Педагогіка як наука, її становлення І розвиток. Предмет І завдання педагогіки. Основні категорії педагогіки




НазваПедагогіка як наука, її становлення І розвиток. Предмет І завдання педагогіки. Основні категорії педагогіки
Сторінка1/10
Дата конвертації19.06.2013
Розмір0.96 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Культура > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10




  1. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Предмет і завдання педагогіки. Основні категорії педагогіки.

Слово "педагогіка" грецького походження (paidos - діти, ago - веду), буквальний переклад - дытоведення. Педагогом (дітоводителем) у Давній Греції називали раба, якому доручали супроводжувати дітей свого господаря в школу, нести їхні учбові речі. У подальшому педагогами називали спеціально підготовлених людей, для яких педагогічна діяльність стала професією, а педагогікою - сукупність деяких правил, настанов, які відносились доповедінки дітей і супроводжуючих їх осіб під час відвідування дітьми школи. З вчасом з'являється визначення педагогіки як науки про виховання, освіту і навчання підростаючого покоління.

Педагогіка пройшла довгий шлях розвитку. Її перший етап - донауковий. Педагогічні знання цього єтапу систематизуються на основі набутого емпіричного досвіду виховання і освіти у формі народної мудрості. Система цих знань відноситься до народної педагогіки у вигляді висновків, порад, рекомендацій, викладених у художній літературі, народній творчості (прислів'я, приказки). Другий етап - виникнення теоретичних концепцій виховання й освіти спочатку у рамках філософії, потім, з XVII ст., педагогіка розвивається як самостійна наука. Третій етап - розвиток науки як системи. Велика заслуга в становленні педагогіки як науки належить Я.А. Коменському. Значний внесок у розробку наукових основ педагогіки внесли Ж.Ж.Руссо, І.Песталоцці, А.Дістерверг, К.Д.Ушинський, А.С.Макаренко, С.Т.Шацький, П.П.Блонський, В.О.Сухомлинський та інші. предметом педагогіки є закономірності, принципи організації процесу виховання, навчання, освіти, що передбачає визначення цілей, змісту, форм, засобів залучення індивіда до оволодіння соціальним досвідом людства, його культурними цінностями, створення для ццього оптимальних умов у різних видах діяльності та спілкуванні особистості з метою забезпечення її позитивних змін, формування і розвитку, а також аналіз результативності процесу і його корегівання за необхідності.

^ Категорії педагогіки. Виховання у вузькому педагогічногму значенні - спеціальна цілеспрямована діяльність з метою формування у школярів певних якостей, властивостей, відносин людини, системи поглядів, переконань. Навчання - сам процес засвоєння індивідом соцільного досвіду, накопиченого людством. Освіта - це процес і результат засвоєння індивідом соціального досвіду, досягнення ним значного освітнього рівня, прилучення до культурних цінностей людства. Формування передбачає процес і результати цілеспрямованих і стихійних впливів соціальної дійсності, а також спадковості особистості, її активності. Соціалізація особистості - процес засвоєння індивідом соціального досвіду, цінностей, норм, елементів культури, установ, властивих суспільству, соціальних груп, до яких він належить. При цьому людина є не лише об'єктом, а й суб'єктому цього процесу.

2. Методи навчання, їх функції. Обгрунтувати різноманітні підходи до класифікації методів.

Методи навчання – це упорядкована спільна цілеспрямована діяльність вчителя з учнями, система прийомів і способів спрямованих на розв’язання навчально-пізнавальних завдань.

За джерелами знань



Словесні

Наочні

Практичні




• розповідь

• бесіда

• пояснення

• лекція

• робота з книгою

• спостереження

• ілюстрація

• демонстрація наоч­них посібників і ТЗН

• дослід

• вправи

• завдання

• лабораторні роботи

• написання творів



За характером пізнавальної діяльності

За дидактичною метою





• вивчення нового матеріалу

• закріплення

• повторення

• формування вмінь і навичок перевірки знань




• пояснювально-ілюстративні

• репродуктивні

• проблемні

• частково-пошукові

• дослідницькі


^ Класифікація методів навчання

(за Ю. К. Бабанським)

• словесні (розповідь, навчальна лекція, семінар, бесіда)

• наочні (ілюстрація, демонстрування навчального кіно, використання навчального телебачення)

• практичні (досліди, вправи, лабораторні роботи, навчально-виробнича праця)




Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності



Методи

стимулювання

і мотивації

навчання

• пізнавальні ігри

• навчальні дискусії

• аналіз проблемних ситуацій

• створення ситуацій успіху в навчанні

• створення ситуацій обов'язку і відповідальності

• заохочення і засудження




Методи контролю

і самоконтролю

у навчанні

• усного контролю

• письмового контролю

• лабораторно-практичного контролю

• машинного контролю

• самоконтролю




Критерії вибору методів навчання

Відповідність методів:

• принципам навчання

• меті і завданням навчання

• змісту теми

• можливостям учнів

• умовам і часу навчання

• можливостям учителя
















^ Функції методів навчання

(за В. О. Онищуком)

Функції методів навчання

Освітня

Спонукальна







Виховна

Розвивальна

Контрольно-коригувальна

^ Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів


І підгрупа


II підгрупа


III підгрупа


IV підгрупа

За джерелами передачі

та сприйняття навчальної інформації

За логікою передачі

та сприйняття

інформації

За ступенем

самостійності

мислення школярів

під час оволодіння

знаннями

За ступенем

керівництва

навчальною

роботою учнів

Словесні:

• розповідь

• бесіда

• лекція

Наочні:

• ілюстрації

• демонстрування

Практичні:

• досліди

• вправи

• лабораторні роботи

• навчально-виробнича праця

• індуктивні

• дедуктивні

• репродуктивні

• проблемно-пошукові

• навчальна пра­ця під керів­ництвом учи­теля

• самостійна робота учнів

• робота з книгою

• письмові роботи

• лабораторні роботи

• виконання трудових завдань



3. Система педагогічних наук, обгрунтувати зв’язок педагогіки з іншими науками. Розкрити методи науково-педагогічного дослідження та умови їх застосування.

Інтенсивний розвиток педагогіки в XIX - XX ст. привів до утворення системи педагогічних наук, що включає в себе: загальну педагогіку, яка охоплює основні питання виховання і навчання людини. Розвиток загальної педагогіки як науки визначив створення в середині неї самої самостійних галузей знань, таких як: дидактика (теорія навчання і освіти), теорія виховання, школознавство (управління школою), вікову педагогіку, яка досліджує особливості виховання на різних етапах вікових груп (переддошкільна, дошкільна, шкільна, педагогіка дорослих); дефектологію як спеціальну педагогіку, що розробляє питання виховання і навчання глухонімих і глухих (сурдопедагогіка), сліпих і тих, хто погано бачить (тифлопедагогіка), розумововідсталих (олігофренгопедагогіка), діти з розладом мови (логопедія); методику, яка вивчає специфіку вивчення окремих навчальних навчальних предметів (мови, математики, природознавства тощо); історію педагогіки, що досліджує розвиток педагогічних ідей у різні епохи, різними представниками науки; порівняльну педагогіку, яка вивчає порівняльним методом виховання і навчання в різних країнах; етнопедагогіку, об'єктом дослідження якої є вивчення особливостей, досвіду народного виховання, які відбиті в національній культурі, народних традиціях, звичках, фольклорі.

Педагогіка пов’язана із філософією, соціологією, анатомією, фізіологією, психологією та іншими антропологічними науками.

Методи дослідження - це способи вивчення різних сторін педагогічного процесу. Розрізняють емпіричні методи, які передбачають накопичення, відбір, зіставлення, аналіз одержаних даних у ході вивчення педагогічних явищ, процесів, умов (спостереження, вивчення продуктів діяльності учнів, бесіда, експеримент).

Основні методи, які використовуються в педагогіці, відбиті в таблиці.

Загальнонаукові

Конкретно-наукові

Теоретичні

Емпіричні

Загальнотеоретичні:
- абстракція і конкретизація;
- аналіз і синтез;
- порівняння;
- протиставлення;
- індукція і дедукція.
Соціологічні:
- анкетування;
- інтерв'юваня;
- експертні опитування; - рейтинг.
Соціально-психологічні:
- соціометрія;
- тестування;
- тренінг.
Математичні:
- ранжування;
- шкалування;
- кореляція.

- аналіз літератури, архівних матеріалів, документацій, продуктів діяльності людини;
- аналіз понятійно-термінологічної системи;
- аналогії, які основані на спільності фундаментальних законів діалектики для процесів природи;
- побудова гіпотез; побудова уявного експерименту;
- прогнозування;
- моделювання.

- спостереження (польові й лабораторні);
- формалізовані (за певною програмою);
- неформалізовані;
- включені;
- прямі й непрямі;
- суцільні й вибіркові;
- самоспостереження;
- бесіда;
- педагогічний консіліум;
- вивчення й узагальнення масового й індивідуального педагогічного досвіду;
- педагогічний експеримент (глобльний, локальний, мікроексперименти, природний і лабораторний);
- науково-педогогічна експедиція.




  1. Характеристика словесних, наочних та практичних методів.

Словесні – Підручник за ред..Лозової, Троцко (2002) – стор. 314

^ Наочні – Підручник за ред..Лозової, Троцко (2002) – стор. 321-322

Практичні – Підручник за ред..Лозової, Троцко (2002) – стор. 323-324
Вимоги до словесних методів навчання

Слово не лише

джерело знань,

а й засіб спілкування

Духовне багатство вчителя можна відчути тільки через його мову






Про володіння технікою

мови: дикцією, інтонацією,

паузами, темпом та ін.

Мова має бути емоційною,

доказовою, образною,

виразною




Учитель

має

завжди пам'ятати

Мова має бути лаконічною

Культура педагогічного

спілкування визначається

культурою мовлення










«Будь-який метод поганий

якщо привчає учня до

пасивності»

(А. Дістервег)




«Поганий учитель повідомляє істину, хороший — вчить її

знаходити» (А. Дістервег)





«Говорити самому набагато легше, ніж змусити говорити іншого»

(А. Дістервег}

«Учень протягом навчального року на уроках говорить в середньому

ЗО хвилин!!!» (В. Шаталов)


Вимоги до наочних методів навчання


Відповідність темі і змістові уроку

Урахування вікових особливостей учнів



Вимоги до наочних методів

навчання

Пропорційне

навантаження наочністю

навчального процесу




Демонстрування

наочності не раніше за

виникнення потреби







Уникання побічних і яскравіших подразників

Відповідність слів учителя змісту наочності








Сприяння розвиткові абстрактного мислення


  1. Педагогічна діяльність: сутність, складові, стиль педагогічної діяльності.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Педагогіка як наука, її становлення І розвиток. Предмет І завдання педагогіки. Основні категорії педагогіки icon1. Педагогіка як наука. Основні категорії педагогіки
Сучасна педагогіка це наука про виховання людини. Під поняттям «виховання» в даному випадку розуміємо освіту, навчання та розвиток,...
Педагогіка як наука, її становлення І розвиток. Предмет І завдання педагогіки. Основні категорії педагогіки iconІ курс к п. н. Белозьорова Н. О. Теорія виховання питання до іспиту...
Основні категорії педагогіки: виховання, освіта, навчання, розвиток, формування, їх взаємозв’язок
Педагогіка як наука, її становлення І розвиток. Предмет І завдання педагогіки. Основні категорії педагогіки iconПерелік питань до курсового іспиту для магістрантів
Педагогіка вищої школи як наука. Її об'єкт, предмет, мета І завдання та основні категорії. Зв'язок педагогіки вищої школи з іншими...
Педагогіка як наука, її становлення І розвиток. Предмет І завдання педагогіки. Основні категорії педагогіки icon1. Загальні засади дошкільної педагогіки Дошкільна педагогіка, як...
Загальними засадами дошкільної педагогіки є її предмет, особливості та організація педагогічного дослідження в галузі дошкільної...
Педагогіка як наука, її становлення І розвиток. Предмет І завдання педагогіки. Основні категорії педагогіки iconТема предмет педагогіки. Виникнення І ставлення педагогіки
Поняття про педагогіку як фундаментальну антропологічну науку. Предмет І завдання педагогіки. Методологічні основи педагогіки
Педагогіка як наука, її становлення І розвиток. Предмет І завдання педагогіки. Основні категорії педагогіки icon№1 Предмет та основні категорії педагогіки
Галузь педагогіки, що функціонує як сукупність підходів, спрямованих на успішну підготовку дітей до статево- ролевої поведінки в...
Педагогіка як наука, її становлення І розвиток. Предмет І завдання педагогіки. Основні категорії педагогіки icon1. Педагогіка як наука, її основні категорії
Педагогіка — наука, що вивчає процеси виховання, навчання І розвитку особистості. Назва її походить від грецьких слів «paidos» —...
Педагогіка як наука, її становлення І розвиток. Предмет І завдання педагогіки. Основні категорії педагогіки icon1. предмет, завдання, методи та джерела історії педагогіки
При­родно, що у цьому зв'язку виникає необхідність долучитися й до основ історико-педагогічної науки. Історія педагогіки є порівняно...
Педагогіка як наука, її становлення І розвиток. Предмет І завдання педагогіки. Основні категорії педагогіки iconПитання до державного іспиту з педагогіки та історії педагогіки історія педагогіки
Педагогічні погляди давньогрецьких філософів: (за вибором) Піфагор, Геракліт, Демокріт, Сократ, Платон, Аристотель
Педагогіка як наука, її становлення І розвиток. Предмет І завдання педагогіки. Основні категорії педагогіки iconПредмет та основні категорії педагогіки
Випишіть зі статті К. Д. Ушинського «Про користь педагогічної літератури» судження про роль педагогічної науки в успішності педагогічної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка