Міністерство освіти І науки україни національний транспортний університет методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей




НазваМіністерство освіти І науки україни національний транспортний університет методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей
Сторінка7/16
Дата конвертації20.06.2013
Розмір2.66 Mb.
ТипДокументы
skaz.com.ua > Банк > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   16

^ 1.1.2. Підготовка приладу до роботи.

Для підготовки приладу до роботи слід вийняти його із укладального ящика, відкрити кришку футляра, дістати зонд (блок детектування), приєднати до блока штангу, підключити джерело живлення. Далі ввімкнути прилад, встановити ручки перемикачів піддіапазонів у положення “” – контроль режиму, екран блоку детектування встановити у положенні К, стрілка приладу повинна встановитися в режимному секторі. Після цього натиснути кнопку “Сброс” повернути екрани в положення Г. Прилад готовий до роботи.
^ 1.1.3. Проведення вимірювань.

При радіаційній розвідці рівні радіації на місцевості вимірюють, починаючи з 1 піддіапазону до 200 Р/год, послідовно переходячи на 2, 3 і т. д. піддіапазони до одержання відхилення стрілки мікроамперметра в межах шкали.

При вимірюванні гамма-випромінювань реєструється потужність дози в місці знаходження зонда і блока детектування. При таких вимірюваннях загального фону прилад повинен знаходи­тись на висоті 0,7-1 м від поверхні землі.

Ступінь радіоактивного забруднення людей, одягу, сільськогосподарських тварин, техніки, обладнання, транспорту, продуктів харчування, врожаю, кормів, води визна­чають у такій послідовності: заміряють гамма-фон у місці, де ви­значатиметься ступінь забрудненості об'єкта, але не ближче 15-20 м від нього. Потім блок детектування підносять до поверхні об'­єкта на відстань 1,5-2 см і знімають показники. Із макси­мальної потужності експозиційної дози, виміряної на поверхні об'­єкта, потрібно відняти гамма-фон. Результат буде характеризува­ти ступінь радіоактивного забруднення об'єкта.

За показаннями мікроамперметра і частотою сигналів у телефоні можна визначити місце максимального забруднення об'єкта.

Для виявлення β-випромінювань необхідно встановити екран блоку детектування у положення “Б”, в якому вимірюється потужність дози сумарного бета-гамма-випромінення. Методика визначення така ж, як і для гамма-випромінювань. Збільшення показань приладу на одному і тому ж під діапазоні порівняно із гамма-фоном свідчить про наявність -випромінення.

Для визначення ступеня радіоактивного забруднення води від­бирають дві проби загальним об'ємом 1,5—10 л, одну із верхнього шару вододжерела, другу – з придонного. Вимірювання прово­дять зондом (блоком детектування) у положенні Б, розміщуючи його на відстані 0,5-1 см від поверхні води.

2. Прилади дозиметричного контролю

Прилади індивідуального дозиметричного контролю при­значені для визначення одержаної людиною дози опромінення за певний час у воєнний період і в екстремальних ситуаціях мирного часу.

Індивідуальні дозиметри поділяються на два види: прямопоказуючі – показання знімаються безпосередньо та «сліпі» прилади, показання з яких знімаються на спеціальних пристроях у лабораторіях.
^ 2.1. Комплект індивідуальних дозиметрів ДП-22В і ДП-24

2.1.1. Характеристика приладу

Комплект індивідуальних дозиметрів ДП-22В і ДП-24 призна­чений для вимірювання доз гамма-випромінювань, одержаних людьми за час перебування на зараженій місцевості або під час ро­боти з радіоактивними речовинами.

Комплекти ДП-22В і ДП-24 складаються із зарядного пристрою ЗД-5 (рис.4) і дозиметрів ДКП-50-А (рис. 5). і відрізняються тільки кількістю індивідуальних дозиметрів.

Р
ис. 4. Комплекти індивідуальних дозиметрів


а – ДП-22-В; б – ДП-24;

1 – індивідуальні дозиметри ДКП-50-А ; 2 – зарядний пристрій ЗД-5.
Рис. 5. Дозиметр ДКП-50А:


а — загальний вигляд; б — шкала
Дозиметр ДКП-50-А прямопоказуючий забезпечує вимірювання індивідуальних доз в діапазоні від 2 до 50 Р при потужності дози від 0,5 до 200 Р/год. Шкала має 25 поді­лок, ціна поділки 2 Р.

^ 2.1.2. Підготовка приладу до роботи.

Зарядка дозиметрів проводиться від зарядного пристрою ЗД-5 (рис 6), саморозрядка дозиметра при нормальних умовах не перебільшує двох поділок за добу.

Р
ис.6. Зарядний пристрій ЗД-5
:

1 – зарядне гніздо; 2 – ковпачок зарядного гнізда; 3 – кришка відсіку живлення;

4 – ручка потенціометра

Заряджають дозиметр ДКП-50-А перед виходом у район радіоактивного забруднення. Для цього необхідно: відгвинтити захис­ний ковпачок дозиметра і захисний ковпачок зарядного гнізда ЗД-5; ручку потенціометра зарядного пристрою повернути вліво до упору; дозиметр вставити в зарядне гніздо зарядного пристрою. У цей час включається підсвічування зарядного гнізда і висока напруга; спостерігаючи в окуляр, злегка натиснути на дозиметр і, по­вертаючи ручку потенціометра вправо, встано­ви­ти чорну нитку в полі мікроскопа дозиметра на нульову поділку шкали, після цього вийняти дозиметр із зарядного гнізда і загвинтити ковпачок дози­метра і зарядного гнізда.
^ 2.1.3. Порядок зняття показань

Оскільки дозиметр є прямопоказуючим, то зняття показань по дозовому навантаженню виконуються наступним чином: дозиметр береться в руку та повертається зарядним гніздом у бік світла, що дає змогу з іншого боку на склі побачити шкалу з відміченим волоском візиру значенням дози опромінення в Рентгенах.

^ 2.2. Комплект індивідуальних дозиметрів ІД-1

2.2.1. Характеристика приладу

Комплект індивідуальних дозиметрів ІД-1 призначений для вимірювання поглинутих доз гамма-нейтронного випромінювання. Він складається з десяти індивідуальних дозиметрів ІД-1 і зарядного пристрою ЗД-6 (рис.7). Дозиметр забезпечує вимірювання поглинутих доз гамма-нейтронного випромінювання в діапазоні від 20 до 500 рад з потужністю дози до 366000 рад/год. Саморазряд дозиметра не перебільшує однієї поділки за добу при нормальних умовах.

Принцип роботи дозиметра ІД-1 такий самий, як ДКП-50-А.

Р
ис. 7. Зарядний пристрій ЗД-6 до комплекту ІД-1:


1 – тригранник, 2 – ручка, 3 – зарядно-контактне гніздо, 4 – розрядник,

5 – перетворювач, 6 – джерело живлення
^ 2.2.2. Підготовка приладу до роботи.

Зарядка дозиметра ІД-1 проводиться від зарядного пристрою ЗД-6 (рис.10 ) або іншого зарядного пристрою (крім ЗД-5), який забезпечує плавну зміну вихідної напруги в межах від 180 до 250 В.
^ 2.2.3. Порядок зняття показань

Оскільки дозиметр є прямопоказуючим, то зняття показань по дозовому навантаженню виконуються наступним чином: дозиметр береться в руку та повертається зарядним гніздом у бік світла, що дає змогу з іншого боку на склі побачити шкалу з відміченим волоском візиру значенням дози опромінення в Рентгенах.

3. Прилади хімічної розвідки і контролю
Моніторинг осередку хімічного ураження - виявлення і визначення концентрацій отруйних і сильнодіючих отруйних речо­вин (ОР і СДОР) приладами хімічної розвідки - ґрунтується на методі хімічного експрес-аналізу. Принцип дії всіх приладів хімічної розвідки і контролю зараження місцевості та майна майже однаковий і ґрунтується на зміні забарвлення індикаторів при взаємодії з хімічними речовинами, тобто сильнодіючими отруйними речовинами чи отруйними речовинами. Залежно від індикатора і зміни його забарвлення визначають тип СДОР чи ОР, а порівняння інтен­сивності одержаного забарвлення з кольоровим еталоном дає можливість визначити приблизну концентрацію небезпечної хімічної речовини, або щільність забруднення.

^ 3.1. Військовий прилад хімічної розвідки ВПХР

3.1.1. Характеристика приладу

Військовий прилад хімічної розвідки ВПХР призначений для виявлення і оцінки концентрації бойових отруйних речовин у повітрі, на місцевості, техніці, транспорті.

За допомогою ВПХР можна визначити зарин, зоман, Ві-Ікс, іприт, фосген, дифосген, синільну кислоту, хлорциан при температурі плюс 4 - 40 °С і мінус 4 - 40 °С та відносній вологості повітря до 100 %.

Основні частини приладу показані на рис. 8. Насос призначений для прокачування досліджуваного повітря через індикаторні трубки. В рукоятці штоку є ампуловідкривач. На головці насосу розміщений ніж для надрізання і заглиблення при обламуванні кінців індикаторних трубок.

^ Р
ис. 8. Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР):


1 – ручний насос; 2 – плечовий ремінь; 3 – насадка до насоса;

4 – захисні ковпачки для насадки; 5 – протидимні фільтри; 6 – патрон грілки;

7 – електричний ліхтарик; 8 – корпус грілки; 9 – штир; 10 – лопатка;

11 – індикаторні трубки в касетах.
Індикаторні трубки (ІТ) – скляні запаяні трубки, в середині яких знаходяться ампули з реактивами і наповнювачами. ІТ маркіровані кольоровими кільцями, що показують яку ОР можна визначати за допомогою даної трубки.

У комплекті ВПХР є три види ІТ (див.рис.9):

  • з одним червоним кільцем і червоною крапкою для визначення зарину, зоману, VX-газів (Ві-Ікс);

  • з трьома зеленими кільцями для визначення фосгену, дифосгену, синільної кислоти і хлорциану;

  • з одним жовтим кільцем для визначення іприту.

Вони укладені в паперові касети по 10 штук. Для визначення ОР типу Сі-Ес і Бі-Зет призначені трубки ІТ-46. До комплекту вони не входять і постачаються окремо.




Рис. 9. Індикаторні трубки

для визначення зарину і VХ-газів (а),

фосгену, синільної кислоти і хлорциану( б),

іприту (в):

1—корпус трубки; 2— ватні тампони; 3 — наповнювач; 4 — ампули з реактивами.
Насадка до насосу призначена для роботи з насосом у диму, при визначенні ОР на місцевості, різних об'єктах, у грунті і сипких матеріалах.

Грілка призначена для підігрівання індикаторних трубок під час виявлення ОР при температурі навколишнього повітря від мінус 40° до плюс 15°С. Грілкою користуються при визначенні іприту при температурі нижче плюс 15°С, зоману – нижче 0°С, а також для відтаювання ампул в індикаторних трубках.

Протидимні фільтри застосовують при визначенні ОР у диму, повітрі, в якому є речовини кислого характеру, в сипких матеріалах, а також під час відбору проб диму.

Захисні ковпачки призначені для розміщення в них проб грунту, сипких матеріалів і захисту внутрішньої поверхні лійки насадки від зараження краплями стійких ОР.
^ 3.1.2. Підготовка приладу до роботи.

Методика визначення отруйних речовин.

Визначення ОР проводять в протигазі та захисному одязі. Визначення бойових отруйних речовин ведуть залежно від їх небезпеки у такій послідовності: спочатку зарину, зоману, VX-газів (ІТ з червоним кільцем і крапкою); потім — фосгену, дифосгену синільної кислоти і хлорциану (ІТ з трьома зеленими кільцями) і в останню чергу — іприту (ІТ з жовтим кільцем).

Визначення ОР у повітрі. Для визначення ОР нервово-паралітичної дії в небезпечних концентраціях (0,00005-0,1 мг/л і більше) необхідно взяти дві індикаторних трубки з червоним кільцем і крапкою. Користуючись ножем, на головці насоса надрізати (рис.10,а,б), а потім відламати кінці індикаторних трубок, далі ампулорозкривачем з червоною рискою і крапкою розбити верхні ампули обох трубок (рис.10,в), для цього вставити відкриту ІТ маркірованим кінцем в отвір ампулорозкривача насоса з маркі­руванням того ж кольору, насос при цьому потрібно держати вертикально, а ІТ підводити в отвір ампулорозкривача знизу, повертаючи ІТ, натиснути ним на штир ампулорозкривача так, щоб розбити в трубці ампулу, при цьому вміст ампули повинен зволожити наповнювач трубки. Потім витягнути ІТ і, взявши за верхні маркіровані кінці, 2-3 рази струснути їх. Одну із трубок немаркованим кінцем вставити в насос і прокачати 5-6 разів через неї повітря (рис.10, г), через другу – контрольну – повітря не прокачувати.





Потім ампулорозкривачем розбити нижні ампули обох трубок і після струшування їх спостерігати за зміною забарвлення наповнювачів. Збереження червоного кольору наповнювача в дослідній трубці після пожовтіння його в контрольній вказує на наявність ОР у небезпечних концентраціях; одночасне пожовтіння наповнювача в обох трубках – на відсутність ОР у небезпечних концентраціях.

Вміст цих же ОР у мало небезпечних концентраціях (5·10-7 мг/л) визначають у такій же послідовності, але роблять 50-60 качань насосом, нижні ампули розбиваються не зразу, а через 2-3 хвилини після прокачування повітря. Крім цього, в жарку погоду (35ºС і вище) нижню ампулу в контрольній трубці розбивають через 15 секунд з моменту струшування дослідної трубки.

ОР в малих концентраціях присутні, якщо до моменту утворен­ня жовтого забарвлення в контрольній трубці збережеться черво­ний колір верхнього шару наповнювача дослідної трубки. Зміна кольору до жовтого або рожево-оранжевого вказує на відсутність ОР нервово-паралітичної дії у мало небезпечних концентраціях.

Незалежно від одержаних результатів обстежують повітря на наявність фосгену, хлорциану і синільної кислоти за допомогою індикаторної трубки з трьома зеленими кільцями. Послідовність роботи така: надпиляти трубку, обламати кінці, розбити ампулу, вставити трубку немаркованим кінцем у насос, зробити 10-15 качань насосом; дивитися на забарвлення верхнього і нижнього шарів наповнювача; верхній шар забарвлюється від фосгену і дифосгену, нижній – від хлорциану або синільної кислоти (або хлорциану і синільної кислоти, одночасно) і порівняти забарвлення наповнювача з еталоном, нанесеним на касеті для індикаторних трубок з трьома зеленими кільцями.

При необхідності визначити, від якої ОР виникло забарвлення нижнього шару, потрібно надпиляти другу трубку, обламати кінці, розбити ампулу, вставити немаркованим кінцем у насос, зробити 10-15 качань. Подивитися забарвлення. Відсутність рожево-малинового забарвлення в трубці свідчить про наявність у повітрі тільки синільної кислоти.

Після цього визначають наявність у повітрі парів іприту індикаторною трубкою з одним жовтим кільцем, для цього: обламати кінці, вставити в насос, зробити 60 качань, вийняти трубку із насоса, витримати 1 хвилину і визначити ступінь небезпеки ОР відповідно до еталону на касеті для індикаторних трубок з одним жовтим кільцем.

Для виявлення ОР у диму із застосуванням протидимного фільтра необхідно підготувати ІТ згідно з інструкцією ОР і вставити насос, надіти насадку на головку насоса, закріпити протидимний фільтр, зробити необхідну кількість качань; зняти фільтр і насадку, вийняти ІТ і визначити ступінь небезпеки за рекомендаціями для даної ОР.

Під час обстеження повітря при низьких температурах на наявність ОР нервово-паралітичної дії за допомогою індикаторних трубок з червоним кільцем і крапкою роботу виконують у такій послідовності: вставити патрон грілки в центральний отвір корпуса грілки, штирем грілки через отвір у ковпачку патрона розбити ампулу, що знаходиться в ньому (штир повинен бути заглиблений в патрон повністю), повертаючи штир, пересвідчитися в тому, що ампула розбита, після чого штир вийняти; вставити дві ІТ (одна дослідна, інша контрольна) у бокові гнізда грілки до підігриву ампул (тривалість підігриву залежно від зовнішньої температури і становить від 0,5 до 3 хвилин), після підігриву трубки вийняти; надпиляти і обламати кінці трубок, розбити верхні ампули, 2-3 рази енергійно струснути і прокачати повітря через дослідну трубку 5-6 разів, контрольну трубку тримати в штативі; після прокачування повітря вставити трубки не маркірованими кінцями в гнізда грілки на 1 хвилину, після цього розбити нижні ампули дослідної і контрольної трубок і струснути їх; спостерігати за зміною забарвлення наповнювача трубок.

Визначення наявності бойових отруйних речовин індикатор­ними трубками з трьома зеленими кільцями при мінусових температурах і трубками з жовтим кільцем при температурі нижче 15°С проводиться із застосуванням грілки. Трубки підігрівають у грілці 1-2 хвилини, потім визначають зараженість повітря так, як описано для кожної групи ОР. Необхідно пам'ятати, що перегрівання трубок призводить до їх псування.

Визначення ОР на місцевості, техніці, одязі та різних предме­тах. Наявність ОР у навколишньому середовищі визначають спо­чатку за зовнішніми ознаками. Найбільш характерними з них є маслянисті краплі, плями, бризки, калюжі, підтікання на землі, снігу, рослинності, техніці та різних предметах, зміна забарвлення рослинності або в'янення.

За зовнішніми ознаками можна визначити давність зараження. При зараженні приблизно до 2 годин рослинність, техніка, різні пред­мети вкриті краплями ОР різної величини. Через 8-12 годин після зараження рослинність набуває від бурого (темночервоного) до чорного забарвлення, на техніці і одягу краплі ОР висихають і стають малопомітними.

На ділянках місцевості, заражених більше доби, краплі ОР найчастіше відсутні, а рослинність сильно змінює своє забарвлення.

Щоб визначити ОР, треба підготувати індикаторні трубки так, як було вказано, вставити трубку в головку насоса, надіти на­садку, залишивши відкинутим притискне кільце, надіти на лійку насадки захисний ковпачок, прикласти насадку до зараженого предмету так, щоб лійка накривала ділянку з найбільш різко вираженими ознаками зараження, прокачати через індикаторну трубку повітря, вийняти ІТ і визначити ступінь небезпеки ОР.

Для виявлення ОР у грунті і сипучих матеріалах — підготувати і вставити в насос відповідну індикаторну трубку, накрутити на насос насадку і надіти на лійку захисний ковпачок. Зняти з приладу лопатку і взяти пробу з верхнього шару ґрунту (снігу) або сипучого матеріалу в найбільш зараженому місці. Взяту пробу насипати в ковпачок до країв. Накрити ковпачок із пробою протидимним фільтром і закріпити його, прокачати через індикаторну трубку повітря. Відкинути притискне кільце, зняти протидимний фільтр, пробу, ковпачок і насадку. Вийняти з насоса індикаторну трубку і визначити ступінь небезпеки ОР.
^ ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ


  1. Які види випромінювання реєструють прилади дозиметричного контролю?

  2. Наведіть порядок роботи з приладом дозиметричного контролю.

  3. Для чого призначені індивідуальні дозиметри?

  4. Поясніть принцип дії індивідуальних дозиметрів та вкажіть діапазон їх вимірювань.

  5. Перерахуйте основні складові військового приладу хімічної розвідки.

  6. Які види уражаючих хімічних речовин можна визначити за допомогою ВПХР?

  7. Вкажіть порядок визначення бойових отруйних речовин військовим приладом хімічної розвідки.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   16

Схожі:

Міністерство освіти І науки україни національний транспортний університет методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей iconМіністерство освіти І науки україни тернопільський національний економічний...
Методичні вказівки та завдання для проведення практичних занять з дисципліни «Бухгалтерський облік» для студентів напряму підготовки...
Міністерство освіти І науки україни національний транспортний університет методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей iconМіністерство освіти І науки україни запорізький національний технічний університет
Методичні вказівки до виконання практичних завдань по практиці «Практика з еом» для студентів спеціальності 030403 “Міжнародні економічні...
Міністерство освіти І науки україни національний транспортний університет методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей iconМіністерство освіти І науки україни харківський державний технічний...
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни «Операційний менеджмент» для студентів спеціальності 030601 «Менеджмент»...
Міністерство освіти І науки україни національний транспортний університет методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей iconМіністерство освіти та науки України
Методичні вказівки до самостійної роботи по дисципліні „Гроші та кредит” для студентів усіх спеціальностей за напрямком „Економіка...
Міністерство освіти І науки україни національний транспортний університет методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей iconМіністерство освіти та науки України
Методичні вказівки для семінарських занятть по дисципліні „Гроші та кредит” для студентів усіх спеціальностей за напрямком „Економіка...
Міністерство освіти І науки україни національний транспортний університет методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей iconМіністерство освіти І науки України Полтавський національний технічний...
Методичні вказівки до самостійного вивчення курсу І виконання контрольних завдань із дисципліни «Фінанси корпорацій» для студентів...
Міністерство освіти І науки україни національний транспортний університет методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей iconНавчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет Юридична академія України
Міністерство освіти І науки україни національний транспортний університет методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей iconМіністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет...
Навчально-методичні матеріали до практичних занять з дисципліни «Судова експертологія» для студентів денної форми навчання за напрямом...
Міністерство освіти І науки україни національний транспортний університет методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей iconМіністерство освіти І науки україни київський національний університет...
Англійська мова: Методичні вказівки для студентів спеціальностей факультету «Дизайн» / Упор. Т. В. Барамикова, Л. П. Ільєнко, К....
Міністерство освіти І науки україни національний транспортний університет методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей iconМініcтерство освіти І науки, молоді та спорту України
«Етногенез українців»: методичні вказівки до самостійної роботи та семінарських занять для студентів історичного факультету Криворізького...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2015
звернутися до адміністрації
skaz.com.ua
Головна сторінка