57. Клони та генетичні химери, їх значення у селекційному процесі. Клон




Скачати 72.88 Kb.
Назва57. Клони та генетичні химери, їх значення у селекційному процесі. Клон
Дата конвертації29.04.2016
Розмір72.88 Kb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Біологія > Документы
57. Клони та генетичні химери, їх значення у селекційному процесі.

Клон – це популяція молекул, клітин, рослин чи тварин, які мають ідентичний генотип і походять від одного предка без статевого розмноження. У біотехнології відтворення тварин одним із методів отриманнятклонів є розділення ембріонів. Підґрунтям методу є тотипотентість окремих бластомерів та їх конгломератів розвиватися в цілий організм. Такі властивості мають всі ембріони отримані до 8…9-ї доби статевого циклу, включаючи стадії пізньої морули і бластоцисти, що вилупилася.

Вперше однояйцевих близнюків отримав Willadsem S.M. ізспівавторами в 1979 році шляхом розділення 2-клітинних ембріонів вівці. Подальші дослідження показали, що окремі бластомери із 4- та 8-клітинних ембріонів також здатні розвиватися в бластоцисту, алеменшого розміру. І лише менше 10% пересаджених таких бластоцист розвиваються у плід, тоді як „половинки” та „четвертинки” із 2-, 4-, 8-клітинних ембріонів та компактизованих морул і бластоцист, що

вилупилися є однаково життєздатними, як і нормальні ембріони. Прогрес у біотехнології відтворення тварин, спрямований на збільшення чисельності потомків видатних тварин, отримання їх методом клонування, може призвести до зменшення генетичної мінливості в популяції і втрати нею цінних генів. Нині генетична інженерія створює можливість одержання нових генотипів,

відкриваючи нові напрями використання біотехнології відтворення в селекції.

^ Генетичні химери – це організм, що складається із генетично різних клітинних популяцій, які походять від одного чи більше ембріонів. Розрізняють природний та штучний химеризм. До природних химер належать фримартини (безплідні телиці), які походять із різностатевих двійнят, і є гетерогенними за антигенами та клітинами крові. Для всіх химер природного походження характерний химеризм лише в межах однієї-двох тканин, тоді як у штучних – всі тканини, чи їх більшість містять змішані клітини. Штучним шляхом химери отримують агрегаційним та ін’єкційним методами: перший полягає в об’єднанні морул або бластоцист в один ембріон; другий

згідно з яким в бластоцель бластоцисти вводять бластомери іншого ембріона. Розроблений і третій

метод отримання тварин з бажаними властивостями шляхом трансплантації химерних ембріонів, отриманих із клітин різновікових амейотичних партеногенетичних і звичайних ембріонів.

Для генетико-селекційних програм у тваринництві ембріобіотехнологічні методи отримання химерних тварин поки що не мають великого значення.
^ 58.Трансгенез у тваринництві

Кінець ХХ ст. характеризується бурхливим розвитком генної іжнері. Поєднання досягнень генної інженерії, експериментальної ембріології молекулярної біології дозволяють на сьогодні вводити до

геному тварин гени з форм, філогенетично віддалених від них, а також проводити обмін генами між видами. Вводячи різні гени до зародків виявили, що чужорідна ДНК (чДНК) може активно включатися в спадковий матеріал пронуклеусів, експресуватися та успадковуватися потомками. Завдяки цьому отримують тварин з ознаками, які, застосовуючи традиційні методи схрещування і селекції, отримати неможливо. Нові ембріологічні і молекулярні методи докорінно змінили

традиційний підхід до розведення тварин. Вони забезпечують селекцію на рівні генотипу, а не лише фенотипу. Крім того, за допомогою генної інженерії розроблено методи, застосовуючи які можна отримувати від тварин субстанції, які раніше отримували лише вакцинацією і в

обмеженій кількості. Основним засобом отримання трансгеннихтсільськогосподарських тварин є трансплантація ембріонів, яким були введені генетичні конструкції. Нині генна інженерія тварин розвиваєтьсятза такими напрямами:

− отримання тварин-біореакторів, що продукують біологічно

активні білки для медицини та інших потреб;

− інтеграція в геном сільськогосподарських тварин генних

конструкцій, що регулюють обмін речовин, а, відповідно, і параметри

продуктивності тварин з подальшим використанням їх у селекційному

процесі;

− створення трансгенних тварин-донорів для

ксенотрансплантації;

− моделювання генетичних патологій і аномалій людини;

− отримання трансгенних тварин, генетично стійких до

багатьох хвороб.

Комерційне використання тварин-біореакторів, з метою отримання

рекомбінантних білків пов′язане із: синтезом білків молока з наступним

очищенням і використанням; синтезом білків у молочній залозі

трансгенних сільськогосподарських тварин з метою зміни складу і

властивостей молока.

Таким чином, біотехнологія відтворення сільськогосподарських тварин має самостійне практичне значення в тваринництві, особливо в

селекції, а також дозволяє отримувати тварин з новими продуктивними

властивостями, і є могутнім джерелом створення та удосконалення порід

різних видів тварин.
59. Проблема регуляції статті тварин та шляхи її вирішення
^ 60.Роль імуногенетики в селекції тварин.

Імуногенетика вивчає специфічні особливості груп крові тварин і розробляє методи їх використання як генетичних маркерів в селекції.

Біологічна сутність імуногенетики полягає в тому, що організм тварин складається в основному з величезної кількості білкових тіл, причому білки різних особин різко відрізняються за складом. При попаданні чужорідного білка в організм виникає імунологічна реакція, результатом якої є утворення захисних речовин - антитіл. Речовина, що викликає появу антитіл, називають антигеном.

В еритроцитах тварин відкрито існування великої кількості антигенних (кров'яних) чинників: свиней - 40, овець -44, курей - 66, великої рогатої худоби - 103. Це білкові сполуки, які строго успадковуються, частина з них - незалежно один від одного, інші ж - за типом множинного дії. 
За цією ознакою кров'яні фактори розподіляються по системах груп крові, які не змінюються протягом життя, тобто генетично детерміновані. Вивчення алелей еритроцитарних антигенів і білкових поліморфних систем дозволяє вибрати з потомства родоначальника особин з більшою чи меншою гомозиготності. з більшою або меншою мірою генетичної схожості з ним. Представляється можливість судити про подібність порівнюваних стад, ліній, типів тварин, про ступінь їх генетичної однорідності. Імунологічний аналіз дозволяє також з'ясувати ступінь розбіжності порід і популяцій, які мали в минулому спільні корені і загальну генетичну основу, але в подальшому розлучалися ізольовано один від одного.

В даний час одна з найбільш застосовних сфер імуногенетики в тваринництві - контроль за родоводами племінних особин, уточнення у спірних випадках їх походження. На кожну тварину складається імуно-генетичний паспорт, в якому групи крові виступають генетичними маркерами. Імуногенетичні маркери можуть характеризувати генетичні особливості тварин. Для встановлення генотипу визначають, які поєднання антигенних факторів були передані нащадкові матір'ю і які батьком. Генотип груп крові в остаточному вигляді буде представляти дві алелі в кожній із систем. Групами крові прийнято називати спадково обумовлені групи, які успадковуються нерозривно. Перевага груп крові, як генетичних маркерів, ще й у тому, що дані, отримані за життя тварини, можуть використовуватися для вирішення питання про походження потомства і після смерті батька.

Імуногенетичні методи застосовують для перевірки достовірності походження тварин на основі зіставлення групи крові нащадка і його батьків за встановленою генетичній системі.

^ 61.Етапи становлення селекції за маркерами

Основні принципи маркерної селекції- метод сигналіїв вперше були сформовані і детально розроблені Александром Сері, Серебровським і його школою в 20-40х р.р. 20 ст. Ними було введено термін "сигналії". Теоретичною передумовою для розробки методу сигналіїв тала хромосомна теорія спадковості сформульована Морганом та його учнями.

Під терміном "сигналь" Серебровський розумів алелеморф гена якщо щеплений згрупою алелей, що визначають прояв ознаки, яка цікавить дослідника і тим самим виступає в якості своерідної мітки, яка дозволяє простежити успадкування данної групи алелей. У більш широкому сенсі маркер – це будь-яка успадкована модифікація структурних генів – алель, анонімних нуклеїнових послідовностей або їх матеріальних носіїв хромосом з якими зщеплена група "алелей-інтересу". Метод сигналіїв був успішно застосований при аналізі якісних ознак у дрозофіли. Однак через малу визначеніть генома вищих тварин у ті роки і навіть у більш пізній час метод сигналіїв не знайшов пактичного застосування в селекції тварин.Тут в силу малої кількості генів що мають чіткий фенотиповий ефект тривалого репродуктивного періоду відносно невеликої кількості відомих тоді хромосомнтх маркерів. Труднощі їх ідентифікації, процес картування хромосом йшов повільніше. Знадобився тривалий час на розробку нових цілей та методів аналізу.

^ 62.Поняття про маркер-залежну селекцію.

63.Види генетичних маркерів

Генетичний маркер - це ген або послідовність ДНК з відомою позицією в хромосомі. В якості генетичних маркерів можуть служити, як різні смужки гена тка і фрагменти ДНК. В генетичній літературі їхприйнято називати маркерами 1го, 2го типу. Залежності від того який з типів маркерів використовуеться в роботі останнім часом прийнято говорити про маркер-залежну або ген-залежну селекцію.

Маркери 1го типу – послідовності ДНК, які координують певну структуру біополімерів відносно низький генетичний поліморфізм (меньша кількість алельних варіантів у порівнянні з маркерами 2го типу), відносно високий еволюційний консерватизм. Не зважаючи на існування видових відмінностей у нуклеотидних послідовностях однотипних генів, що кодуються ними у різних видів виконуючи 1 і ту ж функцію. Таким чином маркери 1го типу це гени які контролюють прояв тієї або іншої ознаки поліморфізм яких виявляеться або за фенотиповими проявом алелей абошляхом молекулярно генетичних спеціальних досліджень.

Маркери 2го типу (де-три-тетрануклеїдні повтори послідовності ДНК) генетична функція не відома, висока генетична мінливість до 10 алельних варіантів, видоспецифічність- це існування однакових маркерів можливо лише у близзько споріднених видів. В якості маркерів 2го типу можуть використовувати 2 класи послідовностей, дисперсні послідоаність і тенденційні повтори.

Тенденційні повтори – це повтори коротких нуклеїдних послідовностей. Залежно від велечени мотивів сателітна ДНК поділяється не:

  • мінісателіти

  • мікросателіти.

Мінісателіти знайшли свое застосування у геномній іденоскопії для оцінки походження складності використання мінісателітів повязана з тим , що поділ алелей йде тільки за молекулярною масою, незалежно від того які послідовності входять до різних локусів.

Мікросателіти викор. Для визначення спорідненості індевідумів або групи, а також в якості інструментів для оцінки рівнів інбридингу.

Схожі:

57. Клони та генетичні химери, їх значення у селекційному процесі. Клон iconПрактична робота №1
Мета: визначити особливості фізико-географічного положення материка; охарактеризувати генетичні типи берегів
57. Клони та генетичні химери, їх значення у селекційному процесі. Клон icon1. Однозначні й багатозначні слова Кожне слово має одне або кілька...
Кожне слово має одне або кілька значень. Значення за­кріплюється за словом історично в процесі спілкування між людьми
57. Клони та генетичні химери, їх значення у селекційному процесі. Клон icon1. Предмет, значення І завдання курсу "Міжнародні економічні відносини"
Суттєвість мев, їх значення, об'єктивна основа І передумови розвитку. Рівні розвитку мев: функціональні, економічні, територіальні,...
57. Клони та генетичні химери, їх значення у селекційному процесі. Клон iconТеоретичні відомості та рекомендації для студентів Типи даних
Константи поділяються на три категорії: текстові значення, числові значення та значення дат І часу
57. Клони та генетичні химери, їх значення у селекційному процесі. Клон iconДокази І доказування в цивільному процесі
Значення даного питання для правильного вирішення цивільної справи І винесення законного І обгрунтованого рішення можна розглянути...
57. Клони та генетичні химери, їх значення у селекційному процесі. Клон iconПерелік питань до складання державного іспиту з кримінального процесу...
Поняття процесуальних строків, їх значення, класифікація та порядок обчислення у кримінальному процесі
57. Клони та генетичні химери, їх значення у селекційному процесі. Клон iconМетодичні рекомендації до виконання контрольних робіт місце, значення...
Місце, значення І мета контрольної роботи у вивченні дисципліни «Основи економічних теорій». Місце контрольної роботи у навчальному...
57. Клони та генетичні химери, їх значення у селекційному процесі. Клон icon5. Аналіз стратегічного потенціалу підприємства
Важливе значення в процесі вибору стратегії відводиться аналізу стратегічного потенціалу підприємства
57. Клони та генетичні химери, їх значення у селекційному процесі. Клон iconПлан Суть І роль розподілу в процесі відтворення. Розподіл нд І об’єктивні...
Сутність І значення розподілу в економіці. Питанням розподілу присвячено багато спеціальних праць. Значний внесок у розробку проблем...
57. Клони та генетичні химери, їх значення у селекційному процесі. Клон iconПоняття І значення фінансів
Тому вважають, що поняття “фінанси” похо­дить від французького finance – сукупність економічних відносин, що виникають у процесі...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка