найкращим правилом буде зовсім їх уникати. Дружнє поплескування по плечу, що не має ніякого іншого значення, крім підтримки та схвалення, може бути розцінене як зазіхання.

Навіть надмірне наближення до когось може бути сприйняте досить негативно. Прийнятна комфортна відстань між людьми у ділових ситуаціях приблизно дорівнює довжині витягнутої руки. Якщо ви підійдете до людини ближче, ви можете втрутитися у інтимний простір (від 0 до 45 см), що, як правило, призначається для членів родини та людей, яких ми любимо, або особистий простір (від 45 до 90 см), який розрахований для друзів. (Наведені параметри інтимного та особистого простору характерні для західної культури, при цьому вони різняться у певних країнах. В інших культурах, наприклад Близького Сходу, ці параметри відрізняються ще більше.)

У будь-якому разі варто пам'ятати, що витримуючи у ділових ситуаціях відповідну відстань між собою та іншими, ви тим самим зберігаєте чистою свою професійну репутацію.
  1   2

Схожі:

2. Невербальна комунікація iconЛекція №6 Тема лекції: Спілкування: види, техніка, засоби
Психологія спілкування: зміст спілкування; структура спілкування; засоби спілкування (вербальна, невербальна комунікація)
2. Невербальна комунікація icon1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація...
Обки та передачі інформації. Також це діяльність з добору нових сенсів, які наближають людину до осягнення морального знання. Крім...
2. Невербальна комунікація icon1. Дати визначення поняття “масова комунікація”. Масова комунікація в житті суспільства. 2
Основні етапи досліджень медіа впливу. Погляди Ховленда, Лазарсфельда, Лассуелла, Левіна, Стауффера, Веплса. 3
2. Невербальна комунікація icon2 Міжкультурна комунікація. Національно-культурна специфіка максим...
Тема Міжкультурна комунікація. Національно-культурна специфіка максим спілкування. Комунікативні табу (4 год.)
2. Невербальна комунікація iconТема : усна професійна комунікація. Контрольна робота
Користуючись дидактичними матеріалами. Виконайте самостійну роботу (пункт 4). Зверніть увагу: у посібнику подано матеріал до 4-го...
2. Невербальна комунікація iconЛекція №5. Тема: Комунікаційні канали-2
Електронна комунікація. Маршалл Маклюен – пророк електронної комунікації. Функції електронної комунікації
2. Невербальна комунікація iconУкраїнська мова за професійним спрямуванням: професійна комунікація навчальний посібник
С. В. Ломакович, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри журналістики Харківського національного університету імені...
2. Невербальна комунікація iconУкраїнська мова за професійним спрямуванням: професійна комунікація навчальний посібник
С. В. Ломакович, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри журналістики Харківського національного університету імені...
2. Невербальна комунікація iconЛекція №3 Тема: соціальна пам’ять
Нагадаємо, що, крім соціальної комунікації, існує ще генетична І психічна комунікація зі своїми сенсами І хронотопами. Отже, вимальовувалися...
2. Невербальна комунікація iconМодуль с наукова комунікація як складова фахової діяльності Заняття...
Проаналізуйте терміни за таким планом: 1) дефініція; 2) ступінь спеціалізації (загальновживаний, міжгалузевий, вузькоспеціальний);...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка