Т. М. Чиженок методичні рекомендації




Скачати 351.58 Kb.
НазваТ. М. Чиженок методичні рекомендації
Сторінка3/3
Дата конвертації01.07.2013
Розмір351.58 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
skaz.com.ua > Культура > Методичні рекомендації
1   2   3

^ 3.4 Результати дослідження
Це основна за обсягом частина роботи, в якій викладаються результати власного дослідження, що аналізуються у порівнянні з висновками інших авторів з цього питання, доводиться спроможність чи помилковість знайдених закономірностей, зв’язку, пояснень (тобто своєї робочої гіпотези).

Результати дослідження рекомендують викладати у формі критично-аналітичного тексту. Обсяг цього розділу включає приблизно 15-20 сторінок рукописного або 10-15 сторінок машинописного тексту. При написанні тексту необхідно супроводжувати його таблицями, малюнками, схемами, фотографіями, графіками або виділяти їх у вигляді окремого додатку.

Наприклад: 1. “Розвиток фізичних якостей у школярів, які мають різний рівень рухової активності (РА) показав, що сила у хлопців 8-17 років з помірною руховою активністю постійно збільшується. Так, у віці 8 років станова сила дорівнює 46,70,44 кг, а в 17 років – 138,60,81 кг (Р  0,01), сила правої кисті – відповідно 16,50,64 й 49,60,92 кг (Р  0,001), кількість підтягувань на перекладині зростає з 1 до 8 разів. Аналогічно розвиваються швидкість, витривалість і швидкісно-силові показники. Так, хлопці 8 років стрибали в довжину з місця 1,30,41 м, а в 17 років – 2,20,71 м (Р  0,001). Результат метання набивного м’яча зріс у 2,8 рази (Р  0,001).

У дівчат основні фізичні якості розвиваються повільніше. Так у 8 років середній показник станової сили у них дорівнює 36,70,38 кг, а в 17 років – 83,60,75 кг (Р  0,001), стрибок у довжину з місця – відповідно 1,20,29 м та 1,80,69 м (Р  0,001).

Крім того, у дівчат спостерігається нерівномірність розвитку сили, швидкості, витривалості, швидкісно-силових показників. Результати зростають з 8 до 13-14 років, а з 14 до 15 років не змінюються. Така нерівномірність розвитку основних фізичних якостей пояснюється особливостями статевого розвитку жіночого організму.

При обстеженні учнів з низькою руховою активністю (РА) ми також виявили вікові особливості в розвитку основних фізичних якостей. Так, у дівчат 8 років, які займаються лише фізкультурою за шкільною програмою, сила правої кисті дорівнювала 11,30,35 кг, а в дівчат шкіл-інтернатів – 13,80,76 кг (Р  0,01), у дівчат 12 років – відповідно 19,60,32 кг та 23,50,49 кг (Р  0,001), у дівчат 17 років – 28,40,53 і 31,20,49 кг (Р  0,001). Хлопці 8 років з низькою РА стрибали в довжину з місця 1,360,36 м, а хлопці шкіл-інтернатів – 1,370,41 м (Р  0,001), у 13 років – відповідно 1,680,39 і 1,790,43 м (Р  0,001), у 17 років – 2,030,49 і 2,280,54 м (Р  0,001).

Аналогічні результати ми виявили і за іншими показниками.

Найвищий рівень розвитку основних фізичних якостей спостерігався у юних спортсменів. Так, у 17 років станова сила в юнаків з низькою РА дорівнювала 1270,82 кг, з помірною РА - 1410,73 кг, а в юних спортсменів – 152 0,79 кг. Учні 15-річного віку з низькою РА підтягувалися на перекладині в середньому 4 рази, з помірною – 5,7 рази, а юні спортсмени – 7,6 рази. Дівчата 15 років з низькою РА стрибали в довжину з місця 1,590,57 м, з помірною РА – 1,640,49 м, а юні спортсменки – 2,060,41 м. Результати бігу на 60 м у дівчат 14 років відповідно становили 11,10,42 с і 9,30,42 с. Аналогічна різниця спостерігалася й за іншими результатами контрольних випробувань. При цьому в усіх випадках різниця була статистично достовірна.

Дослідження показали, що у дітей і підлітків, які займаються фізичною культурою лише за шкільною програмою, найнижчі показники розвитку сили, швидкості, витривалості, а також швидкісно-силові показники в кожній віковій і статевій групі порівняно з їхніми ровесниками, у режимі дня яких передбачено інші форми занять. Це дає підставу рекомендувати збільшити кількість уроків фізичного виховання в школі і використовувати всі існуючі форми організації занять з фізичної культури в позаурочний час.”

Наприклад: 2. “Аналіз результатів показує, що витривалість у юнаків 7-8 класів неоднакова, що й послужило основою для диференціації учнів на три групи в залежності від рівня підготовленості. На початковому етапі дослідження середня арифметична за тестом в бігові на 1500 м склала в юнаків контрольної групи з низьким рівнем підготовленості – 491,82,0 с і експериментальної групи – 492,71,6 с; з середнім рівнем розвитку витривалості – 457,83,9 с і 445,25,5 с; з високим рівнем розвитку витривалості – 441,51,7 і 4091,9 відповідно. Вірогідність розрізнень між результатами контрольної та експериментальної групи різко прогресує по відношенню до результатів в контрольній групі (експериментальна - 459,31,8, контрольна – 491,61,9) в групі з низьким рівнем розвитку витривалості; (експериментальна - 415,34,7, контрольна – 459,63,6) з середнім рівнем; (експериментальна - 379,61,9, контрольна – 411,71,7) з високим рівнем розвитку витривалості.

Результати в контрольній групі по відношенню до вихідних практично залишились незмінними.

У процентному відношенні результати експериментальної групи покращились: в підгрупі з низькими рівнем підготовленості на 6,76%, з середнім рівнем на 6,65%, з високим рівнем підготовленості – на 7,25%. Якщо до експерименту розклад результатів експериментальної групи складав 33,33 % по кожній із підгруп, в залежності від рівня підготовленості, то після експерименту він став 41,6% з середнім рівнем підготовленості і 58,4% - з високим рівнем підготовленості.

Результати спостережень дозволили зробити висновок, що використання на уроці різноманітних засобів розвитку витривалості за умови диференційованого підходу дає більш високий педагогічний ефект.”
Для того, щоб зробити аналіз експериментального матеріалу, треба провести його математичну обробку.

Наведемо найпростіші способи обробки експериментальних даних методами математичної статистики.
^ Середня арифметична
Проста середня арифметична величина вираховується шляхом додання всіх одержаних значень (варіант) і ділення вирахуваної суми на кількість випадків (n).

Середня арифметична вираховується за формулою:
∑V

Х = ───── , де Х – середня арифметична; ∑ - знак суми; V –

N

одержані у дослідженні значення (варіанти).

Наприклад, є 10 результатів у бігові на 100 м (12.0, 12.3, 11.9, 12.5, 11.7, 12.6, 12.1, 12.4, 12.0, 12.4) Необхідно вирахувати середній результат для даної групи спринтерів.
∑V 12.0+12.3+11.9+12.5+11.7+12.6+12.1+12.4+12.0+12.4

Х = ───── = ────────────────────────────────

N 10
Середнє квадратичне відхилення
Додатковою характеристикою середньої арифметичної, що показує мінливість, є середнє квадратичне відхилення (σ). Чим менше σ, тим більше однорідний варіаційний ряд (стабільні ознаки, показники і результати).

Середнє квадратичне відхилення застосовується при оцінці мінливості варіаційного ряду, вирахуванні коефіцієнта варіації, оцінці фізичного розвитку, визначенні середніх помилок і розміру вибірки.

Є елементарний спосіб визначення середнього квадратичного відхилення:
Vmax - Vmin

σ = ──────── , де Vmax – найбільше значення варіанту;

K

Vmin – найменше значення варіанту, K – коефіцієнт кількості випадків.

Із наведених даних видно, що результат на 100 м кращий – 11.7 с (Vmax), а гірший – 12,6 с (Vmin). Коефіцієнт К згідно з таблицею дорівнює 3,08. Підставляємо у формулу числові дані й визначаємо середнє квадратичне відхилення (σ).
12,6 – 11,7 0,9

σ = ──────── = ──── = 0,29

3,08 3,08
Прийнято вважати, що всі індивідуальні показники у межах ± 1σ оцінюються як “норма” і носять випадковий характер. Показники ± 2σ носять невипадковий характер, а ± 3σ мають значне відхилення від норми.
Коефіцієнт К (таблиця С.І. Єрмалаєвої для розрахунку числа за

формулою) Vmax - Vmin

σ = ────────

K





0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

-

-

1,13

1,69

2,06

2,33

2,53

2,70

2,85

2,97

10

3,08

3,17

3,26

3,34

3,41

3,47

3,53

3,59

3,64

3,69

20

3,73

3,78

3,82

3,86

3,90

3,93

3,96

4,00

4,03

4,06

30

4,09

4,11

4,14

4,16

4,19

4,21

4,24

4,26

4,26

4,30

40

4,32

4,34

4,36

4,38

4,40

4,42

4,43

4,45

4,47

4,48

50

4,50

4,51

4,53

4,54

4,56

4,57

4,59

4,60

4,61

4,63

60

4,64

4,66

4,66

4,68

4,69

4,70

4,71

4,72

4,73

4,74

70

4,75

4,77

4,78

4,79

4,80

4,81

4,82

4,83

4,83

4,84

80

4,85

4,86

4,87

4,88

4,89

4,90

4,91

4,91

4,92

4,93

90

4,94

4,95

4,96

4,97

4,97

4,98

4,99

4,99

5,00

5,01

N

100

200

300

400

500

600

700

800

900

1000

К

5,02

5,49

5,76

5,96

6,07

6,18

6,28

6,35

6,42

6,48


^ Помилка середнього арифметичного
Визначається за формулою:
σ

m = ± ────── ;

√ n - 1

Вона свідчить про те, наскільки середня арифметична величина, одержана із вибіркової сукупності (10-20 випадків), відрізняється від істинної, яка була б одержана на генеральній сукупності (100, 200, 300 і більше випадків).

У виразі під коренем ставиться n – 1, якщо менше 30 випадків, якщо ж більше, то тільки n.

Помилка середньої арифметичної (±m) застосовується при вирахуванні довірливого коефіцієнта (t).
^ Достовірність різниці між двома середніми величинами
У педагогічній діяльності при визначенні ефективності методик виховання рухових здібностей або тренувальних засобів у різних кількісних варіантах часто доводиться порівнювати дані експериментальної і контрольної груп, відомості між якими повинні бути статистично доведеними. Для цього вираховується коефіцієнт достовірності (t).
X більш – Х менш

t = ──────────── ;

√ m12 + m22
Якщо t  2,0, то відмінності достовірні. При менших значеннях – не достовірні (дивись таблицю достовірності відмінностей за коефіцієнтом t в ауд.17).

Достовірність відмінностей часто демонструється процентним розподілом ймовірності і позначається латинською буквою “Р” зі знаком менше “” або “”. Достовірні значення мають межу 95,0; 99,0; 99,9% і позначаються як р  0,05; 0,01; 0,001.

Важливе місце при написанні тексту розділу (“Результати дослідження”) займає ілюстрований матеріал. В ході дослідження студент збирає різноманітний фактичний матеріал: цифрові дані, анкети, протоколи, фотографії і т.п. Зібраний матеріал потрібно занести в таблиці та графічно зобразити.

При складанні таблиць необхідно дотримуватися певних правил:

  1. Слово таблиця без скорочення разом з порядковою цифрою, яка складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, пишеться справа (арабською без знака “№”). Наприклад:

Таблиця 3.1

Показники рівня фізичної підготовленості хлопчиків 1-го класу



  1. Заголовок таблиці розміщуються зразу за номером таблиці. Назва таблиць пишеться з прописної букви без крапки в кінці. Скорочення у заголовках таблиць не допускається.

  2. В заголовках граф і колонок допускаються тільки ті скорочення, які прийняті в тексті, або є загальноприйнятими (с, хв, км, к-сть разів і т.п.).

  3. Горизонтальні та вертикальні лінії, які розділяють рядки таблиці можна не проводити, якщо їх відсутність не затрудняє користування таблицею.

  4. Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше.

  5. На всі таблиці в роботі мають бути посилання в тексті.

  6. Розмір таблиці не повинен перевищувати стандартного аркуша паперу. Якщо таблиця не вміщується на такому форматі, її треба давати з продовженням на кількох сторінках. Над продовженням таблиці на новому листі ставиться заголовок типу “Продовження таблиці” і з зазначенням номера таблиці. Заголовок таблиці на новій сторінці не повторюється.

  7. Не рекомендуються вертикальні надписи в графах таблиць.

  8. Примітки до таблиці розміщуються безпосередньо під нею.

  9. У графах таблиць не можна залишати вільні місця. Якщо дані відсутні, треба ставити тире, або писати “немає”. Якщо табличні стовпці заповнені текстом, то крапка у кінці його не ставиться.

Курсову роботу можна ілюструвати рисунками, схемами, графіками і фотографіями. Вони розміщуються у тексті роботи або виділяються у вигляді окремого додатку Назва рисунка розміщується під рисунком

Для зображення змін кількісних характеристик найбільш часто користуються лінійними діаграмами. Цифрові дані на них зображуються у вигляді кривих ліній.

При побудові лінійних діаграм слід дотримуватися таких правил:

  1. На діаграмі повинні бути: її назва, назва кривих, шкали-лінії з розміщеними на них позначками, назва шкал з розмірностями, умовні позначення, координатна сітка (але не завжди).

  2. Криві лінії на діаграмі повинні різко відрізнятися від ліній координатної сітки за товщиною. Головна крива проводиться товстою лінією, координатні лінії – тонкою, а ордината і абсциса – приблизно в два рази тонші від лінії сітки.

  3. Криві можуть малюватися різними ламаними лініями (суцільними, тире, або крапками) і завжди одним кольором (чорними чорнилами або чорною пастою).

  4. На одному графіку не рекомендується розміщувати більше 4 кривих.

  5. Назва діаграми розміщується під нею після слова “Рисунок” з порядковою цифрою розділу і порядкового номера рисунка (арабською без знаку №), підпис (текстівка) починається з великої букви. У кінці підпису крапку не ставлять.

  6. Пояснення кривих виноситься на вільну частину розграфленої площадки, або в тексті, або під графік. При можливості замість додаткового пояснення слід зробити короткий надпис біля самої кривої.

В курсових роботах зустрічаються часто і плоскостні діаграми. Найбільш розповсюдженою є стовпчикова діаграма.

При їх будові необхідно дотримуватися таких правил:

  1. Прямокутні стовпчики повинні мати однакову ширину і розміщуватися, звичайно, вертикально.

  2. Основою для стовпчиків служить вісь абсцис (лінія).

  3. Відстань між стовпчиками повинна бути рівною.

  4. Назва показників проводиться так, як і в лінійних діаграмах.




    1. Висновки


Логічним завершенням курсової роботи є висновки. Головна їх мета – підведення підсумків проведеної роботи. Ця заключна частина її повинна містити не тільки кінцеві положення досягнень автора, але і вказувати на подальшу перспективу розвитку досліджень даного питання.

Висновки подаються у вигляді окремих конкретних і лаконічних положень, що підсумовують одержані дані. Дуже важливо прослідити, щоб висновки відповідали поставленим завданням роботи.

Як правило, пункти висновків включають ті узагальнені цифрові дані, що містять елементи новизни і отримані безпосередньо автором.

Одним із пунктів висновків можуть бути рекомендації з теоретичної та практичної реалізації одержаних результатів.

Слово “Висновки” на листі розташовують посередині рядка і друкують великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Висновки в роботі, як правило, формулюються по пунктах, які нумеруються арабськими цифрами. Кількість пунктів не обмежується, але звичайно їх буває від 2 до 10.
^ Приклади висновків:

ВИСНОВКИ

  1. Виявлення рухових здібностей дітей 6-11 років на уроках фізичної культури можливе на основі інформативних показників (стрибок в довжину з місця, метання малого м’яча (150 г) на відстань, човниковий біг 4х9 м; біг 30 м з високого старту; нахил тулуба вперед).

  2. Ефективність запропонованої методики розвитку рухових здібностей у хлопчиків і дівчат 1-4 класів дозволила добитися більшого приросту результатів в експериментальних класах (Р < 0,05).


ВИСНОВКИ

  1. Динаміка показників фізичної підготовленості юнаків не має значного росту від 10 до 11 класів.

  2. Виявлено, що юнаки 10 й 11 класів мають середній рівень (61,7%), вищий за середній рівень (20,7%) і нижчий за середній рівень (17,6%).

  3. Фізична підготовленість юнаків за результатами виконання державних тестів показала, що середній показник по 10 класах – 29-30 балів, по 11 класах – 26-27 балів.

  4. Високого рівня з фізичної підготовленості серед юнаків 10 та 11 класів не було виявлено.

  5. Низький рівень з фізичної підготовленості був виявлений в одного юнака 10 класу, що склало 2,9%.


ВИСНОВКИ

  1. Активний руховий режим, в обсязі 14-20 годин на тиждень занять фізичними вправами, позитивно впливає на розумову і фізичну працездатність учнів і сприяє підвищенню успішності, збільшенню рівня фізичної підготовленості.

  2. З метою підвищення рухової активності учнів загальноосвітніх шкіл необхідно:

  • регулярно проводити фізкультурно-оздоровчі заходи в розпорядку навчального дня школи;

  • активізувати роботу шкільних секцій, груп загальної фізичної підготовки;

  • виховувати інтерес в учнів до занять фізичною культурою, до здорового способу життя.

ВИСНОВКИ

  1. Використання збільшеного обсягу (50-75%) рухливих ігор на уроках фізичної культури в експериментальних класах в значній мірі впливає на рівень розвитку швидкісно-силових і силових якостей у дітей.

  2. Рівень фізичної підготовленості учнів в експериментальних класів значно перевищує рівень фізичної підготовленості учнів контрольних класів не тільки за абсолютними показниками, а й за відносними темпами приросту показників з фізичної підготовленості.

  3. Середні показники розвитку рухових якостей, отримані в кінці педагогічного експерименту, достовірно вищі (Р < 0,05) в учнів експериментальних класів в порівнянні з показниками учнів контрольних класів.

ВИСНОВКИ

  1. Результати дослідження дозволяють відзначити наявність певного взаємозв’язку між обсягом навчального навантаження та рівнем фізичної підготовленості учнів 8-10 років.

  2. Навчальне навантаження (обсягом 26-33 години на тиждень) в учнів 8-10 років експериментальних груп негативно впливає на стан здоров’я (кількість пропущених уроків по хворобі в експериментальній групі склало – 1389 годин, в контрольній групі – 1060 годин, кількість дітей, які пропустили уроки по хворобі в експериментальній групі – 227 чоловік, в контрольній групі – 45 чоловік.)

  3. В спеціалізованих школах особливу увагу треба приділяти нормам навчання і режиму.

ВИСНОВКИ

  1. Показники фізичної підготовленості на початку не мали достовірної різниці між експериментальною і контрольною групами 12-13-літніх підлітків.

  2. В показниках спеціально-рухової підготовленості до експерименту нами була відзначена достовірна тенденція (t = 1,2) в групі 12-літніх підлітків, в групі 13-літніх підлітків – різниця була достовірна в порівнянні з контрольною групою (t = 4,13).

  3. В кінці педагогічного експерименту в обох групах показники покращились, але в експериментальній групі 12-літніх приріст достовірний був за 3 тестами, в групі 13-літніх за 5 тестами, була в контрольній групі 12-13 літніх підлітків достовірного приросту не було.

  4. Методика тренувального процесу в експериментальній групі 12-13 літніх підлітків позитивно впливає на підвищення рівня фізичної і спеціально-рухової підготовленості за рахунок засобів загальної, додаткової і спеціально-фізичної підготовленості.

  5. Середні показники з тестів, отримані в експерименті можуть бути використані тренерами при оцінці рівня фізичної підготовленості в групі навчальної підготовки з боксу.

  6. Рекомендовані контрольні вправи також можуть бути використані боксерами всіх розрядів, вони не потребують складного обладнання і відрізняються об’єктивністю отриманих результатів.


^ 3.6 Складання переліку джерел, які використовуються при написанні роботИ
Наприкінці роботи, починаючи з нової сторінки, треба подати перелік посилань, які використовувалися в основній частині роботи.

При складанні переліку посилань слід керуватися такими правилами:

  1. До переліку посилань вносяться роботи всіх згаданих авторів - вітчизняних та зарубіжних. Автори, матеріали яких не згадувались в дипломній роботі, до списку переліку не включаються.

  2. Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номера описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання).

  3. Нумерація наскрізна протягом всього списку і позначається арабськими цифрами.

  4. Бібліографічний опис складається мовою оригіналу.

  5. Якщо авторів більше трьох, то наводяться імена всіх або перших трьох зі словами “та ін.”

  6. Назва місця видання пишеться повністю у називному відмінку, за винятком назв міст: Москва (М), Ленінград (Л), Київ (К). Якщо назва одного із двох міст не скорочується, то вони пишуться повністю: М., К., але: Херсон.

При наявності двох міст видання, в описанні наводять обидва міста через крапку з комою.

  1. Назва видавництва пишеться без лапок в називному відмінку після назви міста видання і двох крапок ( - К.: Радянська школа).

  2. При написанні статті в періодичних виданнях перед відомостями про видання ставиться помітка “В кн.: В зб.:”

Нижче наводимо окремі зразки бібліографічного опису використаної літератури.

Приклади навчальних посібників:

  1. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры. – М.: Физкультура и спорт,1991.- С.46-49.

  2. Козленко М.П., Вільчковський Є.С., Цвек С.Ф. Теорія і методика фізичного виховання. – К.: Вища школа, 1984. – 220 с.

  3. Теория и методика физического воспитания / Под ред. Б.А.Ашмарина. – М.: Просвещение, 1990. – 287 с.

Приклади статей і з журналів, книг або збірників:

  1. Травин Ю.Г. О развитии двигательных качеств у школьников // Физическая культура в школе. – 1981. - № 4. – С.9-15.

  2. Лях В.И. Гибкость: основы измерения и методика развития // Физическая культура в школе. – 1999. - № 1. – С.4-10.

  3. Короп Ю.В. Розвиток гнучкості в школярів // Фізичне виховання в школі. – 1997. - № 3. – С.40-45.

  4. Зациорский В.М. Методика воспитания силы. Методика воспитания быстроты // В кн.: Физические качества спортсмена. – М.: Физкультура и спорт,1999.- С.22-25.

  5. Волков Л.В. Теория спортивного отбора: способности и одаренности // В сб.: Мат. междун. научн. конф. Спортивный отбор и ориентация в системе многолетней подготоки спортсменов. – К., 1996. – С.32-33.

Приклади тез або матеріалів конференції:

  1. Кузнецова З.И. Критические периоды развития быстроты, силы и выносливости детей школьного возраста // Тезисы V науч. конф. по физическому воспитанию детей и подростков. – М., 1972. – С.144-146.


4 Основні вимоги до оформлення курсовоЇ роботи
До оформлення курсової роботи подається ряд загальних вимог.

Курсова робота починається з титульного листа, який оформляється відповідним чином (див. зразок).

Роботу виконують на одному боці аркуша, вона повинна бути набраною на комп’ютері. Для цього використовують папір формату А4 (210х297 мм).

Друкувати треба текст через полуторний інтервали (на сторінці повинно бути не більше 29-30 рядків, у кожному рядку біля 60 знаків, враховуючи пропуски) кегель шрифт (розмір) – 14 рt у форматі WORD\WINDOWS.
Поля зліва, зверху і знизу – не менше 20 мм, справа – не менше 10 мм.

Абзацний відступ повинен всюди дорівнювати 5 знакам.

Нумерація сторінок виконується у правому верхньому куті без крапки в кінці. На титульному листі номер сторінки не ставиться, але завжди вважають, що титульний аркуш – сторінка номер 1, наступна сторінка повинна мати номер 2 і т.д. при виконанні курсової роботи.
Кожна курсова робота складаються з логічно-самостійних завершених підрозділів, пов’язаних спільною ідеєю і спрямуванням.

Найбільш простим і зручним способом є сучасний цифровий:

ЗМІСТ


Вступ




1




1.1




1.2




1.3




2




2.1




2.2




2.3




3




3.1




3.2




Висновки




Перелік посилань





Загальний стиль. У всьому рукописі слід уникати довгих речень, частого вживання однакових слів, словосполучень і оборотів.

Не прийнято вживати слова “я”, “мною”, “проведений мною експеримент”, а слід писати “проведений нами експеримент”.

Не можна зловживати вступними словосполученнями: “слід підкреслити”, “треба відмітити”, “представляє інтерес”, “з цієї точки зору”, “що стосується”.

Посилаючись на таблиці і малюнки, треба уникати слів “представлені”, “дані”, “дає”. Краще вживати слова: “наведено”, “побудовано”, “нанесено”.

Термінологія. При вживанні спеціальних термінів необхідно дотримуватися таких правил:

  1. Одноманітність у всій роботі, оскільки не можна одним терміном назвати різні поняття і, навпаки, однакові поняття різними термінами.

  2. Ті терміни, які вводяться авторами, слід докладно пояснювати.

Допустимі скорочення:

  1. Допускаються скорочення слів “і т.д.”, “і т.п.” , “та ін.”

  2. Не можна скорочувати слова “таким чином”, “так що”, “замість”, “наприклад”, “біля”, “формула”, “рівняння”, “вправа” і т.п.

  3. Не треба робити скорочення шляхом довільного злиття слів чи термінів (наприклад: спеціальна вправа – спецвправа, спортивне тренування - спорттренування).

  4. Умовні скорочення наукових термінів повинні бути однаковими по всій роботі.

  5. Скорочення складних термінів, утворені з початкових букв складних слів, пишуть рядковими буквами з крапками (наприклад: коефіцієнт корисної дії – к.к.д., центр тяжіння – ц.т.).

  6. Загальновживані скорочення загальних іменників позначаються злито рядковими буквами (наприклад: вищий навчальний заклад - внз).

  7. Посилання та інші сторінки роботи (глави, розділи, підрозділи та ін.), а також на таблиці та малюнках з вказівкою їх порядкового номеру даються зі скороченням (наприклад: див.табл. 3.1, мал. 3.1.1)

Цифровий матеріал.

  1. Числа до десяти, якщо вони не мають одиниць вимірювання, пишуть словами, більше десяти – цифрами. На початку речення, особливо абзацу, краще писати число словами.

  2. Якщо в ряду чисел є хоч одне число зі знаком після коми, усі числа повинні мати стільки ж знаків після неї: ……… 4,32; 5,00; 1,32.

  3. Числа, які стоять поряд, відокремлюються крапкою з комою: 1,0; 2,5; 3,2; 1,4.

  4. Перед числами з вказаними одиницями вимірювання не ставиться тире і прийменник “в”: швидкість бігу 9 м/с

  5. Одиниці вимірювання при дробових числах повинні з ними узгоджуватись: 3,5 рази; 2,5 хв; 1,4 год/тиж.

  6. Вказуючи межі коливань, одиниці вимірювання ставляться тільки після другого числа: швидкість вимірюється від 10 до 17 м/с; від 2 до 8 разів; від 10 до 12 балів.


^ ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ І ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
На написану чи надруковану курсову роботу, студент складає тези або доклад виступу обсягом 4-6 сторінок. В них він повинен коротко обгрунтувати актуальність теми, ознайомити із завданнями досліджень, методами, організацією та основними результатами досліджень. При викладанні матеріалів дослідження студент повинен чітко володіти текстом.

Захист робіт проводиться відкрито при обов’язковій участі наукового керівника і в присутності студентів курсу чи академічної групи.

Після доповіді (приблизно 10-15 хв.) студент повинен чітко відповісти на поставлені запитання.

При оцінці курсової роботи необхідно враховувати:

  • якість роботи, правильність і глибину викладання матеріалу теми, відповідність змісту назві теми;

  • чіткість і конкретність постановки завдань та вибору сучасних методів дослідження;

  • методичний рівень, літературне опрацювання (кількість праць), грамотність та культуру оформлення роботи;

  • якість доповіді: уміння коротко, чітко обгрунтовувати актуальність теми, здібність швидко та зрозуміло відповідати на поставлені запитання;

  • ступінь самостійності при виконанні роботи;

  • глибину знань, правильність виконання і чіткість ілюстрацій.

На підставі результатів захисту, робота оцінюється диференційованою оцінкою за бальною системою. Оцінка “задовільно” виставляється тим студентам, які правильно та досить переконливо розкрили основні питання теми; оцінка “добре” – робота виконана на високому рівні, в ній повно і всебічно висвітлені питання теми, включено фактичний матеріал дослідження, наявні ілюстрації; оцінка “відмінно” – робота, в якій крім вищевказаного, має місце самостійний аналіз фактичного матеріалу, узагальнення передового педагогічного досвіду роботи, результати власного педагогічного експерименту (опрацьований за допомогою методів математичної статистики), методичні рекомендації для теорії і практики фізичного виховання.


Зразок таблиці
Таблиця 3.1
Показники рівня фізичної підготовленості дівчат 7-8 років ( в %)


Рівні фізичної підгот-ті

Етапи дослідження

Початок експерименту

Закінчення експерименту

Контрольна группа

Експериментальна група

контрольна група

Експериментальна группа

Низький

33,3%

20,1%

33,3%

6,6%

Нижче середнього

46,6%

26,6%

40,0%

20,0%

Середній

13,3%

33,3%

20,1%

33,3%

Вище середнього

6,6%

20,0%

6,6%

26,6%

Високий










13,3%



Зразок рисунка




Рис.3.1 Показники фізичної працездатності у учнів віком 15-17 років

Примітки : 1. – юнаки

  • дівчата

2.


Д
ЗРАЗОК
^ ЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД


ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Факультет фізичного виховання

Кафедра теорії та методики фізичної культури і туризму


КУРСОВА РОБОТА

з теорії та методики фізичного виховання
з теми: Вивчення критеріїв дозованих навчальних навантажень рекомендованих шкільною програмою з

фізичної культури

Виконав(ла): ПЕТРОВ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ___________
студент групи ___1218/2__________________________________________

(шифр) (підпис) (дата)
Керівник: доцент кафедри ТОФК ____________________ Т.М. Чиженок

(підпис) (дата)
Запорожжя

2009

1   2   3

Схожі:

Т. М. Чиженок методичні рекомендації iconМетодичні рекомендації
Методичні рекомендації до написання та захисту дипломних робіт (освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр») напрям підготовки „Правознавство”...
Т. М. Чиженок методичні рекомендації iconМетодичні рекомендації міністерство освіти І науки україни закарпатський державний університет
Феннич В. П. Цивільний процес: Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів зі спеціальності “Правознавство”. – Ужгород:...
Т. М. Чиженок методичні рекомендації iconМетодичні рекомендації
Методичні рекомендації до виконання дипломних та магістерських робіт студентами спеціальності 03050501 та 03050501 «Управління персоналом...
Т. М. Чиженок методичні рекомендації iconТа методичні рекомендації по їх проведенню
Плани семінарських занять та методичні рекомендації по їх проведенню з навчальної дисципліни
Т. М. Чиженок методичні рекомендації iconМетодичні рекомендації Направляються для використання в роботі юридичних...
...
Т. М. Чиженок методичні рекомендації iconМетодичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни
Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Науково-дослідна робота з використанням еом"
Т. М. Чиженок методичні рекомендації iconМетодичні рекомендації до написання курсової роботи з дисципліни...
Методичні рекомендації до написання курсових робіт для підготовки бакалаврів напрямку підготовки за спеціальністю 030601 «Менеджмент»/Укладач:...
Т. М. Чиженок методичні рекомендації iconМетодичні рекомендації для курсових робіт з дисципліни
Методичні рекомендації щодо написання курсової роботи з дисципліни «Методологія та методи соціологічних досліджень» для студентів...
Т. М. Чиженок методичні рекомендації iconМетодичні рекомендації для проходження асистентської
Червінська І. Б. Методичні рекомендації щодо організації та проведення педагогічної асистентської практики магістрантів спеціальності:...
Т. М. Чиженок методичні рекомендації iconМетодичні рекомендації до виконання
Методичні рекомендації до виконання індивідуальної роботи з дисципліни „Облік І звітність у бюджетних установах” денної І заочної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка