Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів для підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни «Мікробіологія»




НазваМетодичні рекомендації для самостійної роботи студентів для підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни «Мікробіологія»
Сторінка7/13
Дата конвертації26.06.2013
Розмір2.54 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
skaz.com.ua > Біологія > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13
Тема: Збудники кишкових інфекцій

^ Актуальність теми:

До родини Enterobacteriaceae входять 20 родів, серед яких є патогенні і непатогенні для людини мікроорганізми. Бактерії цієї родини – це грамнегативні, неспороутворюючі палички.

Родоначальником вважають Escherichia coli. Кишкова паличка є постійним мешканцем товстого кишківника і відіграє важливу роль у регуляції гомеостазу макроорганізму. З іншого боку, її відносять до умовно-патогенних мікроорганізмів: при проникненні у місця, не характерні для її перебування, вона викликає запальні процеси органів і систем. Патогенні Escherichia coli є збудниками кишкового ешерихіозу.

Рід Salmonella включає нині понад 2300 серологічних варіантів збудників. Їх кількість щорічно поповнюється, в середньому, на 50 нових сероваріантів. Представниками роду є: збудники черевного тифу, паратифів А і Б, сальмонели – збудники харчових токсикоінфекції. Тифо-паратифозні захворювання - це класичний приклад кишкової лихоманки, до якої природна сприйнятливість людей є високою. Сальмонельози – антропозоонозна інфекція, яка здебільшого пов’язана з вживанням інфікованих харчових продуктів. За даними ВООЗ, у країнах Європи щорічно на сальмонельоз хворіють більше 1млн. людей. Великою медичною проблемою в останні 20 - 30 років є внутрішньолікарняний сальмонельоз. Його викликають госпітальні штами сальмонел, які є поліантибіотикорезистентними. До епідемічного процесу першими залучаються діти у віці до 1 року, пацієнти хірургічних та реанімаційних відділень, які перенесли обширні оперативні втручання, особи похилого віку, пацієнти з важкою соматичною патологією та імунодефіцитами. 50%випадків ентеробактерії є причиною внутрішньолікарняної інфекції.

Шигельоз – антропонозна інфекція, яка представляє серйозну проблему у країнах з низьким санітарним рівнем і недостатнім харчуванням. Щорічно шигельозами хворіють понад 200млн. людей. Частіше діти та мешканці міст.

Знання морфологічних, культуральних і біологічних властивостей дає змогу молодшому медичному спеціалісту віддиференціювати один вид збудника від іншого. Мікробіологічна діагностика захворювань, викликаних представниками родини кишкових бактерій, має велике значення в практичній медицині для встановлення діагнозу, так як останній час у зв’язку з погіршенням санітарно- епідеміологічної обстановки, збільшенням завозу продуктів з-за кордону сумнівної якості, кількість їх неухильно зростає.

^ Навчальні цілі

Знати: ♦ Загальну характеристику родини кишкових бактерій

♦ Особливості взяття матеріалу для бактеріологічного дослідженн

та його транспортування до мікробіологічної лабораторії

♦ Методи лабораторної діагностики патогенних ентеробактерій

Вміти: ♦ Взяти матеріал для дослідження, транспортувати його до лабораторії

♦ Висівати випорожнення на поживні середовища

♦ Оформлювати супровідну документацію

♦ Дотримуватись вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму під час роботи з патогенним матеріалом

Ознайомитись з :

♦ Методикою проведення реакції Відаля при черевному тифі і паратифах

♦ Препаратами для специфічної профілактики та лікування хвороб, спричинених кишковими бактеріями

^ Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів

Міждисциплінарна інтеграція

з/п

Назва дисципліни

Знати

Вміти

1.

Основи латинської мови

Медичну термінологію

Терміноелементи

Грецькі еквіваленти

Словотворення

Орієнтуватися в структурі термінів і визначати граматичні форми слів, які їх утворюють

Аналізувати і утворювати із заданим значенням різні словотворчі структури

Вміти свідомо користуватись науковою латинсько-грецькою термінологією

2.

Анатомія людини



Будову шлунково-кишкового тракту,

сечовидільної системи




3.

Фізіологія

Фізіологію: шлунково-кишкового тракту, сечовидільної системи




4.

Основи медсестринства

Типи температурних кривих

Правила та техніку взяття крові, випорожнень,сечі

Техніку дуоденального зондування

Методи дезінфекції, способи стерилізації

Правила спілкування з пацієнтом

Зображувати температурну криву підраховувати і записувати пульс відносно рівня температури тіла

Проводити дуоденальне зондування та транспортування жовчі до лабораторії

Взяти кров з вени.

Здійснити забір сечі, випорожнень

на дослідження

Провести дезінфекцію,

стерилізацію

Дотримуватись правил спілкування з пацієнтом

5.

Основи екології та профілактичної медицини

Санітарно-гігієнічний, протиепідемічний режим ЛПЗ

Заходи профілактики ВЛІ

Дотримуватись правил санітарно-протиепідемічного режиму в ЛПЗ




Медична біологія

Хімічний склад і молекулярну організацію клітинної мембрани

Мінливість організмів

Розпізнавати й характеризувати форми мінливості




Фармакологія та медична рецептура

Антибіотики, принципи їх застосування

Кристалоїдні розчини

Дезінфектанти

Антисептичні речовини


Оцінювати доцільність застосування протимікробних засобів з метою хіміотерапії на основі знань їхніх властивостей




Патоморфологія та патофізіологія

Ентерит гострий і хронічний та коліт гострий і хронічний




6.

Основи психології та міжособове спілкування

Правила спілкування з пацієнтом

Спілкуватись з пацієнтом, дотримуючись правил етики та деонтології

7.

Медсестринство в інфектології

Ешерихіози

Тифо-паратифозні захворювання

Сальмонельози

Шигельози

Дезінфекцію, стерилізацію

Збирати клініко-епідеміологічний анамнез;

Зібрати випорожнення, сечу, кров, посіяти на живильне середовище, транспортувати до лабораторії

Зображувати температурну криву підраховувати і записувати пульс відносно рівня температури тіла при черевному тифі

Проводити дуоденальне зондування та посів жовчі для виділення черевнотифозних бактерій

Провести дезінфекцію, стерилізацію

Забезпечувати особисту безпеку під час роботи з хворими та інфікованим матеріалом


^ Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

Завдання

Вказівки до завдання

Самостійні записи

1. Вивчіть:


1.1. Загальну характеристику родини кишкових бактерій




2. Занотуйте:


2.1. Короткі відомості про ешерихії, шигели. сальмонели




3. Повторіть:


3.1. Загальні принципи взяття досліджуваного матеріалу для мікробіологічного дослідження та його транспортування до лабораторії (див. практичне заняття №2)




4. Назвіть:



.2.1. Матеріал, який досліджують при ешерихіозах

2.2. Матеріал для дослідження при ,шигельозах

2.3. Матеріал, який досліджують при тифо-паратифозних захворюваннях та харчових токсикоінфекціях, спричинених сальмонелами




5. Визначіть:

3.4. Можливі варіанти та особливості транспортування матеріалу до лабораторії

3.5. Методи лабораторної діагностики патогенних ентеробактерій




6. Ознайомтесь:

6.1. Методикою проведення реакції Відаля при черевному тифі і паратифах

6.2. Препаратами для специфічної профілактики та лікування

хвороб, спричинених кишковими бактеріями




На позааудиторну самостійну роботу студентів з теми «Збудники кишкових бактерій» запропоноване питання: «Лабораторна діагностика черевнотифозного носійства». Опрацюйте рекомендовану літературу з даного питання та підготуйтесь до практичного заняття, керуючись «Методичними рекомендаціями для псрс з навчальної дисципліни «Мікробіологія».

Питання для самоконтролю:

1. Загальна характеристика родини кишкових бактерій.

2. Основні морфологічні та культуральні ознаки ентеробактерій

3. Який матеріал найчастіше відбирають у пацієнтів з підозрою на кишкові інфекції?

4. Особливості взяття випорожнень при кишкових інфекціях

5. На які живильні середовища здійснюють первинний посів досліджуваного матеріалу з метою виділення ентеробактерій?

6. Які існують методи відбору випорожнень при хворобах, спричинених ентеробактеріями?

7. Як готують матеріал для посіву?

8 Умови транспортування матеріалу до лабораторії.

9. Основні методи лабораторної діагностики кишкових інфекцій

10. За якими ознаками проводять первинну ідентифікацію ентеробактерій?

11. Як визначити сероваріант збудника для остаточної ідентифікації ентеробактерій?

12. Особливості мікробіологічної діагностики тифо-паратифозних бактерій

13. Яку серологічну реакцію використовують для виявлення черевнотифозного носійства?

^ Обсяг самостійної роботи студентів на занятті

Студенти проводять взяття випорожнень для мікробіологічної діагностики, висівають випорожнення на живильні середовища Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агар. Спостерігають за ростом ешерихій шигел на живильних середовищах. Вивчають методи лабораторної діагностики патогенних ентеробактерій. Ознайомлюються з методикою проведення реакції Відаля при черевному тифі та паратифах, препаратами для специфічної профілактики та лікування.

Перелік практичних навичок

1. Взяття матеріалу для дослідження

2. Транспортування матеріалу до мікробіологічної лабораторії

3. Оформлення супровідної документації

4. Первинне висівання матеріалу на поживні середовища

5. Вибір препаратів для специфічного лікування та профілактики

6. Дотримання вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи з патогенним матеріалом, електроапаратурою, дезінфекційними засобами

^ Алгоритми виконання практичних навичок:

Для виділення та ідентифікації мікроорганізмів родини кишкових бактерій посів випорожнень здійснюють на диференціально-діагностичні середовища Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агар.

1. Посів випорожнень бактеріологічною петлею

Посів здійснюють в мікробіологічній лабораторії. Досліджуваний матеріал (випорожнення) до посіву попередньо готують. Їх розводять ізотонічним розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:10, дають відстоятись 30хв., доки великі частки осядуть на дно. Посівним матеріалом служить поверхнева рідина.

Техніку посіву бактеріологічною петлею повторіть (див. методичні рекомендації до практичного заняття на тему: «Фізіологія мікроорганізмів»).

ІІ .Посів випорожнень шпателем

Шпателем випорожнення сіють у мікробіологічній лабораторії або безпосередньо із судна (горщика) біля ліжка пацієнта. Безпосередньо із судна (горщика) випорожнення шпателем набирають з кількох місць.

У лабораторії випорожнення попередньо готують до посіву (див. вище).

Техніку посіву шпателем повторіть (див. методичні рекомендації до практичного заняття на тему: «Фізіологія мікроорганізмів»).

ІІІ. Взяття випорожнень ректальною петлею та посів на живильне середовище

Завдання

Техніка виконання


Умови виконання




1. Одягніться відповідно до вимог


Обов’язково гумові рукавички та клейончастий фартух




2. Підготуйте необхідний інструментарій та матеріал

2.1. Ректальну петлю

2.2. Диференціально-діагностичні середовища Ендо, Плоскірєва

2.3. Лоток для відпрацьованого матеріалу

Інструментарій та матеріал повинні бути стерильними




3. Укладіть пацієнта

3.1. Укладіть пацієнта на лівий бік

3.2. Подайте вказівку зігнути ноги в колінах і притягнути їх до живота

Дотримуйтесь правил спілкування з пацієнтом, етики та деонтології




4. Візьміть досліджуваний матеріал

4.1. У праву руку візьміть ректальну петлю, як перо

4.2. Лівою рукою розведіть сідниці пацієнта

4.3. Введіть ректальну петлю в анальний отвір на глибину 3-5см у напрямку до пупка, а потім паралельно до хребта ще на 5-7см

4.4. Легким обертальним рухом наберіть випорожнення

4.5. Виведіть ректальну петлю з анального отвору

Працюйте уважно, щоб не травмувати анальний отвір та пряму кишку
Дотримуйтесь правил стерильності




5. Здійсніть посів на живильне середовище

5.1. Привідкрийте чашку Петрі із поживним середовищем

5.2. Введіть ректальну петлю до краю чашки

5.3. Зробіть кілька щільних штрихів, а потім зигзагоподібними рухами здійсніть посів по поверхні середовища

5.4. Петлю помістість у лоток з дезінфектантом

Уважно!

При введенні петлі не торкайтесь зовнішніх країв чашки




6. Знезаразьте інструментарій, відпрацьований матеріал, руки

6.1. За відомими Вам правилами







7. Оформіть супровідну документацію

7.1. Зразок оформлення супровідної документації див.у попередньому занятті







8. Транспортуйте до лабораторії

8.1. Транспортування посівів до лабораторії повторіть з попереднього заняття








ІІ. Орієнтовна карта спостереження за ростом збудників

кишкових бактерій на живильних середовищах


Завдання


Самостійні записи

  1. Розгляньте ріст ешерихій, сальмонел,

шигел на поживних середовищах Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агарі

2. Проведіть диференціальну діагностику за характером росту

3. Зробіть записи та малюнки у щоденник, порівняйте, поясніть.





ІІІ. Методи лабораторної діагностики патогенних ентеробактерій

1. Мікроскопічний

2. Культуральний

3. Серологічний
При тафо-паратифозних захворюваннях з 2-го тижня в крові накопичуються антитіла, які можна виявити у розгорнутій реакції аглютинації, запропонованій у 1896 році Ф.Відалем, в честь якого цю реакцію називають реакцією Відаля. При обліку реакції Відаля враховують динаміку утворення О-і Н-антитіл.

Реакцію непрямої Vі-гемаглютинації (РНГА) використовують для виявлення мікробоносіїв
ІV. Орієнтовна карта ознайомлення з методикою проведення реакції Відаля


Завдання

Самостійні записи

1. Зверніть увагу на інгредієнти, необхідні для проведення реакції Відаля, РНГА





2. Ознайомтесь з методикою її проведення






^ V. Орієнтовна карта ознайомлення





Препарати для специфічної профілактики

Препарати для

лікування

1. Ешерихії








2. Збудники черевного тифу та паратифів







3. Сальмонели – збудники харчових токсикоінфекцій







4. Шигели








^ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної підготовки студентів до практичного заняття №11

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13

Схожі:

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів для підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни «Мікробіологія» iconМетодичні рекомендації до семінарських занять І самостійної підготовки
Методичні рекомендації до практичних занять І самостійної підготовки по навчальної дисципліні «правова статистика» для студентів...

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів для підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни «Мікробіологія» iconМетодичні рекомендації з підготовки до семінарських занять та виконання самостійної роботи
Методичні рекомендації з підготовки до семінарських занять та виконання самостійної роботи з дисципліни «Історія України» для студентів...

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів для підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни «Мікробіологія» iconНавчально-методичний посібник для самостійної роботи І практичних...
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи І практичних занять з навчальної дисципліни „Криміналістика” / Уклад.: В. Ю....

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів для підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни «Мікробіологія» iconМетодичні рекомендації та індивідуальні завдання для практичних занять...
Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для практичних занять І самостійної роботи студентів з дисципліни "Нарисна геометрія...

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів для підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни «Мікробіологія» iconМетодичні Рекомендації до вивчення дисципліни та виконання контрольної...
Мікробіологія харчових продуктів : Метод рекомендації до вивч дисц та викон контрол роботи для студ напряму підготовки 051701 “Харчові...

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів для підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни «Мікробіологія» iconМетодичні рекомендації до виконання самостійної роботи
Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «Організація виробництва в закладах ресторанного господарства»...

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів для підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни «Мікробіологія» icon1. Адміністративний примус
Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять та самостійної роботи студентів

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів для підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни «Мікробіологія» iconМетодичні рекомендації до практичних занять та контрольних робот...
Методичні рекомендації до практичних занять та контрольних робот з дисципліни “Ризик менеджмент для студентів спеціальності 050104...

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів для підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни «Мікробіологія» iconНавчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних...

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів для підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни «Мікробіологія» iconМетодичні рекомендації до самостійної та індивідуальної роботи з...
Методичні рекомендації до самостійної та індивідуальної роботи з дисципліни «Історія України» для студентів усіх спеціальностей денної...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка