Лекція №25 Тема: Популяція. Характеристика популяції. Особливості структури популяції. Чинники які впливають на численність популяції. Динаміка І коливання популяції. Екосистеми. Взаємодії в екосистемах




Скачати 90.09 Kb.
НазваЛекція №25 Тема: Популяція. Характеристика популяції. Особливості структури популяції. Чинники які впливають на численність популяції. Динаміка І коливання популяції. Екосистеми. Взаємодії в екосистемах
Дата конвертації25.07.2013
Розмір90.09 Kb.
ТипЛекція
skaz.com.ua > Біологія > Лекція
Лекція № 25

Тема:Популяція. Характеристика популяції. Особливості структури популяції . Чинники які впливають на численність популяції. Динаміка і коливання популяції. Екосистеми. Взаємодії в екосистемах.

Базові поняття й терміни: екологія, популяція, статева структура популяції, вікова структура популяції, екологічні фактори, чисельність популяції. екосистема, розвиток екосистеми, зміна екосистем, сукцесія, види-піонери, умови існування, екологічні фактори,екосистема, взаємодія, симбіоз, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм, хижацтво, конкуренція.

План лекції:
1.Популяція. Характеристика популяції.

2.Структура популяції.

3.Популяційні хвилі .

4. Гомеостаз популяції. Чинники, які впливають на численність популяції. Динаміка і коливання популяції.

5.Екосистеми. Взаємодії в екосистемах.

6.Саморегуляція екосистем.

Зміст :

«У краплині води відбивається Всесвіт».

( Арабське прислів’я)

1.Популяційно-видовий та екосистемний рівні організації життя.

Популяції та їх екологічна характеристика.

У межах ареалу певного виду умови для існування організмів неоднакові, отже будуть мати місце відмінності між структурними угрупованнями виду. Наприклад,вид окуня річкового має прибережну і глибоководну популяції. Кількість популяцій залежить,здебільшого, від величини ареалу та різноманітності умов існування. Групи просторово-суміжних популяцій можуть утворювати географічну расу, або підвид. Єдність особин популяції забезпечує вільне схрещування-панміксію. Кожна популяція характеризується певними ознаками, які підкреслюють її екологічні особливості. Розділ екології,що вивчає умови формування, структуру і динаміку розвитку популяцій окремих видів називається популяційною екологією.

^ Екологічна характеристика популяцій-це перелік особливостей,які описують взаємодію популяцій з комплексом екологічних чинників певного середовища існування.

Будь-яка популяція виду займає певну територію,яка називається популяційним ареалом. Ареал популяції може мати різну величину, що залежить значною мірою від ступеня рухливості особин. Кожна популяція характеризується чисельністю-кількістю особин,яка входить до складу популяції і займає певну площу або об'єм в біоценозі. Будь-яка популяція теоретично здатна до необмеженого зростання чисельності,але її обмежують ресурси,які є необхідними для нормального функціонування. Чисельність особин у популяції коливається в певних межах,проте вона не може бути нижчою деякої межи. Скорочення чисельності нижче цієї межі може призвести до вимирання популяції. Чисельність популяції визначається народжуваністю,смертністю,їх співвідношенням у вигляді природного приросту,а також імміграцією(вселення) та еміграцією(виселення). Народжуваність-кількість особин популяції,що народжується за одиницю часу,а смертність-кількість особин популяції,що гине за цей самий час. Якщо народжуваність переважатиме над смертністю,то спостерігатиметься позитивний природний приріст і чисельність популяції буде збільшуватися. Відповідно до величини ареалу популяції та чисельності особин обчислюється щільність,або густота,популяції. Густота популяції визначається середньою кількістю особин ,що припадає на одиницю площі або об’єму. Для кожного комплексу умов середовища існування є певна оптимальна густота популяції,яка визначається ємністю середовища існування. Щільність популяції можна відобразити через такий показник,як біомаса. Біомаса популяції-маса особин популяції,що припадає на одиницю площі або об’єму.

2.У межах популяції можна виділити групи,які визначають її характерну структуру.

Структура популяції-поділ популяції на групи особин,які відрізняються за тими чи іншими властивостями(розміри,стать,розташування,особливості поведінки,тощо). Розрізняють такі види структури популяцій:

^ 1)статева структура-співвідношення особин різних статей;

2)вікова структура-розподіл особин популяції за віковими групами;

3)просторова структура-розподіл особин популяції по території,яку вона займає;

^ 4) етологічна структура-система взаємозв’язків між особинам,що проявляється в їхній поведінці; так,основними формами організації популяцій тварин є поодинокий спосіб життя(наприклад,більшість павуків,качка-крижень) та груповий спосіб життя у вигляді родин(правд левів),колоній(у диких кролів,берегових ластівок),зграй(у сарани,вовків),табунів(у копитних тварин,китоподібних).

3.Популяційні хвилі. Популяційні хвилі-це періодичні або неперіодичні зміни чисельності популяцій під впливом різних чинників. Це поняття ввів С.С.Четвериков. Популяційні хвилі-одна з причин дрейфу генів,що викликає наступні явища:зростання генетичної однорідності(гомозиготності)популяції; зміну концентрації рідкісних алелей; збереження алелей,що знижують життєздатність особин; зміну генофонду в різних популяціях. Усі ці явища ведуть до еволюційних перетворень генетичної структури популяції,а надалі і до зміни виду.

Популяційні хвилі можуть бути сезонними і несезонними:

^ Сезонні популяційні хвилі-зумовлені особливостями життєвих циклів або сезонною зміною кліматичних чинників;

Несезонні популяційні хвилі-спричинені змінами різних екологічних чинників.

Популяція сама по собі може підтримувати свою чисельність необмежений час. На рівні популяції існують процеси саморегуляції,що приводять у відповідність густоту популяції до ємності середовища існування та проявляються у вигляді хвиль життя. Основними механізмами регуляції чисельності популяції є:

1)регуляція взаємозв’язками з популяціями інших видів(наприклад,чисельність рисі залежить від чисельності зайців);

2)регуляція розселенням(міграції білок);

3)регуляція суспільною поведінкою(у суспільних комах у розмноженні беруть участь окремі самки-матки та самці,кількість яких регулюється в процесі розмноження);

4)регуляція територіальною поведінкою(мічення території у ведмедів,зубрів,тигрів)

5)регуляція перенаселенням і стресовою поведінкою явище канібалізму в чайок.

Унаслідок тривалого пристосування до умов існування у популяцій виробилися механізми,які дають змогу уникнути необмеженого росту чисельності і сприяють підтриманню густоти популяції на відносно сталому рівні.

4.Гомеостаз популяції-це підтримання чисельності популяції на певному,оптимальному для даного середовища існування рівні. На гомеостаз популяції впливають абіотичні чинники,а також міжвидові та внутрішньовидові взаємозв’язки.

5.Екосистеми,їх структура та властивості. Екосистема-сукупність організмів різних видів та середовища їхнього існування,що пов’язані обміном речовини,енергії та інформації. Домашній акваріум,озерце край села,степовий вибалок,лісовий масив,кабіна космічного корабля,ціла наша планета-все це екосистеми єдиної біосфери. Поняття «екосистема» запропонував у 1935 році А.Теслі. Функціонування екосистеми забезпечує «внутрішній» біологічний коло обіг речовин між абіотичною та біотичною частинами. Екосистеми є відкритими біосистемами,і тому для існування в часі потрібні «зовнішні» потоки енергії, речовини та інформації в складі загального геологічного колообігу.

Близькими до екосистеми є біогеоценози. Біогеоценоз-це певна територія з однорідними умовами існування,населена взаємопов’язаними популяціями різних видів,об’єднаних між собою колообігом речовин та потоком енергії. Поняття про біогеоценози введено В.М.Сукачовим (1940). Основою переважної більшості біогеоценозів є фотосинтезуючі організми,які утворюють рослинні угруповання. Біогеоценоз,на відміну від екосистеми,є конкретнішим,територіальним поняттям,бо він займає обмежену ділянку з однорідними умовами існування та з певним фітоценозом(рослинним угрупованням).

В екосистемі виділяють біотичну і абіотичні частини. Біотична частина екосистеми є сукупністю взаємопов’язаних живих організмів,які утворюють біоценоз. Біоценоз-це угруповання взаємопов’язаних між собою популяцій організмів різних видів,які населяють ділянку місцевості з однорідними умовами існування. Це поняття запропонував німецький гідробіолог К.Мьобіус. Основою біоценозів є фітоценози(рослинні угруповання), з якими пов’язані зооценози(угруповання тварин) і мікробіоценози(угруповання мікроорганізмів). Біоценози існують на певній ділянці середовища,яка називається біотопом.

Біотичну частину екосистеми складають різні екологічні групи організмів, об’єднані між собою просторовими і трофічними зв’язками-продуценти,консументи та редуценти.

  • Продуценти-популяції автотрофних організмів,здатних синтезувати органічні речовини з неорганічних. Це зелені рослини,ціанобактерії, фотосинтезуючі та хемосинтезуючі бактерії. У водних екосистемах основними продуцентами є водорості,а на суші-насіння рослини.

  • Консументи-популяції гетеротрофних організмів,які живляться безпосередньо або через інші організми готовою органічною речовиною,синтезованою автотрофами. Розрізняють консументи 1 порядку(гетеротрофні рослинні організми(фітофаги),паразити рослин) та консументи 2 і наступних порядків(гетеротрофні організми,які живляться рослиноїдними формами(хижаки),паразити тварин,а також сапрофаги).

  • Редуценти-популяції гетеротрофних організмів,які в процесі життєдіяльності розкладають мертві органічні речовини до мінеральних,котрі потім використовуються продуцентами. Це гетеротрофні сапрофітні організми-бактерії та гриби,які виділяють ферменти та органічні рештки і поглинають продукти їх розщеплення. У процесах розкладу органічних сполук беруть участь детритофаги (споживають подрібнену органіку,наприклад,дощові черв’яки,личинки мух),сапрофаги поїдають послід тварин і людини,наприклад,жуки-гнойовики),некрофаги(поїдають трупи тварин,наприклад, жуки-гробарики ).

До складу абіотичної частини біогеоценозу входять такі компоненти:

    • ^ Неорганічні речовини-сполуки,які включаються в біогенну міграцію речовин(наприклад СО2 ,О2,азот,вода,сірководень та ін..);

    • Органічні речовини-сполуки,які зв’язують між собою абіотичну і біотичну частини екосистеми;

    • ^ Мікроклімат,або кліматичний режим-сукупність умов,які визначають існування організмів(освітленість,температурний режим,вологість,рельєф місцевості тощо).

^ Основними властивостями екосистем є : цілісність,самовідтворення,стійкість,саморегуляція та ін..

Взаємозв’язки між популяціями в екосистемах.

Склад і структура угруповань,їх стійкість і зміна залежить від складних взаємозв’язків між популяціями різних видів. Виділяють такі типи зв’язків між окремими популяціями різних видів у екосистемах:

^ Прямі-безпосередньо зв’язують дві популяції(хижак і здобич,паразит і хазяїн);

Непрямі-популяції одного виду впливає на популяцію іншого опосередковано,через популяції третього(хижаки,поїдаючи здобич,впливають на популяції рослин);

Трофічні-це зв’язки живлення(хижак-здобич);

Топічні-це просторові зв’язки(орхідеї на стовбурах дерев);

^ Антибіотичні взаємозв’язки(хижацтво,конкуренція, виїдання )- кожна із взаємодіючих популяцій різних видів відчуває негативний вплив іншої;

Нейтральні взаємозв’язки-існування на спільній території популяції різних видів не спричиняє для кожної з них ніяких наслідків(хижаки різних видів);

^ Симбіотичні взаємозв’язки(мутуалізм,коменсалізм,паразитизм)- усі форми співіснування організмів різних видів(бульбочкові бактерії та бобові рослини).

6.Саморегуляція екосистем. Агроценози.

Саморегуляція-здатність до відновлення внутрішньої рівноваги після якого-небудь природного або антропогенного впливу. Коливання кількісних та якісних показників,які характеризують екосистеми,відбувається навколо певних середніх(оптимальних) значень. Стабільність екосистеми передбачає постійність(гомеостаз)популяцій кожного її виду. Регулюючими чинниками,які згладжують коливання чисельності окремих видів,є внутрішньовидові та міжвидові зв’язки. Стан рівноваги популяції визначається співвідношенням лімітуючи чинників,що зумовлюють опір середовища,з одного боку,і біотичним потенціалом розмноження-з другого. Екосистема тільки прагне до стійкості,але ніколи її не досягає:по-перше,змінюються зовнішні умови;по-друге,види змінюють середовища існування.

Контроль знань і вмінь:

1)Що таке структура популяції?

2)Які розрізняють види структури популяції?

3)Як регулюється чисельність популяції?

4)Який головний фактор,що впливає на гомеостаз популяції?

5)В чому відмінність екосистеми від біогеоценозу?

Домашнє завдання:

Переказ конспекту,§28,29,(30-33,47),підготувати повідомлення,переказ конспекту,Л.25.

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Лекція №25 Тема: Популяція. Характеристика популяції. Особливості структури популяції. Чинники які впливають на численність популяції. Динаміка І коливання популяції. Екосистеми. Взаємодії в екосистемах iconПопуляція. Характеристика популяції
Чинники, які впливають на чисельність популяції, динаміка І коливання чисельності популяції

Лекція №25 Тема: Популяція. Характеристика популяції. Особливості структури популяції. Чинники які впливають на численність популяції. Динаміка І коливання популяції. Екосистеми. Взаємодії в екосистемах iconРослини, у яких гетерозиготний тип організму
Сукупність усіх генів та їх алелей певної популяції, яка розмножується статевим способом, це

Лекція №25 Тема: Популяція. Характеристика популяції. Особливості структури популяції. Чинники які впливають на численність популяції. Динаміка І коливання популяції. Екосистеми. Взаємодії в екосистемах iconРослини, у яких гетерозиготний тип організму
Сукупність усіх генів та їх алелей певної популяції, яка розмножується статевим способом, це

Лекція №25 Тема: Популяція. Характеристика популяції. Особливості структури популяції. Чинники які впливають на численність популяції. Динаміка І коливання популяції. Екосистеми. Взаємодії в екосистемах icon+ ентомофільні; анемофільні. Рослини, у яких гетерозиготний тип організму
Сукупність усіх генів та їх алелей певної популяції, яка розмножується статевим способом, це

Лекція №25 Тема: Популяція. Характеристика популяції. Особливості структури популяції. Чинники які впливають на численність популяції. Динаміка І коливання популяції. Екосистеми. Взаємодії в екосистемах iconЕ. Максимальна стаціонарна фаза. Яка тенденція характерна для росту...
Як можна назвати фазу розвитку бактеріальної популяції, яка характеризується рівновагою між кількістю загиблих, знову утворених І...

Лекція №25 Тема: Популяція. Характеристика популяції. Особливості структури популяції. Чинники які впливають на численність популяції. Динаміка І коливання популяції. Екосистеми. Взаємодії в екосистемах iconЗакони динаміки Динаміка
Динаміка – аналітична частина механіки, що вивчає механічні взаємодії тіл, які спричиняють рух або призводять до зміни механічного...

Лекція №25 Тема: Популяція. Характеристика популяції. Особливості структури популяції. Чинники які впливають на численність популяції. Динаміка І коливання популяції. Екосистеми. Взаємодії в екосистемах iconТема : Механічні коливання. Гармонічні коливання
Класифікація коливальних рухів. Параметри коливального руху (амплітуда, період, частота). Характеристика миттєвого стану коливальної...

Лекція №25 Тема: Популяція. Характеристика популяції. Особливості структури популяції. Чинники які впливають на численність популяції. Динаміка І коливання популяції. Екосистеми. Взаємодії в екосистемах iconЛекція 1 тема
Процес діалектичної взаємодії біологічного І соціального, які впливають на формування особистості, вимагає нау­ково обґрунтованої...

Лекція №25 Тема: Популяція. Характеристика популяції. Особливості структури популяції. Чинники які впливають на численність популяції. Динаміка І коливання популяції. Екосистеми. Взаємодії в екосистемах iconПлан Характеристика видів контролю Чинники які впливають на якість...
Найбільший зовнішній контроль якості здійснюється споживачами туристичних послуг

Лекція №25 Тема: Популяція. Характеристика популяції. Особливості структури популяції. Чинники які впливають на численність популяції. Динаміка І коливання популяції. Екосистеми. Взаємодії в екосистемах iconТема: Витрати виробництва та собівартість продукції
Зміст практичної роботи: Визначення рівня собівартості основних видів продукції у аграрному підприємстві, розрахунок структури витрат...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2013
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка