Первісна Доба. Життя людей у первісні часи




Скачати 73.27 Kb.
НазваПервісна Доба. Життя людей у первісні часи
Дата конвертації11.07.2013
Розмір73.27 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Біологія > Документы
Первісна Доба.

Життя людей у первісні часи

Первісні збирачі та мисливці. Вчені вважають, що предками перших людей були мавпи - австралопитекі, які жили в Африці понад 5 млн. р.т.н. під впливом зовнішніх причин — клімату, боротьби за виживання, праці — поступово набули людських рис. Перші предки людини жили в теплих краях. Наприклад, у Східній Африці вони з'явилися більше 3-2,5 млн. років тому, їх називають ще «гомо габіліс» (з лат. – людина вміла ). Ці люди не вміли розмовляти і спілкувалися один з одним за допомогою різноманітних звуків. Мозок у них був розвинутий краще, ніж у мавпи, але, звичайно, не так, як у сучасної людини. Знаряддя та кістки «людини вмілої» виявлені археологом Луісом Ліккі в Олдувайській ущелині та біля озера Туркана – стоянка Кообі Фора (Кенія та Ефіопія). Приблизно 1,6 млн. р.т.н. з’явився новий різновид пралюдини – пітекантроп. Його рештки знайдено на о-ві Ява, Китай, Північній Африці –Тарніфін, Європі – стоянки: Гайдельберг Вертешселлош (Німеччина, Угорщина), Ле-Валлоне (Франція). Близько 1,5млн. р.т.н. пітекантропи стали заселяти Європу та Азію.

Первісні люди не могли вижити поодинці, тому об'єднувалися у невеликі групи — первісні стада. Шукаючи їжу. вони збирали їстівні плоди, трави, корені, комах, тобто займалися збиральництвом. Люди не знали металів: необхідні їм ножі, сокири, рубила — примітивні знаряддя праці — виготовляли з каменю або за допомогою каменю, тому час, коли вони жили, називають кам'яним віком.

Приблизно ^ 200-125 тис. років тому почалося похолодання – в Європі з’явилися мамонти, шерстисті носороги, печерні ведмеді. Змінилася пралюдина. У 1856 р. у долині річки Неандр (приток Рейну) біля селища Неандерталь були знайдені викопні рештки розвинутої пралюдини, яка отримала умовну назву неандерталець.

Уміння виготовляти знаряддя праці було головною ознакою, яка відрізняла людину вмілу від тварин. Згодом людина навчилася користуватися вогнем. Це була справді велика подія. Люди почали готувати їжу на багатті, на вугіллі пекти м'ясо, яке було смачнішим і поживнішим від сирого. Вогонь зігрівав їх холодної ночі, розганяв морок, відлякував диких звірів. За допомогою вогню первісні люди зробили ще один важливий крок до виходу зі світу тварин.

Поступово люди освоїли холодні регіони Європи та Азії. У більш суворому північному кліматі їм знадобилися надійні житла-укриття на випадок негоди, для захисту від вітрів і морозів. Люди почали селитися в печерах або збудованих ними землянках і куренях. Стіни куренів вони вкривали шкірами великих тварин, як це роблять сьогодні деякі північні народи. Шкіри тварин стали також першим одягом людини.

У холодних краях первісні люди не могли прогодуватися лише збиральництвом. Найважливішим заняттям стало полювання. З його розвитком з'явилася і перша зброя — спис — довгий загострений дрючок із дерева. Пізніше до нього почали прив'язувати кам'яне вістря. Зі списами полювали на звірів, а для риболовлі застосовували кістяний гарпун — короткий спис із гострим кістяним наконечником.

Черговим винаходом людей були лук і стріли. Це уможливило впольовувати тварин і птахів з великої відстані, завдяки чому у людей з'явилося більше їжі.

Приблизно ^ 40 тис. років тому людина стала схожою на сучасну. Вчені називають її «людиною розумною». Вперше її рештки виявили в місцевості Кро-Маньйон (Франція). Звідси походить назва - кроманьонець

«Люди розумні» жили вже не первісними стадами, а родовими общинами кількістю в 30-40 осіб. Що це означає? В общині всі близькі і далекі родичі вважалися однією великою сім'єю. Там діяв звичай: один за всіх, усі за одного. Спільними були житло, запаси дров і їжі, кістки і шкури тварин. На чолі родових общин стояли досвідчені люди — старійшини. Декілька родових общин складали плем'я, яке очолювала рада старійшин.

У цих колективах провідна роль належала жінкам. Вони готували їжу, зберігали вогонь, народжували дітей і цим забезпечували продовження роду. Форму родового об'єднання, в якому жінці належить провідна роль, в науці називають матріархатом (з грец. «влада матері»). Суспільну організацію у вигляді родових об'єднань називають родовим ладом. Цю стадію розвитку пройшли у своїй історії усі народи Землі.

Наших предків у житті підстерігало чимало небезпек, вони бачили навколо себе багато незрозумілого, загадкового. Чому блискає блискавка і гримить грім? Чому влітку жарко, а взимку холодно? Чому сняться сни і вмирають люди?

Виникла віра, що в кожній людині, у будь-якому предметі чи явищі природи живуть надприродні істоти — душа і духи. Душа залишає тіло людини під час сну. Вона зустрічається з душами інших людей, а сплячому про це сняться сни. Первісні люди вірили, що душі предків продовжують жити в далекій «країні мертвих», що душа людини інколи може переселитися у тварину або якийсь предмет, а дух тварини або предмета — у людину. Людина в цьому випадку ставала «перевертнем».

Духи тварин, предметів і явищ могли бути добрими і злими. Наймогутніших духів, старших над іншими, люди називали богами. До них зверталися з молитвою — проханням про удачу в справах. А щоб боги не відмовляли, їм робили пожертви. Люди виготовляли з різних матеріалів зображення богів і духів, щоб молитися до них і приносити жертви. Такі зображення називають ідолами.

Вірування первісних людей у чаклунство, перевертнів, у духів і богів, наявність у людини душі та її життя після смерті називаються релігійними.

Люди вірили у надприродний зв'язок між твариною та її зображенням, створеним художником. Якщо перед полюванням намалювати оленя, зробити чаклунський обряд, вразивши списами це зображення, то воно буде вдалим. До наших днів збереглися майстерно виконані первісними художниками малюнки тварин у печерах Альтаміра в Іспанії і Ласко у Франції. Вік цих творів первісного мистецтва — від 17 до 14тис. років тому.

Первісні рільники і скотарі.

Рільництво виникло зі збиральництва та поміченої людьми здатності насіння рослин проростати і давати врожай. Спочатку це були зерна ячменю і пшениці. Дикорослі ячмінь і пшениця зустрічаються в Передній Азії. Саме тут понад 10 тис. років тому, раніше, ніж в інших районах, виникло рільництво. Землю на полях розпушували за допомогою палки з сучком — дерев'яної мотики. Серп — знаряддя праці, яким зрізали стигле колосся, — виготовляли з дерева або кістки, розщеплюючи їхній край і вставляючи в нього гострі камінці. Розтираючи зерна на плоских каменях (зернотерках), одержували борошно.

Скотарство з'явилося приблизно у той самий час, що й рільництво. А першими (після собаки) свійськими тваринами стали вівця, коза, свиня, корова і віслюк.

Початок обробки землі і поява скотарства настільки змінили життя людей, що вчені називають цей процес неолітичною революцією (неоліт — новий кам'яний вік, що завершує період кам'яного віку). У цей час людина перейшла від привласнюючого до відтворюючого господарства, виробляючи власною працею те, що використовувала в їжу. Життя людини залежало тепер не стільки від природи, скільки від її власної праці та уміння.

У нових умовах провідна роль у господарстві поступово перейшла до чоловіків. Вони також перебрали керівництво родовими общинами і племенами. Розпочався період патріархату (з грец. «влада батька»).

У племенах рільників і скотарів навчилися плести кошики з тонких лозин, ліпити з глини горщики та обпалювати їх у вогні. Уміння обробляти камінь також удосконалилося. Жінки освоїли прядіння і ткацтво. У людей з'явився одяг з лляного полотна і вовняної тканини.

Племена рільників і скотарів говорили спочатку дуже схожими мовами. Пізніше від них пішли народи, названі індоєвропейцями. І сьогодні у мовах цих народів—українців, росіян, англійців, індійців, греків — є чимало слів, що вимовляються майже однаково.

Серед рільників і скотарів виникло найдавніше—гончарне —ремесло, тобто уміння робити з глини різноманітний посуд. Людей, що займалися цією справою, називали ремісниками. Вони прагнули всіляко удосконалити свою справу. Гончарі, зокрема, винайшли гончарний круг — обертовий стіл, на якому зручно працювати з глиною. Близько 7 тис. років до н.е. в Передній Азії з'явилося нове ремесло— обробка металів. Першим металом, з якого люди навчилися робити знаряддя праці, була мідь.

Розвиток ремесел спричинив необхідність поділу праці: відтепер гончарі і ковалі не працювали в полі, а отримували продукти харчування від общинників. Розвивався обмін як у середині общини, так і між різними родовими общинами.

Рільники почали застосовувати плуг — важку «мотику», — в який запрягали биків. За допомогою плуга розорювали великі поля. Збільшилися поселення, щедрішими стали врожаї.

Поступово в селищах рільників виник новий порядок. Община тепер складалася з великих сімей. Врожай уже не йшов у «загальний казан» — ним цілком розпоряджався глава сім'ї. Таким чином, розвиток господарства спричинив розпад родового ладу. Замість родових з'явилися сусідські общини. Одні сім'ї, більш міцні, багатіли, інші — біднішали. З'явилася нерівність.

У великих поселеннях людей об'єднувало не стільки споріднення, скільки життя на одній території, тому що тільки разом вони могли захиститися від ворогів.

Поселення оточували земляними валами та стінами, щоб уберегтися від несподіваних набігів. Для ведення військових дій обирався глава племені — вождь. Він та його друзі, якщо справи йшли добре, здобували авторитет — їх прославляли як знаменитих воїнів, вельможних людей. З-поміж них і їхніх дітей обирався новий вождь. Захоплених на війні бранців вождь і вельможні люди робили рабами — примушували працювати на себе. З часом вожді ставали царями — правителями держав.

Більшість поселень назавжди залишилися селами і лише деякі з часом перетворилися на міста. Перші міста були відкриті археологами у місцевостях з теплим кліматом, сприятливим для розвитку рільництва. Найдавнішим містом на Землі вважається Ієрихон, який було засновано у VIII тисячолітті до н. е. в долині річки Йордан, що на північ від Мертвого моря. Це місто згадується в Біблії. Найдавніші міста стали центрами формування перших цивілізацій.

Близько 3 тис. років до н. є. стародавній світ пережив ще одну дуже важливу подію. Люди навчилися отримувати зі сплаву міді й олова новий метал, міцніший за попередні, — бронзу. Це був перший штучний метал, винайдений людиною.

^ Первісна культура та вірування людей

Діяльність первісної людини і спостереження за навколишнім світом сприяли накопиченню нею знань. Вони мали прикладний характер, тобто були життєво необхідними. Саме це спонукало людину вивчати властивості рослин, спостерігати за прикметами погоди, звичками тварин. У первісних людей існували елементарні математичні знання. Впольованих мисливцями тварин потрібно було порахувати і поділити між родичами. Перші рільники розраховували, скільки треба засіяти землі, щоб зібраного зерна вистачило для споживання і майбутнього посіву. Люди оволоділи також певними медичними знаннями. Вони вміли лікувати переломи, зашивати рани, приймати пологи, знали лікувальні властивості рослин. Для передачі складної інформації навчилися «занотовувати» необхідне за допомогою малюнків. Виник особливий вид письма — піктографія (у перекладі — «пишу малюнками»).

Краса навколишнього світу сприяла формуванню у первісної людини почуття прекрасного. У малюнках вона передавала свої враження від побаченого чи пережитого. Так, у печері Ласко (Франція) первісний художник поряд з бізоном, з тіла якого стирчить зламаний спис, зобразив мертву людину. Ймовірно, це був мисливець, що загинув на полюванні. У печері Ле-Комбартель (Франція) знайдено близько 300 зображень мамонта, бізона, оленя, коня, ведмедя. Крім малюнків на стінах печер, предметами первісного мистецтва стали вироби з глини і каменю, різноманітні прикраси. Серед останніх знайдено чимало різноманітних застібок, шпильок, браслетів, намист тощо.

Схожі:

Первісна Доба. Життя людей у первісні часи iconПитання для підсумкового контролю знань
Первісна доба в історії України: періодизація, розселення людей, їх заняття, суспільна структура
Первісна Доба. Життя людей у первісні часи icon1. Загальна характеристика епохи
Крім того, первісні елементи збереглися у всіх етносів як частина народної медицини. Первісні магічні уявлення виявилися настільки...
Первісна Доба. Життя людей у первісні часи iconТеми рефератів з дисципліни "релігієзнавство"
Первісні й примітивні форми релігійного життя: тотемізм, табу, магія, фетишизм, анімізм
Первісна Доба. Життя людей у первісні часи iconЖиття Плюс «Життя Плюс»
Вашу родину та близьких Вам людей від негативних наслідків непередбачуваних подій у житті, допоможе їм підтримувати звичний рівень...
Первісна Доба. Життя людей у первісні часи iconFPokcoLaMa d
Так хочеться розповісти про чиєсь життя, адже стільки можна про когось розповісти…А чому б не розповісти про пригодницьке життя однієї...
Первісна Доба. Життя людей у первісні часи iconЗемля одне з незліченних небесних тіл. Щоб краще вивчити Землю, треба...
Адже життя людей на Землі багато в чому підкоряється "небесному" розкладу. Сонячні промені несуть людям світло І тепло. Від сходу...
Первісна Доба. Життя людей у первісні часи iconВеликі (царські) часи
Якщо навечір’я Різдва Христового випадає в понеділок, вівторок, середу, четвер чи п’ятницю, то Царські часи співаються зранку в день...
Первісна Доба. Життя людей у первісні часи iconПлан Філолофсько-теологічний І науковий підходи до питання походження...
Первісні й примітивні форми релігійного життя: тотемізм, табу, магія, фетишизм, анімізм
Первісна Доба. Життя людей у первісні часи iconСценарій проведення вуличної акції до Всесвітнього дня пам’яті людей, які померли від снід
Мета акції: Привернути увагу суспільства до проблем віл/снід, формування толерантного ставлення до віл-позитивних людей та здорового...
Первісна Доба. Життя людей у первісні часи icon1 Сукупність людей, яка природно І історично склалася І безперервно...
Сукупність людей, яка природно І історично склалася І безперервно відтворюється в процесі життя – це
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка