План Перші кочовики на територіях України. Кочові племена Півдня України у ІІІ хііі ст




Скачати 95.44 Kb.
НазваПлан Перші кочовики на територіях України. Кочові племена Півдня України у ІІІ хііі ст
Дата конвертації19.11.2013
Розмір95.44 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Культура > Документы
Тема: Історична доля півдня України
План

1. Перші кочовики на територіях України.

2. Кочові племена Півдня України у ІІІ – ХІІІ ст..

3. Антична колонізація Північного Причорномор'я.

1. Перші кочовики на територіях України.

Кочовики. Південь України - це неосяжний відкри­тий степ, який приваблював войовничі кочові племена Євразії. Завдяки цій географічній обставині південна Україна ста­ла центром життя кочових народів, які хвиля­ми змінювали один одного з кін. II тис. до н.е. і до XIII ст. н.е.: кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни, авари, болгари, хозари, печені­ги, половці, монголо-татари.

^ Переселення цих народів відбувалося зі сходу, крім готів. Вони прийшли з берегів Балтійського моря. Поруч із скотарством, яке становило основу господарства, кочовики займалися землеробством, ремеслами. Вони володіли воєнним мистецтвом, вели постійні війни, тримали в покорі сусідні народи.

Кіммерійці. Першими з найдавніших жителів Північного Причорномор'я, чия назва зафіксована в писем­них джерелах і дійшла до наших днів, були кіммерійці (IX-V11 ст. до н. е.). Найдавніша згад­ка про кіммерійців міститься в "Одіссеї" Гомера, найдокладніше розповів про них давньогрецький історик Геродот. Усі писемні згадки про кіммерійців пов'язані з їхніми воєнними походами. Ці войовничі племена доходили до країн Передньої та Малої Азії. Військо кіммерійців складалося з рухливих за­гонів вершників, озброєних сталевими й заліз­ними мечами та кинджалами, луками, бойовими молотами та булавами. Таку зброю кіммерійці мали завдяки вмінню виробляти залізо. Вони були першими на сучасних українських землях, хто навчився виробляти цей метал. Займалися пере­важно кочовим скотарством, але знали й ріль­ництво. Найбільшим багатством у кіммерійців вважалися коні, адже конярство давало левову частку продуктів харчування, коней використо­вували і як засіб пересування. Кіммерійці об'єднувалися у племена, а племе­на складали союзи на чолі з царями-вождями. Кіммерійським царям належала вся повнота вла­ди в державі, яка була рабовласницькою. Кіммерія розпалася внаслідок навали скіфських пле­мен, які витіснили частику кіммерійців за межі Причорномор'я, а ті, що залишилися, асимілю­валися загарбниками.

Скіфи. У VII ст. до н.е. в українських степах з'явилися іраномовні племена скіфів. Скіфи переважали кіммерійців чисельністю, військовою вправністю, більшою організованістю та єдністю. Геродот, розповідаючи про скіфів, виділяв се­ред них царських скіфів, скіфів-кочівників, скіфів-орачів та скіфів-землеробів. Царські скіфи жили на берегах Азовського моря та у степовому Криму. Скіфи-кочовики мешкали у степах Подніпров'я. Скіфи-землероби оселилися у лісостеповій зоні, скіфи-орачі - між Дніпром і Дністром. Власне скіфами були племена царсь­ких скіфів і скіфів-кочовиків. Вони панували над усіма іншими скіфськими племенами. Основним заняттям кочових скіфів було ско­тарство. Воно давало все необхідне для життя: коней, м'ясо, молоко. Скіфам доводилося весь час пересуватися степом у пошуках пасовиськ. Лісостепові племена займалися орним землероб­ством - сіяли пшеницю, ячмінь, жито. Окрім того, розводили свійських тварин і вирощували сади. Свої поселення розташовували на висо­ких, зручних для оборони пагорбах. Городища оточували високими земляними валами й гли­бокими ровами. Серед ремесел були поширені ковальське, бронзоливарне, гончарство, ткацт­во. Скіфи жваво торгували з грецькими містами Північного Причорномор'я. Скіфи постійно воювали, втручаючись у боротьбу між державами Передньої Азії? Найбільш відома їхня війна з перським царем Дарієм, яка уславила скіфів як непереможних воїнів. Ударну силу скіфського війська ста­новила кіннота. Кожний дорослий скіф був кінним воїном. Зброя скіфа-воїна складалася з лука зі стрілами, залізного меча, списа, бойової сокири, дротиків. Голову захищав бронзовий шолом, тіло - панцир і округлий щит. Скіфські воїни відзначалися жорстокістю до ворогів. За звичаєм, вони пили кров першого вбитого ними ворожого вояка з чаші, зробленої з черепа нещасливця.

^ Наприкінці VI ст. до н.е. у скіфів сфор­мувалася держава, яка досягла найвищого під­несення в IV ст. до н. е. Розквіт Скіфії пов'язаний з ім'ям царя Атея. Влада Атея поширювалася на величезні території від Дунаю до Дону. Цей цар карбував власну монету. Міць Скіфії по­хитнулася після поразки від македонського царя Філіппа II. На межі IV-III ст. до н.е. почався занепад Скіфської держави, а наприкінці III ст. до н. е. під натиском сарматів вона змістилась в степи Кримського півострова. Частина скіфів піз­ніше асимілювалася серед інших народів.

Сармати. У III ст. до н. е. в землі Північного Причорно­мор'я з поволзько-приуральських степів при­йшли сармати. Вже у ІІ-І ст. до н.е. вони пов­ністю займали степи між Доном і Дніпром, а іноді їхні поселення сягали навіть Південного Бугу й Дунаю. Назва "сармати" походить від іранського слова - "савромант", що означає "оперезаний мечем". За легендою, записаною Геродотом, сармати походили від шлюбів скі­фів з амазонками - безстрашними жінками-во­їнами. Сарматські жінки вміли їздити верхи, не гірше за чоловіків, володіли зброєю й разом з ними ходили в походи. У військовій справі сармати відрізнялися від скіфів ще більшою жорстокістю і непохитністю,

Основним заняттям сарматів було кочове скотарство. Вони розводили велику рогату худобу, овець, коней. Окрім того, полювали на степових звірів і птахів, ловили рибу, за­ймалися ремеслами. Наприкінці І ст. н. е. утворився великий союз племен, очолюваний сарматським племенем аланів. Кінець аланському пануванню в південноукраїнських землях поклали в III ст. германські племена готів, а в другій половині IV ст. - гуни.
^ 2. Кочові племена Півдня України у ІІІ – ХІІІ ст..

Готи. У III ст. своє панування в Північному При­чорномор'ї встановили германські племена готів, створивши тут Готську державу - Гетику. Столицею держави готів було так зване "Дніпрове місто", яке знаходилося поблизу одного з порогів Дніпра (неподалік від нинішнього с. Башмачка Запорізької області). Закріпившись у Північному Причорномор'ї, готи почали здійснювати свою військову експансію на Балкани і Малу Азію. Найбільшої могутності й сили політичне об'єднання готів досягло в середині IV ст. н. е. за правління короля Германаріха (332-375 pp.). Під кінець правління Германаріха почалася невдала для готів війна з племенами антів. Після смерті готського короля воєнну супе­речку з антами продовжив його спадкоємець Вінітарій. Саме він у 375 p. підступно вбив антського князя Божа з синами та 70 ста­рійшинами. Але вже наступного року готи були розгромлені кочовими племенами гунів, які підтримали антів у їх боротьбі проти готської держави. Після цієї нищівної поразки Гетика як держава швидко занепала. Більша частина її населення перейшла в над­дунайські землі, менша - залишилася на тери­торії Кримського півострова.

Гуни. Після перемоги над готами гуни невдовзі захопили величезні території від Дону до Дунаю. Вони зруйнували грецькі колонії в Причорномор'ї, підкорили племена готів, аланів, слов'ян. За правління Аттіли (сер. V ст.) держава гунів контролювала величезні про­стори від Рейну до Волги. І тільки після поразки в Каталаунській битві (451 p.) гуни нарешті були зупинені. Каталаунська по­разка підірвала могутність гунської імперії. Після смерті у 453 p. царя Аттіли його держава розпалася, а гуни поступово роз­порошилися серед місцевих народів. На зміну гунам прийшли нові хвилі тюрк­ських кочових племен, що, перетинаючи При­чорномор'я, рвалися за Дунай, до багатих європейських країн.

^ Авари та болгари. У VI ст. у Північному Причорномор'ї з'я­вилися орди аварів. Вони напали на антів, спустошили їхні землі. Боротьба виявилася ду­же виснажливою, і антський племінний союз розпався (602 p.). Ще одну загрозу для слов'ян у цей час становили напади булгар (болгар). Частина булгар осіла на Камі та Волзі, створивши тут державне утворення (Волзьку Болгарію), а інша, пройшовши через територію сучасної України, осіла у східній частині Балканського півострова, заснувавши міцну державу - Дунайську Болгарію. До її складу ввійшли землі південних слов'ян, культура яких пере­вищувала культуру переможців.

Хозари. Хозари прийшли з Азії й заснували велику державу - каганат, яка найбільшої могутності досягла в VIII ст. Хозари були войовничим народом, що підкорив багато племен: аланів, радимичів, в'ятичів, полян, сіверян. Формою залежності підкорених племен була сплата данини. Столицею Хозарського каганату було м. Ітіль на нижній Волзі.

Печеніги. Наприкінці IX ст. у південноукраїнських степах з'явились нові кочівники - печеніги, основним заняттям яких, крім скотарства, були грабіжницькі набіги на сусідні племена і країни. Впродовж 915-1036 pp. Русь воювала з ними 16 разів, не рахуючи дрібних сутичок. 972 p. хан Куря біля Дніпрових порогів розбив загін Святослава і зробив з княжого черепа чашу для пиття. У 1036 p. дружина Ярослава Мудрого роз­громила під стінами Києва печенізьку орду й відкинула її у безкраї степи.

Половці. Вийшовши у IX ст. з теренів сучасної Киргизії та Казахстану, половці витіснили печенігів - спочатку з Приаралля, а в першій половині XI ст. - і з Причорномор'я. Перший удар половців на Русь припадає на 60-ті pp. XI ст. До початку XIII ст. половці здійснили 46 великих походів на Русь. У різні часи Русь не лише воювала з кочів­никами, а й мала з ними мирні відносини і навіть торгувала. Коли з 60-х pp. XI ст. по­ловці почали тіснити печенігів, то частина з них відійшла за Дунай. З дозволу київського князя вони зайняли малозаселені землі Поросся та Південної Переяславщини. Русичі називали ці тюркські племена за кольором їхніх шапок чорними клобуками.

^ Кочові народи залишили помітний слід в історії України. Протягом століть вони впливали на розвиток українських земель, на формування матеріальної і духовної культури населення країни. Державні утворення кіммерійців, скіфів, сарматів, готів існували ще по IV ст. н.е.
^ 3. Антична колонізація Північного Причорномор'я.

З VII ст. до н.е. в Північному Причорно­мор'ї вихідцями із Греції були засновані міста-держави: Ольвія (гирло Південного Бугу), Тіра (біля гирла Дністра), Феодосія, Херсонес (на місці нинішнього Сева­стополя), Пантікапей (на місці сучасної Керчі) та інші.

Засновані спочатку містами малоазійського узбережжя, ці поселення невдовзі стали неза­лежними державами (VII-I ст. до н.е.), а пізніше (І ст. до н.е. - III ст н.е.) опинились під про­текторатом Риму. Найбільшого розквіту держави досягай у VI-IV ст. до н.е. Провідну роль серед них відігравали Ольвія, Херсонес, Боспорське царство. Головні причини заснування греками колоній - дефіцит землі і хліба, пере­населеність грецьких міст, воєнно-політичні конфлікти. Лідерство у заснуванні колоній належало малоазійському місту Мілету, "родоначальнику" понад 90 міст у басейні Чорного моря. Саме з малоазійських грецьких міст, які терпіли від постійних нападів персів і лідійців, рухався основний потік грецьких колоністів.

За формою правління міста-держави були республіками: демократичними (де вирі­шальну роль у політичному житті відігравав демос) або аристократичними (де влада фак­тично належала рабовласницькій аристо­кратії). Типовими демократичними полісами були Ольвія та Херсонес. Як свідчать джерела, демократизації суспільного життя міст передувала гостра внутрішня соціальна бо­ротьба. Так, переломним моментом в історії Ольвії можна вважати осаду міста полко­водцем Зопіріоном у 331 p. до н.е. У цей період у місті спалахнула гостра соціальна боротьба: було звільнено рабів, наділено громадян­ськими правами іноземців, пом'якшено бор­гові зобов'язання, збільшено повноваження народних зборів. Соціальні реформи за­спокоїли населення, в результаті Ольвія змогла дати відсіч Зопіріону.

^ Єдина монархія - Боспорське царство - виникла у V ст. до н.е. в результаті об'єднання більш як 20 міст на чолі з Пантікапеєм. Причому спочатку держава представляла со­бою союз грецьких міст, кожне із яких мало елементи самоврядування. Але поступово вона трансформувалася в монархію. До Боспорського царства входили Керченський та Таманський півострови, Кубань. Поряд з греками тут жили скіфи, таври (у Криму), меотські племена (у Приазов'ї та на Кубані). У період свого розквіту (IV-III ст. до н.е.) Боспор вдався до спроби поширити свою владу на все узбережжя Чорного моря. Правлячими династіями були Археанактиди ( 480-438 pp. до н.е.) та Спартокіди, що стояли при владі до 107 p. до н.е., коли під час повстання рабів та вільного населення під проводом скіфа Савмака було вбито царя Перісада V. По­встання виявилося згубним для Боспорської держави: спочатку вона ввійшла до складу Понтійського царства, згодом підпала під владу Риму, а у 70-х роках IV ст. н.е. остаточно розпалася під ударами гунів. Господарство античних міст-держав було засноване на жорстокій експлуатації рабів.

^ Економіка була багатогалузевою: •Торгівля велася у двох напрямках - з Гре­цією і з північними сусідами (скіфами та сарматами). У Грецію вивозили хліб, худо­бу, шкіру, пушнину, рабів. Сусідам прода­вали вино, зброю, тканини, вироби мистец­тва та ін .Ремесло досягла високого рівня розвитку і славилося виробництвом металевих, керамічних, ювелірних виробів, ткацтвом. Землеробство: вирощували пшеницю, ячмінь, просо, виноград, яблука, груші і т.п. О Скотарство і рибальство.

Духовна культура досягла високого рівня розвитку: розвивалися освіта, наука, літера­тура, музика, театр, скульптура, архітектура. Культуру міст-держав визначають як чорноморський варіант античної культури.

^ Причини занепаду:

• загальна криза рабовласництва, яка почалася з III cm. н.е. і підірвала сили держав;

• натиск кочовиків. У III cm. н.е. під натиском готів загинула Ольвія та ін. міста, в IV cm. н.е. під натиском гунів загинуло Боспорське царство. У V cm. н.е. античні міста-держави припинили існування. Культура античних колоній значною мірою вплинула на культурний розвиток сусідніх народів, у т.ч. і слов'ян.
^ Висновки до теми:

* Південні українські степи тривалий час були заселені кочовиками, які залишили помітний слід в історії України. Перший відомий науці кочовий народ, який мешкав на Півдні, - кіммерійці (кін. II тис. - VII ст. до н.е.). Вони створили перше в південних степах державне об'єднання.

* З VII ст. до н.е. по V ст.н.е. в Північному Причорномор'ї існували античні міста-держави, забезпечуючи тясні культурні зв'язки українських земель з античним світом.

* У лісостепових районах України на поч. н.е. розселяються слов'яни.

* На місці антського складаються нові державні об'єднання, а в IX ст. н.е. виникає держава - Київська Русь.
^ Цікаві факти:

* кургани – округлі насипи різної висоти, під якими містяться поховання – з’явилися в степах України наприкінці ІV тис. до н.е.

* слов’яни як самостійна етнічна спільнота, що співіснувала в Європі з германцями, фракійцями, сарматами сформувалась на рубежі н.е.

* за підрахунками Л.Гумильова, час існування кожного етносу не перевищує 1200 – 1500 рр.
Контрольні запитання:

Коли на територіях майбутньої України появилися перші кочовики?

Який спосіб життя вони вели?

Як і коли у Північному Причорномор’ї появилися грецькі міста-держави?




Схожі:

План Перші кочовики на територіях України. Кочові племена Півдня України у ІІІ хііі ст icon1. Трипільці найдавніші хлібороби на українських землях
Кочові племена Північного Причорномор’я (Х ст до н е. – ІІІ ст н е.). Велика Скіфія
План Перші кочовики на територіях України. Кочові племена Півдня України у ІІІ хііі ст iconПлан. Початки людського життя. Кочові племена на територыъ України
На території сучасної України давні люди з’явилися майже 1 млн років тому. Першою формою людського співжиття було первісне суспільство,...
План Перші кочовики на територіях України. Кочові племена Півдня України у ІІІ хііі ст icon10 Матеріальна І духовна культура кімерійсько-скіфсько-сарматської доби
Саме на даному історичному етапі військові кочові племена, які з’явились на території України, на нашу думку, загальмували позитивний...
План Перші кочовики на територіях України. Кочові племена Півдня України у ІІІ хііі ст iconКочові народи на півдні України. Скіфи. ?
Східні слов'яни. Походження, розселення східнослов'янських племен на території України
План Перші кочовики на територіях України. Кочові племена Півдня України у ІІІ хііі ст iconМодуль ІІ охарактеризуйте перші державні утворення на сучасних українських...
Катіарів, тресніїв, каралтаїв, назви яких походили від синів предтечі цього народу – царя Таргітая. Як свідчить Геродот, на території...
План Перші кочовики на територіях України. Кочові племена Півдня України у ІІІ хііі ст icon1. Найдавніші племена І держави на території України
Висвітлюється проблема появи протодержав на території України, походження слов`ян, їх життя та побут
План Перші кочовики на територіях України. Кочові племена Півдня України у ІІІ хііі ст iconТема: Стародавня україна
Перші поселення на території україни, кіерійці скіфи та сармати їх перші державні утворення. Античні міста поліси північного причорноморья...
План Перші кочовики на територіях України. Кочові племена Півдня України у ІІІ хііі ст iconВолинсько-Галицький державнополітичний комплекс в середині ХІІІ ст....
Урал (Яік) та у Поволжя, де були розбити половці, саксини та болгари. В першій половині 30-х років сталися постійні конфлікти монголів...
План Перші кочовики на територіях України. Кочові племена Півдня України у ІІІ хііі ст iconОрієнтовні питання до курсового екзамену з “Історія України”
Первіснообщинний лад на території України. Трипільська культура. Перші державні утворення
План Перші кочовики на територіях України. Кочові племена Півдня України у ІІІ хііі ст iconМіністерство освіти І науки, молоді ат спорту України
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка