Моделі побудови національних систем бухгалтерського обліку




НазваМоделі побудови національних систем бухгалтерського обліку
Сторінка1/6
Дата конвертації19.06.2013
Розмір0.59 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Бухгалтерія > Документы
  1   2   3   4   5   6



Моделі побудови національних систем бухгалтерського обліку





У системі бухгалтерського обліку результатом пізнання виступає сформована модель господарської діяльності суб’єкта господарювання.

Сам бухгалтерський облік є моделлю господарської діяльності підприємства. Бухгалтерську модель можна визначити наступним чином: спрощене відображення реальної фінансово-господарської діяльності підприємства. Така модель описує взаємозв’язки між різними показниками діяльності. Дане визначення означає, що бухгалтерська модель є спробою показати комплексний характер фінансово-господарської діяльності у формі спрощених (у порівнянні з дійсністю) моделей.

З іншого боку бухгалтерський облік як система оперує великою кількістю взаємопов’язаних змінних величин, а тому і його сутність може бути представлена у вигляді певної моделі.

В моделях відтворюються лише основні, найважливіші на певному етапі дослідження властивості об’єкту, тому моделювання дозволяє виявити суттєві фактори впливу на ті чи інші параметри досліджуваних явищ. У такому аспекті розвиток методу моделювання визначає розвиток бухгалтерського обліку, а тому має велике практичне значення: лише чітке уявлення про властивості процесів, що підлягають бухгалтерському відображенню, є підставою для одержання раціональних відповідей на запитання, що постають перед бухгалтерами-практиками.

У бухгалтерському обліку моделювання є описом найбільш загальних властивостей, які притаманні обліку в різних галузях і господарських системах. Модель, побудована на загальних принципах, визначає методику дослідження, методику обліку, застосування якої як теоретичної бази можливе для всіх галузей. При цьому галузеві методики можуть бути представлені як окремий випадок моделі з урахуванням особливостей конкретного об’єкту.

Правилом сучасного наукового пошуку стає розгляд об’єктів і процесів як систем – у всій сукупності складових цих об’єктів і процесів, зв’язків і відносин, включаючи відносини з навколишнім середовищем.

Системний підхід до дослідження складних систем дозволяє виявити внутрішній механізм не лише дії окремих їх компонентів, але й їх взаємодії на різних рівнях. Застосування категорії системи, системний підхід до пізнання, зокрема, облікових явищ мають виключно важливе значення, оскільки дозволяють дослідити внутрішню єдність обліку, органічний взаємозв’язок та гармонічну взаємодію його складових частин.

Для вивчення системи бухгалтерського обліку та побудови її найпростішої моделі необхідно вивчити властивості бухгалтерського обліку та побудувати індивідуальні моделі, що є основою для побудови універсальної облікової моделі. Це допоможе підсилити спрямованість обліку на вирішення нагальних проблем.

Слід підкреслити, що розподіл на моделі обліку є вельми умовним – не існує і двох країн з повністю ідентичними системами обліку. Із ста країн (Північна і Південна Америка, Австралія, Африка, Європа) приблизно 60 % можна віднести до англо-американської моделі побудови НСБО, 30 % – до континентальної і 10 % – до південноамериканської.

У англомовній літературі поширений підхід до розгляду континентального і американського підходів як концепцій внаслідок їх домінуючого у світі характеру. У ряді праць ці концепції називають моделями, виділяючи ще латиноамериканську та ісламську моделі на основі історії країн, що об’єднані такими моделями, прийнятих цінностей, політичної системи, господарського законодавства (зовнішнього середовища функціонування бухгалтерського обліку). Розглянемо детальніше виділені моделі.

Зростання економічної сили США у першій половині ХХ ст. мало за результат зростання впливових теоретичних позицій і практик американської моделі не тільки в Німеччині і Японії, але й в країнах, що розвиваються, зокрема в Бразилії, Ізраїлі, Мексиці, Філіппінах. Цей вплив залишається досить відчутним і в наш час. США залишаються лідером за асигнуваннями на наукові розробки і за кількістю публікацій у сфері бухгалтерського обліку, вони мають високорозвинену систему університетської освіти, орієнтовану на підготовку професіоналів найвищого рівня. Проте не дивлячись на те, що багато хто сприймає американську систему обліку і звітності як найкращу альтернативну до міжнародних стандартів, в той же час не всі країни охоче сприймають американські стандарти і принципи обліку.

Промислова революція в США та Великобританії призвела до різкого збільшення їх національного багатства. Із зростанням кількості та масштабів діяльності компаній збільшувалися й їх потреби в капіталі, при цьому джерелом значної його частини був багатий середній клас, що зароджувався. Цей процес суттєво вплинув на розвиток фінансового обліку в обох країнах. По-перше, зростала кількість інвесторів та кредиторів, їх склад ставав все різноманітнішим, багато компаній переходили у корпоративну власність. По-друге, власники компаній (інвестори) все більше відокремлювалися від оперативного управління, передаючи його професійним найманим управлінцям. В цій ситуації фінансова облікова інформація стала важливим джерелом даних про добробут компанії. З’явилася практика надання управлінським персоналом фінансових звітів акціонерам для контролю за ефективним використанням ресурсів. Саме ця обставина зумовила направленість фінансової звітності на задоволення інформаційних потреб інвесторів та кредиторів. Така орієнтація фінансового обліку в США та Великобританії притаманна йому вже протягом багатьох років. Більше того, в цих країнах були створені ринки та біржі цінних паперів. Результат – фінансові звіти компанії відрізняються значною аналітичністю, а метою фінансового обліку є визначення рентабельності господарської діяльності як однієї з характеристик ефективності роботи управлінського персоналу.

Англо-американська концепція обліку була згодом “експортована” в колишні англійські колонії і близькі торгові партнери Великобританії і США. В даний час її використовують: Австралія, Багами, Барбадос, Бенін, Бермуди, Ботсвана, Венесуела, Гана, Гонконг, Домініканська республіка, Замбія, Зімбабве, Ізраїль, Індія, Індонезія, Ірландія, Кайманові острови, Канада, Кенія, Кіпр, Колумбія, Ліберія, Малаві, Малайзія, Мексика, Нігерія, Нова Зеландія, Пакистан, Панама, Папуа-Нова Гвінея, Пуерто-Рико, Сінгапур, Танзанія, Тринідад і Тобаго, Уганда, Фіджі, Філіппіни, країни Центральної Америки, ПАР, Ямайка.

Розквіт англо-американської школи у теорії бухгалтерського обліку припадає на період між двома світовими війнами. Базові принципи цієї моделі розроблені у Великобританії, США та Нідерландах. Провідна ідея моделі – орієнтація обліку на інформаційні запити інвесторів та кредиторів. Основоположники англо-американської школи (Ч.Е. Шпруг, А.Ч. Літтлтон, В.Є. Патон, Ч. Гаріс, Г. Свіней, Д.А. Хіггінс, Р. Антоні) переслідували одну мету – зробити облік “зброєю” управління. Це вимагало безумовного знання людської психології, що необхідно для прийняття управлінських рішень, спрямованих на благо компанії. Зазначене призвело до використання бухгалтерами англомовних країн методів біхевіоризму. Психологічне трактування забезпечує стандартизацію бухгалтерської роботи, яка перетворюється на сукупність раніше заданих варіантів – рішень. Для досягнення поставлених цілей були висунуті наступні принципово нові ідеї:

  • широке використання в обліку натуральних вимірників;

  • метод “стандарт-кост”;

  • виділення управлінського обліку;

  • біхевіоризм.

Досить плідні наслідки для практичної бухгалтерії мала розробка ідей облікової політики на підприємстві. Необхідність в цьому не випадково виникла в США – саме в цій країні облік найменш регулюється державними органами.

Отже, ключовий внесок у розвиток цієї моделі внесли Великобританія, США і Нідерланди. Тут активний розвиток акціонерної форми володіння капіталом призвів до того, що бухгалтерська звітність розглядається як основне джерело інформації для інвесторів і кредиторів. Майже всі компанії присутні на ринку цінних паперів, і вони напряму зацікавлені в наданні об'єктивної інформації про своє фінансове положення. Ця модель в більшості країн припускає використовування принципу обліку за первинною вартістю (historical cost principle). Передбачається, що вплив інфляції незначний і господарські операції (реалізація, твір витрат, придбання фінансових активів) відображаються за цінами на момент операцій. В середині 70-х рр., коли в США в результаті нафтової кризи збільшилися темпи інфляції, Рада з фінансових облікових стандартів рекомендувала надавати звітність з коректуванням на інфляцію, проте вже в 1984 р., коли інфляція знизилася, від цього правила відмовилися.

Введення в теорію і практику категорії “облікова політика” означає визнання ролі бухгалтера і облікових методів у формуванні прибутку підприємства, показує відносність облікових даних, суттєво змінює статус бухгалтера і його роль в управлінській ієрархії. Подальшого розвитку дана ідея отримала у формуванні нового напряму в обліку, що отримав назву “креативний облік”.

Головним предметом обліку у країнах англо-американської моделі НСБО, на якому фокусується увага, є приватне підприємство, що обумовлює цілеспрямованість обліково-економічної інформації на потреби широкого кола інвесторів і кредиторів, зацікавлених у максимізації власних доходів.

Англо-американська облікова модель має за свою основу теорію підприємства, згідно з якою отриманий чистий прибуток належить не власникам, а окремому і принципово відрізняючому від власних інвесторів підприємств. Тому у державах, які застосовують англо-американську методологію обліку, традиційно пріоритет віддавався звіту про прибутки і збитки, який вважається більш важливим, ніж баланс, формою звітності. Звіт про прибутки і збитки, який будується у відповідності з підходом “доходи – затрати”, заснован на макроекономічних припущеннях, які лімітують число трансакцій між економічними об’єктами. У відповідності з цими економічними положеннями автономні економічні одиниці розглядаються як закриті системи, які повинні бути зацікавлені в досягненні максимальної ефективності, що до недавнього часу приводило до ігнорування ними інтересів суспільства.

Сьогодні основна ідея облікової практики в країнах англо-американської моделі – задоволення інформаційних потреб ринку капіталів, орієнтованого на приватних інвесторів. Головними користувачами інформації фінансової звітності виступають учасники ринку цінних паперів. Для англомовних країн характерне мінімальне втручання державних органів в процеси регулювання і формування методології бухгалтерського обліку: облікові регулятиви розробляються професійними бухгалтерськими організаціями країн і, як правило, носять рекомендаційний характер. Кращі спеціалісти в сфері бухгалтерського обліку об’єднуються в асоціації і розробляють основоположні облікові принципи, які визнають державні органи. Бухгалтерський облік орієнтований на обчислення прибутку і деталізацію його використання.

На практиці кожна країна при створенні системи бухгалтерського обліку і звітності так чи інакше спирається на законодавчі акти. Між країнами можуть бути дуже значні відмінності щодо залучення представників приватного сектору до встановлення стандартів. Загальна тональність бухгалтерського регулювання може бути різною, навіть якщо порівнювати лише країни Європейського Співтовариства, які досягли певного ступеню гармонізації НБСО.

Сьогодні серед країн-представників англо-американської моделі слід розрізняти:

  • англійський (характерний для таких країн, як Австралія, Великобританія, Ірландія, Нова Зеландія, ПАР);

  • американський (Канада, Мексика, США, Філіппіни, Японія) варіанти побудови НСБО.

Наприклад, у Великобританії активи відображають, починаючи з найменш ліквідних компонентів і закінчують найбільш ліквідними, а в США – навпаки.

Традиційно основним джерелом фінансування діяльності компаній у Великобританії є власний капітал. Фінансувати свої довгострокові проекти фірми вважають за краще з власних засобів. Банківськими позиками користуються лише для короткострокового фінансування (в цьому відмінність британських традицій бізнесу від континентально-європейських і японських). Тому останніми роками під впливом міжнародних стандартів британські бухгалтери все частіше вибирають для віддзеркалення фактів господарського життя способи, які дають максимально докладну інформацію про власний капітал фірми. Проте, на відміну від США, де захист інтересів акціонерів покладений на Комісію з цінних паперів (SЕС), фінансові ринки Великобританії є саморегульованими: за відповідністю інформації, представленої в бухгалтерській звітності фірм, принципам достовірності, сумлінності і повноти стежить сама Лондонська біржа, правила якої є не такими суворими, як у бірж США.

Фірми США характеризуються дуже високою еластичністю по відношенню до змінних зовнішніх і внутрішніх умов. Такі фірми характеризуються частими коригуваннями планів, як коротко- так і середньострокових. Безперервному коригуванню підлягає фінансовий план. Американські фірми мають схильність до вищого ступеню ризику при прийнятті рішень інвестиційного характеру, розраховуючи на швидкий “спекулятивний” прибуток. Уся облікова інформація має бути підготовлена синтетичним способом, який дає можливість швидко її використати.

До англо-американської системи зазвичай відносять і Нідерланди, але для цієї країни континентальної Європи характерний перехід не від практики до теорії, а навпаки, від теорії до практики.

Родоначальниками цієї моделі вважаються країни континентальної Європи і Японія. Тут специфіка бухгалтерського обліку зумовлена двома чинниками: орієнтація бізнесу на крупний банківський капітал і відповідність вимогам фіскальних органів. Залучення інвестицій здійснюється з безпосередньою участю банків, і тому фінансова звітність компаній призначена в першу чергу для них, а не для учасників ринку цінних паперів. В континентальній моделі значний вплив на порядок складання звітності надають державні органи. Це можна пояснити пріоритетністю задачі держави по збору податків. В основному країни з цією моделлю також керуються принципом незмінності первинної оцінки. Росія та Україна належать до континентальної моделі, певним чином на бухгалтерський облік в цих країнах вплинули Німеччина і Франція.

Країни. Австрія, Алжир, Ангола, Бельгія, Буркіна-Фасо, Кот д’Івуар, Гвінея, Німеччина, Греція, Данія, Єгипет, Заїр, Іспанія, Італія, Камерун, Люксембург, Малі, Марокко, Норвегія, Португалія, Росія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Того, Франція, Швейцарія, Швеція, Японія.

В країнах, які використовують континентальну модель обліку, фінансування компаній більшою мірою здійснюється не фондовими ринками, а банківським сектором. В зв’язку з тим, що банківська діяльність жорстко контролюється державою, бухгалтерський облік у цих країнах регламентується законодавчо і відрізняється значною консервативністю. При цьому орієнтація на управлінські запити кредиторів не є пріоритетною задачею обліку. Облікова практика направлена передусім на задоволення вимог влади, зокрема на вирішення задач оподаткування відповідно до національного макроекономічного плану.

У міжнародній практиці відокремилися два основні підходи до проблеми ідентичності фінансового результату в економічному і юридичному змісті, як вже зазначалося у п. 1.2. У західних країнах з ринковою економікою реалізується весь спектр зв'язків між бухгалтерією й оподаткуванням: від сильного впливу податкових правил на систему обліку до незалежного існування обох систем. Країни, що дотримуються континентальної моделі, також можуть бути поділені на дві групи: 1) ті що надають переважну роль правильності відображення облікових даних, переважно правових (Німеччина); 2) ті, що надають переважну роль податковому фіскальному праву (Бельгія, Італія, Іспанія, Франція).

Для країн континентальної моделі бухгалтерського обліку (Німеччина, Франція, Швеція, Бельгія, Іспанія, Італія, Швейцарія й ін.) характерний досить тісний зв’язок між системами бухгалтерського обліку й оподаткування. Облікова практика в цих країнах спрямована насамперед на задоволення вимог урядів у відношенні оподатковування. Усередині даної групи, у свою чергу, країни розрізняються за ступенем залежності системи обліку від оподатковування. Так, Німеччина вважається яскравим прикладом твердої залежності, Франція – сильної залежності, яка поступово слабшає. Серед країн континентальної моделі німецька НСБО виділяється тісним взаємозв’язком комерційного і податкового обліку, особливою роллю законодавчого регулювання, схильністю до суворого слідування регулятивам, послідовним консерватизмом. Консерватизм (обачність, обережний підхід) виявляється в оцінці основних засобів (можливість наднормативних безповоротних списань, створення різних резервів), в оцінці запасів (нетрадиційний спосіб визначення якнайменшої величини з собівартості і ринкової вартості), в оцінці цінних паперів (окрема оцінка по кожному виду паперів, в протилежність англо-американському портфельному підходу) і т.ін.

Доцільно використати досвід зарубіжних країн з урахуванням національних особливостей. Зокрема одним із шляхів узгодження податкового і бухгалтерського обліку є запровадження максимально однотипного обчислення прибутку до оподаткування в податковому і бухгалтерському обліку, або розробка перехідної таблиці, яка дала б змогу перейти від балансового прибутку до прибутку в податковому обліку, як запроваджено у Франції. Реалізація запропонованих заходів сприятиме вдосконаленню методології та організації бухгалтерського обліку й аналізу в Україні та наближенню їх до міжнародних.

У Франції та Швеції бухгалтерський облік має дещо іншу орієнтацію. Уряди цих країн відіграють значну роль в управлінні національними ресурсами, а підприємства зобов’язані дотримуватися урядової економічної політики, зокрема, в межах макроекономічного планування. Уряди не тільки не контролюють фінансові можливості бізнесу, але й виступають в разі необхідності в ролі інвестора чи кредитора. Тут бухгалтерський облік орієнтований передусім на потреби державних планових органів. Фірми змушені дотримуватися уніфікованих стандартів в сфері обліку та звітності, що значною мірою спрощує та підвищує ефективність роботи урядових органів. В Іспанії система бухгалтерського обліку та звітності передбачає подання спеціального звіту, користувачами якого є акціонери, кредитори, службовці, уряд, а також конкуренти.

Німецькі підприємства, на відміну від американських, стараються оволодіти ринком поступово і систематично. Стратегію їх діяльності можна оцінити як поступове налагодження стрункої структури відділів у певній державі. Інформація, що доставляється менеджером з німецьких фірм, повинна відзначатися чіткістю виконання та бути детально опрацьована. Наприклад, план продажу повинен враховувати усі можливі передбачені чинники, які можуть впливати на його форму. Німецька бухгалтерія є консервативною. Значною мірою податкове право регулює спосіб формування у бухгалтерському обліку детальних фінансових відомостей”1. Головними причинами такої ситуації вважаються:

  • наявність представників працівників в наглядових радах призводить до вимагання вищих заробітних плат у випадку виявлення більшого прибутку,

  • банки як головні джерела фінансування не залежать від облікових даних, тому що їх представники є членами правління фірм,

  • забезпечити кредиторську заборгованість найкраще у результаті застосування консервативних (обережних) принципів обліку.

Фірми Франції мають багаторічну традицію у сфері підготовки та презентації аналізу фінансових індексів (показників). Характерними є вимоги менеджерів у сфері мови. Філії закордонні закордонних підприємств зобов’язані забезпечувати даними будь-якого характеру про діяльність підприємства французькою мовою.

Південноамериканська модель (Аргентина, Бразилія, Перу, Уругвай, Болівія, Чилі й ін.) досить близько примикає до континентальної моделі обліку. В цілому ця модель є деяким симбіозом двох попередньо розглянутих моделей НСБО.

Особлива риса південно-американської моделі обліку – перманентні коригування даних на темпи інфляції. Облік орієнтований на потреби державних органів. У звітності досить розгорнуто представлена інформація, необхідна для реалізації податкової політики держави.

В країнах Південної Америки, фінансовий облік розробляється в основному для забезпечення гарантії того, що держава отримає належну суму податку на прибуток.

Країнами-представниками моделі є Аргентина, Болівія, Бразилія, Гайана, Парагвай, Перу, Уругвай, Чилі, Еквадор.

В цілому країни Латинської Америки – а це 33 суверенні держави та деякі залежні території – характеризуються певною спільною історичною долею, близькістю мов і культури, що не може не впливати на спільність багатьох рис їхнього сучасного соціально-економічного розвитку. І все-таки країни регіону суттєво різняться за рівнем економічного розвитку, економічним і технічним потенціалом. Крім того, вони помітно відрізняються одна від одної природно-географічними умовами, чисельністю населення, особливостями розвитку, що історично складалися, а також особливостями включення в МПП та низкою інших факторів.

Ключову дію на становлення бухгалтерського обліку в південноамериканських країнах надали інфляційні процеси. Тому відмітною характеристикою цієї моделі є метод коригування показників звітності з урахуванням зміни загального рівня цін. Поправка на інфляцію необхідна для забезпечення достовірності поточної фінансової інформації (особливо відносно довгострокових активів). Коригування звітності орієнтовано на потреби держави щодо виконання прибуткової частини бюджету

Сучасному господарству латиноамериканських країн притаманні деякі найбільш загальні риси, що історично склалися й продовжують визначати економічне обличчя регіону. Одна з них – багатоукладність економіки. У сільському господарстві ця особливість проявляється у збереженні латифундизму та пов’язаних з ним різних форм докапіталістичних аграрних відносин. Лише в Чилі, Панамі та на Кубі, у сільському господарстві багатьох країн активно розвиваються капіталістичні виробничі відносини з притаманною їм найманою працею, діють великі монополії. У деяких країнах створено кооперативні та державні господарства.

Певна багатоукладність спостерігається і в промисловості. Майже половину робочої сили регіону становлять ремісники, робітники кустарних підприємств або невеликих фабрик, які всі разом виробляють менше 8 % вартості промислової продукції. Поряд з цим існують великі промислові підприємства, що належать місцевому капіталові, державі та іноземним монополіям. Значна питома вага архаїчних укладів у місті й на селі виключає певну частину населення з активних товарно-грошових відносин, звужує внутрішній ринок, гальмує розвиток господарства.

Подібно до Азії та Африки Латинська Америка посідає залежне, підпорядковане місце у системі міжнародного поділу праці, відповідно до якого вона все ще часто є постачальником продовольчо-сировинних товарів для промислово розвинутих держав, ринком збуту готової продукції останніми, сферою прибуткового розміщення капіталів.

Про це свідчить той факт, що за століття сподівань, сповнених за утвердження політичної та економічної незалежності, країнам Латинської Америки не вдалося позбутися таких рис, як загальна відносна відсталість у розвитку продуктивних сил; слабкість науково-технічного потенціалу та глибока залежність від імпорту досягнень НТР; економічна й технологічна залежність; нерівноправність у МПП; втрата капіталів у результаті нееквівалентного обміну, нерівноправної торгівлі, вивозу прибутків і відсотків тощо; перманентно зростаюча фінансова заборгованість та ін. За рівнем розвитку суспільного виробництва, рівнем продуктивності праці, обсягом валового національного продукту на душу населення латиноамериканські країни й досі значно поступаються перед економічно розвинутими країнами.

Ще одна із загальних і, по суті, негативних рис сучасного господарства латиноамериканських країн, якої багатьом із них не вдалося подолати, полягає у монопродуктивності спеціалізації. Монополія на землю та інші природні ресурси, що зберігаються за привілейованими верствами суспільства, обмежений внутрішній ринок і часто недостатній розвиток сучасної обробної промисловості – все це суттєві фактори, що спричиняють традиційну орієнтацію національних господарств на ринки розвинутих країн. Політика іноземних монополій гіпертрофує цю орієнтацію, в переважній більшості країн зберігаються монокультурність у сільському господарстві та монопродуктивність у видобувній промисловості.

На інтеграційний процес великий вплив справляють ТНК в латиноамериканських країнах. У повоєнний період на економічний розвиток країн Латинської Америки суттєво вплинула діяльність на їх територіях сучасних ТНК. За нових умов ця діяльність зазнала докорінних змін: монополії США та інших розвинутих країн вже не задовольнялися лише торговельними відносинами з Латинською Америкою, вони прагнули завоювати її ринок “зсередини”. Широкого розмаху набирає створення ТНК своїх філій у латиноамериканських країнах, передусім у найбільш розвинутих регіонах. Зарубіжні інвестори, що володіють більш сильною виробничою і фінансовою базою, прагнуть скористатися торговельною та митною лібералізацією і кооперуванням у власних цілях. Особливо велика частка іноземних капіталів у регіональних і субрегіональних угодах у галузі хімії, фармацевтики, електроніки та електротехніки, конторського обладнання тощо.

Спільною проблемою для всіх без винятку країн Латинської Америки (до речі, як і для країн, що розвиваються, в інших регіонах) залишається уже згадувана залежність від іноземного капіталу. За даними МВФ, на країни Латинської Америки на початку 90-х років ХХ ст. припадало близько 48 % усіх прямих закордонних інвестицій країн, що розвиваються, в цілому. Левова частка прямих закордонних інвестицій надходить у Латинську Америку із США – 45 % інвестицій у країни регіону, Великобританії – майже 19, Японії – понад 18 %. Індустріалізація з участю іноземного капіталу є суттєвою ознакою залежно становища Латинської Америки – наукового, технологічного, патентно-ліцензійного.

Гострою залишається проблема зовнішнього боргу всіх без винятку країн Латинської Америки.

В економіці Латинської Америки, на відміну від інших регіонів світу, досить сильні позиції має державний сектор. До речі, його розвиток часто зумовлений нездатністю національного приватного капіталу успішно конкурувати з іноземним капіталом, здебільшого репрезентованим ТНК. Тому в окремих випадках розвиток державного сектора є єдиною реальною силою, здатною протистояти міжнародним монополіям. Проте у реальних умовах державний сектор – явище суперечливе. Справа в тому, що значення й характер функціонування державного сектора в економіці різних країн неоднакові і залежать часом від співвідношення політичних сил у них. У деяких країнах держава контролює інфраструктуру, великі нафтові, металургійні, хімічні підприємства, водночас її позиції слабкіші у машинобудуванні, електротехнічній, радіоелектронній та інших галузях, що визначають науково-технічний прогрес. Великі державні підприємства діють у металургійній промисловості та в машинобудуванні Аргентини, Бразилії, Мексики. Значною є частка державних капіталовкладень у провідні галузі економіки та в інфраструктуру. На частку держави припадає від 40 до 50 % валових капіталовкладень у Болівії, Перу, Еквадорі, від 30 до 40 % – в Колумбії, Уругваї.

Для фінансової системи країн Латинської Америки притаманні деякі спільні характерні риси, зокрема такі, як переважання в більшості з них надходжень від непрямого оподаткування над доходами від прямих податків, значні асигнування бюджету багатьох країн на економічні та соціальні цілі, перевищення бюджетних витрат над доходами, покриття дефіциту бюджету за рахунок додаткової емісії паперових грошей. Частина податкових надходжень збирається місцевими адміністраціями і не враховується бюджетом центральних урядів. Істотними статтями надходжень до бюджетів деяких країн – зокрема Аргентини, Болівії, Венесуели, Перу – є доходи від державної власності, а також від надання фінансових коштів, ліцензій та платних послуг приватному секторові – в Мексиці, Домініканській Республіці, Гондурасі, Перу, Еквадорі. Й ще особливість – поряд із щорічними бюджетами у деяких країнах складаються спеціальні рахунки капіталовкладень; у прибутковій частині таких рахунків відображаються надходження від державних кредитів, а у видатковій – платежі за основними статтями капіталовкладень держави. Характерною рисою бюджетів більшості країн є хронічний дефіцит. Постійно потерпає валютно-фінансова система і від інфляційних потрясінь.

Провідне становище в кредитній системі країн регіону належить центральним емісійним банкам. У цілому кредитна система Латинської Америки – це розгалужена і досить розвинута мережа банків, установ довгострокового кредитування, страхових агентств, структур взаємного кооперування та інших видів кредитування.

Основна ідея моделі – забезпечення потреби в міжнародній узгодженості інтересів міжнародних транснаціональних корпорацій та іноземних учасників міжнародних валютних ринків. Ця модель ще не набула широкого застосування Тільки незначна кількість великих корпорацій може стверджувати, що їх фінансова звітність відповідає Міжнародним стандартам фінансової звітності. Детальніше сутність та необхідність виділення моделі розглядається у темі 2.

Формування моделей побудови національних систем бухгалтерського обліку знаходиться під впливом різних факторів (див. п. 1.3.), характерні відмінні риси кожної з моделей залежать від фактору, який домінує під час її побудови та функціонування. Так, на сьогоднішній день одним з факторів, що зумовив виникнення ісламської моделі побудови національних систем бухгалтерського обліку, є іслам як домінуюче віросповідання населення, а також його вплив на суспільне життя.

Релігія як світогляд мала великий вплив на розвиток усієї людської цивілізації. Її досить вагомий слід спостерігається у всіх аспектах як духовного, так і економічного та правового життя людей. Економічні аспекти тією чи іншою мірою прослідковуються у всіх релігіях. Але особливого значення вони набули в ісламі. Коран містить конкретні юридичні і економічні вимоги для мусульман і має вагомий вплив на досягнення справедливості у розподілі національного багатства і на все економічне життя суспільства загалом. В таблиці ??? наведено характерні риси ісламського та західного світогляду, що формує особливості економічних відносин в даних суспільствах.

Таблиця ??? Порівняльна характеристика західного та ісламського світоглядів

Характеристики

Західний світогляд

Ісламський світогляд

Філософська основа

Економічний раціоналізм

монотеїзм

Принципи, що витікають з філософського базису

Індивідуалізм / Секуляризм / Виживання найбільш пристосованих / Орієнтація на процес / Максимізація прибутку

Спільність / Релігіозність / Взаємодопомога / орієнтація на зовнішнє середовище / прийнятний дохід

Критерії, що слідують з філософської основи

Заснований на сучасних комерційних законах, швидше дозвільних, ніж етичних

Заснований на етичних законах, джерелом яких є Коран

Обмежене розкриття облікової інформації, що допускає облік суспільних інтересів

Повне розкриття облікової інформації з ціллю задоволення будь-яких розумних запитів користувачів що узгоджуються з шаріатом

Особиста відповідальність (акцент на індивідуумах, які контролюють ресурси)

Суспільна відповідальність (акцент на суспільстві, яке бере участь в експлуатації ресурсів)
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Моделі побудови національних систем бухгалтерського обліку iconПитання для підготовки до заліку з курсу «Облік у зарубіжних країнах»
Класифікація національних систем бухгалтерського обліку за різними ознаками (макро- та мікропідхід, суб’єктивно-географічна ознака,...
Моделі побудови національних систем бухгалтерського обліку icon1. основи побудови бухгалтерського обліку в бюджетних установах поняття...
Навчальна дисципліна “Облік у бюджетних установах” призначена для студентів напряму підготовки 030509 “Облік І аудит” усіх форм навчання...
Моделі побудови національних систем бухгалтерського обліку iconПлан рахунків бухгалтерського обліку банків України класи, рахунки...
План рахунків бухгалтерського обліку банків України класи, рахунки бухгалтерського обліку
Моделі побудови національних систем бухгалтерського обліку iconПлан рахунків бухгалтерського обліку банків України Класи, рахунки бухгалтерського обліку
Затверджено постановою Правління Національного банку Українивід 17 червня 2004 р. N 280
Моделі побудови національних систем бухгалтерського обліку icon1. Загальні основи І принципи бухгалтерського обліку в банках Організація...
Облік в банках” обирається для вивчення студентами спеціальності 050100 “Облік І аудит” за власним бажанням. Вивчення цієї дисципліни...
Моделі побудови національних систем бухгалтерського обліку iconШвець В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник
Тема розкриває загальне поняття про облік, його види, завдання. Студентам пропонується вивчити основні положення щодо сутності бухгалтерського...
Моделі побудови національних систем бухгалтерського обліку iconЗатверджено
Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку обрати форму його організації ведення бухгалтерського обліку бухгалтерськими службами...
Моделі побудови національних систем бухгалтерського обліку iconДокументація як елемент методу бухгалтерського обліку
Особливістю бухгалтерського обліку є суцільне І безперервне спостереження за всіма господарськими операціями, що здійснюються на...
Моделі побудови національних систем бухгалтерського обліку iconПлан анотація вступ основна частина. Загальна характеристика, предмет...
Основна частина. Загальна характеристика, предмет І методи бухгалтерського обліку
Моделі побудови національних систем бухгалтерського обліку iconПриклад оформлення звітів по с/Г
У вступі визначити мету, завдання та об’єкт виробничої практики, охарактеризувати завдання бухгалтерського обліку на основі Закону...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка