Образотворче мистецтво




Скачати 345.73 Kb.
НазваОбразотворче мистецтво
Сторінка1/4
Дата конвертації20.06.2013
Розмір345.73 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Біологія > Документы
  1   2   3   4
Передрук будь-якого матеріалу українською або іншими мовами без письмової згоди Міністерства освіти і науки України заборонено
ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(Лист Міністерства освіти і науки України №1/11 — 3765 від 18.11.2002 р.)
Пояснювальна записка
Виховний потенціал мистецтва міститься у самій його суті і пояснюється тим, що емоційна сторона свідомості, естетичні ідеали особистості — первинні стосовно інтелекту в формуванні духовних інтересів, ставлення до світу взагалі.

З-поміж інших видів мистецтва образотворче є унікальним у вирішенні завдань як художнього, так і особистісного розвитку, громадського і духовного становлення підростаючого покоління. Це зумовлено не тільки природою сприймання образотворчого мистецтва, а й тим, що вже в ранньому віці образотворча діяльність становить одну з найдоступніших і емоційно захоплюючих форм творчості.

В аспекті зазначеного проблема радикального поліпшення емоційно-естетичного і духовно-морального виховання диктує такий розподіл акцентів завдань у викладанні образотворчого мистецтва, серед яких виховні та художньо-розвивальні були б провідними стосовно навчальних. Адже саме вирішення художньо-розвивальних завдань передусім формує рівень художньо-творчої свідомості особистості, що й визначає ступінь залучення її до глобальних культурогенних процесів. З огляду на викладене, мету художнього виховання засобами образотворчого мистецтва в стислій, сконцентрованій формі можна визначити як розвиток у дітей високих естетичних ідеалів, формування потреб і здібностей до образотворчого мистецтва в процесі художнього осмислення світу.

Відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти предмет "Образотворче мистецтво" реалізує змістову лінію візуального мистецтва. У програмі також передбачається залучення таких видів мистецької діяльності, як художнє слово, музика, частково — театральні та екранні види мистецтва та ін.

^ Головні завдання викладання

образотворчого мистецтва

1. Формування в дітей художньо-естетичного ставлення до дійсності як здатності до неутилітарного, художнього пізнання світу та його образної оцінки. Це передбачає наявність таких особистісних якостей, як відчуття краси та гармонії, здатність емоційно відгукуватися на різноманітні вияви естетичного у навколишньому світі, вміння підмічати прекрасне у спостережуваних явищах та усвідомлювати його, потреба в спогляданні та милуванні.

2. Розвиток специфічних для художньо-творчого процесу універсальних якостей особистості як основи для розвитку її творчого потенціалу, художньо-творчої уяви, оригінального, нестереотипного асоціативно-творчого мислення, художньо-образних якостей зорового сприйняття, спостережливості, зорової пам'яті та ін.

3. Формування знань і уявлень про образотворче мистецтво, його історію та роль у житті людей, навичок розуміння мови різних видів образотворчого мистецтва, усвідомлення ролі художнього образу в мистецтві і розвиток навичок його сприйняття та емоційно-естетичної оцінки, культури почуттів.

4. Формування потреб і здібностей до продуктивної художньої творчості, вміння створити виразний художній образ, оригінальну композицію мовою того чи іншого виду образотворчого мистецтва, оволодіння основами художньо-образної мови і виражальними можливостями художніх матеріалів та різних видів художніх технік, що допоможе набувати свободи вираження у творчості.

5. Розвиток сенсорних здібностей дітей, що більшою мірою сприятиме повноцінності художньо-естетичного сприймання та поліпшенню якісного боку практичної художньо-творчої діяльності.

Успішний художньо-творчий розвиток дітей буде зумовлено дотриманням низки методичних принципів, адекватних специфіці мистецтва:

· Керівництво художньо-творчим розвитком учнів передбачає врахування вікових, індивідуальних, національних, культурних, регіональних особливостей і традицій; останнє зумовлює звернення до глибоких коренів народної творчості, проникнення національним духом, а не сліпе копіювання взірців і канонів національного декоративного мистецтва.

· Залучення учнів до розуміння змісту та сутності мистецтва повинно здійснюватися шляхом особистісно-емоційного сприйняття художньої інформації. Саме через це досягається духовно-моральне й естетичне виховання особистості учня, пробудження в його душі добрих почуттів, чуйності, здатності до співпереживання.

· Художній образ — це основа, на якій будується художньо-образне сприймання мистецтва і власна художня діяльність. Через це опору на художній образ необхідно передбачати у всіх видах художньої діяльності — і в розділі "Практична робота", і в розділі "Сприймання".

· Опанування мови мистецтва і формування навичок практичної роботи доцільні лише в художньо-образному ключі як освоєння засобів виразності художнього образу. Інакше набуті знання й уміння будуть позахудожніми (тобто марними).

· Ефективність занять мистецтвом істотно залежить від зацікавлення художньою працею, від одержуваного дітьми в процесі занять емоційного задоволення, радості. Забезпечення цієї умови досягається дотриманням вищезазначених положень і характером організації занять (уроків).

· Заняття образотворчим мистецтвом повинні бути організовані за законами мистецтва, що передбачає:

а) нестереотипність, структурну різноманітність, структурну режисуру;

б) залучення учнів до співпереживання, створення відповідного щодо теми уроку емоційного настрою, чому сприятиме включення до сценарію уроку ігрових, казкових моментів, використання інших видів мистецтв (художнього слова, музики, елементів театрального дійства, кінофрагментів);

в) наявність трьох основних структурних елементів уроку (відповідно до законів будь-якої художньої творчості): сприймання, формування творчого задуму, його посильна творча реалізація.

Відповідно до методичних принципів, мети і завдань предмета програма з образотворчого мистецтва складається з двох головних розділів:

1. Сприймання;

2. Практична (творча) художня діяльність.

Розділ "СПРИЙМАННЯ" включає в себе два взаємопов'язаних види діяльності.

1. Естетичне сприймання дійсності. Передбачає її художнє освоєння: формування вміння бачити, емоційно відгукнутись та усвідомити красу, естетичні якості різноманітних явищ і об'єктів діяльності: природи і тваринного світу, міст і сіл, будинків і квартир, зовнішнього вигляду людини (віддзеркалених в одязі, прикрасах, зовнішніх рисах і пластиці тіла).

2. Сприймання мистецтва. Передбачає формування навичок сприймання й оцінки художнього образу у творах образотворчого мистецтва (за можливості — і в інших видах). Як розділ роботи сприймання здійснюється на матеріалі шедеврів світового образотворчого мистецтва, творів сучасних авторів, як українських, так і зарубіжних, і вирішує три основні завдання:

1) формування уявлення про особливості образної мови різних видів образотворчого мистецтва, розуміння ролі виражальних засобів у створенні художнього образу (певного стану, настрою, характеру тощо) твору мистецтва;

2) розвиток уміння виразити своє ставлення та емоційне переживання щодо твору, який аналізується:

а) у формі словесного відгуку на рівні емоційно-естетичної оцінки, художнього аналізу (порівняння, зіставлення, виявлення загальних рис тощо), розгорнутої художньої оповіді, що передає естетичні погляди, смаки, ідеали учнів;

б) у формі "графічної мови", тобто передавання враження про твір за допомогою зображення (миттєво виконані начерки і замальовки з пам'яті);

в) можливо — в інших формах художньої творчості (музика, театр, художня фотографія, анімація тощо);

3) формування знань та уявлень про мистецтво і художників, специфіку їхньої праці. Засвоєння спеціальних художніх термінів.

Розділ "ПРАКТИЧНА (ТВОРЧА) ХУДОЖНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ" передбачає максимально широкий спектр художніх технік і матеріалів, включає роботу на площині і в об'ємі.

По кожному з розділів робота виконується за чотирма основними навчальними проблемами:

1) форма (силует, частина і ціле, пропорції,

конструкція, передача об'єму форми засобами світлотіні тощо);

2) простір;

3) питання композиції і композиційна діяльність;

4) колір.

Головні напрями і завдання роботи щодо реалізації перелічених проблем з урахуванням вікових особливостей дітей наведені в таблиці 1.

Роботу над освоєнням навчальних проблем програма пропонує здійснювати у трьох аспектах художньо-творчого розвитку: 1) реальному; 2) декоративному; 3) виражальному, які передбачають посильне створення художнього образу на основі передачі різноманітних якостей і властивостей форми, кольору, простору та композиції відповідно:

^ 1. У реалістичному художньому ключі. Методи і форми роботи: з натури, за пам'яттю, за уявленням, індивідуальна робота;

2. У декоративній манері. Методи і форми роботи: за уявленням; індивідуальна, групова і колективна робота;

^ 3. У різних стильових напрямах від абстрактних до асоціативно-виражальних. Методи і форми роботи: за уявленням.

Реалізація трьох аспектів художньо-творчого розвитку учнів у практичній роботі на площині і в об'ємі передбачає створення таких основних продуктів художньої діяльності (таблиця 2).

Таким чином, зміст практичної діяльності орієнтовано на можливість ознайомлення учнів з особливостями художньо-образної мови різних видів образотворчої діяльності, з різноманітними пластичними техніками і доступною технологією створення художнього образу у власних творчих роботах.

Структура програми, послідовність освоєння завдань, зміст уроків визначені відповідно до вікових закономірностей у галузі образотворчої діяльності і поділені на три великих блоки, що дозволяють найповніше враховувати вікові особливості дітей: 1—4, 5—7 і 8—11 класів.

У програмі вказані лише навчальні завдання (мета). Завдання, спрямовані на розвиток

художньо-образного мислення й уяви не завжди вказані, але повинні реалізовуватися вчителем на кожному уроці.

Провідне навчальне завдання уроку завжди вказане першим, супутні завдання — у порядку значущості для даного уроку.

Вказана в програмі приблизна тематика завдань розрахована на дитяче сприйняття і не може виступати календарним планом. Якщо кількість завдань перевищує кількість навчальних годин, вчителю надається можливість вибрати найкращий варіант завдання або замінити його за своїм бажанням, але з урахуванням навчальних проблем програми.
Таблиця 1




Головні напрями і завдання художньої діяльності




Примітки




^

Питання композиції та композиційної діяльності





1. Формування емоційно-смислового задуму композиції. Повинно здійснюватися в художньо-образному ключі з акцентуванням уваги на чуттєво-естетичному світові людини, предметів або подій; можна зробити припущення щодо їх настрою, характеру, взаємин тощо. Передбачається також формування свідомого ставлення до вибору елементів композиції, які "працюють" на образ

2. Втілення задуму художніми засобами. Являє собою структурно - пластичний (де­коративний, зовнішній) бік композиції і засіб досягнення дохідливості смислової ідеї зображення. Передбачає також освоєння композиційних властивостей і засобів (єдність, співрозмірність, супідрядність, динамічний і статичний стани, ритм, симетрія і асиметрія, контраст і нюанс, масштаб і пропорції тощо)


По суті це відповідь на запитання "що?" (що зобра­жатиметься, виражатиметься?)

При роботі з молодшими школярами слід врахову­вати їхню, підвищену емоційну чутливість
Це відповідь на запитання "як?" (як, якими засоба­ми передати задумане?).

Конкретні завдання щодо засвоєння композиційних властивостей, засобів і понять з урахуванням віку учнів запропоновані в ПРОГРАМІ (див. далі)

Колір


1. Розвиток кольорочутливості ока, уміння бачити багатство кольору в навколишньо­му світі, здатності до розпізнавання колірних станів середовища. Внаслідок цього - подолання стереотипних колірних уявлень, формування в учнів художньо-естетичного ставлення до навколишньої дійсності, потреби насолоджуватися красою природи і творами мистецтва; в практичній роботі - вміння передавати різноманіття і виразність кольору в малюнках, пов'язаних із відображенням явищ навколишньої дійсності


2. Формування відчуття декоративної виразності кольору, що передбачає:

  1. розумін­ня умовності декоративного кольору;

  2. розуміння гармонії кольоросполучень. У власних творчих роботах - вміння використати колір для декорування і за законами колірної гармонії


3. Усвідомлення учнями виражальних можливостей кольору і розвиток в них (на рівні синтезу розуміння і почуття) вміння використовувати колір для передавання своїх емоцій, певного стану, ставлення, настрою в різних видах художньої діяльності

4. Освоєння основ кольорознавства; формування вмінь і технічних навичок


Перші три напрями роботи здійснюються в емоційно-естетичному ключі і є стратегічними; ре­алізуються впродовж усього періоду навчання. Водночас, при виконанні конкретного завдання той чи інший напрям розвитку дитячого кольоросприйняття виступає провідним щодо інших

Даний напрям також реалізується впродовж усього періоду навчання; конкретні завдання з урахуванням віку учнів кожного класу запропоновані у наведеній ПРОГРАМІ (див. далі)

Форма


1. Розвиток емоційно-естетичного сприйняття і передачі форми:

а) навчання сприйняттю й передаванню характерних особливостей обрисів загальної силуетної форми предмета;

б) навчання декоративній трансформації реальних форм у роботі на площині й у просторі освоєння прийомів декоративної розробки й збагачення форми (деталями, фактурою, текстурою тощо)

2. Формування навичок модифікації ( видозміни ) форм:

а) в межах загальної основної побудови шляхом зміни пропорцій ( як загальної форми, так і складових її частин ), видозміни деталей і декору;

б) шляхом перетворення статичного стану предмета чи явища в динамічний, наприклад, зображення людини і тварин в русі, дерев, рослин, хвилі тощо під дією різних природних явищ (вітру, температури тощо);

в) при створенні фантастичних образів і конструкцій внаслідок розвитку в учнів комбінуючої здатності уявлення.

3. Формування навичок аналізу й відтворення предмета з точки зору розмірів, про­порцій, конструкції, оволодіння знаннями закономірностей побудови реальної форми предметів


Робота виконується "вільно", без так званої «побу­дови», на око.

Реалізується в площинному зображенні (малювання, аплікація, рельєф).

На усвідомленому рівні навчання декоративній трансформації реальних форм можливе, починаючи приблизно з 3 класу.

Даний напрям роботи здійснюється протягом усього періоду навчання ( з урахуванням рівня вікового розвитку учнів).


У початкових класах увагу учнів слід зосереджувати головним чином на відтворенні фактичних пропорцій і конструкцій силуетної форми предметів, на співвідношенні величини предметів в групі, ознайомлення з такими закономірностями побудови форми, як симетричність, взаємозв'язок частин в єдиному об'єкті (предметі).

Простір


1 Навчання відтворення умовної глибини простору на площині доперспективними методами, взаємне розташування предметів один відносно одного і спостерігача: освоєння просторових орієнтацій і уявлень при фризовій побудові простору; освоєння глибини (плановості) простору; формування понять про точку зору, що перебуває поза зображуваним.

2. Навчання відтворення третього виміру (об'єму) у зображенні поодиноких пред­метів на площині.

3. Вивчення перспективних методів побудови простору:

- законів лінійної перспективи;

- альтернативних способів просторової побудови зображення.

Здійснюється за період навчання у початкових класах.

Перехід до освоєння перспективних явищ і перспективної побудови предметів можливий приблизно з кінця 4 — на початку 5 класів. Освоєння навчальних завдань повинно здійснюватися на цілеспрямованому спостереженні й аналі­зі просторових явищ навколишньої дійсності (табли­ці і схеми, вивчення правил і послідовності побудови не сприяють усвідомленому засвоєнню матеріалу, орієнтують дітей на механічне слідування готовим зразкам перспективної побудови простору і об'ємної форми предметів).

Можливе у старших класах на рівні аналізу різних художніх систем і у власній художній творчості
  1   2   3   4

Схожі:

Образотворче мистецтво iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Мистецтво форма художньо-образного освоєння світу, вираження духовної сутності людини. Художник у творах мистецтва втілює свої почуття,...
Образотворче мистецтво icon1. Бендик Євгеній Вікторович
Зарубіжна література, Російська мова, Образотворче мистецтво — Ткаченко Світлана Михайлівна
Образотворче мистецтво iconКазимир Світлана Миколаївна
Англійська мова, Музика, Образотворче мистецтво, Факультатив з естетики — Шара Людмила Віталіївна
Образотворче мистецтво iconМіністерство освіти І науки України полтавський національний технічний університет
Архітектура будівель І споруд”, “Містобудування”, “Дизайн архітектурного середовища”, “Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво”...
Образотворче мистецтво iconПроблеми викладання образотворчого мистецтва у початковій школі
Образотворче мистецтво справляє на людину чи не найефективнішу дію, бо завдяки своїй універсальності плідно розвиває її емоційно-чуттєву...
Образотворче мистецтво iconВивчення італійського мистецтва 45-80 років ХХ століття дає можливість...
Хх століття” (загальні тенденції) для студентів архітектурного факультету спеціальностей “Архітектура будівель І споруд”, “Містобудування”,...
Образотворче мистецтво iconТема риторика та мистецтво презентації
Мистецтво аргументації. Техніка І тактика аргументування. Мовні засоби переконування
Образотворче мистецтво iconМетодичні рекомендації для написання та оформлення курсових робіт...
Рафія»; 020103 – «Музейна спрва та охорона пам’яток історії та культури»; 020201 – «Театральне мистецтво» (режисура естади та масових...
Образотворче мистецтво iconРежисура як мистецтво. Передумови для занять професійною режисурою
Робота композитора, художника, балетмейстера це професія, а вища форма діяльності людини цієї професії мистецтво
Образотворче мистецтво iconТема Мистецтво пізнього палеоліту, неоліту, епохи бронзи та заліза
Альта міра (Іспанія) та Фон-де-Гом, Ласко (Франція). Палеолітичні “Венери”. Мистецтво епохи мезоліта та неоліта. Стилістичні зміни...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка