Лекція №4 Тема: Фізіологія спинного та головного мозку




Скачати 320.65 Kb.
НазваЛекція №4 Тема: Фізіологія спинного та головного мозку
Сторінка1/4
Дата конвертації20.06.2013
Розмір320.65 Kb.
ТипЛекція
skaz.com.ua > Біологія > Лекція
  1   2   3   4
Лекція №4

Тема: Фізіологія спинного та головного мозку

План
1. Особливості будови СМ (сіра і біла речовина, 3 види рогів, сегментарність, потовщення.
2. Рухові рефлекси спинного мозку (розтягнення, ритмічні, тонічні, шкірні); їхні рефлекторні дуги; фізіологічне значення.
3. Провідникова функція СМ. Висхідні та низхідні провідні шляхи СМ. Особливості функціонування пірамідного тракту. Залежність спінальних рефлексів від діяльності центрів головного мозку. Спінальний шок:

- схеми провідних шляхів

- схеми рефлекторних дуг рухових рефлексів, центри яких розташовані на всіх рівнях ЦНС
4. Рухові рефлекси довгастого мозку: міст, види ЧМН, функції. Рефлекторна функція заднього мозку: статичні, статокінетичні рефлекси, тонічні лабіринтні та шийні рефлекси.
^ 5. Мозочок. Його функції, симптоми ураження.
6. Середній мозок. Статичні, статокінетичні, орієнтовні та сторожові рефлекси.
7. Таламус. Його функції.
8. Гіпоталамус. Його функції. Ретикулярна формація.
9. Лімбічна система, її роль в регуляції поведінкових реакцій.
^ 10. Базальні ядра, симптоми ураження.
11. Сенсорні, асоціативні і моторні зони кори головного мозку, їх функції. ЕЕГ.
12. Взаємодія різних відділів ЦНС у регуляції рухових функцій. Локомоції, регуляція. Функціональна структура довільних рухів.

^ 1. Особливості будови СМ (сіра і біла речовина, 3 види рогів, сегментарність, потовщення.
Спинний мозок – сегментарний відділ ЦНС. Слово «сегмент» означає одну з багатьох подібних частин тіла, або органа.
СМ розміщений в хребтовому каналі від довгастого мозку до другого поперекового хребця, він являє собою тяж з центральним каналом, заповнений прозорою спинно-мозковою рідиною, яка циркулює між і шлуночками головного мозку. Від кожного сегмента відходить пара СМН, які іннервують шию, тулуб, верхні і нижні кінцівки.
^ СМ здатний здійснювати:

1. Прості рефлекси, такі як скорочення м’язів, у відповідь на його розтягнення або подразнення відповідної ділянки шкіри.

2. Складні рухові і вегетативні рефлекси.



І - Прикладом розтягувальних рефлексів можуть бути

колінний ліктьовий п’ятковий(ахіловий) рефлекси

^ Удари, нанесені гумовим молоточком по сухожиллях, викликають короткочасне розтягування м’язів і відповідні рефлекторні реакції

розгинання ноги згинання руки підошвене згинання

в колінному суг- в ліктьовому стопи

лобі суглобі

Крім терміну «рефлекс розтягування» широко використовується термін «міостатичний рефлекс» - це рефлекси, які проявляються у вигляді скорочення м’язів-розгиначів при тривалому їх розтягненні. Вони забезпечують підтримання тіла у вертикальній позі, наприклад, при стоянні.
^ Такі досліджувальні рефлекси в практиці невропатологів було прийнято називати сухожильними розтягувальними рефлексами.>
Рефлекси на розтягування м’язів мають двонейронні рефлекторні дуги з моносинаптичною передачею збудження в СМ при адекватному розтягувальному подразненні м’язових веретен.
^ 1. Нанесення удара по сухожилку

4-х голового м’яза стегна

2. Пропріорецептори(м’язові вере-

тена 4-х голового м’яза стегна)

3. Чутливий(аферентний) нерв

4. α – мотонейрон

5. Розгинання ноги

ІІ – більш як 90% всіх нейронів СМ складають проміжні(встівні) нейрони. Вони забезпечують процеси збудження і процеси гальмування.
^ Наприклад, для згинання ноги необхідно:
1) Не тільки скорочення м’язів-згиначів, а і

2) Одночасне розслаблення м’язів розгиначів – тобто процес гальмування

^ 3) При збудженні центрів м’язів-розгиначів навпаки гальмуються

4) Центри м’язів-згиначів.
Висновок: таке координаційне взаємовідношення між моторними центрами СМ називається реципрокною іннервацією м’язів. Механізм реципрокної іннервації лежить в основі циклічних рухів(ритмічних: хода, біг, плавання та інші локомоції)

ІІІ – аксони α-мотонейронів перед виходом з СМ часто дають одну або декілька колатералей(відгалужених волокон).
Вони закінчуються на клітинах Реншоу, аксони яких утворюють гальмівні синапси на мотонейронах даного сегмента СМ.
^ Клітини Реншоу:
1) Зменьшують надмірно інтенсивне збудження мотонейронів

2) Беруть участь у регуляції підтримування необхідної пози.
Гальмування яке здійснюється при участі клітин Реншоу, називається зворотнім гальмуванням. Воно постсинаптичне гіперполярізаційне.
Перші три сегмента шийного відділу, які мають зв’язок з іншими відділами СМ із нервовими центрами стовбуру мозку, беруть участь у формуванні


  • статичних(познотонічних і випрямних) рефлексів, тобто, в перерозподілі тонусу м’язів підтримування пози тіла в різних положеннях(сидіння, стояння, та ін.)

  • тонічні рефлекси


Складні рефлекси СМ можна поділити на:
^ 1. Рухові, які здійснюються α-мотонейронами передніх рогів
2. Вегетативні, які здійснюються аферентними клитінами бокових рогів

Мотонейрони СМ іннервують:
І – всі скелетні м’язи(за винятком м’язів лиця)
ІІ – СМ здійснює елементарні рухові рефлекси:


  • згинальні і розгинальні




  • ритмічні(хода, біг, плавання, та ін. локомоції)




  • (крокуючі) – рефлекси які:


^ 1. Виникають при подразненні шкіри(шкірно-м’язовий рефлекс м’язів живота

2. При подразненні пропріорецепторів м’язів і сухожилок


  • СМ посилає постійну імпульсацію до м’язів підтримуючи м’язовий тонус.


ІІІ – спеціальні мотонейрони іннервують дихальну мускулатуру – міжреберні м’язи і діафрагму, і забезпечують дихальні рухи.
Вегетативні нейрони іннервують внутрішні органи:
1. Серце

2. Судини

3. Потові залози

4. Залози внутрішньої секреції

5. ШКТ

^ 6. Сечостатеву систему
Полісинаптичні рефлекторні дуги вміщують декілька послідовно з’єднаних рядів нейронів і синапсів між ними. Прикладом такого рефлекса може бути рефлекс відсмикування руки у відповідь на больове подразнення.
Активність мотонейронів СМ залежить від:


Доцентрових імпульсів від різних рецепторів: шкіри, рухового рецептора, кровоносних судин, внутрішніх органів



Нисхідних впливів головного мозку


Вплив вставних нейронів – клітин Реншоу, які утворюють на мотонейронах гальмуючи синапси і попереджають їх перезбудження





3. Провідникова функція СМ. Висхідні та низхідні провідні шляхи СМ. Особливості функціонування пірамідного тракту. Залежність спінальних рефлексів від діяльності центрів головного мозку. Спінальний шок:

- схеми провідних шляхів

- схеми рефлекторних дуг рухових рефлексів, центри яких розташовані на всіх рівнях ЦНС


Функції СМ
^ 1. Рефлекторна(нервові центри)
2. Провідникова(провідні шляхи)


Висхідні(чутливі)

^ 1. Температурної чутливості

2. Больової

3. Дотикової

4. Пропріорецептивної



Низхідні(рухові)

1. Рухові довільних рухів(пірамідальний тракт)

2. Рухові шляхи мимовільних рухів



Основними висхідними шляхами СМ є:

^ 1. Пучки нервових волокон Голя і Бурдаха, які утворюють задні стовпи

2. Бокові і передні спиноталамічні тракти

3. Сминномозочкові тракти, що розташовані в бокових рогах

Низхідні провідні шляхи:

^ 1. Пірамідальний(кортіко-спінальний) тракт

2. Екстрапірамідальні шляхи:

- ретикулоспінальний

- руброспінальний

- вестибулоспінальний тракти


Повне пересічення СМ призводить до виникнення спінального шоку(шок – удар). Внаслідок цього нижче перерізки зникають всі види рефлекторної діяльності:


  • порушується рухова активність

  • всі види чутливості

  • вегетативні функції(сечовиділення, виведення кала, стають мимовільними)

Причина спінального шоку – це втрата зв’язків з вище розташованими відділами ЦНС і особливо, з корою великих півкуль.
Арефлексія у різних тварин триває по різному:


  • у жаби – декілька хвилин

  • у мавпи – декілька тижнів

  • у людини – декілька місяців


Відновлюються лише прості спінальні рефлекси згинання-розгинання, рефлекторні вивільнення сечового міхура, судинорухові рефлекси, не відновлюються – всі види чутливості і довільні рухи.
Нервові центри СМ:



Рухові соматичні центри(в передніх рогах)
^ 1. Діафрагмальний центр(3,4 шийні сегменти)

2. Центри з м’язів шиї і верхніх кінцівок(шийний відділ)

3. Центр з м’язів тулуба(грудний відділ)

4. Центр м’язів нижніх кінцівок(поперекові і крижові сегменти)

Симпатичні центри(в бічних рогах)

^ 1. Центр розширення зіниці(верхні грудні сегменти)

2. Серцеві центри(1-5 груднині сегменти)

3. Судинно-руховий(грудний і поперековий)

4. Центр потовиділення(грудний і поперековий відділи)

Парасимпатичні центри(в сірій речовині між передніми і задніми рогами крижового відділу
^ 1. Центр сечовипускання

2. Центр дефікації

3. Центр статевої діяльності

4. Рухові рефлекси довгастого мозку: міст, види ЧМН, функції. Рефлекторна функція заднього мозку: статичні, статокінетичні рефлекси, тонічні лабіринтні та шийні рефлекси.
^ Функції і центри довгастого мозк
Довгастий мозок є продовженням спинного мозку, має довжину 25 мм, в ньому відсутня сегментарна будова


  • сіра речовина утворює окремі скупчення нейронів – так звані ядра, або центри різних рефлексів.


Довгастий мозок виконує дві функції:
І – рефлекторну – тут знаходяться центри
А – власних рефлексів(ядра 9,10,11,12 пар ЧМН)
Б – центри вегетативних рефлексів(дихальний, судиноруховий, їжевий, захисні рефлекси)
ІІ – поведінкову функцію. Через довгастий мозок проходять висхідні шляхи від спинного мозку до головного і низхідні шляхи. Через висхідні шляхи і ЧМН довгастий мозок отримує імпульси від рецепторів м’язів лиця, шиї, кінцівок, тулуба, від шкіри лиця, слизових оболонок очей, носової і ротової порожнини, від рецепторів слуху, вестибулярного апарату, рецепторів гортані, трахеї, легень, інтерорецепторів травної системи і ССС.
Рефлекторні центри довгастого мозку



І – життєво важливі центри:

- дихальний

- серцевої діяльності

- судиноруховий

- обміну речовин

ІІ – травні:

- смоктання

- жування

- ковтання

- слиновиділення

- секреції шлунку

- секреції підшлункового соку

ІІІ – захисні рефлекси:

- чихання

- кашель

- блювота

- мигання

- сльозотечія

IV – центри встановлених рефлексів мозку:

- рефлекси рівноваги



За рахунок діяльності цих центрів забезпечується регуляція дихання, кровообігу і травлення. ^ Таким чином, основна біологічна роль довгастого мозку заклечається в забезпеченні в постійності складу внутрішнього середовища.
За рахунок звязків з пропріорецепторами довгастий мозок виконує роль регулятора тонуса скелетних м’язів.
^ Довгастий мозок регулює роботу СМ. Ця регуляція направлена на функціональне об’єднання всіх сегментів СМ та забезпечення умов для цілісної діяльності.

Фізіологія середнього мозку
До утворень середнього мозку належать:
^ 1. Ніжки мозку

2. Ядра ІІІ (окорухового) і IV блокового пар ЧМН

3. Пластинки даху(чотирьох горба пластинка)

4. Червоні ядра

5. Чорна речовина
Передні(верхні) горбки пластинки даху отримують імпульси від сітківки ока. У відповідь на ці сигнали відбувається регуляція розміру зіниці і акомодація ока(пристосування ока до ясного бачення рівновіддалених предметів за рахунок зміни кривизни кришталика).
Задні(нижні) горбки пластинки даху отримують імпульси від ядер слухових нервів, розташованих в довгастому мозку. Завдяки цьому відбувається рефлекторна регуляція тонуса м’язів середнього вуха, а у тварин – поворот вушної раковини до джерела звуку.
^ Таким чином, за участю передніх і задніх горбків 4-х горбої пластинки відбуваються установчі, орієнтовні рефлекторні реакції на світлові та звукові подразники(рухи очей, поворот голови і навіть тулуба в сторону світлового або звукового подразника).
З діяльністю бугрів 4-х горбої пластинки зв’язана функція ІІІ і IV пар ЧМН, збудження яких визначає рухи очей вверх, вниз, в сторони, а також зведення(конверенція) і розведення очних осей при переводі погляду з віддалених предметів на ближні і навпаки.
Червоні ядра пригальмовують тонус м’язів-розгиначів.
Чорна речовина – також регулює м’язовий тонус та підтримку пози, приймає участь в регуляції актів жування, ковтання, АТ, дихання, тобто робота середнього мозку тісно пов’язана з роботою довгастого мозку.
Таким чином, середній мозок:
^ 1. Регулює тонус м’язів, що є умовою координації рухів
2. Регулює ряд вегетативних функцій – жування, ковтання, АТ, дихання
3. Відповідає за орієнтувальні рефлекси на звукові і зорові подразники
  1   2   3   4

Схожі:

Лекція №4 Тема: Фізіологія спинного та головного мозку iconЖитомирський інститут медсестринства
Рухові рефлекси спинного мозку. Провідникова функція спинного мозку. Рефлекторні дуги, фізіологічне значення
Лекція №4 Тема: Фізіологія спинного та головного мозку icon4. 0 Нормальна фізіологія (частина 1)
У кішки в експерименті проводять подразнення однієї з рухових структур головного мозку
Лекція №4 Тема: Фізіологія спинного та головного мозку icon7 Рухові функції спинного мозку
Крім того, людина здатна виконувати цілеспрямовані свідомі рухи, команди для яких зарод­жуються у корі великого мозку
Лекція №4 Тема: Фізіологія спинного та головного мозку iconЛекція: «Психічні порушення при екзогенних ураженнях головного мозку....

Лекція №4 Тема: Фізіологія спинного та головного мозку iconЛекція №1 Тема: Фізіологія як наука І її завдання
Закономірності їх життєдіяльності організму у взаємодії з навколишнім середовищем
Лекція №4 Тема: Фізіологія спинного та головного мозку iconЛекція №3 Тема: цнс. Фізіологія нейтрона
В. Поняття про збудливий постсинаптичний потенціал, параметри, фізіологічна роль
Лекція №4 Тема: Фізіологія спинного та головного мозку iconЛекція №6 Тема: Фізіологія ендокринної системи
Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції (звс). Сутність поняття «гуморальна» І «гормональна» регуляція (38)
Лекція №4 Тема: Фізіологія спинного та головного мозку iconЛекція №7 Тема: Фізіологія ссс, механізм її регуляції
Загальна характеристика системи кровообігу. Фактори, які забезпечують рух крові по судинам, його спрямованість та безперервність
Лекція №4 Тема: Фізіологія спинного та головного мозку iconЛекція №2 Тема: Біоенергетичні явища в збудливих тканинах
Нервово-м’язова система. Фізіологія збудливих тканин. Основні фізіологічні властивості нервової І м’язової тканини
Лекція №4 Тема: Фізіологія спинного та головного мозку iconПервомайський медичний коледж
Спинний мозок у цнс є першим рівнем регуляції фізіологічних функцій. Центри головного мозку в більшості випадків здійснюють свій...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка