Курс лекцій для студентів неекологічних спеціальностей Миколаїв 2008




НазваКурс лекцій для студентів неекологічних спеціальностей Миколаїв 2008
Сторінка5/10
Дата конвертації19.06.2013
Розмір1.15 Mb.
ТипКурс лекцій
skaz.com.ua > Біологія > Курс лекцій
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Іонізуюче випромінювання за силою та глибиною впливу на організм вважається найсильнішим. Різні організми мають різну чутливість до дії радіоактивного опромінення, навіть різні клітини одного організму мають різну чутливість.

Розрізняють природну та штучну радіацію. Природними є випромінювання сонця, космічне випромінювання, а також випромінювання внаслідок радіоактивного розпаду природних радіонуклідів в надрах землі.. Всі види флори та фауни Землі протягом мільйонів років виникали та розвивалися під постійним впливом природного радіоактивного фону й пристосувалися до нього.

Нині головними джерелами радіоактивних забруднень біосфери є радіоактивні аерозолі, які потрапляють в атмосферу під час випробувань ядерної зброї, аварій на АЕС та радіоактивних виробництвах, а також радіонукліди, що виділяються з радіоактивних відходів, заборонених на суші і в морі.

Важко переоцінити трагічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, що стало фатальним фактором загрози генетичному здоров’ю нації. Із загального радіоактивного викиду в Україну потрапило 25%, Білорусь – 70%, Росію та інші країни – 5%.. В Україні від наслідків аварії постраждало 2,5 млн людей.

Біологічний ефект радіації зумовлений взаємодією енергії з живою речовиною, наслідком чого може бути канцерогенез. В процесі радіоактивного розпаду утворюються також вільні радикали, які можуть змінювати структуру клітин і тканин організму настільки, що відновлення їх стає неможливим. Зміну генетичного коду клітин організму називають мутацією, що приводить до різного роду порушень розвитку, в тому числі і до раку.

^ Серед хімічних забрудників окреме місце займають пестициди. Пестициди (гербіциди, інсектициди, фунгіциди) – хімічні речовини, що використовуються для знищення бур’янів, грибків, бактерій, різноманітних комах та тварин. Більшість їх – це синтетичні препарати, що мають токсичні властивості, Головна їхня властивість знищення різних форм життя, тому всі пестициди – небезпечні.

В процесі виробництва, транспортування, зберігання, застосування та утилізації пестицидів має місце забруднення довкілля. Призначені для застосування на сільськогосподарських угіддях, вони попадають у всі геосфери Землі, забруднюючи повітря, воду і грунт. Вище допустимої норми забруднено 65% сільськогосподарських угідь Західної Європи.

В Україні на сьогодні накопичилося близько 11 тис.тон застарілих невикористаних пестицидів, проблема утилізації яких не вирішена. Близько 25 млн сільськогосподарських робітників щороку отруюються пестицидами.

Деякі пестициди в грунті під дією сонячних променів трансформуються, утворюючи нові більш токсичні хімічні речовини.

Безпосередній вплив пестицидів на людину полягає в ураженні та зміні функцій печінки, захворюваннях центральної нервової та серцево-судинної систем, Вони негативно впливають на репродуктивну функцію людини. Значна стійкість пестицидів у природному середовищі призводить до значного накопичення їх як в екотопі так і в живих організмах.
^ Біологічне забруднення – це забруднення живими організмами, коли в природних та антропогенних екосистемах з’являються не властиві їм організми, або значно збільшується чисельність якогось із існуючих видів чи популяцій живих організмів. Це можуть бути тварини або мікроорганізми. Особливим випадком такого забруднення є мікробіологічне, пов’язане з розвитком у навколишньому середовищі паразитичної мікрофлори. Треба мати на увазі можливість використання мікроорганізмів як біологічної зброї.


^ Нормування і методи визначення забруднень
Попередження негативного впливу на природне середовище та забезпечення екологічної безпеки біосфери можливо лише при застосуванні в господарській діяльності людини безвідходних технологій. Рівень розвитку техніки на сучасному етапі не має можливості розробити такі технології тому залишається один шлях – нормування кількості забруднень, що можуть потрапити в природне середовище, на спричинивши йому шкоди.

В основі нормування лежить установлення гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин (полютантів) в атмосферному повітрі, воді, грунті, харчових продуктах. Для фізичних забруднень встановлюють гранично допустимі рівні (ГДР) того чи іншого забруднила.

ГДК чи ГДР полютанта – це такий його максимальний вміст в об’єєкті навколишнього середовища , який не знижує працездатності та самопочуття людини і в разі постійного контакту не може визвати захворювання чи відхилення в стану здоров’я, а також не викличе небажаних наслідків у нащадків.

ГДК визначаються окремо для кожного середовища. Для атмосферного повітря визначається ГДКмр – максимальна разова ( при вдиханні такого повітря впродовж 20 хвилин не повинна спричиняти негативних наслідків); ГДКсд – середньодобова ( не повинна впливати негативно в разі дії впродовж всього життя), для повітря робочої зони – ГДКрз – не повинна впливати при дії впродовж усіх років праці на виробництві. Для водного середовища ГДКв – для водойм господарсько-питного призначення, ГДКВР – для водойм рибо-господарських. Для грунту – ГДКгр.- не повинна впливати не тільки на людину, а й на самоочисну здатність грунту. Для продуктів харчування – ГДКпр, або допустима залишкова кількість (ДЗК).

У разі наявності в якомусь середовищу декількох шкідливих речовин враховують їх сумарну шкідливість. Сума відношень концентрацій шкідливих речовин до їх ГДК не повинна перевищувати одиницю.

На сьогоднішній день встановлені ГДК для повітря робочої зони більш ніж на 1500 хімічних речовин, для атмосферного повітря – більше 500, для води водойм – більше 1000 , для грунту – 50, для продуктів харчування – більше 100 хімічних речовин.

Теорія нормування різних чинників середовища ґрунтується на декількох принципах, основні із них:

1. Принцип першочерговості медичних показань: беруть до уваги тільки особливості впливу на організм. Жодні докази про відсутність ефективних засобів зниження діючих концентрацій не враховуються.

2. Принцип пороговості – основа методології гігієнічного нормування. В кожному разі експериментально виявляється найменша концентрація, яка ще визиває якісь зміни в організмі – визначається порог дії. Ця концентрація і береться за основу для встановлення ГДК.

3. Принцип лабораторного експерименту. Він дозволяє проводити нормування у стандартизованих, порівняльних умовах, що веде до уніфікації досліджень у всіх лабораторіях і дає можливість порівнювати результати.

4. Принцип лімітую чого показника. При встановленні ГДК вивчають дію забруднила по декількох показниках і за основу для встановлення ГДК береться той показник, який виявився найбільш чутливим до дії забруднила.
Для нормування різних викидів в атмосферу і викидів у водойми запропоновано норматив гранично допустимий викид в атмосферу (ГДВ), або гранично допустимий скид у водойму (ГДС). Гранично допустимий викид (скид) – це максимальна кількість шкідливих речовин, яка не повинна перевищуватися під час викиду в повітря (скиду у водойму) за одиницю часу, щоб концентрація полютантів на межі санітарної зони не перевищувала їх ГДК. Встановлюють ГДК та ГДС не основі розрахунку розсіювання чи розведення.


^ Екологічне навантаження
Для оцінки рівня забруднення навколишнього середовища використовують такий показник як гранично допустиме екологічне навантаження (ГДЕН) та техногенне навантаження на природне середовище. Техногенне навантаження характеризується модулем техногенного навантаження, під яким розуміють обсяг промислових і побутових стічних вод і твердих відходів, рознесених по адміністративних одиницях, які вимірюються в тисячах тон на квадратний кілометр за рік. В різних областях України модуль техногенного навантаження від 10 до 1000 тисяч тон на квадратний км. Найбільший він у Донецькій, Дніпропетровській і Запорізькій областях – від 100 до 1000 тис.т/км2..

За ступенем гостроти виділяють 5 видів екологічної ситуації: катастрофічні, критичні, напружені, задовільні, умовно сприятливі. Катастрофічні характеризуються глибокими і незворотними змінами природи. При цьому істотно погіршується стан здоров’я людей, втрачається генетичний фон біоти і унікальні природні об’єкти. У разі критичних – виникають значні зміни ландшафту, наростає загроза втрати ресурсів та унікальних природних об’єктів. У «Методичних вказівках з виділення зон екологічного лиха (1992) виділяють зони екологічного лиха, екологічної небезпеки та екологічної кризи.
^ Методи дослідження стану довкілля
Для можливості дослідження стану довкілля і ступеню забруднення його різними полютантами необхідно мати методи визначення цих полютантів. Під час дослідження стану довкілля використовують якісні і кількісні методи визначення забрудників. При дослідженні стану довкілля використовують якісні і кількісні методи визначення хімічних речовин. Спочатку використовують як менш трудомісткий якісний метод визначення. Якісні методи дослідження мають супроводжуватися візуальним ефектом, для чого використовують реакції, при яких відбувається:

- поява чи зникнення осаду;

- поява, зникнення чи зміна кольору розчину;

- виділення газів;

- утворення кристалів характерного кольору і форми;

- поява забарвлених перлів та інше.

Для кількісного визначення полютантів використовують хімічні методи, фізико-хімічні методи (рідинна та газова хроматографія, іонообмінна хроматографія, електрохімічні методи, фізичні методи (мас спектрометрія), метод ядерного магнітного резонансу та інші.

Необхідно відмітити, що якісні методи дослідження можуть проводитися у місці відбору проби, в той час коли кількісні дослідження проводяться в спеціальних лабораторіях з застосуванням спеціального обладнання.


^ Екологічний моніторинг і якість природного середовища
Для керування процесом охорони природи, раціонального природокористування та забезпечення екологічної безпеки навколишнього середовища потрібна організація обліку антропогенних змін та їх проявів як в окремих регіонах, так і в глобальних масштабах. Такий облік потрібно здійснювати з метою запобігання будь-яким негативним наслідкам, погіршенню якості довкілля, а також для прогнозування змін у ньому та їх наслідків. Ці завдання вирішують за допомогою екологічного моніторингу. Екологічний моніторинг – це комплексна науково-інформаційна система спостережень, оцінки й прогнозування змін стану навколишнього середовища та живих організмів під впливом антропогенних факторів.

Розрізняють моніторинг фоновий, біологічний (біосферний) та господарський. За фонового моніторингу здійснюють систематичні стаціонарні заміри, які проводять за єдиною програмою стану атмосфери, грунту, природних вод та особливостей земної поверхні.

За біологічного моніторингу здійснюють систематичну оцінку стану видів рослин і тварин. Господарський моніторинг здійснюють з метою оцінки діяльності окремих сільськогосподарських або промислових об’єктів.

Екологічну безпеку біосфери повинна забезпечити система глобального моніторингу, організована на базі космічної та обчислювальної техніки на основі міжнародного співробітництва. Система моніторингу допомагає уникнути переходу критичних рівнів якості довкілля в екологічні катастрофи.


^ Семінарське заняття

Мета: закріпити отримані з лекції теоретичні знання з питань антропогенного впливу на довкілля.
Контрольні питання семінарського заняття.

1.Забруднення, визначення цього поняття, класифікація забруднень з позиції теорії перешкод та за походженням. Екологічна криза та екологічна катастрофа, визначення цих понять.

2. Причини антропогенного забруднення довкілля і основні джерела. Класифікація антропогенних забруднень за походженням.

3. Механічні забруднення, їх джерела і вплив на навколишнє середовище та живі організми.

4. Хімічні забруднення довкілля, джерела їх і основні забруднюючі речовини. Поведінка забруднюючих речовин в навколишньому середовищі, вплив на живі організми і стан навколишнього середовища.

5. Фізичні забруднення біосфери, основні види їх і джерела. Вплив на живі організми.

6. Забруднення довкілля пестицидами, особливості їх впливу на довкілля і живі організми.

7. Біологічне забруднення природне і антропогенне.

8. Якість середовища: нормування забруднень (ГДК, ГДР), принципи нормування, особливості нормування забруднень в різних середовищах.

9. Визначення забруднень в навколишньому середовищі, якісні і кількісні методи дослідження.

10. Характеристика регіонів України з найбільш забрудненим довкіллям.

11.Основні напрями заходів щодо попередження забруднень довкілля.

12. Нормативні вимоги до якості води відкритих водойм різних категорій. Визначення необхідного ступеня очистки стічних вод і умови скидання їх у водойми.

13. Екологічний моніторинг і якість природного середовища.

Тема: Екологічна безпека атмосфери
Мета: Ознайомити студентів з основними забруднювачами і забрудненнями атмосферного повітря, негативним впливом забруднень на довкілля і живі організми. Дати уяву студентам про нормування забруднень атмосфери, а також про основні заходи щодо попередження атмосферних забруднень.

^ Самостійна робота

Тема «Екологічна безпека атмосфери» повністю виноситься на самостійне вивчення студентами. Для орієнтації студентів при самостійному вивченні цієї теми приводимо контрольні питання.

1. Класифікація забруднень атмосфери, основні джерела забруднень атмосфери і основні забруднювальні речовини.

2. Вплив забруднень атмосфери на довкілля і живі організми.

3. Трансформація забруднень в атмосфері.

4. Парниковий ефект, кислотні дощі.

5. Руйнування озонового шару, ядерна зима.

6. Нормування якості повітря, визначення концентрацій забрудників в атмосферному повітрі.

7. Основні напрями заходів щодо попередження забруднення атмосферного повітря..

8. Очищення газодимових викидів, методи і принципи дії очисних споруд.

Тема: ^ Екологічна безпека гідросфери
Мета теми: Ознайомити студентів з основними забруднювачами і забрудненнями вод Світового океану, поведінкою забруднень у воді, впливом їх на живі організми і процеси самоочищення води. Ознайомити з вимогами до якості води, з принципами визначення необхідного ступеня очистки стічних вод.
^ Самостійна робота
Тема «Екологічна безпека гідросфери виноситься повністю на самостійне вивчення студентів. Для орієнтації студентів при вивчені даної теми приводимо контрольні питання по темі:

1.Користувачі і споживачі води, їх роль в забрудненні води.

2. Основні забруднювачі і забруднювальні речовини, що забруднюють води Світового океану.

3. Класифікація забруднювальних речовин.

4. Поведінка забруднень у воді та вплив їх на організми гідросфери і людей. Самоочищення води.

5. Контроль і управління якістю води.

6. Нормативні вимоги до якості води відкритих водойм різних категорій.

7. Визначення необхідного ступеня очистки стічних вод і умови скидання їх у водойму.

8. Основні напрями шляхів попередження забруднення відкритих водойм та підземних вод.

9. Очищення стічних вод, методи.

Тема: ^ Екологічна безпека літосфери
Мета теми: Ознайомити студентів з основними джерелами забруднення літосфери і можливими змінами забруднень в грунті, з особливостями забруднення грунту пестицидами, впливом їх на живі організми грунту і людей.
^ Самостійна робота
Тема «екологічна безпека літосфери також виноситься повністю для самостійного вивчення студентами. Для орієнтації студентів при опрацюванні цієї теми приводимо контрольні питання.

1. Забруднення літосфери: основні джерела і забруднювальні речовини.

2. Поведінка забруднень в грунті і вплив їх на живі організми. Самоочищення грунтів.

3. Особливості забруднення грунтів пестицидами та мінеральними добривами.

4. Нормування забруднень в грунті, контроль і управління якістю грунтів.

5. Деградація грунтів, основні причини, Рекультивація земель.

6. Бережне ставлення до надр і земної поверхні, Охорона ландшафтів.

Тема: ^ Екологічні проблеми України
Мета теми: Дати уяву студентам щодо екологічного стану довкілля України і окремих регіонів, залежності екологічного стану від господарської діяльності, про основні критерії оцінки стану довкілля в нашій країні і принципи нормування його якості.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Курс лекцій для студентів неекологічних спеціальностей Миколаїв 2008 iconМетодичні рекомендації з вивчення курсу «Основи екології» Для студентів...
Методичні рекомендації розроблені відповідно до навчальних планів факультетів університету на підставі нормативної для всіх неекологічних...
Курс лекцій для студентів неекологічних спеціальностей Миколаїв 2008 iconКонспект лекцій для студентів всіх спеціальностей І форм навчання Затверджено
С. М., Гончарук В.Є., Васійчук В. О., Дацько О. С., Козій О.І., Качан С.І., Романів А. С., Скіра В. В., Гельжинський І.І. Безпека...
Курс лекцій для студентів неекологічних спеціальностей Миколаїв 2008 iconКонспект лекцій для студентів всіх спеціальностей І форм навчання Затверджено
Васійчук В. О., Гончарук В.Є., Дацько О. С., Качан С.І., Козій О.І., Ляхов В. В., Мохняк С. М., Петрук М. П., Романів А. С., Скіра...
Курс лекцій для студентів неекологічних спеціальностей Миколаїв 2008 iconКонспект лекцій для студентів всіх спеціальностей І форм навчання Затверджено
Васійчук В. О., Гончарук В.Є., Дацько О. С., Качан С.І., Козій О.І., Ляхов В. В., Мохняк С. М., Петрук М. П., Романів А. С., Скіра...
Курс лекцій для студентів неекологічних спеціальностей Миколаїв 2008 iconКонспект лекцій з курсу «політологія» для студентів усіх спеціальностей...
Конспект лекцій з курсу «Політологія» (Модуль 2) для студентів всіх спеціальностей денної І заочної форм навчання / Уклад.: А. О....
Курс лекцій для студентів неекологічних спеціальностей Миколаїв 2008 iconКурс лекцій навчальний посібник для студентів ІІІ курсу історичного факультету
...
Курс лекцій для студентів неекологічних спеціальностей Миколаїв 2008 iconКонспект лекцій з курсу «політологія» для студентів усіх спеціальностей...
Конспект лекцій з курсу «Політологія» (Модуль 1) для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання / Укл.: Л. Г....
Курс лекцій для студентів неекологічних спеціальностей Миколаїв 2008 iconКурс лекцій для студентів денної форми навчання
Спеціальностей 010104(30) «Економіка підприємств, маркетинг та менеджмент», 010104(30) «Економіка підприємств, маркетинг та
Курс лекцій для студентів неекологічних спеціальностей Миколаїв 2008 iconКонспект лекцІй з дисципліни “потенціал І розвиток підприємства”...
Конспект лекцій з дисципліни “Потенціал І розвиток підприємства” для студентів ІV курсу / Укл доцент кафедри економіки підприємства...
Курс лекцій для студентів неекологічних спеціальностей Миколаїв 2008 iconІ. М. Чістякова, Б. Г. Шевченко, Г. В. Воробйова, С. Й. Лебединський...
Правознавство. Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей. Одеса: Наука І техніка, 2011. 149 с
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка